Рішення

від 27.11.2024 по справі 212/5041/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5041/24

2/212/2576/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н. М., секретаря судового засідання Яненко О.Ю., за участі позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради про визнання права власності за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю.

Позов обґрунтовано тим, що позивач з серпня 2009 року проживає та володіє квартирою АДРЕСА_1 . Вказала, що вона оплачує комунальні послуги, робила ремонт у квартирі, купувала меблі та побутові товари, у квартирі є лише її речи. Вважає факт тривалого володіння житлом дає їй право звернутись до суду та визнати за нею право власності на вказану квартиру за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року позивачу відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі за клопотанням останньої про відповідне, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Відповідачу роз`яснено право подання відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог ст. ст. 178, 191 ЦПК України.

19 вересня 2024 року справу знято з розгляду.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року змінено процесуальний статус Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради у даній цивільній справі - з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, витребувані докази та закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

07 листопада 2024 року справу знято з розгляду.

У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в ньому. Додатково повідомила, що відповідач ОСОБА_2 з 2009 року жодного разу не була у квартирі, не цікавилася її долею та не вчиняла будь-яких дій щодо утримання квартири. Проти проведення розгляду справи за відсутності відповідача, у заочному порядку, не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому порядку, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради звернувся до суду із заявою про розгляд даної цивільної справи без участі представника. У поданих письмових поясненнях третьої особи просили суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням зібраних доказів по справі.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, в судовому засіданні зазначили, що вони сусіди ОСОБА_1 та знайомі з 2008 року, знають, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Бачили, що ОСОБА_1 у квартирі робила ремонт не один раз, міняла сантехніку, купувала побутові речі та, на їх думку, позивач є власницею цієї квартири. Інших людей, які б проживали з позивачем, вони не бачили. ОСОБА_2 вони не знають та з нею не зустрічалися.

Вислухавши пояснення позивача та свідків, дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 починаючи з 2009 року проживає та володіє квартирою АДРЕСА_1 .

Суд встановив, що згідно свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 13 жовтня 1993 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів, на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_1 . (а. с. 11)

16 грудня 2004 року ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_6 частину вказаної вище квартири, про що посвідчений договір дарування приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л.С., зареєстрований у реєстрі за №6520. (а. с. 12)

ОСОБА_7 після укладання шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, який зареєстрований 21 серпня 2010 року. (а. с. 15)

З акту від 21 лютого 2024 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_2 та посвідченого Головою управління, вбачається, що ОСОБА_1 з 2009 року постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , у квартирі знаходиться майно ОСОБА_1 та вона сплачує комунальні послуги. (а. с. 16)

У судовому засіданні досліджені квитанції про оплату комунальних послуг за вказаною вище квартирою, з яких видно, що платником є ОСОБА_1 та яка проводила оплату з власних банківських карток за спірний період.

У відповіді Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначено, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян України актовий запис про смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній. (а .с. 42)

Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради надав суду інформацію про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . (а. с. 45)

Як передбачено ст. 328 ЦК України, право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3 ст.344 ЦК України).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України) (п.9 Постанови).

Враховуючи положення ст. ст. 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення ст.344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому, суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п.11 Постанови).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Отже, в судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, що позивач ОСОБА_1 з 2009 року відкрито та безперервно володіє квартирою, більше десяти років, підтримує у належному стані, оплачує комунальні послуги.

З наведеного та з огляду на матеріали справи, а також приймаючи до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_2 своєю власністю не цікавиться, не утримує її, не користується, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 більше десяти років відкрито та безперервно володіє вищевказаним нерухомим майном, а тому набула право власності за набувальною давністю на вказану вище квартиру, внаслідок чого наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивачу за ухвалою суду від 20 серпня 2024 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259,263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, згідно ст. 328, 344 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради про визнання права власності за набувальною давністю в повному обсягу.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь на держави судовий збір в сумі 5296,86 гривень (п`ять тисяч двісті дев`яносто шість гривень 86 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, код ЄРПОУ: 04052531, місцезнаходження за адресою: вул. Костя Гордієнка, буд. 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014.

Суддя: Н. М. Ваврушак