Рішення

від 16.12.2024 по справі 282/653/24

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/653/24

Провадження № 2-др/282/5/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В. В.

при секретарі судового засідання Демчук В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сьомка Віталія Тарасовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сьомко Віталій Тарасович до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке» про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

21 листопада 2024 року Любарським районним судом Житомирської області винесено рішення суду по цивільній справі №282/653/24 за ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сьомко Віталій Тарасович до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке» про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, яким позов задоволено частково. Разом з позовом, представником позивача Сьомком В.Т. було подано до суду заяву про продовження строків подання доказів сплати судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

25 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Сьомка В.Т. на адресу суду надійшло клопотання про винесення додаткового судового рішення, в якому він просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Хмільницьке» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 26277,85 грн..

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3,4 ст.270 ЦПК України).

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 та представник ТОВ «Хмільницьке» у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

У ч.1 ст.223 ЦПК України зазначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані заявником докази, матеріали вищезазначеної справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у цій справі, виходячи з такого.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК України).

За п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч.3 ст.141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За умовами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, наведеними в постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20) та від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 (провадження № 61-14735св20).

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача - адвокатом Сьомком В.Т. надано: Договір №23/12/38 від 29.12.2023 про надання правової допомоги укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сьомко В.Т.; Акт приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги №23/12/38 від 29.12.2024; квитанцію до прибуткового касового ордера №4 від 25.05.2024, згідно якого, адвокатом Сьомко В.Т. прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20977,85 грн. за надання правової допомоги згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги №23/12/38 від 29.12.2024; Акт приймання-передачі наданих послуг №2 до договору про надання правової допомоги №23/12/38 від 29.12.2024; квитанцію до прибуткового касового ордера №5 від 21.11.2024, згідно якого, адвокатом Сьомко В.Т. прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5300,00 грн. за надання правової допомоги згідно акту приймання-передачі наданих послуг №2 до договору про надання правової допомоги №23/12/38 від 29.12.2024.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи та об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вбачає наявність обгрунтованих підстав для часткового задоволення клопотання, оскільки рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 21.11.2024 стягнуто з відповідачів на користь відповідача ОСОБА_1 солідарно витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 4398 (чотири тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 68 копійок.

Отже, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 21879,00 грн.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 144, 223, 259, 260, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Сьомка Віталія Тарасовича задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №282/653/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сьомко Віталій Тарасович до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке» про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмільницьке» (с.Війтівці вул.Заводська,2 Хмільницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 00692245) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 21879 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В. В. Вальчук