Постанова

від 09.12.2024 по справі 296/10753/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/10753/21 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.

Категорія 63 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

за участю секретаря

судового засідання Антоневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/10753/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання рішення недійсним, визнання недійсними ордерів на жилі приміщення, виселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Маслак В.П.

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в якому просили визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 №373 «Про часткове затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» щодо розподілу житла між черговиками установи. Визнати недійсними ордери на жилі приміщення, видані відповідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 №373, а саме:

- ордер ЖЖ №003197 на ім`я ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 ;

- ордер ЖЖ №003196 на ім`я ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 ;

- ордер ЖЖ №003195 на ім`я ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 ;

- ордер ЖЖ №003194 на ім`я ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .

Виселити з житлової площі за адресами вищеперерахованих осіб без надання іншого жилого приміщення.

На обґрунтування позовних вимог зазначали, що вони перебувають в черзі на поліпшення житлових умов в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань №8» (далі - ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8»), де проходили службу. Члени житлової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» незаконного зняли їх із черги на житло, оскільки є зацікавленими особами, бажали поліпшити свої житлові умови та своїх рідних. Вказували, що житлова комісія проводилась формально без представників житлової комісії міськради. Таким чином, рішення житлової комісії прийняте з порушенням вимог законодавства, чинного на момент його прийняття.

Рішеннями Богунського районного суду м. Житомира від 07.08.2017 року та від 16.03.2020 року визнано незаконними та скасовані рішення адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» щодо розподілу житла між черговиками установи про відмову в наданні квартири та зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В подальшому, 08.08.2019 року ОСОБА_1 та 13.10.2020 року ОСОБА_2 поновлено на квартирній черзі.

Зазначали, що житловою комісією Житомирського міськвиконкому проведена перевірка всіх житлових справ черговиків УВП №8, в ході якої встановлено ряд порушень житлових прав черговиків, в тому числі позивачів. Незважаючи на те, що в діях посадових осіб ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 382 КК України, а також те, що не поновлено в черзі незаконно знятих з обліку громадян, не виконано рішення громадської комісії з житлових питань міськвиконкому щодо проведення розподілу житла у відповідності до вимог житлового законодавства, виконавчий комітет Житомирської міської ради виніс незаконне рішення від 17.04.2019 року №373 «Про часткове затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» щодо розподілу житла між черговиками установи».

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що вони перебували на черзі на поліпшення житлових умов в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», де житловою комісією з порушенням вимог законодавства їх було знято з черги.

Вказують, що відповідно до Протоколу №4-а засідання громадської комісії з житлових питань при Житомирському міському виконавчому комітеті від 17.05.2017 року при розподілі 13 квартир між черговиками були допущені порушення чинного законодавства України та запропоновано відповідачу провести повторний перерозподіл у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином члени житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на чолі з керівником установи, який безпосередньо відповідає за правомірність розподілу житла в установі, в корупційний спосіб шляхом підроблення документів, родинних зв`язків та використовуючи службове становище, отримали ордери на квартири в новобудові м.Житомира.

Вважають, що Виконавчий комітет Житомирської міської ради виніс незаконне рішення від 17.04.2019 № 373 «Про часткове затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8» щодо розподілу житла між черговиками установи». При цьому даним рішенням затверджено частково спільне рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» від 29.11.2016 року (протокол №5), а саме пункти: 27, 2, 6, 7,12,13 зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 року (протокол №7) та від 06.07.2017 року (протокол №9). Причому ряд перелічених осіб перебувають в черзі після позивача ОСОБА_1 та черговиків, які поновлені судом. Окрім того, позивачів незаконно знято з черги на отримання житла, що підтверджується судовими рішеннями, та в подальшому після прийняття Виконавчим комітетом Житомирської міської ради оскаржуваного рішення, їх поновлено в черзі.

Скаржники не погоджуються із висновком суду про те, що на момент розгляду даної справи позивачами не надано суду доказів визнання нечинними або скасування за їх заявою, в тому числі в судовому порядку, спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ Житомирської установи виконання покарань (№8) від 29.11.2016 (протокол №5) зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 (протокол №7) та від 06.07.2017 (протокол №9), повністю або в частині пунктів 17,18,40,46 щодо надання житла ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки нечинність цих актів підтверджено наданими позивачами доказами.

Позивачі заперечують проти висновку суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 №373 реалізовано, оскільки всі особи, яких воно стосується отримали житло, тому що дані особи отримали житло незаконно з грубим порушенням черговості, що потягло за собою суттєві порушення житлових прав законних черговиків.

Звертають увагу, що після їх поновлення та інших на черзі і набрання рішеннями законної сили, відповідачам необхідно внести позивачів у списки на отримання житла та надати їх на затвердження у виконком, що до цього час не було зроблено.

Від представника Виконавчого комітету Житомирської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вказує, що скаржниками не надано доказів визнання нечинними або скасування в судовому порядку спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи Житомирської установи виконання покарань (№8) від 29.11.2016 року (протокол №5) зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 року (протокол №7) та від 06.07.2017 року (протокол №9), а саме: пункти 17, 18, 40, 46, в частині надання житла ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» скористалася своїм правом на подала відзив на апеляційну скаргу, в якому також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На спростування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачі в своїй апеляційній скарзі не навели жодного факту, в чому саме є нечинним і чому підлягає скасуванню рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 року №373 «Про часткове затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» щодо розподілу житла між черговиками установи. Доводи апеляційної скарги не мають жодного відношення до дій Виконавчого комітету Житомирської міської ради і до рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 1.04.2019 року №373 «Про часткове затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» щодо розподілу житла між черговиками установи. Також позивачами не надано належних та допустимих доказів протиправності рішення комісії щодо надання квартир відповідачам ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , а також порушення їх законних прав та інтересів в цій частині.

Третя особа у справі ОСОБА_10 також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін. Вказує, що дійсно нею 25 січня 2022 року була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Дана квартира набута нею правомірно та добросовісно. Додає, що станом на день подання позову відсутній предмет та підстави позову, оскільки жодних прав позивачів з урахуванням обґрунтування позовних вимог нею не порушені, а захист прав за рахунок порушення прав іншої особи є недопустимим.

Інші учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якому заперечував проти відзивів, поданих відповідачами. Вказує, що фактичні обставини справи та документи долучені до матеріалів справи містять беззаперечні докази несумлінних та протиправних дій ДУ «Житомирської установи виконання покарань №8» спрямованих на протизаконне виключення громадян, в тому числі і позивачів, з загальної та першочергової черги. В матеріалах справи наявний Протокол №4-а засідання громадської комісії з житлових питань при Житомирському міському виконавчому комітеті від 17.05.2017 року із змісту якого вбачається, що: при розподілі 13 квартир між черговиками були допущені явні порушення чинного законодавства України. Конкретно зазначені процедурні та інші порушення допущені під час розподілу квартир. Було запропоновано відповідачу провести повторний перерозподіл 13 квартир між черговиками в тому числі і ОСОБА_1 в суворій відповідності до вимог Житлового кодексу Української РСР та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року №470 і розподіл провести за часом та датою постановки на квартирний облік з урахуванням пільг. Проте, вказані вимоги абсолютно проігноровані. Тобто, відповідач не ставить за мету розподіл квартир в межах чинного законодавства, а повторно звернувся в міськвиконком для затвердження списків осіб, яким незаконно виділено житло. Враховуючи вищевикладене можна стверджувати про неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщенн. Оскільки наявні порушення порядку і умов надання жилих приміщень, то такі ордери на житлові приміщення визнаються недійсними.

У судовому засіданні позивачі та їх представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили задовольнити її вимоги, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі.

Представники Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8), відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 - адвокат Вірьовкін О.І. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_6 та третя особа - ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.11.2016 відбулося спільне засідання адміністрації та житлово-побутової комісії Житомирської установи виконання покарань №8 щодо облікових справ черговиків, які перебувають на квартирному обліку, оформлене протоколом №5 від 29.11.2016 «Про перегляд облікових справ черговиків, які перебувають на квартирному обліку в установі згідно поданих оновлених документів та зняття з квартирного обліку». У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в порушення п. 25 Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Україні, в період з 01 жовтня по 31 грудня не надавав довідки за належною формою та враховуючи те, що в установі відсутні квартири, які б поліпшували житлові умови сім`ї ОСОБА_1 , комісія вирішила відмовити у наданні квартири з перенесенням черги квартирного обліку. Рішенням загальних зборів колективу Житомирської установи виконання покарань (№8) прийнято рішення розподілу житлових квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1 між черговиками, які перебувають на квартирному обліку та пропрацювали в установі, з числа колишніх співробітників (пенсіонерів), які прослужили в установі не менше 15 років (протокол загальних зборів колективу Житомирської установи виконання покарань (№8) від 13.10.2016 року). Підстава: відсутність житлової площі, яку потребує, а саме трикімнатної квартири, п. 39 «Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (а.с.7, т.2).

Згідно рішення спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії Житомирської установи виконання покарань №8, оформленого протоколом №2 від 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 знято з квартирного обліку та виключено зі списків на отримання житла на підставі п.п.3 п.26 та п.п.3 п.32 Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470, яке рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 07.08.2017 року у справі №295/104/17 визнано протиправним та скасовано рішення спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії Житомирської установи виконання покарань (№8), оформлене протоколом №5 від 29 листопада 2016 року «Про перегляд облікових справ черговиків, які перебувають на квартирному обліку в установі згідно поданих оновлених документів та зняття з квартирного обліку» в частині, що стосується відмови в наданні квартири з перенесенням черги квартирного обліку ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії Житомирської установи виконання покарань (№8), оформлене протоколом №2 від 22 лютого 2017 року в частині, що стосується зняття з квартирного обліку та виключення зі списків на отримання житла ОСОБА_1 (а.с.10-12, т.1).

Протоколом №7 спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» від 30.05.2017 року ОСОБА_1 знято з квартирного обліку та виключено із черги на підставі п. п. 5, п. 26 «Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», мотивуючи тим, що він жодного разу не поновив та не подав всіх документів на всіх членів сім`ї, які перебувають на квартирному обліку в установі, а саме, на старшого сина ОСОБА_11 , 1984 р. н., який, не є громадянином України, і взагалі не може і не має права перебувати на квартирному обліку та отримувати житло (а.с.177, т.1).

Протоколом №9 від 06.07.2017 спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» внесено зміни (уточнення) до обліку справ черговиків, списку співробітників, які перебувають на квартирному обліку у Житомирській установі виконання покарань (№8), а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 (а.с.27-28, т.2).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.04.2018 №440 затверджено частково спільне рішення адміністрації та житлово-побутової комісії державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» від 29.11.2016 року (протокол №5) зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 року (протокол №7), від 30.06.2017 року (протокол №8) та від 06.07.2017 року (протокол №9), а саме: пункт 52 в частині надання ОСОБА_9 квартири зі зняттям з квартирного обліку (а.с.81-82, т.2).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 року №373 затверджено частково спільне рішення адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» від 29.11.2016 (протокол №5) зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 (протокол №7) та від 06.07.2017 (протокол №9), а саме: пункти 17, 18, 40, 46 в частині надання житла ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.6, т.1, а.с.155, т.2).

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2019 року у справі №295/11158/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» про поновлення черги на квартирному обліку, скасування рішення житлово-побутової комісії, визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано незаконним та скасовано рішення спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань № 8 (протокол № 7 від 30.05.2017 року) щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та виключення із списків на отримання житла на підставі п. п. 5 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Україні. Поновлено ОСОБА_1 в черзі на квартирному обліку на поліпшення житлових умов в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8» (а.с.12-13, т.1).

Спільним засіданням адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», оформлене протоколом № 4 від 24.11.2016 року, у зв`язку з відсутністю документів на квартирний облік та те, що ОСОБА_2 після надісланих повідомлень до житлово-побутової комісії установи не звертався із заявою щодо поновлення квартирного обліку, на засідання комісії не з`явився, на підставі п. 25 Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, вирішено виключити ОСОБА_2 з квартирного обліку з можливістю поновлення в подальшому при наданні відповідних документів згідно чинного законодавства.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.03.2020 по справі 295/10783/17 визнано протиправним та скасовано рішення спільного засідання адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», оформлене протоколом № 4 від 24.11.2016 року, в частині зняття з черги квартирного обліку ОСОБА_2 . Рішення суду набрало чинності 17.06.2020 року (а.с.98-99, т.1).

Згідно протоколу №3 адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» від 13.10.2020 року ОСОБА_2 та членів його сім`ї поновлено на квартирному обліку (а.с.122-125, т.1).

Відповідно до відповіді №567882 від 30.04.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_5 06.08.2021 року зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_6 (а.с.38-39, т.3).

Із відповіді №540981 від 12.04.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_3 13.08.2021 року зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_7 (а.с.40-41, т.3).

Відповідно до відповіді №537745 від 11.04.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_4 05.08.2021 року зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_8 (а.с.42-43, т.3).

Відповідно до відповіді №654528 від 21.06.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_9 належить на праві власності - ОСОБА_10 , на підставі договору купівлі-продажу №1217 від 25.01.2022 року (а.с.46-47).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 25 січня 2022 року, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. та зареєстрований у реєстрі за №1217, ОСОБА_6 , яка діяла від свого імені та як законний представник своїх малолітніх дітей: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , передала у власність (продала) ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_9 (а.с.32-34).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не обґрунтовано належним чином та не надано до суду доказів того, що під час прийняття Виконавчим комітетом Житомирської міської ради оскаржуваного рішення від 17.04.2019 №373 було порушено їх права, свободи та інтереси. Встановлені судовими рішеннями обставини та факти незаконності зняття з квартирної черги позивачів не можуть безперечно свідчити про порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом розподілу житла між черговиками та прийняття виконавчим комітетом Житомирської міської ради рішення від 17.04.2019 №373, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа повинна вказати суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За змістом частини 1-2, статті 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 року №373 затверджено частково спільне рішення адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» від 29.11.2016 (протокол №5) зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 (протокол №7) та від 06.07.2017 (протокол №9), а саме: пункти 17, 18, 40, 46 в частині надання житла ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Позивачі, звертаючись до суду із позовом, вказували, що оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 року №373 житло було надано особам, які перебували в черзі на отримання житла після них, оскільки їх було незаконно знято з черги на отримання житла, що підтверджується судовими рішеннями.

Цивільне судочинство за правилами статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої вили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачами під час розгляду справи не надано доказів визнання нечинними або скасування, в тому числі в судовому порядку, спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8) від 29.11.2016 (протокол №5) зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 (протокол №7) та від 06.07.2017 (протокол №9), повністю або в частині пунктів 17, 18, 40, 46, щодо надання житла ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У свою чергу оскаржуване рішення від 17.04.2019 року №373 є актом індивідуальної дії, оскільки: видане Виконавчим комітетом Житомирської міської ради з метою забезпечення житлом певного кола осіб, які перебували на квартирному обліку в державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)»; не містить загальнообов`язкових правил поведінки; стосується виключно ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; спрямоване на виникнення конкретних правовідносин; не розраховане на багаторазове застосування та вичерпало свою дію після видачі Відділом по обліку та розподілу жилої площі міської ради ордерів особам, які перебували на квартирному обліку.

За таких обставин, право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.09.2019р. у справі №2040/6074/18.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 та 12 червня 2018 року у справах № 800/489/17 та 800/587/17 відповідно, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18 та від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18.

Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачами не доведено належними та достатніми доказами порушення їхніх прав під час прийняття Виконавчим комітетом Житомирської міської ради оскаржуваного рішення від 17.04.2019 року №373, а встановлені судовими рішеннями факти незаконності зняття з квартирної черги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть беззаперечно свідчити про порушення прав позивачів шляхом розподілу житла між черговиками та прийняття виконавчим комітетом Житомирської міської ради рішення від 17.04.2019 року №373.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки наявне чинне спільне рішення адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» від 29.11.2016 (протокол №5) зі змінами та доповненнями, викладеними у рішеннях від 30.05.2017 (протокол №7) та від 06.07.2017 (протокол №9), а саме: пункти 17, 18, 40, 46 в частині надання житла ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на підставі рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради видано вказаним особам ордери на жилі приміщення в квартирах, які набули право вланості на них шляхом приватизації, а квартира АДРЕСА_9 навіть відчуженна ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу третій особі ОСОБА_10 , то скасування оспорюваного рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.04.2019 року №373, визнання ордерів на спірні квартири недійсними, не призведе до відновлення порушених прав позивачів, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позову.

Також колегія суддів відхиляє доводи позивачів про незаконність оскаржуваного рішення через те, що на моменти його винесення діяли заходи забезпечення позову у інших справах, які забороняли відповідачу здійснювати розподіл житла та видавати ордери виходячи з наступного.

Так, позивачами до матеріалів справи була долучена копія ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2019 року у справі №296/2719/18, якою заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Заборонено Житомирській міській раді народних депутатів на виконання рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.04.2019 № 373 «Про затвердження спільного рішення адміністрації та житлово-побутової комісії ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» здійснювати розподіл житла між черговиками установи та видавати ордери на житло працівникам Житомирської установи виконання покарань (№8) до вступу рішення по даній справі в законну силу.

Однак, такі подані позивачами докази не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки оскаржуване рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №373 прийняте 17.04.2019 року, а ухвала про забезпечення позову постановлена 26.04.2019 року.

Представником Виконавчого комітету Житомирської міської ради також долучено до матеріалів справи копію ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 13.05.2019 року у справі №295/7230/19, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного від 07.06.2019 року, з якої вбачається, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №373 від 17.04.2019 року арешту майна не було.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, ухваленими з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2024 року.

Головуючий Судді