Ухвала

від 13.12.2024 по справі 346/5364/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/5364/24

Провадження № 4-с/342/3/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , особа, на дії якої подається скарга: старший державний виконавець Городенківського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Кондрук Г.М., стягувач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження №76051886 від 16.09.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської митниці штрафу у розмірі 8203, 34 грн на підставі постанови №91/20600/18, виданої 12.04.2018, та накладення арешту на рахунки боржника; зобов`язати державного виконавця Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76051886 від 16.09.2024 та накладення арешту на рахунки боржника, повернути виконавчий документ стягувачу без виконання та без права стягувача до повторного пред`явлення документа до виконання за закінченням строків пред`явлення його до виконання та зняти усі накладені в рамках даного ВП арешти на рахунки і майно.

Скаргу обґрунтував тим, що 16.09.2024 довідався через мобільний застосунок «Дія» про відкриття (вчетверте) державним виконавцем Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі виконавчого провадження №76051886 від 16.09.2024 про стягнення з нього на користь Івано-Франківської митниці штрафу у розмірі 8203, 34 грн на підставі постанови №91/20600/18, виданої 12.04.2018. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надійшла на його електронну адресу 18.09.2024. Також державним виконавцем вирішено стягнути з боржника основну винагороду виконавця у розмірі 820,33 грн, накладено арешт на кошти в межах суми 9273,67 гривень.

З такими діями державного виконавця не погоджується. Вважає, що строк на подання скарги не порушено, оскільки виконавчий документ виданий не судом, а іншою установою.

Вважає порушеними його права боржника в силу неправомірних дій відповідача щодо безпідставного, поза межами вимог Закону, чергового відкриття виконавчого провадження, що не підлягало такому, та продовженні безпідставного стягнення з нього коштів на користь стягувача. Також виконавцем накладено арешт на його рахунки, призначені для отримання заробітної плати та соціальних виплат, кошти з яких відповідач має намір стягнути на погашення заборгованості, строк стягнення якої минув, що вказує на незаконне позбавлення його джерел для існування.

Зазначив, що 12.04.2017 стягувачем (Галицька митниця) винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 8500 грн за порушення митних правил, яку оскаржив, проте 25.11.2020 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у задоволенні позову про скасування накладення штрафу відмовлено. Стягувач вперше пред`явив постанову до виконання 23.02.2021. Дане ВП завершено винесенням постанови виконавця від 16.12.2021 про повернення документа стягувачу за відсутності майна боржника, встановлено строк до повторного подання до виконання до 16.03.2022 року. Вдруге стягувач звернувся за примусовим виконанням постанови 08.07.2022, хоча повинен був, на думку скаржника, звернутися до 16.03.2022. Судових ухвал чи інших процесуальних документів про поновлення строку пред`явлення до виконання немає, клопотання про поновлення строку пред`явлення до виконання немає. ВП №69373182 завершено та повернуто виконавчий документ стягувачу 14.12.2022 без виконання. Втретє стягувач звернувся за примусовим виконанням постанови про накладення штрафу 24.03.2023, хоча повинен був звернутися до 14.03.2023, тобто зі спливом 10 днів від дати, встановленої виконавцем та поза межами строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

14.06.2024 постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Безпідставно зазначено строк повторного пред`явлення до виконання виконавчого документу до 14.09.2024, накладений на його рахунки арешт не знято.

Протягом цього часу неодноразово звертався до державного виконавця про закриття/закінчення виконавчого провадження №71386614, відкритого 24.03.2023 у зв`язку з закінченням строків на пред`явлення виконавчого документу до стягнення та пропущенням таких строків стягувачем без поважних причин та скасування арешту рахунків відповідно, проте його звернення були безрезультатними, оскільки держаний виконавець повідомив, що підстав для зняття арешту чи скасування постанови /закриття провадження немає.

16.09.2024 вчетверте державним виконавцем відкрито виконавче провадження №76051886 про стягнення з нього на користь стягувача 8203, 34 грн виконавчої винагороди та повторно накладено арешт на рахунки в межах 9273, 67 грн, які вже було арештовано раніше. Зазначив, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був вкотре порушений, тобто стягувач тричі пропустив без поважних причин строк пред`явлення до виконання постанови №71386614.

Вважає, що виконавець повинен був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 91/20600/18 до примусового виконання.

Вважає, що подальше накладення арешту на його майно чи рахунки як боржника є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном та обмежує його права, позбавляє можливості вільно користуватися та розпоряджатися рахунками, в тому числі доходами.

09.12.2024 від Городенківського відділуДВС уКоломийському районіІвано-Франківськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїнадійшло заперечення на скаргу, згідно якого просять скаргу залишити без розгляду.

У запереченні зазначено, що постанова перебувала на виконанні декілька разів: з 23.02.2021 по 16.12.2021, з 08.07.2022 по 14.12.2022, з 24.03.2023 по14.06.2024 та поверталася стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 та п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку відсутності у боржника доходів, рухомого чи нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення штрафу, для подальшої реалізації на прилюдних торгах та погашення даної заборгованості. Боржник ОСОБА_1 неодноразово звертався до відділу ДВС з листами про зняття арешту з його розрахункових рахунків, не пред`явивши жодного документу, що підтверджує оплату штрафу. 16.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на суму 8203,34 грн штрафу в користь Івано-Франківської митниці та направлено постанову боржнику. Також винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про арешт коштів боржника; 17.09.2024 винесено постанову про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. Вважає, що строк пред`явлення виконавчого документа не пропущено, оскільки ЗУ «Про виконавче провадження» доповнено п.10-2, згідно з п.п.4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому державним виконавцем не порушено вимоги при відкритті виконавчого провадження та постанова є законною. Постанова про повернення виконавчого документа надійшла стягувачу 24.06.2024, а повторно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження 16.09.2024.

У судове засідання скаржник не з`явився, 09.12.2024 ОСОБА_1 подав на електронну пошту суду заяву про розгляд справи без участі скаржника, проте така не підписана кваліфікованим електронним підписом, про що свідчить відмітка працівника канцелярії «без КЕП», тому вважається такою, що не підписана особою, яка її подала.

Частиною четвертою статті 183 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Начальник Городенківського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, 09.12.2024 подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Відповідност. 450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали виконавчого провадження, зазначає наступне.

Згідност.1Закону України«Про виконавчепровадження» (далі - Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 447ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1статті 448ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно доЦПК України, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що постановою у справі про порушення митних правил №91/20600/18 від 12.04.2018 Івано-Франківська митниця ДФС визнала ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України, на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень. Дата набрання законної сили рішенням 23.04.2018, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання 23.07.2018.

У скарзі ОСОБА_1 вказано про оскарження постанови до адміністративного суду, якою у задоволенні позову про скасування накладення штрафу відмовлено, проте рішення суду не долучено.

Згідно долучених матеріалів неодноразово постанова №91/20600/18 від 12.04.2018 перебувала на виконанні та поверталися стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 та п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» .

Постановою старшого державного виконавця Городенківського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Галиною Кондрюк 16.09.2024 відкрито виконавче провадження №76051886 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської митниці штрафу у розмірі 8203, 34 грн на підставі постанови №91/20600/18, виданої 12.04.2018. Також державним виконавцем вирішено стягнути з боржника основну винагороду виконавця у розмірі 820,33 грн та накладено арешт на кошти в межах суми 9273,67 гривень.

Отже, заявник подав скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання постанови Івано-Франківської митниці ДФС, ухваленій на підставі ст.285 КУпАП та ст.522-527 Митного кодексу України.

Згідно ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно із ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Із наведеного слідує, що у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, може бути розглянута скарга на дії державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17.

За змістом ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, за змістом ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи характер спірних правовідносин та зважаючи на те, що боржник подав скаргу на дії державного виконавця у виконавчому провадженні з виконання постанови адміністративного органу, в даному випадку Івано-Франківської митниці ДФС (на даний час Івано-Франківської митниці Державної митної служби України), дії державного виконавця не можуть бути оскаржені в порядку цивільного судочинства шляхом подачі скарги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права з цими вимогами звернутися до відповідного адміністративного суду або до місцевого загального суду в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, в силу вимог чинного законодавства, у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст ст.186, 447 ЦПК України , суд,

у х в а л и в:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 , особа, на дії якої подається скарга: старший державний виконавець Городенківського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Кондрук Г.М., стягувач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України на дії державного виконавця відмовити.

Роз`яснити заявнику право до суду з позовом у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13.12.2024.

Суддя Андріюк І.Г.