Рішення

від 03.12.2024 по справі 501/880/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 03.12.2024

Справа № 501/880/24

2/501/864/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Смирнова В.В.,

за участі секретаря судового засідання Кочкіної О.В.

представника позивача Охотнікова В.В.,

представника відповідача адвоката Котика Ф.І.,

представника третьої особи Поліщука А.Г.

третьої особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_2 (треті особи: Олександрівська селищна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку;

Вимоги позивача:

-скасувати державну реєстрацію прав на земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:04:007:0090 у державному земельному кадастрі;

-скасувати рішення державного реєстратора №4047329 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяження (з відкриттям розділу) на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:04:007:0090 (реєстраційний номер у єдиному державному реєстрі речових прав 107326251108);

-усунути перешкоди у користуванні землями загального користування: АДРЕСА_1 та землями з числа зон проектних озеленень території загального користування (зона РЗП), районів, що потребують берегоукріплення селища Олександрівка Одеського району Одеської області, частину яких включено у земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:04:007:0090, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимогипредставник позивачамотивує тим,що за зверненням Олександрівської селищної адміністрації від 17.11.2023 року позивачем була створена комісія для вирішення земельного спору щодо меж вищевказаної земельної ділянки. Комісією встановлено, що земельна ділянка,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 на підставі Державного акта про право власності на землю серії ОД №045914, виданого 20.03.1998 року на підставі рішення виконкому Олександрівської селищної ради №215 від 22.08.1997 року. Власник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На ім`я його дружина ОСОБА_2 12.04.2012 року на вказану земельну ділянку видано свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом. На підставі вказаного свідоцтва відповідачка зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 5110800000:04:007:0090 АДРЕСА_1 . На замовлення ОСОБА_2 в 2013 році була виготовлена технічна документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), якою без узгодження з суміжними землекористувачами істотно змінено конфігурацію меж ділянки (збільшена довжина земельної ділянки майже на 11 м) внаслідок чого в межі земельної ділянки увійшла частина земель комунальної власності, які не можуть передаватися у власність, а саме: частина АДРЕСА_1 та землі в зоні проектних озеленень, території загального користування (зона РЗП), районів, що потребують берегоукріплення. Про вказані обставини позивачу стало відомо в листопаді 2023 року.

Власник земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:04:007:0090 перекрив проїзд і прохід по дорозі загального користування провулку Грецькому, встановив залізні ворота з замком, що унеможливлює потрапляння суміжних землевласників до своїх земельних ділянок. Самоправно змінив конфігурацію ділянки, збільшив її довжину з півночі на південь майже на 11 метрів. Відповідачкою протиправно отримано у власність частину земель комунальної власності.

Представник позивача Охотніков В.В. у судовому засідання просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву (а.с.37-86) в якому заперечувала проти позовних вимог позивача.

Відповідачка послалась на те, що до складу спірної земельної ділянки не входили землі загального користування як при первинному її надані у власність в 1998 році, так і при відновлені меж земельної ділянки в 2013 році. Крім того, на час надання земельної ділянки у власність в 1998 році діяв ЗК України в редакції 1990 року, який не передбачав заборони надання у власність земель загального користування. Взаємне розташування земельної ділянки після відновлення її меж в 2013 році та АДРЕСА_1 , який примикає до земельної ділянки , не змінилось. Вважає, що позов ініційовано головою Олександрівської селищної адміністрації, тестю якого належить новосформована в 2018 році суміжна земельна ділянка, та який має намір використати належну їй земельну ділянку для проїзду до новосформованої земельної ділянки.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Котик Ф.І. просив відмовити у задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні представник Олександрівської селищної адміністрації Поліщук А.Г. та Опенькіна О.С. підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 до суду не з`явився, пояснення на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Інші процесуальні дії у справі.

18.03.2024р. постановлена ухвал про відкриття провадження у справі (а.с.28).

18.04.2024р. постановлена ухвала, яка занесена до журналу судового засідання, про закриття підготовчого провадження (а.с.90).

18.04.2024р. постановлена ухвал про задоволення клопотання представника відповідача адвоката Котика Ф.І. про витребування доказів (а.с.96).

03.12.2024р. постановлена ухвала про відмову представнику позивача у задоволенні клопотання про призначення у справі технічної експертизи.

Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

Рішенням виконкому Іллічівської міської ради народних депутатів від 21.05.1987 року №293/5 ОСОБА_6 дозволено будівництво на виділеній йому земельній ділянці площею 0,07 га в АДРЕСА_2 (а.с.39)

Рішенням виконавчого комітету Олександрівської селищної ради №334 від 15.11.1990 року будівельній ділянці забудовника ОСОБА_6 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с.40).

В 1987-1988 роках ОСОБА_6 самостійно та за власний рахунок влаштував насипний проїзд від вул. Набережна через балку до виділеної йому земельної ділянки, що підтверджується показами допитаних в суді свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ..

Рішенням виконавчого комітету Олександрівської селищної Ради народних депутатів №215 від 22.08.1997 року ОСОБА_6 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 площею 0,1625 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд з видачею державного акту на право приватної власності на землю (а.с.42)

09.02.1997 року землевпорядником Одеського філіалу інституту землеустрою УААН в присутності: ОСОБА_6 , представника Олександрівської селищної ради Волохотюка С.Ф., суміжних землекористувачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 складено Акт про встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), що знаходилась в користуванні громадянина ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.43).

20.03.1998 року на ім`я ОСОБА_6 видано Державний акт серії I-ОД №045914 про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,15 га, в межах згідно з планом, для будівництва та обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.44).

Як вбачається з доданого до вказаного акту «Плану зовнішніх меж земельної ділянки», протяжність ділянки з боку землекористувача ОСОБА_9 ( від А до Б) , а відтак і з боку АДРЕСА_1 , складала 55,95 м ( 41,5 + 14,45), а не 45,95 м ( 41,5 +4,45), як про це помилково зазначено в позові (а.с.44 на звороті).

Вказаний Державний акт ніким не оспорюється, в тому числі з підстав входження до складу земельної ділянки земель загального користування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с.45).

Спадкоємцем майна ОСОБА_6 стала його дружина - ОСОБА_2 , яка 12.04.2012 року отримала свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,15 га , що належала померлому на підставі Державного акту серії I-ОД №045914, кадастровий номер земельної ділянки не визначено (а.с.46).

Вказане свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку в порядку спадкування ніким не оспорюється.

Оскільки межі земельної ділянки за Державним актом від 20.03.1998 року не збереглися, то на замовлення ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю «Проекти, технічні документації, кадастр» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) від 23.05.2013 року (а.с.47)

На підставі вказаної технічної документації відділом Держземагенства у м. Іллічівську 26.06.2013 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі, кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:04:007:0090, з цільовим призначенням : для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), площею 0,1500 га з кадастровим планом , який відповідає межам нині існуючого земельної ділянки (а.с.53).

В судовому засіданні був досліджений оригінал державного акту 20.03.1998 року серії І-ОД №045914, який бав наданий представником відповідача адвокатом Котик Ф.І.

Порівняння кадастрового плану земельної ділянки 5110800000:04:007:0090 з планом зовнішніх меж земельної ділянки, відображеним в Державному акті I-ОД №045914 від 20.03.1998 року, свідчить про те, що конфігурація земельної ділянки дійсно змінилась. З боку АДРЕСА_1 її довжина складає 56,9 м. (7,00 + 16,50 + 12,14 + 0,33 + 3,24 + 2,28 + 0,31 + 4,40+ 10,60 ), тоді як згідно з Державним актом I-ОД №045914 від 20.03.1998 року відповідна довжина складала 55,95 м (41,50 + 4,45), тобто різниця складає лише 0,95 м. Вказані обставини свідчать про те, що відновлення меж земельної ділянки не призвело до зміни положення ділянки по відношенню до АДРЕСА_1 .

З протилежного від провулку Грецького боку межі спірної земельної ділянки також зазнали змін: ширина виступаючої частини ділянки від «Г» до «Д» зменшилась з 12 м ( згідно з «Планом зовнішніх меж» у Державному акті I-ОД №045914 від 20.03.1998 року,) до 5,00 (згідно з «Кадастровим планом земельної ділянки 5110800000:04:007:0090»), а довжина вказаної виступаючої частини подовжилась з 24,25 м до 34,88 м ( 16,82 + 18,06). Частково за рахунок саме таких змін в 2018 році була сформована суміжна земельна ділянка кадастровий номер 5110800000:04:007:0122, що вбачається як з кадастрового плану вказаної земельної ділянки , що міститься у наданому відповідачкою Витягу з Державного земельного кадастру кадастровий номер 5110800000:04:007:0122 ( а.с.53), так і з графічного зображення інформації про речові права на земельну ділянку №5110800000:04:007:0090, роздруківка якої надана відповідачкою із публічно-доступного сайту Державної Служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с.54-55). Формування нової суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:04:007:0122, яка була сформована та зареєстрована відділом Держгеокадастру 19.04.2018 року (наразі належить ОСОБА_5 згідно Інформації з ДРРП (а.с.69-73), у всякому разі унеможливлює поновлення зовнішніх меж земельної ділянки №5110800000:04:007:0090 до стану, який відображений в Державному акті I-ОД №045914 від 20.03.1998 року.

Зі змісту позовної заяви слідує також, що внаслідок зміни конфігурації земельної ділянки її частина знаходиться в зоні проектних озеленень території загального користування (зона РПЗ) районів, що потребують берегоукріплення. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на надані ним: викопіювання з топографо-геодезичної основи м. Чорноморська Одеського району Одеської області станом на 2006 рік, викопіювання з основного креслення Генерального плану м. Чорноморська, затвердженого рішенням Чорноморської міської ради від 26.12.2014 року № 566-VI, витяг з ДЗК . Однак з наданого позивачем Витягу з ДЗК про земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:04:007:0090 не вбачається підтвердження доводів позивача, а інші додані до позову та вказані вище документи є документами управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради, а не органу, до компетенції якого відноситься регулювання земельних відносин.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж. Згідно зі ст. 15 вказаного Закону до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер;місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Листом від 04.04.2012 року відділ Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області повідомив, що згідно з даними Державного земельного кадастру державна реєстрація прав земельних сервітутів та обмежень на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 відсутня. Вищевказана земельна ділянка належить ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IОД №045914, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9 від 20.03.1998 року. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Основна категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка, землі житлової та громадської забудови ( відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) код 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Загальна площа земельної ділянки: 0,150 га.

Із матеріалів проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровимномером 5110800000:04:007:0122,яка буласформована тазареєстрована відділомДержгеокадастру 19.04.2018року , вбачається таке:

1) дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_3 надано рішенням Чорноморської міської ради №282/19 -VII від 22.12.2017 року

2) земельна ділянка виділена за рахунок земель житлової та громадської забудови м. Чорноморська (аркуш проекту №13);

3) згідно з листом ГУ Держгеокадастру в Одеській області ( аркуш 67) та висновку управління архітектури та містобудування Чорноморської міської ради від 23.03.2018 року обмежень з використання земельної ділянки, в тому числі водоохоронні обмеження, прибережна захисна смуга навколо водойм, відсутні;

4) згідно генплану забудови земельної ділянки, погодженому головним архітектором м. Чорноморська ОСОБА_12 ,заїзд на територію ділянки спроектовано з боку АДРЕСА_1 , який передбачено поза межами земельної ділянки Богушевич (аркуш №73). Таке ж розміщення провулку Грецького відображено на кадастровому номері земельної ділянки ( аркуш №33) .

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5110800000:04:007:0122 є суміжною з земельною ділянкою з кадастровим номером 5110800000:04:007:0090, то мала б мати ті ж вади ( при їх існуванні), що й остання. Однак Іллічівська міська рада при формуванні земельної ділянки 5110800000:04:007:0122 не вбачала перешкод для її надання в приватну власність, не вказує про наявність таких перешкод в теперішній час, чим демонструє недопустиму для органу місцевого самоврядування суперечність своєї поведінки.

Згідно ст. 107 ЗК 2001 року основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Згідно п.8 ст.79-1 ЗК 2001 року у разі встановлення ( відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру . У відповідності до п.12 вказаної статті межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) .

У відповідності до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Слід зазначити, що Земельний кодекс України в редакції 1990 року , що була чинною на час видачі Державного акту I-ОД №045914 від 20.03.1998 року , не містив обмежень стосовно передачі у приватну власність земель загального користування. Визначення меж, розміру та місця розташування земельної ділянки, що передавалась у власність громадян, відносилось до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, на території якого знаходилась земельна ділянка (ст. 17 Земельного кодексу 1990 року). Згідно ст. 58 Конституції України, ст. 5 ЦК та ст.57 Закону України від 24.08.2023 «Про правотворчу діяльність» закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:04:007:0090, загальною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відбулась у відповідності до чинного законодавства, не порушує законних прав та інтересів інших осіб.

В позові міститься твердження про те, що підписи суміжних землекористувачів , які містяться в Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 23.05.2013 року, їм не належать, а з Олександрівською селищною радою межі не погоджувались. Суд відхиляє вказані доводи позивача незалежно від їх достовірності, оскільки Верховний Суд України в постанові від 23.01.202019 року у справі №580/168/16-ц виклав висновок про те, що: «Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку».

Оскільки при встановлені (відновленні) меж земельної ділянки №5110800000:04:007:0090, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі 26.06.2013 року на імя ОСОБА_2 , не було допущено будь яких порушень закону, то в задоволені позову слід відмовлено в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст..133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідачкою понесені судові витрати у справі, які полягають у витратах на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 23000 грн., що підтверджується копіями договору відповідачки з адвокат том ОСОБА_13 про надання професійної правничої допомоги від 04.04.2024 року (а.с.85), банківською квитанцією про сплату 23000 грн. за договором від 04.04.2024 року(а.с.86), ордером адвоката (а.с.87).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат стороною відповідача подано до суду детальний опис робіт (наданих послуг) за договором, на виконання яких адвокатом витрачено загалом 101 година (а.с.166).

Згідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи , що позов не підлягає задоволенню, представника відповідача надав суду докази того, що відповідачка ОСОБА_2 понесла витрати на правову допомогу у розмірі 23000,0 грн. , то у відповідності до вимог ст..141 ЦПК України такі витрати підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 260-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 (треті особи: Олександрівська селищна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку - відмовити.

Стягнути з Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 23000,0 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 10 грудня 2024 року.

Суддя В.В. Смирнов