Постанова

від 09.12.2024 по справі 916/4669/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4669/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників учасників справи:

від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ Бойко О.І.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області не з`явився;

від ОСОБА_1 , м. Одеса не з`явився;

від ОСОБА_2 - не з`явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Бездоля Ю.С., повний текст рішення складено та підписано 11 липня 2024 року

у справі №916/4669/23

за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області, 2. ОСОБА_1 , м. Одеса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Одеса

про солідарне стягнення 7 330 478 грн. 12 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У жовтні 2023 року АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області та ОСОБА_1 , м. Одеса, у якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 330 478 грн. 12 коп., з яких заборгованість за кредитом складає 6 671 074 грн. 71 коп., заборгованість за процентами 659 403 грн. 41 коп., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ посилається на неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором №ODE-КЛ-142023 від 20.08.2021 в частині повного повернення наданих кредитних коштів та процентів, а також неналежним виконанням відповідачем-2 зобов`язань за договором поруки №П-ODE-КЛ-142023/1 від 20.08.2021.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2024 року у справі №916/4669/23 позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ задоволено повністю; солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області та ОСОБА_1 , м. Одеса на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ заборгованості за кредитом у розмірі 6 671 074 грн. 71 коп., та заборгованості за процентами у розмірі 659 403 грн. 41 коп., відшкодовано судовий збір в сумі 54 978 грн. 5 коп.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт невиконання відповідачем 1 прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому потребують задоволення.

Крім того, судом першої інстанції вказано, що відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором №ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021, про що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №П-ODE-КЛ-142023/1 від 20.08.2021, за умовами якого, зокрема, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником в повному обсязі в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат кредитора тощо.

Отже, проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки, з огляду на встановлені обставини справи в частині неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення наданого кредиту, з урахуванням того, що договором поруки передбачена також відповідальність відповідача-2 перед позивачем за зобов`язаннями відповідача-1, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 6 671 074 грн.71 коп. заборгованості за кредитом.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин умов форс-мажорних обставин, оскільки відповідачем-1 не доведено наявність у спірних правовідносинах сторін форс-мажорних обставин при виконанні ними своїх зобов`язань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2024 року у справі №916/4669/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник, посилаючись на висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зазначив, що за наслідками проведення розрахунку заборгованості щодо нарахованих відсотків за кредитним договором було встановлено розбіжності в сторону зменшення розміру нарахованих відсотків, а саме, загальна сума нарахованих процентів за користування кредитом складає 636 008 грн. 87 коп. Проте, за підрахунками позивача, загальна сума нарахованих процентів за користування кредитом складає 659 403 грн. 41 коп.

Також, скаржник, посилаючись на форс-мажорні обставини, звертає увагу на те, що відповідач від договору не відмовлявся та мав намір сплачувати кошти за кредитним договором, що підтверджується позивачем в частині часткового виконання зобов`язань, незважаючи на те, що станом на сьогодні триває війна, страждає економіка, що впливає на роботу відповідача і виконання в подальшому взятих на себе зобов`язань в рамках укладених договорів. Проте, позивачем, всупереч складним обставинам, прийнято рішення щодо дострокового погашення кредиту, який розрахований до 27.07.2024 року.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Ухвалою від 04.09.2024 року Південно-західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2024 року у справі №916/4669/23, призначив справу до судового розгляду.

25.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ надійшов відзив (вх. №2976/24/Д4), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві, позивач зазначає, що посилання апелянта на недотримання позивачем умов кредитного договору № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року щодо зміни базової процентної ставки, яка проводиться щоквартально, не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач вказує, що апелянт значний час своєчасно сплачував проценти за користування кредитом за зазначеною в кредитному договорі формулою та за українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб у гривні, який розміщено на офіційному веб-сайті НБУ в мережі Інтернет, як базову процентну ставку ( п. 1.1.4 кредитного договору) так і тимчасову маржу (п.1.1.4.1. кредитного договору) і жодних заперечень щодо нарахованих процентів не заявляв.

Отже, на думку позивача, посилання апелянта на невідповідність розрахунку умовам договору є безпідставними та необґрунтованими. Розрахунок здійснений банком у повній відповідності з умовами договору.

Крім того, позивач вказує, що посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 за законодавчо встановленими критеріями не відповідає вимогам, що ставляться до сертифікатів про форс-мажор.

Також, за твердженням позивача, згідно з діючим законодавством настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) звільняє особу від відповідальності за порушення зобов`язання (неустойка та інші види відповідальності), а не від самого обов`язку виконати зобов`язання.

Отже, на думку позивача, ні нормами чинного законодавства, ні умовами кредитного договору не передбачено підстав та умов щодо припинення позичальником в односторонньому порядку виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов до правильного висновку щодо правомірності дій позивача, пов`язаних із достроковим солідарним стягненням з відповідачів цієї заборгованості за договором про приєднання, а позиція відповідача-1 в апеляційній скарзі з приводу передчасності подання позивачем позовної заяви не заслуговують на увагу за їх необґрунтованістю.

Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м.Київ в судовому засіданні, яке відкладалось, заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника відповідача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі на офіційні електронні адреси таких сторін.

09.12.2024 року через підсистему електронний суд від Карапетян М.М. надійшло клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату (вх.№2976/24), у зв`язку із хворобою її представника Невмержицького О.М.

Також, 09.12.2024 року через підсистему електронний суд до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. №2976/24/Д6), яке мотивоване тим, що 04.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області звернулось до позивача (Акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ) з пропозицією щодо укладення Мирової угоди, станом на 06.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника» від АТ «ПУМБ» відповіді не отримувало.

Крім того, 09.12.2024 року через підсистему електронний суд до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», м. Київ надійшла відповідь на пропозицію щодо укладання Мирової угоди про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №ODE-KЛ-14203 від 20.08.2021 року.

Позивач зазначив, що банк йшов назустріч клієнту та, враховуючи ситуацію в Україні, пов`язану зі збройною агресією російської федерації, неодноразово продовжував строки повернення кредиту та змінював графік повернення кредиту, що підтверджується укладанням додаткової угоди №2 від 07.09.2022 року, додаткової угоди №3 від 11.11.2022 року, додаткової угоди №4 від 12.12.2022 року до кредитного договору № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року.

Однак, незважаючи на партнерський підхід зі сторони банка, позичальник продовжував порушувати зобов`язання за кредитним договором, зокрема, починаючи з квітня 2023 року позичальник неналежним чином виконував зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а, починаючи з травня 2023 року, відповідач -1 взагалі припинив виконання зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, позивач зазначає, що розгляд справи продовжується вже більше 13 (тринадцяти) місяців, і за весь цей час заборгованість ні за основною сумою кредиту, ні за процентами за користування кредитом Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області взагалі не погашались. Загальний строк прострочення виконання зобов`язання становить більше 20 (двадцяти) місяців.

Також, позивач звертає увагу суду, що в судових засіданнях суду першої інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області безпідставно просив суд відмовити кредитору у стягненні заборгованості як за кредитом, так і за нарахованими процентами за користуванням кредитом, заперечував проти попередньо узгоджених умов підписаного кредитного договору, звертався з заявами про відкладення розгляду справи, призначення судової експертизи.

Вважає, що зазначеними діями Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області всіляко намагається затягнути розгляд справи в судових інстанціях, продовжити собі строки безпідставного користування кредитними коштами та ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року.

Додатково звертаємо увагу суду, що фінансовий поручитель ОСОБА_1 (співвідповідач у справі за позовом банку про стягнення заборгованості) після порушення виконання зобов`язань за кредитним договором та договором поруки та після ініціювання банком стягнення заборгованості відчужила належне їй майно, а саме:

- 06.12.2024 р. ОСОБА_1 відчужила кв. АДРЕСА_1 ;

- 06.12.2024 р. ОСОБА_1 відчужила кв. АДРЕСА_2 ;

- 06.12.2024 р. ОСОБА_1 відчужила машиномісце 22, розташоване за адресою: Одеська область, м. Одеса, бульвар Французький, будинок 29-А, з метою унеможливлення звернення на них стягнення для погашення законних вимог банку.

Враховуючи вищевикладене, банк вимагає від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області негайно усунути порушення зобов`язань та погасити заборгованість за кредитним договором № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року.

Розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача-2 Невмержицького О.М. про відкладення розгляду справи на іншу дату, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що у відповідності до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 року явка представників учасників справи визнана необов`язковою, а апелянтом у клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких його участь в засіданні слід вважати обов`язковою.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідач-2, будучи обізнаною про розгляд справи і у разі, якщо мала бажання, щоб її представник взяв участь у судовому засідання, не була позбавлення права і можливості, відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, забезпечити участь іншого представника.

Крім того, не заслуговує на увагу прохання відповідача-1 про відкладення слухання справи, так як останній звернувся до позивача щодо укладення Мирової угоди, оскільки, як вже зазначалось вище, від позивача до апеляційного суду надійшла відповідь на пропозицію відповідача щодо укладання Мирової угоди про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №ODE-KЛ-14203 від 20.08.2021 року, в якому банк заперечував проти укладання Мирової угоди та вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області негайно усунути порушення зобов`язань та погасити заборгованість за вищезазначеним договором.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційним господарським судом вже відкладалось слухання справи, а саме, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області. Судом апеляційної інстанції надавався час учасникам справи для надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, зокрема, відповідач-1 є апелянтом у справі, а отже у апеляційній скарзі викладено доводи та мотиви, відповідно до яких він не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ним в апеляційній скарзі не зумовлюють необхідність відкладення розгляду справи в силу положень чинного Господарського процесуального кодексу України.

Отже, судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі представників відповідача-1 та відповідача-2, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а також те, що позиція відповідача-1 достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, а відповдач-2 не скористався своїм правом надати письмові пояснення і строк для їх подання, встановлений ухвалою суду, закінчився, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань представника відповідача Степанова Р.П. та представника відповідача-2 Невмержицького О.М про відкладення розгляду справи, яка вже була відкладена в зв`язку з задоволенням попереднього клопотання відповідача, оскільки такі дії свідчать тільки про намагання затягнути розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів та третьої особи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутнього учасника судового процесу, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 року у справі №916/4863/23 не потребує скасування, враховуючи таке.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

20.08.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», Київ (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника (позичальник, відповідач-1) укладений договір №ODE-КЛ-14203, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором, зокрема (але не виключно) відповідно до наступного:

- п.1.1.1 договору визначає ліміт кредиту - 10000000 грн. та графік зміни ліміту кредиту;

- п.1.1.4 договору визначає базову процентну ставку, відповідно до якого процентна ставка, що нараховується банком за користування кредитом з дати укладення договору на залишок заборгованості позичальника за кредитом та визначається за формулою: Індекс UIRD (3 міс.) + 6% річних; на дату підписання договору розмір базової процентної ставки складає 12,9% річних; перегляд банком розміру базової процентної ставки, з урахуванням змін індексу UIRD (3 міс.), має здійснюватися кожного календарного кварталу;

- п.1.1.6 договору визначає спеціальну базову процентну ставку, відповідно до якого на дату підписання договору становить 17,9% річних; у наступні періоди застосування змінюваної процентної ставки (наступні квартали) розраховується за формулою: спеціальна базова процентна ставка = індексу UIRD (3 міс.)+5% річних; максимальний розмір змінюваної спеціальної базової процентної ставки не може перевищувати 35% річних;

- п.1.1.7 договору визначає строк кредитування - до 27.07.2024 включно;

- п. 1.1.10-1.1.11 визначають, що процента ставка за користування кредитом - 14,5% річних (фіксована процентна ставка, за якою позичальник зобов`язаний сплачувати банку проценти за користування кредитом за період з дати припинення надання Фондом позичальнику Держаної підтримки за програмою); проценти на прострочення суми кредиту - 17,9% річних.

Згідно з п.2.1 договору договір укладено під відкладальною умовою; обов`язок банку надати кредит позичальнику виникає виключно при виконанні всіх нижче наведених умов, а також всіх умов, необхідних для прийняття банком заяви на отримання кредитних коштів (п. 3.4. договору), за виключенням тих умов, виконання яких відстрочено.

За п. 3.1, 3.3, 3.6 договору з метою отримання кредиту/частини кредиту позичальник подає до банку заяву на отримання кредитних коштів, оформлену належним чином відповідно до додатку №2 до договору, що є невід`ємною частиною договору (далі - додаток 2); надання кредиту відбувається на підставі заяви на отримання кредитних коштів шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на рахунок позичальника в банку; кредит надається в строк не пізніше 2 (двох) банківських днів з дати отримання банком відповідної заяви на отримання кредитних коштів або в інший більший термін, вказаний у відповідній заяві на отримання кредитних коштів; датою надання кредиту вважається дата списання коштів із позичкового рахунку позичальника.

Відповідно до п.5.1 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в ст. 1 договору; незважаючи на дату закінчення строку кредитування, позичальник зобов`язаний: повернути кредит/частину кредиту у розмірі, що перевищує новий розмір ліміту кредиту, не пізніше дати встановлення нового розміру ліміту кредиту; повернути кредит та виконати боргові зобов`язання в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом (у випадку не продовження кредитування на наступний період користування кредитом); (в залежності від того, яка з цих дат наступить раніше).

Згідно з п.5.2 договору у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена позичальником заборгованість за договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит тощо, незважаючи на інші положення договору, така заборгованість повинна бути сплачена позичальником банку одночасно з поверненням суми кредиту у строк, зазначений в п.1.1.7 договору.

У відповідності до п. 6.1, 6.2 договору за користування кредитом, у випадку втрати позичальником права на участь у програмі/припинення програми, позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених у цій статті договору, а саме: проценти за користування кредитом: проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі, визначеному в п.1.1.10 договору, із розрахунку 365 днів на рік; у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених п.8.3.4 та/або п. 8.3.6 договору, та/або окремими пунктами додатку 1 до договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань), незважаючи на положення п.1.1.10 договору, за користування кредитом банк має право, у разі настання кожного з зазначених випадків, нарахувати проценти за користування кредитом за спеціальною процентною ставкою у строки та порядку, передбаченому договором|, у розмірі, визначеному в п.1.1.12 договору; позичальник погоджується з тим, що у разі настання кожного з зазначених випадків, банк приймає рішення щодо застосування або не застосування спеціальної процентної ставки на власний розсуд; при цьому банк зобов`язаний повідомляти позичальника про застосування спеціальної процентної ставки шляхом направлення відповідного електронного повідомлення протягом 30 календарних днів з дати виявлення банком порушення зобов`язання/умови та нарахування або донарахування процентів за спеціальною ставкою на період порушення; сторони дійшли згоди про те, що: з дня невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання зазначених у договорі зобов`язань/умов та у разі отримання від банку повідомлення про застосування спеціальної процентної ставки позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом за спеціальною процентною ставкою, починаючи з першого календарного дня невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання зазначених зобов`язань/умов до дня закінчення обставин, що стали причиною для її застосування (тобто до дня, коли порушені зобов`язання/умови будуть виконані/дотримані належним чином/настануть); з дня, наступного за днем, коли зазначені порушені зобов`язання/умови були виконані/дотримані належним чином/настануть позичальник зобов`язаний сплачувати банку проценти за користування кредитом за процентною ставкою, розмір якої зазначений в п.1.1.10 договору; виконання сторонами умови цього пункту договору щодо не застосування спеціальної процентної ставки не потребує внесення додаткових змін до договору; сторони розуміють, підтверджують та погоджуються з тим, що умови договору щодо розміру та процедури застосування спеціальної ставки цілком відповідають волі сторін, і умови щодо нарахування або не нарахування банком процентів за користування кредитом за спеціальною процентною ставкою у випадках, передбачених договором, не є умовами про право банку на зміну розміру процентної ставки в односторонньому порядку; у разі порушення позичальником строку повернення кредиту/частини кредиту, позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.6.2.1 договору, сплачувати на користь банку за весь час прострочення, проценти на прострочену суму кредиту за ставкою у розмірі, визначеному п.1.1.11 договору, з першого дня прострочення повернення суми кредиту/частини кредиту до тієї дати, коли сума кредиту буде повернута банку в повному обсязі; проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час прострочення повернення кредиту із розрахунку 365 днів на рік; період нарахування процентів складає календарне число днів; датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 26 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 26 числа (з його урахуванням); нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 27 числа місяця.

14.07.2022 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника (позичальник, відповідач-1) укладено додаткову угоду №1 до договору №ODE-КЛ-14203.

07.09.2022 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника (позичальник, відповідач-1) укладено додаткову угоду №2 до договору №ODE-КЛ-14203.

11.11.2022 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника (позичальник, відповідач-1) укладено додаткову угоду №3 до договору №ODE-КЛ-14203.

12.12.2022 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника (позичальник, відповідач-1) укладено додаткову угоду №4 до договору №ODE-КЛ-14203, відповідно до якої сторони вирішили викласти статті 1-13, додатки до договору та особливі умови кредитування протягом періоду, в якому позичальник має право на участь у програмі доступні кредити 5-7-9% договору в такій редакції, зокрема:

- базова процента ставка: процентна ставка, що нараховується банком за користування кредитом з дати укладення договору на залишок заборгованості позичальника за кредитом та визначається за формулою: Індекс UIRD (3 міс.) + 6% річних; на дату підписання цієї додаткової угоди №4 до договору розмір базової процентної ставки складає 17% річних; перегляд банком розміру базової процентної ставки, з урахуванням змін індексу UIRD (3 міс.), має здійснюватися кожного календарного кварталу (п.1.1.4 договору);

- тимчасова маржа: частина процентної ставки, що застосовується для розрахунку процентів за користування кредитом на період дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування; тимчасова маржа сплачується позичальником та не підлягає компенсації фондом; тимчасова маржа визначається у процентах річних та розраховується за формулою: тимчасова маржа = 20%-розмір базової процентної ставки (розрахований згідно п.1.1.4 договору); на дату підписання цієї додаткової угоди №4 до договору розмір тимчасової маржі складає 3% річних; розмір тимчасової маржі не може бути більше ніж на 6% річних та менше 0% річних; на період дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування розмір ставки за користування кредитом визначається як базова процентна ставка/спеціальна базова процентна ставка (за наявності підстав її застосування), збільшена на значення тимчасової маржі (п.1.1.4.1 договору);

- спеціальна базова процентна ставка: на дату підписання цієї додаткової угоди №4 до договору становить 17% річних; у наступні періоди застосування змінюваної процентної ставки (наступні квартали), розраховується за формулою: спеціальна базова процентна ставка = Індекс UIRD (3 міс.) + 6% (шість процентів) річних + 0% (нуль процентів) річних; у випадках, коли розрахований згідно наведеної у п.1.1.6 договору формули розмір спеціальної базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% (тридцять процентів) річних, спеціальна базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% (тридцять процентів) річних) (п.1.1.6 договору);

- проценти на прострочену суму кредиту - 22% річних (п.1.11.1 договору);

- кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія: несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або обов`язків за угодами про забезпечення та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами (п.4.1 (1) договору);

- у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.7 договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги; у разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором, для погашення боргового зобов`язання позичальника (п.4.4 договору);

- позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в ст. 1 договору; незважаючи на дату закінчення строку кредитування, позичальник зобов`язаний: повернути кредит/ частину кредиту у розмірі, що перевищує новий розмір ліміту кредиту, не пізніше дати встановлення нового розміру ліміту кредиту; повернути кредит та виконати боргові зобов`язання в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом (у випадку не продовження кредитування на наступний період користування кредитом); (в залежності від того, яка з цих дат наступить раніше) (п.5.1 договору);

- на період наявності у позичальника права на участь у програмі застосовуються умови плати за користування кредитом із застосуванням змінюваної процентної ставки; позичальник на період наявності у нього права на участь у програмі сплачує проценти за користування кредитом наступним чином: - при дотриманні позичальником всіх умов програми та договору, які є необхідними для отримання ним державної підтримки/державної допомоги на подолання наслідків covid-19, - у розмірі компенсаційної процентної ставки, а в період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення/скасування - у розмірі компенсаційної процентної ставки, збільшеної на розмір тимчасової маржі (розрахованої за формулою, визначеною п.1.1.4.1 договору); - при недотриманні позичальником умов програми та/або договору, які є необхідними для участі у програмі та отримання ним державної підтримки/державної допомоги на подолання наслідків covid-19, а також у випадках, передбачених умовами кредитування 5-7-9%, - у розмірі базової процентної ставки або спеціальної базової процентної ставки, а в період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення/скасування - у розмірі базової процентної ставки або спеціальної базової процентної ставки, збільшеної на розмір тимчасової маржі (розрахованої за формулою, визначеною п.1.1.4.1 договору); всі інші умови оплати позичальником плати за користування кредитом на період наявності у позичальника права на участь у програмі викладені в умовах кредитування 5-7-9%; за користування кредитом, у випадку втрати позичальником права на участь у програмі/припинення програми, позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених у цій статті договору, а саме: проценти за користування кредитом: проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі, визначеному в п.1.1.10 договору, із розрахунку 365 днів на рік; у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених п.8.3.4 та/або п. 8.3.6 договору, та/або окремими пунктами додатку 1 до договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань), незважаючи на положення п.1.1.10 договору, за користування кредитом банк має право, у разі настання кожного з зазначених випадків, нарахувати проценти за користування кредитом за спеціальною процентною ставкою у строки та порядку, передбаченому договором, у розмірі, визначеному в п. 1.1.12 договору; позичальник погоджується з тим, що у разі настання кожного з зазначених випадків, банк приймає рішення щодо застосування або не застосування спеціальної процентної ставки на власний розсуд; при цьому банк зобов`язаний повідомляти позичальника про застосування спеціальної процентної ставки шляхом направлення відповідного електронного повідомлення протягом 30 календарних днів з дати виявлення банком порушення зобов`язання/умови та нарахування або донарахування процентів за спеціальною процентною ставкою за період порушення (п. 6.1-6.3.1.1 договору);

- у разі порушення позичальником строку повернення кредиту/частини кредиту, позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.6.2.1 договору, сплачувати на користь банку за весь час прострочення, проценти на прострочену суму кредиту за ставкою у розмірі, визначеному п.1.1.11 договору, з першого дня прострочення повернення суми кредиту/частини кредиту до тієї дати, коли сума кредиту буде повернута банку в повному обсязі (п.6.3.2 договору);

- договір набуває чинності з моменту його підписання, скріплення печаткою/ами банку, позичальника та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з договором в повному обсязі (п.13.6 договору).

Відповідно до Особливих умов кредитування протягом періоду, в якому позичальник має право на участь у програмі доступні кредити 5-7-9% в редакції додаткової угоди №4 до договору:

- незважаючи на зазначене в інших пунктах кредитного договору №ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021, з метою забезпечення можливості отримання позичальником державної підтримки/державної допомоги на подолання наслідків covid-19 у вигляді компенсації процентів відповідно до умов програми, сторони за взаємною згодою домовились на період наявності у позичальника права на участь у програмі та відповідності його критеріям прийнятності суб`єктів підприємництва для участі у програмі застосовувати умови плати за користування кредитом, що наданий позичальнику відповідно до договору, зазначені у договорі та в цих особливих умовах кредитування протягом періоду, в якому позичальник має право на участь у програмі доступні кредити 5-7-9%;

- базова процентна ставка є змінюваною та переглядається банком щоквартально; розмір базової процентної ставки розраховується за формулою, зазначеною в п.1.1.4 договору;

- перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення внаслідок застосування формули, передбаченої у п. 1.1.4 договору) здійснюється банком шляхом встановлення значення базової процентної ставки 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня кожного року користування кредитом на підставі договору, за умови що позичальник не втратив право на державну підтримку; у разі, якщо зазначені дати припадають на вихідний, святковий або інший неробочий день, відповідна зміна відбувається у наступний за вказаними датами банківський день; при від`ємному значенні індексу UIRD (3 міс.) до розрахунку базової процентної ставки приймається умовне значення індексу рівне 1% (один процент) річних; зміна базової процентної ставки за кредитом здійснюється за ініціативою банку без внесення змін до договору, шляхом надсилання банком позичальникові письмового повідомлення, зокрема, у вигляді електронного повідомлення, протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова базова процентна ставка за користування кредитом; повідомлення обов`язково має містити нове значення базової процентної ставки за користування кредитом та дату, починаючи з якої вона застосовується; позичальник несе ризик настання наслідків у зв`язку з неотриманням електронного повідомлення.

20.08.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк, позивач) та ОСОБА_1 , м. Одеса (поручитель, відповідач-2) укладений договір поруки №П-ODE-КЛ-14203/1, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань, зазначених у ст. 2 договору.

Згідно з п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником в повному обсязі, в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат кредитора тощо.

Умовами п.2.1 договору поруки передбачено, зокрема, що порукою за договором забезпечується виконання зобов`язань боржника перед кредитором, що випливають з наступного договору: кредитний договір №ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021; боржник Товариство з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника.

За .п. 6.1, 7.4 договору поруки порука за договором припиняється у разі виконання зобов`язання в повному обсязі, або якщо протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання, зазначеного в п.2.1 договору, кредитор не пред`явить позову до поручителя та в інших випадках, передбачених законодавством України; договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін, скріплення печаткою кредитора.

Також в матеріалах справи містяться наступні документи, а саме:

- згода від 20.08.2021 ОСОБА_2 своїй дружині ОСОБА_1 на укладення договору поруки, в забезпеченні виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальнстю Стройспецтехника за кредитним договором №ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021;

- заявки Товариства з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника на отримання кредитних коштів від 27.08.2021, від 28.08.2021, від 31.08.2021, від 01.09.2021, від 29.09.2021;

- меморіальні ордери із призначенням платежів - кредитні кошти за договором №ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 за позикою Товариства з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника, а саме: від 27.08.2021 на суму 1 899 617 грн. 84 коп., від 28.08.2021 на суму 458 154 грн. 76 коп., від 31.08.2021 на суму 363 066 грн. 20 коп., від 01.09.2021 на суму 820 841 грн. 20 коп., від 29.09.2021 на суму 3 625 000 грн., всього на суму 7 166 680 грн.;

- виписки по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника за період 20.08.2021-09.10.2023;

- електронні повідомлення про зміну розміру базової процентної ставки від 06.04.2023 (з 01.04.2023: розмір базової процентної ставки - 18,4% річних, розмір тимчасової маржі - 1,6% річних) та від 06.07.2023 (з 01.07.2023: розмір базової процентної ставки - 19,7 % річних, розмір тимчасової маржі - 0,3% річних).

У повідомленні про дострокове повернення кредиту від 10.08.2023 позивач повідомив відповідача-1 про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором №ODE-КЛ-14203, у зв`язку з чим вимагав протягом семи банківських днів з моменту отримання цього повідомлення достроково повернути отримані кредитні кошти в повному обсязі.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу-1 повідомлення від 10.08.2023, а саме: поштове повідомлення, опис вкладення та роздруківка з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення.

У вимозі від 19.09.2023 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №ODE-КЛ-14203 позивач вимагав від відповідача-1 погасити прострочену заборгованість за кредитним договором, яка складається з суми простроченого кредиту та суми прострочених процентів.

У вимозі від 19.09.2023 позивач повідомив відповідача-2, що боржник (відповідач-1) за кредитним договором №ODE-КЛ-14203 своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим вимагав від відповідача-2 як поручителя відповідача-1 негайно погасити наявну заборгованість перед банком.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу-1 та відповідачу-2 вимог від 19.09.2023, а саме: поштові повідомлення, описи вкладення та роздруківки з сайту Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень.

Також в матеріалах справи наявний наданий позивач скоригований розрахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника, м. Біляївка Одеської області за кредитним договором №ODE-КЛ-14203 станом на 09.10.2023, відповідно до якого:

- заборгованість за кредитом 6 671 074 грн.71 коп. (7 166 680 грн. (загальна сума кредиту) 495 605,29 грн. (погашення кредиту);

- заборгованість за процентами (01.04.2023-09.10.2023) 659 403 грн. 41 коп. (707 126 грн. 52 коп. (нараховані проценти) 47 723 грн.11 коп. (сплачені проценти).

Інших письмових доказів щодо наявних між сторонами кредитних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин щодо наявності або відсутності підстав для солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області та ОСОБА_1 , м. Одеса заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 330 478 грн.12 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 6 671 074 грн. 71коп., прострочена заборгованість за процентами 659 403грн. 41 коп.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як убачається зі змісту ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, за вимогами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Разом з тим, вимогами ст. 610, 612 Цивільного кодексу України законодавцем встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається зі змісту ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Так, з матеріалів господарської справи вбачається, що 20.08.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника (позичальник, відповідач-1) укладений договір №ODE-КЛ-14203, з додатковою угодою №1 від 14.07.2022, додатковою угодою №2 від 07.09.2022, додатковою угодою №3 від 11.11.2022, додатковою угодою №4 від 12.12.2022 відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені вищезазначеним договором.

Відповідно до п.1.1.7 договору строк кредитування встановлений сторонами до 27.07.2024 року.

Банк належним чином виконав свої обов`язки за даним кредитним договором, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника кредит у розмірі 7 166 680 грн. в межах встановленого кредитним договором № ODE-KJ-14203 від 20.08.2021 року ліміту кредиту, що підтверджується наступними документами:

заявою на отримання кредитних коштів від 27.08.2021 року в сумі 1 899 617 грн.,84 коп., меморіальним ордером № TR. 51839168.73143.23758 від 27.08.2021 року на суму 1 899 617 грн. 84 коп., заявою на отримання кредитних коштів від 28.08.2021 року в сумі 458 154 грн. 76 коп., меморіальним ордером № TR. 51839168.65814.23758 від 28.08.2021 року на суму 458 154 грн., 76 коп., заявою на отримання кредитних коштів від 31.08.2021 року в сумі 363 066 грн. 20 коп., меморіальним ордером № TR. 51839168.185172.25563 від 31.08.2021 року на суму 363 066 грн. 20 коп., заявою на отримання кредитних коштів від 01.09.2021 року в сумі 820 841 грн. 20 коп., меморіальним ордером № TR.51839168.172137.13958 від 01.09.2021 року на суму 820 841 грн. 20 коп., заявою на отримання кредитних коштів від 29.09.2021 року в сумі 3625 000,00 грн., меморіальним ордером № TR.51839168.78053.25563 від 29.09.2021 року на суму 3 625 000,00 грн.

Також, у матеріалах справи наявна виписка по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на суму 7 166 680 грн.

Тобто, свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, що не заперечується сторонами у даній справі.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що між позивачем та відповідачем - 1 станом на час укладення спірного договору склалися кредитні правовідносини.

З матеріалів господарської справи також вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, 20.08.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (банк, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладений договір поруки №П-ODE-КЛ-14203/1, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань, зазначених у ст. 2 договору.

Згідно з п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником в повному обсязі, в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат кредитора тощо.

Умовами п.2.1 договору поруки передбачено, зокрема, що порукою за договором забезпечується виконання зобов`язань боржника перед кредитором, що випливають з наступного договору: кредитний договір №ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021; боржник - ТОВ Стройспецтехника.

За умовами п. 6.1, 7.4 договору поруки, порука за договором припиняється у разі виконання зобов`язання в повному обсязі, або якщо протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання, зазначеного в п.2.1 договору, кредитор не пред`явить позову до поручителя та в інших випадках, передбачених законодавством України; договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін, скріплення печаткою кредитора. Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника, м. Біляївка Одеської області за спірним кредитним договором забезпечено порукою (поручителям), яким виступає ОСОБА_1 , м. Одеса.

В п. 1.1.1. ліміт кредиту статті «Предмет договору» кредитного договору № ODE-KA- 14203 від 20.08.2021 року був встановлений ліміт кредиту, який змінювався відповідно до встановленого графіку повернення кредитних коштів.

Додатковою угодою №4 від 12.12.2022 року до кредитного договору № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року сторони домовились викласти статті 1-13 додатки до договору та особливі умови кредитування протягом періоду, в якому позичальник має право на участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» договору, в новій редакції.

Згідно встановленого п. 1.1.1. ліміту кредиту статті «Предмет договору» додаткової угоди №4 від 12.12.2022 року до кредитного договору № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю Стройспецтехника, м. Біляївка Одеської області був встановлений новий графік повернення кредитних коштів з кінцевою датою повного повернення грошових коштів 27.07.2024 року.

Однак, позичальником не виконувалися належним чином зобов`язання з повернення кредитних коштів згідно графіку, а також щодо сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим, станом на 08.08.2023 (включно) позичальник мав прострочену заборгованість за кредитним договором за основною сумою кредиту у розмірі 950 487 грн. 21 коп. та процентами за користування кредитними коштами у розмірі 425 308 грн. 09 коп.

Вищевикладене свідчить про настання несприятливої події, передбаченої підпунктами 4.1.1 п. 4.1 ст.4 додаткової угоди №4 від 12.12.2022 року до кредитного договору № ODE-KA- 14203 від 20.08.2021 року, а саме, несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно розділу 3 договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання будь-яких інших обов`язків за цим договором та/або обов`язків за угодами про забезпечення та/або за іншими угодами, укладеними сторонами.

Крім того, у зв`язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на території України, настала несприятлива подія, передбачена п. 4.1.11. п. 4.1 ст.4 додаткової угоди №4 від 12.12.2022 року до кредитного договору № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року. Наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошово - кредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами всієї економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття Національним банком України, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан кредитного ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо.

Згідно п. 4.4 ст. 4 додаткової угоди №4 від 12.12.2022 року до кредитного договору № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року у випадку виникнення будь-якої із зазначених несприятливих подій банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.7 договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно договору в строк, не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Враховуючи викладене, банком у порядку, встановленому п.4.4. ст.4 додаткової угоди №4 від 12.12.2022 року до кредитного договору № ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року, відповідачу-1 направлено повідомлення № КНО-61.1.3.5/171 від 10.08.2023 року про дострокове повернення отриманих від банку кредитних коштів протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання цього повідомлення. Поштове відправлення було отримане 26.08.2023 року, що підтверджується трекінгом № 6508205489113 однак, ні в зазначений строк, ні в подальшому, відповідачем-1 не був виконаний обов`язок щодо повернення кредиту та сплати процентів. Відповідно, починаючи з 06.09.2023 року, заборгованість за основною сумою кредиту є простроченою у повному обсязі.

19.09.2023 року цінним листом на адресу відповідача-1, була направлена вимога вих. № КНО-61.1.3.5/191 щодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №№:ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021 року з додатковими угодами,

Вказана вимога про погашення простроченої заборгованості була отримана відповідачем-1 05.10.2023 року.

Також, у зв`язку з невиконанням відповідачем -1 зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування позивач 19.09.2023 направив на поштову адресу поручителю ОСОБА_1 , м. Одеса вимогу за вих.КНО-61.1.3.5/193 від 19.09.2023 року про виконання зобов`язань за договором поруки.

Отже, проаналізувавши наявні матеріали справи, з урахуванням наданих позивачем меморіальних ордерів, виписок та розрахунку заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач-1 прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення наданих коштів в повному обсязі не виконав, у відповідача-1 наявна заборгованість у розмірі 6 671 074 грн.71 коп., з урахуванням часткових сплат, розмір заборгованості за кредитом відповідачем-1 не спростовано, з огляду на що колегія суддів вважає, шо позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про стягнення з відповідача-1 6 671 074 грн.71 коп. заборгованості за кредитом є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором №ODE-КЛ-14203 від 20.08.2021, про що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №П-ODE-КЛ-142023/1 від 20.08.2021, за умовами якого, зокрема, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником в повному обсязі, в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат кредитора тощо.

Тому, враховуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки, з огляду на встановлені обставини справи в частині неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення наданого кредиту, з урахуванням того, що договором поруки передбачена також відповідальність відповідача-2 перед позивачем за зобов`язаннями відповідача-1, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених банком позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 6 671 074 грн. 71 коп. заборгованості за кредитом.

Враховуючи факт прострочення погашення кредиту відповідачем-1, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахованих процентів, апеляційний господарський суд вбачає вірність вказаних розрахунків та відповідність розрахунків умовам кредитного договору, зокрема, щодо розміру процентів, з урахуванням часткових сплат процентів, які також відображені позивачем у розрахунку, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку також про правомірність задоволення судом першої інстанції заявлених банком позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 659 403 грн. 41 коп. заборгованості за процентами.

Посилання апелянта на порушення банком порядку нарахування процентів не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, зокрема, що у розділі 1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №4) передбачені процентні ставки, формули їх розрахунку, а також договором передбачено можливість зміни процентної ставки за умов направлення відповідних повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки, від якої обраховується загальний розмір базовий розмір процентної ставки та процентна ставка, яка нараховується за прострочені зобов`язання. Отже, враховуючи наявність відповідних повідомлень про зміну розмірів базової процентної ставки, перевіривши наданий розрахунок позивача, колегія суддів дійшла висновку про вірність розрахунку (скоригованого) процентів позивача, оскільки у вказаному розрахунку вірно визначені процентні ставки та суми нарахованих процентів, в якому також враховано часткові сплати процентів.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин форс-мажорні обставини, колегією суддів також вілхилені, враховуючи таке.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, норма частини другої статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

При цьому, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

В той же час, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до ст.14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

За умовами п.6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладання, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п.6.12 регламенту).

Відтак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 року у справі № 910/15264/21, надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок.

При цьому, непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Аналогічної правової позиції дотримався суд касаційної інстанції також у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 912/3323/20, від 03.08.2022 року у справі №914/374/21.

Крім того, суд касаційної інстанції виснував, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 року у справі №904/5328/21).

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

У будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Отже, наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для не застосування до боржника заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання ним основного зобов`язання, також незважаючи на те, здійснює він підприємницьку діяльність або ні.

Також, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постановах від 25.01.2022 року у справі № 904/3886/21, від 15.06.2023 року у справі №910/8580/22, від 07.06.2023 року у справі №912/750/22, від 07.06.2023 року у справі №906/540/22, від 29.06.2023 року у справі №922/999/22, яка полягала в тому, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язані. Даний лист не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів.

Крім того, судова колегія наголошує, що навіть наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів зауважує, що саме лише посилання відповідача на воєнний стан як форс-мажор, який унеможливлює виконання ним зобов`язання, не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов`язання, а відповідач повинен довести, як саме проявися форс-мажор під час виконання такого зобов`язання, до того ж, як вже зазначалося вище, такі обставини не звільняють відповідача від виконання ним своїх кредитних зобов`язань за договором, якщо сторони не домовилися про інше. Мова може йти тільки про можливість незастосування до відповідача відповідальності за таке невиконання при наявності для цього підстав, що в даному випадку не доведено відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В даному випадку колегія суддів зазначає, що в матеріалах господарської справи відсутні докази, які б вказували на підстави звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехніка» від виконання кредитних зобов`язань перед Банком за договором про приєднання та відповідальності за їх невиконання, зокрема, докази звернення відповідача-1 до Торгово-промислової палати України за нормами ст.14 Закону України «Про торговопромислові палати в України» та Правилами надання кредиту.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що твердження відповідача 1, наведені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, а зводяться лише до незгоди позичальника з таким рішенням без належного обґрунтування для цього відповідних підстав. При цьому протилежного ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції скаржником не доведено.

У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м. Біляївка Одеської області задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2024 року у справі №916/4669/23 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройспецтехника», м.Біляївка Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2024 року у справі №916/4669/23 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2024 року у справі №916/4669/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 09.12.2024 року.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2024 року.

Головуючий суддяГ.І.Діброва

СуддіН.М.Принцевська

А.І.Ярош