Постанова

від 16.12.2024 по справі 915/999/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/999/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промхімплюс

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2024 про повернення зустрічної позовної заяви (суддя в І інстанції Семенчук Н.О.)

у справі №915/999/24

за позовом: заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва

в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Промхімплюс

про повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Промхімплюс повернути територіальній громаді в особі Миколаївської міської ради розташовану в м. Миколаєві земельну ділянку площею 1454 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:05:082:0014.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач після закінчення строку дії Договору оренди землі №10934 від 08.07.2015 не повернув Миколаївській міській раді земельну ділянку, яка була йому надана для будівництва станції технічного обслуговування та мийки для автомобілів, та неналежно виконував умов Договору оренди землі №10934 від 08.07.2015 (будівництво на спірній земельній ділянці не було розпочато ТОВ «Промхімплюс» майже 10 років).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

12.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімплюс» звернулося до Господарського суду Миколаївської області із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд:

- зобов`язати заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва Чобану Д.Г. припинити дії щодо повернення територіальній громаді в особі Миколаївської міської ради розташовану в м.Миколаєві земельну ділянку площею 1454 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:05:082:0014, які порушують права ТОВ «Промхімплюс»;

- зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» припинити бездіяльність щодо невиконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2018 у справі №916/3083/16, яка порушує право ТОВ «Промхімплюс»;

-залучити до участі у справі №915/999/24 в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця».

В обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви ТОВ «Промхімплюс» зазначило про бездіяльність Миколаївської міської ради щодо розгляду заяви про продовження строку дії Договору оренди землі. В той же час Товариство з моменту підписання Договору оренди землі №10934 від 08 липня 2015 року зробило підготовчі роботи для будівництва СТО та мийки для автомобілів, в тому числі проклало електрокабель до місця будівництва, але Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» відмовилось підписувати договір земельного сервітуту, що виключає можливість будівництва та порушує право позивача, оскільки без виконання Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року у справі № 916/3083/16 та усунення бездіяльності Міського голови будівництво СТО та мийки для автомобілів не можливо.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2024 у справі №915/999/24 повернуто зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю Промхімплюс.

Місцевий господарський суд виходив з того, що предмет правового регулювання та умови застосування правових норм у первісному та зустрічному позові є різними, а їх спільний розгляд не може вважатися доцільним. Також, первісний позов та зустрічна позовна заяви, зокрема, вимоги про припинення бездіяльності Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» не є взаємопов`язаними, оскільки задоволення зустрічного позову у даному випадку не може виключити повністю задоволення первісного позову. Такі вимоги виникли з інших правовідносин, які відповідно врегульовані іншими нормами права..

На адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Промхімплюс, в якій останнє просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2024 у справі №915/999/24 скасувати, справу направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом є взаємопов`язаними та стосуються одного предмета спору, спільний розгляд вказаних позовних заяв є доцільним, оскільки обидва позову виникають з одних правовідносин щодо спірної земельної ділянки. Задоволення зустрічного позову виключає повністю задоволення первісного позову.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Промхімплюс» зустрічної позовної заяви у справі №915/999/24 не є порушенням права на доступ до правосуддя та/або порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже особа може подати позов у передбаченому процесуальному порядку, за яким, при дотриманні всіх вимог процесуального законодавства, буде розглянуто спір.

Інші учасники справи своїм правом не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не подали, що не перешкоджає розгляду даної справи у відповідності до вимог ст.263 ГПК України.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України (про повернення заяви позивачеві (заявникові)), то її перегляд за апеляційною скаргою має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Промхімплюс на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2024 у справі №915/999/24; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Предметом апеляційного перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.

Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 180 ГПК України).

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 20.03.2019 по справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.

Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зазначено, що конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Отже, враховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та зазначалося вище, заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся з позовною заявою про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Промхімплюс повернути територіальній громаді в особі Миколаївської міської ради розташовану в м. Миколаєві земельну ділянку площею 1454 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:05:082:0014.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач після закінчення строку дії Договору оренди землі №10934 від 08.07.2015 не повернув Миколаївській міській раді земельну ділянку, яка була йому надана для будівництва станції технічного обслуговування та мийки для автомобілів, та неналежно виконував умов Договору оренди землі №10934 від 08.07.2015 (будівництво на спірній земельній ділянці не було розпочато ТОВ «Промхімплюс» майже 10 років).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімплюс» звернулося до Господарського суду Миколаївської області із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд зобов`язати заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва Чобану Д.Г. припинити дії щодо повернення територіальній громаді в особі Миколаївської міської ради розташовану в м. Миколаєві земельну ділянку площею 1454 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:05:082:0014, які порушують права ТОВ «Промхімплюс»; зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» припинити бездіяльність щодо невиконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2018 у справі №916/3083/16, яка порушує право ТОВ «Промхімплюс».

В обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви ТОВ «Промхімплюс» зазначило про бездіяльність Миколаївської міської ради щодо розгляду заяви про продовження строку дії Договору оренди землі. Товариство з моменту підписання Договору оренди землі №10934 від 08 липня 2015 року зробило підготовчі роботи для будівництва СТО та мийки для автомобілів, в тому числі проклало електрокабель до місця будівництва, але Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» відмовилось підписувати договір земельного сервітуту, що виключає можливість будівництва та порушує право позивача, оскільки без виконання Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року у справі № 916/3083/16 та усунення бездіяльності Міського голови будівництво СТО та мийки для автомобілів не можливо.

Отже, предметом зустрічного позову є вимоги про припинення дії щодо повернення спірної земельної ділянки та зобов`язання Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» припинити бездіяльність щодо невиконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2018 у справі №916/3083/16.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на відмінність у підставах первісних та зустрічних позовних вимог.

В даному випадку колегія суддів зазначає, що зі змісту первісного та зустрічного позовів, вбачається, що:

- не співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини), якими сторони обґрунтовують первісні та зустрічні позовні вимоги;

- для підтвердження підстав позовів сторонами надані різні докази;

- доцільність розгляду в одному провадженні не спрямована на процесуальну економію;

- спільний розгляд не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами;

Так, судом першої інстанції вірно взято до уваги вищезазначене, в результаті чого не допущено порушення статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апелянта щодо взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів судова колегія відхиляє з огляду на встановлену судом відмінність предмету та підстав позовних вимог, що у свою чергу виключає доцільність їх спільного розгляду.

Колегія суддів наголошує на істотних відмінностях між поняттями "предмет позову" і "предмет спору". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що дійсно обидва спори стосуються щодо спірної земельної ділянки, однак, у даному випадку відсутні підстави вважати, що задоволення зустрічного позову виключатиме повністю задоволення первісного позову та має на меті доведення відсутності у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення або відмова в задоволенні зустрічного позову не вплине на вирішення по суті вимог, які є предметом первісного позову.

Також, зі змісту первісного та зустрічного позовів вбачається, що незважаючи на те, що вони стосуються однієї земельної ділянки, позовні вимоги за ними ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність повної взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним у даному випадку, оскільки це суттєво утруднить розгляд справи, у зв`язку з поєднанням у спорі позовних вимог, що виникають з різних підстав, а також з необхідністю дослідження значного обсягу необхідних доказів на підтвердження правових позицій учасників процесу.

Отже у даному випадку доцільність розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні не спрямована на процесуальну економію, а навпаки може призвести до порушення строків розгляду справи та не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Наведене, на переконання колегії суддів, спростовує твердження апелянта про доцільність та необхідність розгляду первісного та зустрічного позовів в одному позовному провадженні.

У зв`язку з наведеним судова колегія дійшла висновку, що заявлений ТОВ «Промхімплюс» позов та позовна заява прокурора хоча й стосуються однієї земельної ділянки, але заявлені з різних підстав, а доводи скаржника ґрунтуються передусім на безпідставному ототожненні термінів "предмет позову" і "предмет спору", оскільки вимоги ТОВ «Промхімплюс» спрямовані на те, що знаходиться поза предметом первісного позову.

Колегія суддів вважає, що, врахувавши висновки щодо застосування положень статей 49, 180 ГПК України, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, позов ТОВ «Промхімплюс» не взаємопов`язаний з первісним позовом, адже вимоги за позовом ТОВ «Промхімплюс» виникли з інших правовідносин, що унеможливлює його спільний розгляд із первісним позовом у цій справі, проте скаржник не позбавлений права звернутися до суду з самостійним позовом.

Схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2019 у справі № 904/323/19.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених частиною 6 статті 180 ГПК України підстав для повернення позовної заяви як такої, що містить вимогу, спрямовану на те, що знаходиться поза предметом спору, що вже виник між позивачем і відповідачами.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2024 у справі №915/999/24 відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, отже не можуть бути підставою для її задоволення.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промхімплюс на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2024 у справі №915/999/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2024 у справі №915/999/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська