Постанова

від 16.12.2024 по справі 906/1529/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Справа №906/1529/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Розізнана І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2024 (повний текст - 13.09.2024) у справі №906/1529/23 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський каменодробильний завод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Заготівельно-виробничого приватного підприємства "Регіон-2001"

про стягнення 176124,72 грн,

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.09.2024 у справі №906/1529/23 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський каменодробильний завод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Заготівельно-виробничого приватного підприємства "Регіон-2001", про стягнення 176124,72 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

За доводами апелянта суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що Договір транспортного експедирування №157/21 від 02.08.2021 містить у собі елементи договору перевезення, адже ТОВ "ТЕК КСТ Груп Україна" не здійснювало перевезення вантажу відповідача, а лише здійснювало організацію його перевезення, що вбачається із п.1.1 Договору.

Скаржник зазначає, що на виконання умов Договору та Додатку №4 Експедитором, було здійснено організацію перевезення вантажу в 7 вагонах №52366077, 58698523, 52226479, 56349509, 56223308, 56348741, 58698473 по маршруту ст.Бехи П-Зах.зал. (346505) - ст.Бровари Півд-Зах.Зал (323306). Відповідачем до поданих під навантаження вагонів претензій та зауважень не було. Вагони були надані в технічно справному та комерційно придатному стані, проте вони не повернулись до Експедитора у такому ж стані в якому були надані.

Пошкодження наданих вагонів було виявлено при прибутті вагонів на ст.Бехи П-Зах.зал. (346505), тобто під час перебування вагонів у віданні відповідача, а тому позивач не має можливості встановити саме місце пошкодження вагонів, так як вагони здійснювали перевезення вантажу за замовленим маршрутом відповідача і його клієнта, звідси тільки Замовник - відповідач може надати пояснення щодо місця їх пошкодження, адже вагони перебували в цей час у віданні відповідача. У свою чергу позивач є Експедитором і лише організовує перевезення та не на якому етапі перевезення не має бути присутнім чи то під час прибуття вагонів, чи то під час їх маршруту, чи під час вивантаження.

Таким чином, до обов`язків Експедитора по Договору №157/21 від 02.08.2021 не входить встановлення причини пошкодження вагонів та конкретного місця пошкодження, натомість до обов`язків Замовника входить збереження вагонів, проте Господарським судом Житомирської області у справі №906/1529/23 не прийнято до уваги зазначені обставини.

За доводами апелянта, судом не були досліджені обов`язки відповідача в частині збереження вагонів позивача, а саме - відповідно до п.2.2.4 Договору, відповідач несе відповідальність за збереження вагонів з моменту подачі вагонів і до моменту їх відправки. При цьому, п.2.2.5 Договору уточнює обов`язок відповідача, а саме прийняти вагони в справному стані і перевірити їх придатність.

З моменту прийняття вагонів відповідачем до моменту їх повернення сталось пошкодження вагонів та вагони були відправлені в ремонт, тому саме відповідач несе відповідальність за збереження вагонів в разі не складання ним акту про пошкодження вагонів - ВУ-25.

Як стверджує апелянт, факт пошкодження вагонів підтверджується наявними в матеріалах справи Дефектними відомостями, калькуляціями вартості техобслуговування вантажного вагону з відчалюванням, Актами про усунення несправності вагонів, Актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню вагонів з відчепленням та Акт виконаних робіт по запиранню вагонів.

Апелянт зазначає, що на виконання умов Договору відповідач повідомив позивача про пошкодження вагонів, на підставі такого повідомлення останній невідкладно надіслав відповідачу інструкцію (разрешение на перевозку железнодорожном сообщении №12 від 11.01.2022г) та саме на підставі цієї інструкції відповідач заповнив накладну для перевезення порожніх вагонів зі станції Бехи на станцію Коростень в ремонт.

Також апелянт звертає увагу, що заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до Правил (абз.6 п.1.2. Правил оформлення перевізних документів), а позивач у даних договірних відносинах є Експедитором, а тому лише надає інструкції по заповненню.

Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків згідно Договору, що чітко передбачає обов`язок скласти акти бракування ВУ-23, ВУ-25, ВУ-26 (технічні несправності) та акти форми ГУ-23, ГУ-7а (комерційна непридатність).

Окремо зазначає, що оплата за ремонт пошкоджених вагонів була здійснена позивачем відповідно до відомостей складених ВЧД та виставлених рахунків.

Звертає увагу, що позивач просив суд стягнути саме 134549,31 грн, що фактично свідчить про часткову відмову від позовних вимог на суму 41575,41 грн.

Також зазначає, що позивачем направлялись відповідачу Рахунок №55 від 13.01.2022, Акт виконаних робіт №39 за січень 2022, Рахунок №176 від 15.02.2022 та Акт виконаних робіт №129 від 15.02.2022 за лютий 2022 по Договору, проте відповідач умисно відмовився від підписання вказаних актів та оплати рахунків, а даним обставинам судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

На підставі викладеного скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 134549,31 грн.

07.10.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

14.10.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2024 у справі №906/1529/23. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу у строк до 31.10.2024 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України, та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів апелянту.

31.10.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві, зокрема, зазначає, що транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Факт пошкодження вагонів підтверджується наявними в матеріалах справи дефектними відомостями, калькуляціями вартості техобслуговування вантажного вагону з відчеплення, актами про усунення несправностей вагонів, актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню.

Однак, вказані документи не підтверджують, що пошкодження сталося з вини відповідача чи третьої особи.

Враховуючи, що Замовник відповідно до пункту 5 Додатку №4 до Договору несе відповідальність за збереження вагонів Експедитора в період їх знаходження на під`їзних коліях підприємства - відправника/одержувача, а пошкодження було виявлено працівниками залізниці на коліях загального користування, то судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що пошкоджені вагони направлялись в ремонт позивачем як оператором (орендарем).

Зазначає, що апелянт, який був необмежений у праві подання доказів у суді першої інстанції, жодним чином не обґрунтовує подання банківської виписки саме з апеляційною скаргою.

На думку відповідача судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення суми ремонту вагонів, маневрову роботу з вагонами, технічного обслуговування з відчепленням вагонів та понаднормативний простій вагонів в ремонті.

Вважає посилання апелянта на судову практику щодо використання переписки у месенджерах безпідставним, оскільки вказані апелянтом рішення винесені по справах, які мають іншу правову природу, та в яких не обумовлювалось як істотна умова договору надіслання документів саме рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення.

На підставі викладеного відповідач просить суд залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2024 у справі №906/1529/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

05.11.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ "ТЕК КСТ Груп Україна" надійшла письмова відповідь на відзив, у якій апелянт, за винятком вже зазначеного в апеляційній скарзі, звертає увагу на наступне.

Як вбачається з умов Договору, по прибуттю на станцію, відповідач мав перевірити вагони та допустити їх до навантаження або відмовитись від них, а в разі їх пошкодження за його вини, повідомити про це позивача. В будь-якому випадку, в разі пошкоджень вагону і не завантаження їх відповідачем для подальшої відправки, відповідач мав забезпечити оформлення та подання позивачу акту пошкодження вагонів ВУ-25. Натомість, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем, складання акту ВУ-25, відповідачем забезпечено не було. Тоді як, за п.3.13 Договору передбачено, що при порушення «Замовником» умов пункту 2.2.29 (акти ВУ-25, ГУ-23) цього Договору, «Замовник» відшкодовує «Експедитору» всі фактично понесені витрати, що виникли в результаті не надання «Замовником» відповідних документів у встановлений Договором термін.

Суд першої інстанції мав встановити не тільки наявність вини відповідача у пошкодженні вагонів, а причини і наслідки відсутності акту ВУ-25.

Апелянт зазначає, що без складеного Акту ВУ-25 відповідачем, позивач згідно Правил не може пред`явити претензії щодо пошкоджень вагонів будь якій іншій особі, внаслідок чого позивач отримав непередбачені витрати, які не можуть бути компенсовані іншою стороною, у вигляді витрат на ремонті роботи за пошкоджені вагони.

Щодо приєднання до апеляційної скарги банківської виписки від 03.10.2024 апелянт зазначає, що провадження у справі №906/1529/23 було відкрито 01.12.2023. При розгляді справи ні у суду, ні у відповідача не виникало питання щодо оплати за ремонт пошкоджених вагонів. Дане питання постало лише у судовому засіданні 05.09.2024, тобто вже у дату винесення рішення. Таким чином, позивачем до апеляційної скарги було додано банківську виписку, яка є доказом понесення витрат позивачем на ремонт пошкоджених вагонів.

07.11.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло письмове заперечення, у якому, зокрема, зазначає, що позивачем не доведено, що пошкодження вагонів відбулося в період їх знаходження на під`їзних коліях підприємства - відправника/одержувача (ТОВ «Бехівський каменедробильний завод» чи його контрагента - заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон-2001»). Позивач взагалі не навів доказів наявності усіх елементів складу господарського правопорушення та не надав розрахунку ціни позову. В матеріалах справи немає доказів пошкодження вагонів саме відповідачем, що і було зазначено в рішенні суду. Представник позивача мала можливість подати банківську виписку під час розгляду справи. Докази надіслання відповідачу рахунків та Актів виконаних робіт не є належними.

Тому відповідач вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, просить суд залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2024 у справі №906/1529/23 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Щодо долученої апелянтом банківської виписки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №918/237/20).

Разом із тим надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України.

Наведені положення ГПК України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів. Подібні висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603 (на які послався скаржник у касаційній скарзі).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №873/228/23, від 05.07.2023 у справі №910/19369/15, від 18.07.2023 у справі №914/3143/21, від 11.05.2023 у справі №910/17285/21.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанова Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/18264/20).

Апелянт стверджує, що при розгляді справи ні у суду, ні у відповідача не виникало питання щодо оплати за ремонт пошкоджених вагонів. Дане питання постало лише у судовому засіданні 05.09.2024, тобто вже у дату винесення рішення. Таким чином, позивачем до апеляційної скарги було додано банківську виписку, яка є доказом понесення витрат позивачем на ремонт пошкоджених вагонів

При оформленні позову позивач міг долучити заявлений доказ до позовної заяви, однак, не користався такою можливістю.

При цьому, заявляючи позовну вимогу про стягнення понесених витрат позивачем на ремонт пошкоджених вагонів, позивач повинен подати докази понесення таких витрат.

А тому твердження, що таке питання постало лише у судовому засіданні 05.09.2024, тобто вже у дату винесення рішення, колегія суддів вважає таким, що жодним чином не свідчить про винятковість випадку неможливості надання суду першої інстанції такого доказу чи про неможливість його подання з причин, що об`єктивно не залежали від позивача.

Отже, оскільки скаржником не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції доказів, які позивач хоче долучити до справи на стадії апеляційного розгляду, як не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, суд апеляційної інстанції не приймає до розгляду долучені апелянтом до скарги документи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

02.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна" (експедитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бехівський каменодробильний завод" (замовник/відповідач) укладено Договір №157/21 транспортного експедирування (далі - Договір) (а.с.4-8).

Згідно п.1.1. Договору Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Замовника здійснити транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних і транзитних вантажів залізничним транспортом по території України, країнах СНД та інших держав (далі по тексту Договору "послуги").

Як погоджено п.2.1.9 Договору, Експедитор зобов`язаний подавати під навантаження на станцію відправлення технічно справні і комерційно придатні та очищені від попередніх вантажів вагони відповідно до заяви Замовника. Придатність вагонів в комерційному і технічному відношенні визначається з урахуванням вимог, які пред`являються встановленими органами державної влади та Перевізником до рухомого складу. Експедитор також забезпечує наявність дозволу на слідування вагонів узгодженими Сторонами маршрутами.

Відповідно до п.2.2.5 Договору сторони передбачили, що Замовник зобов`язаний прийняти вагон в технічно справному стані і повернути так само в технічно справному стані з урахуванням нормального зносу.

Як встановлено п.2.2.8 Договору, Замовник зобов`язаний забезпечити використання вагонів відповідно до правил перевезень вантажів залізничним транспортом, технічними нормами експлуатації, встановленими для цього типу рухливого складу, виключно за призначенням і з урахуванням особливих умов перевезення, збереження вантажів і рухомого складу, безпеки руху, а також пожежної і екологічної безпеки.

Пунктом 2.2.24 Договору сторони погодили, що Замовник повинен забезпечити правильне оформлення перевізних документів, внесенням необхідних даних, відповідно до інструкцій Експедитора, а також виплачувати Експедитору винагороду за надані їм послуги, забезпечити оплату всіх платежів пов`язаних з подачею/прибиранням, переадресуванням вагонів Експедитора, оплати вантажовідправниками/вантажоодержувачами інших платежів і зборів за користування інфраструктурою залізниць.

Замовник зобов`язується компенсувати інші документально підтверджені витрати "Експедитора", які пов`язані з виконанням цього Договору:

- Додаткові платежі і збори, які виникли під час перевезення вантажу, та які невраховані при узгодженні вартості і перевезення;

- Витрати, які пов`язані з перевіркою вантажів митними та іншими контролюючими органами;

- Додаткові витрати, які виникли в результаті оголошення цінності вантажу;

- Документально підтверджені витрати, що виникли не з вини "Експедитора" (пункт 2.2.25 договору).

За умовами пункту 3.7 Договору, з урахуванням строків, передбачених законодавством України, Експедитором надається повний пакет документів (Акт виконаних робіт, Податкова накладна). Акт виконаних робіт Експедитор складає у двох примірниках, підписує його, скріплює печаткою та надсилає два примірники акту на адресу Замовника, зазначену в Договорі, рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення.

Згідно п.4.1 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у вигляді відшкодування збитків, заподіяних кожній зі сторін винними діями іншої сторони.

Відповідно до пункту 4.8 Договору, за ушкодження вагонів або розкрадання вузлів і деталей вагонів Експедитора на шляхах незагального користування Замовника або шляхах незагального користування вантажовідправників (вантажоодержувачів) Замовника встановлюються майнова відповідальність наступних розмірах:

Пунктом 4.8.1 Договору погоджено, що у разі ушкодження вагону і/або розкрадання вузлів і деталей Замовник зобов`язаний укомплектувати, а у разі необхідності зробити своїми силами ремонт, або відшкодувати Експедиторові повну вартість ремонту і витрати за ж.д. тарифом на відправку вагонів в ремонт і з ремонту, інші витрати. У разі, якщо ремонт вагону проводиться більше 60 днів з дати виникнення ушкодження, вагон вважається втраченим і Замовник зобов`язаний відшкодувати його ринкову вартість, або надати Замовникові такі ж вагони в порядку передбаченому цим договором.

Відшкодування вартості ремонту вагону здійснюється Замовником на підставі рахунку фактури, виставленого експедитором, і прикладеного до нього комплекту документів, що підтверджують ремонт, протягом десяти (10) календарних днів з моменту виставляння рахунку фактури, а також Замовник сплачує винагороду Експедитора у розмірі 5% (п`ять відсотків) від суми підтверджених витрат.

За умовами пункту 7.1 даний Договір підписаний в двох примірниках державною мовою. Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2021 р. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік.

01.12.2021 до Договору №157/21 транспортного експедирування від 02.08.2021 сторонами було підписано Додаток №4, згідно пункту 3 якого, нормативний час знаходження власних орендованих вагонах Експедитора на під`їзних коліях навантаження і/або вивантаження становить: 24 години з моменту подачі вагонів на станцію навантаження/вивантаження датою календарного штемпеля.

У випадку перевищення вищезазначеного терміну перебування вагонів на під`їзних коліях навантаження і/або вивантаження. Клієнт сплачує Експедитору плату у розмірі 1550 грн (з урахуванням ПДВ) за кожен вагон на добу. При цьому неповна доба вважається повною.

Розрахунок плати за користування вагонами Експедитора розраховується за формулою: Плата = Н(доба) х Ваг. х С(грн), де Н - наднормативний час користування вагонами; С - базова ставка за 1 вагон/добу; Ваг. - кількість вагонів експедитора, що простояли наднормативний час.

Договір та Додаток №4 до договору підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивачем на підтвердження позовних вимог було подано: Договір транспортного експедирування №157/21 від 02 серпня 2020 року з Додатком №4 від 01 грудня 2021 року; Рахунок №55 від 13.01.2023; Акт виконаних робіт (наданих послуг) №39 від 13.01.2022 з Додатком №1 «Відомості понаднормових простоїв вагонів»; Рахунок №176 від 15.02.2022; Акт виконаних робіт (наданих послуг) №129 від 15.02.2022; Дозвіл на відправку вагонів в ремонт №12 від 11.01.2022; Повідомлення №260 від 12.01.2022 про ремонт і техобслуговування вагону №56223308; Повідомлення №0031 від 16.01.2022 на приймання вантажних вагонів №56223308; Калькуляція вартості техобслуговування вантажного вагону з відчалюванням №56223308; Повідомлення №261 від 12.01.2022ремонт і техобслуговування Вагону №58698473; Повідомлення від 18.01.2022 на приймання вантажних вагонів №58698473; Дефектна відомість вантажного вагона №58698473 від 18.01.2022; Калькуляція вартості техобслуговування вантажного вагону з відчалюванням №58698473; Повідомлення №263 від 12.01.2022 про ремонт і техобслуговування вагону №56349509; Повідомлення від 18.01.2022 на приймання вантажних вагонів №56349509; Дефектна відомість вантажного вагона №56349509 від 18.01.2022; Калькуляція вартості техобслуговування вантажного вагону з відчалюванням №56349509; Повідомлення від 17.01.2022 на приймання вантажних вагонів №52226479; Дефектна відомість вантажного вагона № 52226479 від 17.01.2022; Акт від 17.01.2022 про усунення несправності вагона №52226479; Калькуляція вартості техобслуговування вантажного вагону з відчалюванням №52226479; Повідомлення №265 від 16.01.2022 ремонт і техобслуговування вагону №52366077; Повідомлення від 17.01.2022 на приймання вантажних вагонів №52366077; Акт від 17.01.2022 про усунення несправності вагона №52366077; Калькуляція вартості техобслуговування вантажного вагону з відчалюванням №52366077; Повідомлення №266 від 12.01.2022 ремонт і техобслуговування вагону №58698523; Повідомлення від 19.01.2022 на приймання вантажних вагонів №58698523; Дефектна відомість вантажного вагона №58698523 від 19.01.2022; Акт від 19.01.2022 про усунення несправності вагона №58698523; Акт від 19.01.2022 про усунення несправності вагона №56348741; Відомість №16010008 плати за подання, збирання вагонів та маневрову роботу за 16.01.2022; Відомість №21010011 плати за подання, збирання вагонів та маневрову роботу за 21.01.2022; Акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню вагонів з відчепленням №191/400 від 16.01.2022; Акт виконаних робіт по запиранню вагонів №238/400 від 20.02.2022.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК України).

Як правильно зазначає суд першої інстанції, укладений між сторонами договір є змішаним договором, який містить в собі елементи договору транспортного експедирування та елементи договору перевезення вантажу (надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом).

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Таким чином, приписами ст.909 Цивільного кодексу України та ст.307 Господарського кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України, які кореспондуються із статтею 316 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до частини 3 статті 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (AirWaybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (BillofLading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (CargoManifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Водночас частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено обов`язок клієнта сплатити належну плату експедитору у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За доводами позивача, під час організації перевезення відповідачем було перевищено час користування вагонами під вантажними операціями, а саме: в очікуванні розвантаження по станції Бровари вагони №52366077, №58698523, №56344062 знаходились у період з 31.12.2021 по 08.01.2022, тобто понаднормативний простій становить 9 днів. Після відправлення вагонів №52366077, №58698523, №52226479, №56349509, №56223308, №56348741, №58698473 на повторне навантаження на ст.БехиП-Зах.зал (346505), по їх прибуттю було виявлено пошкодження цих вагонів. У зв`язку з цим позивач направив вагони у ремонт (дозвіл на відправку в ремонт №12 від 11.01.2022). Позивачем було нараховано відповідачу простій за перевищення терміну перебування вагонів при розвантаженні, вартість ремонту вагонів, маневрову роботу з вагонами та понаднормативний простій вагонів в ремонті про що складено Акт №39 виконаних робіт (надання послуг) за січень 2022 від 13.01.2022, Акт №129 виконаних робіт (надання послуг) за лютий 2022 від 15.02.2022, а також виписано рахунки №55 від 13.01.2022 та №176 від 15.02.2022 (а.с.10, 11 на звороті, 12). Таким чином згідно з позовними вимогами, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №157/21 транспортного експедирування від 02.08.2021 становить 176124,72грн.

У додаткових поясненнях щодо складової ціни позову позивач просив стягнути з відповідача 134549,31грн, з яких: 41850,00грн заборгованість за понаднормовий простій 3-х вагонів на станції Бровари, 12512,61грн вартість ремонту вагонів, 7336,70грн вартість маневрування вагонів під час ремонту, 72850,00грн заборгованість за простій під час знаходження в ремонті вагонів.

Оскільки позивач заяви про відмову від частини вимог в сумі 41575,41грн не подав, тому судом першої інстанції правильно розглянуто справу в межах заявлених у позові вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2021 ТОВ "ТЕК КСТ Груп Україна" організувало перевезення вантажу відповідача у 7 вагонах: №52366077, №58698523, №52226479, №56349509, №56223308, №56348741, №58698473 для доставки його вантажоодержувачу - ЗВПП "Регіон-2001" за маршрутом ст.БехиП-Зах.зал (346505) - ст.Бровари Півд-Зах.зал (323306), що підтверджується накладною №33883968 від 26.12.2021 (а.с.189).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання Договору відповідачу було виставлено на надіслано на електронну пошту рахунки на відшкодування вартості ремонту та простою вагонів: рахунок №55 від 13.01.2023 за яким позивач нараховує простій 3-х вагонів за період з 31.12.2021 по 08.01.2022 через понаднормове знаходження вагонів при розвантажувальних роботах по станції Бровари, а також рахунок №176 від 15.02.2022, за яким позивач нараховує: суму ремонту вагонів, суму порожнього тарифу в ремонт та з ремонту, забирання вагонів, технічне обслуговування з відчепленням, маневрову роботу з вагонами та понаднормативний простій вагонів в ремонті, а також Акти виконаних робіт (надання послуг): №39 від 13.01.2022 на суму 47850,00грн та №129 від 15.02.2022 на суму 128 274,72грн.

Відповідач не погоджується з вимогами позивача в цілому та заперечує одержання відповідачем Актів та рахунків на оплату.

На підтвердження виставлення відповідачу рахунків №55 від 13.01.2022, №176 від 15.02.2022 та Актів виконаних робіт (надання послуг): №39 від 13.01.2022 та №139 від 15.02.2022 позивач вказує, що ним були надіслані рахунки та Акти, а також здійснювалось листування на електронну адресу відповідача: bsk@bsq.com.ua, вкладенням яких були вищезазначені рахунки та Акти (а.с.67).

Щодо поданих позивачем доказів виставлення відповідачу рахунків та Актів на оплату, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту пункту 3.7 Договору слідує, що у Експедитора є обов`язок щодо складання Актів виконаних робіт кожного у двох примірниках, їх підписання, скріплення печаткою та надіслання двох примірників акту на адресу Замовника, зазначену в Договорі, рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення.

У пункті 8 Договору вказані реквізити сторін. Зокрема, Замовник: ТОВ "БКДЗ"; Юридична адреса: 11523, Житомирська обл., Коростенський р-н, с.Михайлівка; Поштова адреса: 11523, Житомирська обл., Коростенський р-н, с.Михайлівка; код ЄДРПОУ 35545380; ІПН 355453806263; витяг платника ПДВ №2106264500011.

Як було правильно відмічено судом першої інстанції, у пункті 8 зазначена лише поштова адреса відповідача. Адреси електронної пошти ні договір, ні Додаток №4 до нього, не містять. На першій сторінці відзиву на позовну заяву, в реквізитах ТОВ "БКДЗ" зазначено, серед іншого, офіційний е-mail відповідача: valeratichina@ukr.net (а.с.71).

При цьому, апелянт посилається на умови пункту 3.8 Договору, відповідно до якого з метою оперативної перевірки та узгодження обсягів наданих послуг, копії всіх перерахованих документів можуть бути спрямовані Експедитором Замовнику за допомогою засобів електронного та/або факсимільного зв`язку.

Однак, вказаний пункт договору передбачає використання електронної пошти виключно з метою оперативної перевірки та узгодження обсягів наданих послуг.

При цьому, реквізити електронної пошти сторонами не погоджувались, а доказів надіслання позивачем актів та рахунків відповідачу на офіційну електронну адресу відповідача чи поштову адресу зазначену в договорі матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, посилання на умови пункту 3.8 Договору не приймаються до уваги.

Як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд, визначення в п.3.7 Договору способу надіслання Актів та рахунків вказує на те, що такі документи будуть отримані особами, які уповноважені перевіряти первинні бухгалтерські документи та здійснювати за ними оплати. Водночас, менеджери відповідача, які забезпечують оформлення перевізних документі не наділені повноваженнями щодо проведення фінансованих операцій, про що було повідомлено відповідачем.

При цьому, слід відмітити, що долучені позивачем до матеріалів справи Акти не підписані зі сторони Виконавця - позивача у справі.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає неналежними доказами, надані позивачем документи в якості підтвердження надіслання відповідачу зазначених рахунків та Актів виконаних робіт.

В обґрунтування перевищення визначеного терміну перебування вагонів №52366077, №58698523, №56344062 при розвантаженні на станції Бровари у період з 31.12.2021 по 08.01.2022 (9 діб) позивачем надано Додаток №1 до Акту надання послуг №39 від 13.01.2022 - Відомість понаднормових простоїв вагонів за період з 29.12.2021 по 09.01.2022 на суму 47850,00грн, а також дислокацію перебування вагонів.

Водночас, у пункті 3 Додатку №4 до Договору сторони передбачили, що нормативний час знаходження власних орендованих вагонів Експедитора на під`їзних коліях навантаження і/або вивантаження становить: 24 години з моменту подачі вагонів на станцію навантаження/вивантаження датою календарного штемпеля.

У випадку перевищення вищезазначеного терміну перебування вагонів на під`їзних коліях навантаження і/або вивантаження, Клієнт сплачує Експедитору плату у розмірі 1550 грн (з урахуванням ПДВ) за кожен вагон на добу. При цьому неповна доба вважається повною.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, відомість понаднормових простоїв вагонів за період з 29.12.2021 по 09.01.2022, надана позивачем до позову на підтвердження доводів щодо понаднормового перебування вагонів на станції Бровари у період з 31.12.2021 по 08.01.2022, складена позивачем одноособово, зі сторони відповідача не підписана. Така відомість позивачем була додана до позовної заяви, а її копію надіслано відповідачу лише разом з копією даного позову.

Тому, колегія суддів вважає зазначену відомість неналежним доказом понаднормового перебування вагонів на станції Бровари.

З наявної у матеріалах справи дислокації вагонів вбачається, що вагони №52366077, №58698523 лише 05.01.2022 прибули на станцію Бровари, а 11.01.2022 вони знаходились на станції Бехи. Водночас, ні дислокація, ні інші докази у справі не містять будь-якої інформації по вагону №56344062.

В дислокації перебування вагонів серед іншого зазначено, що вагони №52366077, №58698523 зі станції Бровари прямували не до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський каменодробильний завод", а до Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар`єр", тобто до іншої юридичної особи, а не до відповідача.

З накладної №33883968 (а.с.189) також неможливо встановити дату одержання вантажу вантажоодержувачем, оскільки такі відомості в графі 53 накладної відсутні.

Як вірно відмітив місцевий господарський суд матеріали справи не містять виписок чи роздруківок з програми АТ "Укрзалізниця" в яких би чітко було відображено час та дати прибуття вагонів на станцію Бровари, час та дату розвантаження вагонів і дату коли вантаж було одержано вантажоодержувачем - Заготівельно-виробничим приватним підприємством "Регіон-2001".

З огляду на встановлене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що одностороннє визначення позивачем понаднормового перебування трьох вагонів на станції Бровари у період з 31.12.2021 по 08.01.2022 без документального підтвердження АТ "Укрзалізниця" чіткої дати їх прибуття на станцію Бровари, дати їх фактичного розвантаження, а також враховуючи відмінну інформацію, яка міститься в дислокації вагонів, щодо періоду перебування вказаних вагонів на станції Бровари від тієї інформації, яку визначає позивач та прямування вагонів до іншого суб`єкта господарювання, не може бути підставою для визнання таких відомостей достовірними, обов`язковими для учасників правовідносин та прийняття їх судом до уваги як беззаперечних.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі 47850,00грн за понаднормативний простій по станції Бровари вагонів №52366077, №58698523, №56344062 у період з 31.12.2021 по 08.01.2022 недоведені належними та достовірними доказами.

Позивач також просив стягнути вартість відновленого ремонту 7 вагонів, маневрову роботу з вагонами та понаднормативний простій вагонів в ремонті на загальну суму 128274,72грн (рахунок №176 від 15.02.2022).

11.01.2022 ТОВ "ТЕК КСТ Груп Україна" було відправлено вагони: №52366077, №58698523, №52226479, №56349509, №56223308, №56348741, №58698473 для проведення ремонту до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Дарниця" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", що підтверджується дозволом на перевезення в залізничному сполученні №12 від 11.01.2022 (а.с.12 на звороті).

Згідно додаткових пояснень щодо складової ціни позивач нараховує простій за час знаходження в ремонті пошкоджених вагонів в структурному підрозділі "Експлуатаційного вагонного депо Дарниця" регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ "Українська залізниця" та включає суму ремонту вагонів, суму порожнього тарифу в ремонт та з ремонту, забирання вагонів, технічне обслуговування з відчепленням, маневрову роботу з вагонами на загальну суму 92699,31грн (72850,00грн + 12512,61грн + 7336,70грн). На підтвердження вказаних сум позивач надає: скріншоти з електронної пошти позивача про відправлення рахунків та документів про ремонт вагонів, дефектні відомості, калькуляції вартості технічного обслуговування вантажного вагону з відчеплюванням, повідомлення на ремонт або технічне обслуговування вагона, Акт від 17.01.2022, повідомлення на приймання вантажних вагонів, рахунок №191/400 від 16.02.2022, Акт №191/400 виконаних робіт по договору від 16.02.2022, рахунок №238/400 від 20.02.2022, Акт №238/400 виконаних робіт по договору від 20.02.2022, відомість №16010008 плати з подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 16.01.2022, відомість №21010011 плати з подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 21.01.2022 (а.с.93-132).

Позивач не надав акту пошкодження вагонів, посилаючись на те, що обов`язок по його складанню, відповідно до умов п.2.2.19 договору покладено на відповідача.

Колегія суддів приймає до уваги, що згідно з пунктом 2.2.17 Договору, Замовник зобов`язаний негайно інформувати Експедитора про несправність або ушкодження вагонів.

У разі ушкодження наданого відповідно до цього Договору вагону Замовник зобов`язаний забезпечити складання акту ВУ-25 (пункт 2.2.19 договору).

Відповідач доводить, що пошкодження вагонів виявлено залізницею на ст.Бехи, на підставі чого було складено Акт загальної форми ГУ-23 від 11.01.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з пошкодженням вагонів, що прибули на станцію Бехи, працівниками АТ "Українська залізниця" 11.01.2022 було складено Акт загальної форми ГУ-23 від 11.01.2022. Зі змісту даного Акту вбачається, що 11.01.2022 на станцію Бехи прибули вагони (порожні) при огляді яких було виявлено: №58698473, №56349509, №56348741, №56223308, №52366077, №52226479, №58698523, №56223282, №56344062 - відсутні та частково відсутні фартухи, відсутня щіколда у вагонах №56349509, №58698523, у вагоні №58698473 - тріщина люка, відсутнє ручне гальмо та злам люка у вагоні №56223308. Даний акт складений в присутності ак.Шевчука Г.В. та мр.Невмержицького С.М. (а.с.220).

Відповідно до п.19 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 №113, підставою для пред`явлення вантажовідправникам, вантажоодержувачам, власникам під`їзних колій, портам, підприємствам і організаціям, винним у пошкодженні вантажних вагонів (далі - винна сторона), претензій щодо відшкодування збитків є акт про пошкодження вагона форми ВУ-25 або ВУ-25М (у разі машинної обробки актів) і акт загальної форми ГУ-23 (додаток 6), які складаються відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.

Згідно п.20 Правил користування вагонами і контейнерами пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Пунктом 22 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

Вартість ремонту та всі витрати, пов`язані з ремонтом пошкодженого вагона, зазначаються в акті про пошкодження вагона, який надається винній стороні для відшкодування збитків за пошкодження вагона (п.23 Правил користування вагонами і контейнерами).

Сторонами не заперечується той факт, що пошкодження вагонів відбулося після їх розвантаження та відправлення зі станції Бровари.

При цьому, як уже зазначалось, пошкодження 7 вагонів було виявлено 11.01.2022 працівниками АТ "Українська залізниця" на станції Бехи, що вбачається з Акту загальної форми ГУ-23 від 11.01.2022.

Цього ж дня - 11.01.2022 ТОВ "ТЕК КСТ Груп Україна" було відправлено вагони: №52366077, №58698523, №52226479, №56349509, №56223308, №56348741, №58698473 для проведення ремонту до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Дарниця" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", що підтверджується дозволом на перевезення в залізничному сполученні №12 від 11.01.2022 (а.с.12 на звороті).

У поданих суду документах відсутні причини пошкодження вагонів, відсутнє конкретне місце де відбулося їх пошкодження

Відповідно, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, не вбачається за можливе встановити осіб, які причетні до пошкодження вагонів.

Положеннями Договору, сторонами погоджено, зокрема, що у разі ушкодження вагону з вини Замовника (чи його контрагентів), Замовник зобов`язаний за свій рахунок усунути усі ушкодження і технічні несправності вагону, або відшкодувати Виконавцеві заподіяний збиток.

При цьому, за умовами п.2.2.4 Договору від 02.08.2021 та п.5 Додатку №4 від 01.12.2021 до Договору відповідач несе відповідальність за збереження вагонів позивача в період їх знаходження на під`їзних коліях підприємства - відправника/одержувача.

Однак, наявними у матеріалах справи доказами не доведено, що ушкодження семи вагонів відбулося в період їх знаходження на під`їзних коліях підприємства - відправника/одержувача та з вини ТОВ "Бехівський каменедробильний завод" чи його контрагента - Заготівельно-виробничого приватного підприємства "Регіон-2001".

Як уже зазначалось, пошкодження вагонів було виявлено безпосередньо на станції Бехи працівниками АТ "Укрзалізниця", що підтверджується актом форми ВУ-25 від 11.01.2022.

Про те, що вагони були направлені в ремонт зі станції Бехи свідчить і розпорядження позивача на перевезення в залізничному сполученні №12 від 11.01.2022 (а.с.12 на звороті).

При цьому, згідно дислокації вагонів (а.с.143 на звороті - 148), останні зі станції Бровари прямували на станцію Бехи до Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар`єр", а не до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський каменедробильний завод".

Позивач нараховує простій за час знаходження в ремонті пошкоджених вагонів в структурному підрозділі "Експлуатаційного вагонного депо Дарниця" регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ "Українська залізниця" та включає суму ремонту вагонів, суму порожнього тарифу в ремонт та з ремонту, забирання вагонів, технічне обслуговування з відчепленням, маневрову роботу з вагонами на загальну суму 128274,72грн (рахунок №176 від 15.02.2022). Згідно розрахунку, наведеного в додаткових поясненнях ця сума становить 92699,31грн. Доказів понесення позивачем цих витрат позивач не надав суду першої інстанції.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що претензії, що можуть виникнути з цього Договору, повинні бути пред`явлені протягом 1-го місяця з дня настання події, що стала підставою для пред`явлення претензії. Претензії з приводу якості надання послуг можуть бути подані протягом семи робочих днів з дати доставки вантажу. У випадку, якщо в цей строк претензії не пред`явлено, сторони узгодили, що послуги вважаються прийнятними за якістю в повному обсязі.

З урахуванням принципу змагальності, саме ТОВ "ТЕК КСТ Груп Україна", як позивач у справі та особа, яке стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за договором має довести ту обставину, на яку посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Проте, за поданими до справи доказами, позивачем таких обставин не доведено, які і не доведено наявності усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки відповідача; 2) збитків, заподіяних відповідачем позивачу; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, що виключає підстави для покладення на відповідача відповідальності за ремонт вагонів, їх простій, маневрову роботу з подавання-забирання вагонів в ремонт та з ремонту.

Враховуючи недоведеність позивачем вимог щодо: понаднормового знаходження вагонів при розвантажувальних роботах по станції Бровари; пошкодження вагонів відповідачем чи його контрагентом (ЗВП ПП "Регіон-2001") та у зв`язку з цим понаднормативного простою вагонів в ремонті, суми ремонту вагонів, технічного обслуговування з відчепленням вагоні, маневрову роботу з вагонами, відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлені позивачем кошти.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КСТ Груп Україна" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2024 у справі №906/1529/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 16.12.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Розізнана І.В.