Ухвала

від 12.12.2024 по справі 910/16424/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/16424/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1

про відстрочення виконання судового рішення

у справі за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс";

2) ОСОБА_1

про стягнення 11 532 587,37 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 про стягнення 11 532 587,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" зобов`язань за Договором про надання банківських послуг №CR 19-232/28-1 від 15.05.2019 в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків у сумі 11532587,37 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у складі судді Картавцевої Ю.В. позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість по кредиту у розмірі 11 007 415,78 коп. та заборгованість по відсоткам у розмірі 525 171,59 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судовий збір у розмірі 86 494,41 коп. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судовий збір у розмірі 86 494,41 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/16424/23 до 30.09.2024 включно.

02.08.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 надійшла спільна заява про відстрочення виконання рішення.

Відповідно до розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 було проведено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В., за результатами якого заяву передано судді Турчину С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення призначено на 15.08.2024.

12.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 15.08.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.08.2024 та 13.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли запити Північного апеляційного господарського суду про витребування матеріалів справи №910/16424/23 у зв`язку з оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 16.07.2024.

14.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Супровідним листом від 14.08.2024 № 910/16424/23/4600/24 матеріали справи були направленні до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 зупинено провадження у справі №910/16424/23 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі № 910/16424/23 залишено без змін.

18.11.2024 через відділ діловодства суду від Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/16424/23.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.11.2024 поновив провадження у справі №910/16424/23 щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення, призначив судове засідання у справі з розгляду заяви на 12.12.2024.

11.12.2024 від заявників надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення.

11.12.2024 від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

У судове засідання 12.12.2024 представники сторін не з`явились.

Розглянувши спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви спільної заяви про відстрочення виконання рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положення щодо відстрочки або розстрочки виконання судового рішення визначені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України. Однак, вказана стаття не містить положень, які б врегульовували порядок розгляду заяви про відкликання заяви про розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення.

Частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.

Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, вказаною процесуальною нормою врегульовано питання реалізації права позивача на подання заяви про залишення без розгляду позовної заяви та процесуальні наслідки задоволення такої заяви у вигляді залишення позову без розгляду.

З урахуванням вище викладеного, наведені положення п.5 ч.1 ст.226 ГПК України можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін за аналогією закону, оскільки:

- стаття 331 ГПК не передбачає права учасника справи на подання заяви про залишення без розгляду (відкликання)заяви про розстрочення виконання судового рішення, отже, наявна прогалина в законодавчому регулюванні;

- застосування положень п.5 ч.1 ст.226 ГПК України як аналогії у процесуальному праві, по відношенню до ст.331 ГПК України в даному конкретному випадку дасть змогу ухвалити справедливе та процесуально обґрунтоване рішення, оскільки заявник бажає реалізувати своє право на залишення без розгляду поданої заяви про відстрочення рішення суду.

З урахуванням вище зазначеного, оскільки заявники до початку розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення подали спільну заяву про залишення її без розгляду, а також з огляду на можливість застосування до спірних правовідносин положень п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення .

Керуючись ст.226, 331, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" та ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/16424/23 - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 16.12.2024.

Суддя С.О. Турчин