ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
09.12.2024м. СумиСправа № 920/688/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.
розглянувши заяву (вх. № 5140 від 28.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79) в інтересах держави в особі позивачів: 1) Сумської обласної державної адміністрації (40000, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 1400581), 2) Департамента освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації (40016, м. Суми, пр-т. Свободи, буд. 38, код ЄДРПОУ 39399524),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут (40000, м. Суми, вул. О.Бреста, буд. 21, код ЄДРПОУ 39586236),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державний позашкільний оздоровчий заклад санаторного типу Ровесник (40010, м. Суми, вул. Лісна, буд. 10, код ЄДРПОУ 23638219)
про стягнення 159505 грн 71 коп.,
за участю представників учасників справи:
від позивачів не з`явилися;
від відповідача Коробейник А.В.
від 3-ї особи не з`явився;
прокурор Луцик О.О.
Рішенням від 19.08.2024 Господарський суд Сумської області у справі № 920/688/24 позов задовольнив повністю; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут (40000, м. Суми, вул. О.Береста, буд. 21, код ЄДРПОУ 39586236) на користь Департамента освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації (40016, м. Суми, пр-т. Свободи, буд. 38, код ЄДРПОУ 39399524) 159505 грн 71 коп; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут (40000, м. Суми, вул. О.Береста, буд. 21, код ЄДРПОУ 39586236) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 2422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 апеляційну скаргу ТОВ Сумигаз Збут на рішення Господарського суду Сумської області від 19.08.2024 у справі № 920/688/24 повернув заявнику без розгляду.
08.11.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24 (вх. № 4821 від 08.11.2024), відповідно до якої відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду від 19.08.2024 на десять місяців, та затвердити графік погашення заборгованості, згідно поданої заяви.
Матеріали справи № 920/688/24 повернуті до Господарського суду Сумської області 14.11.2024.
18.11.2024 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.08.2024, яке набрало законної сили 04.11.2024, Господарський суд Сумської області видав відповідні накази.
Ухвалою від 27.11.2024 Господарський суд Сумської області у задоволенні заяви ТОВ Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24 (вх. № 4821 від 08.11.2024) відмовив.
28.11.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24 (вх. № 5140 від 28.11.2024), відповідно до якої відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду від 19.08.2024 на десять місяців, та затвердити графік погашення заборгованості, згідно поданої заяви.
Ухвалою від 02.12.2024 Господарський суд Сумської області прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24 (вх. № 5140 від 28.11.2024) до розгляду. Призначив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24 (вх. № 5140 від 28.11.2024) у судове засідання з повідомленням сторін на 09.12.2024, 10:30.
06.12.2024 від прокурора надійшли додаткові пояснення (вх. № 3859 від 06.12.2024), в яких прокурор не погоджується з поданим відповідачем клопотанням, оскільки останнім не подано доказів на підтвердження того, яким чином протягом цього строку рішення суду буде ним виконане; введення 24.02.2022 в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для надання розстрочки у виконанні судового рішення, оскільки боржником не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між введенням в Україні воєнного стану та неможливістю своєчасного виконання рішення суду; згідно фінансової звітності за 2022 рік Товариство отримало дохід у розмірі 1 006 937 000,00 грн., а сума стягнення за цим рішенням не є значною, тому немає підстав для розстрочення його виконання.
Заявник подав додаткові пояснення у справі (вх. № 3865 від 08.12.2024), в яких зазначає, що Товариство здійснює діяльність виключно зі стягнення заборгованості зі споживачів природного газу, яка виникла, станом на 01.05.2022, і не сплачена на сьогодні та подав виписки з рахунків у банках (вх. № 6975 від 09.12.2024).
У судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву про розстрочення виконання рішення суду у цій справі.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти розстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 09.12.2024 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду наданих заявником виписок з банків.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Розглянувши подане клопотання відповідача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначене клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення клопотання, господарський суд установив:
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно з зазначеною нормою, надання заявнику відстрочення або розстрочення виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з вищевказаної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини третя, четверта статі 331 ГПК України).
Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про розстрочення виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При вирішенні заяв про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.
У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (справа Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Grеесе), від 19 березня 1997 року, пункт 40, ReportsofJudgmeNtsaNdDecisioNs 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (справа ІммобільяреСаффі проти Італії, № 22774/93, пункт 74, ЕСНR 1999-V), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), Вищий господарський суд України вважає, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як потерпілої сторони; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У рішенні ЄСПЛ у справі Савіцький проти України від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
При цьому, розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення фінансового стану відповідача, виконання ним зобов`язань як перед позивачем, так і перед третіми особами.
Положення частини п`ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення, господарський суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Особа, яка подала заяву про розстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Так, в силу приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, ТОВ Сумигаз Збут посилається на складне фінансове становище. Господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ Сумигаз Збут проводило до 30.04.2022, з травня 2022 року Товариство не отримує дохід від даного виду діяльності, а виключно проводить повернення переплат побутовим споживачам і здійснює заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості споживачів перед Товариством за попередні періоди надання послуг - за період червень 2022 - жовтень 2024 Товариством повернуто переплату побутовим споживачам на суму 23,3 млн. грн. Станом на 27.11.2024, дебіторська заборгованість перед Товариством становить 518274155,40 грн., з яких заборгованість побутових споживачів (населення) становить 512529634,79 грн., що підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Наразі Товариство забезпечує свою діяльність лише за рахунок коштів, які надходять від органів виконавчої служби за результатами виконання судових наказів по стягненню боргу та одночасного проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з побутових споживачів за попередні роки. Заявник вказує, що військова агресія російської федерації проти України та введення на території України воєнного стану, значне скорочення штату працівників Товариства, переведення побутових споживачів заднім числом до постачальника останньої надії ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, значне збільшення звернень побутових споживачів щодо повернення коштів є обставинами, які істотно обтяжують функціонування Товариства, як юридичної особи. На сьогодні низький рівень обігових коштів на рахунках Товариства, що підтверджено виписками з банківських установ, не дає можливості Товариству одночасно забезпечити повне та неухильне виконання рішення суду в цій справі, а його примусове виконання заблокує діяльність Товариства та унеможливить виплату заробітної плати працівникам. Заявник вказує, що має фінансову спроможність сплачувати заборгованість згідно рішення суду на загальну суму 159505,71 грн., щомісячно рівними платежами по 15950,57 грн. на протязі 10 місяців - до 30.08.2025.
Заявник надав довідки фінансових установ, зокрема АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "А-Банк", в обґрунтування недостатності коштів на рахунках Товариства для негайного виконання рішення у цій справі.
Суд встановив, що згідно фінансової звітності за 9 місяців 2024 року, господарська діяльність ТОВ "Сумигаз Збут" є збитковою, доходів від реалізації продукції Товариство не отримує, що підтверджено Балансом (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2024, Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 9 місяців 2024).
Враховуючи викладені обставини, дослідивши наявні у справі докази та той факт, що підприємство відповідача має стратегічне значення для забезпечення соціально - економічної та комунальної безпеки м. Суми, суд дійшов висновку, що негайне виконання рішення у цій справі може призвести до соціально - комунального колапсу у м. Суми, що потягне за собою негативні наслідки правового та економічного характеру. Враховуючи значення підприємства відповідача для населення та значну їх заборгованість перед відповідачем, проведення відповідачем претензійно - позовної та фінансово - організаційної роботи по погашенню боргових зобов`язань споживачів, прийнявши до уваги воєнний стан, інтереси як позивача, так і відповідача, суд визнає винятковими, і такими, що дають право на розстрочку обставини, вказані відповідачем та, з урахуванням дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду від 19.08.2024 у справі № 920/688/24, розстрочивши виконання вказаного на чотири місяці. В іншій частині, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут, суд відмовляє.
Керуючись ст. 255, 256, 257, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24 (вх. № 5140 від 28.11.2024) - задовольнити частково.
2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 19.08.2024 у справі № 920/688/24, яке набрало законної сили 04.11.2024, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут на користь Департамента освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації протягом чотирьох місяців рівними платежами за наступним графіком:
до 30.12.2024 39 876 грн 43 коп.
до 30.01.2025 39 876 грн 43 коп.
до 28.02.2025 39 876 грн 43 коп.
до 30.03.2025 39 876 грн 42 коп.
3.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сумигаз Збут про розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/688/24 (вх. № 5140 від 28.11.2024) в іншій частині - відмовити.
4.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно ч. 3 ст. 327 ГПК України ухвала суду є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала підписана суддею 16.12.2024.
СуддяЄ.А. Жерьобкіна
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123779288 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Жерьобкіна Євгенія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні