Ухвала

від 16.12.2024 по справі 911/1681/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1681/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Бориспільської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Черногуза А. Ф.

від 09.02.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Алданова С. О., Євсіков О. О., Корсак В. А.

від 14.10.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа"

до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Бориспільської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль"

про переведення на позивача прав і обов`язків покупця частини частки в статутному капіталі товариства, витребування частки,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 та Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про переведення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа" прав і обов`язків покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль" номінальною вартістю 1 478,14 грн, що становить 2,52631579% його статутного капіталу, за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль" від 27.01.2023, укладеним між Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа" також просило суд стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа" частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль" номінальною вартістю 1 478,14 грн, що становить 2,52631579% його статутного капіталу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням приписів статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п. 8.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль" при укладенні договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль" від 27.01.2023.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі № 911/1681/23 позовні вимоги задоволено частково. Переведено з ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа" права і обов`язки покупця частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль" у розмірі 2,526315789% його статутного капіталу за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль" від 27.01.2023, укладеним між Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем. Витребувано з володіння ОСОБА_1 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія - Бориспіль", що становить 2,526315789% його статутного капіталу, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа". Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа" 10 000,00 грн витрат на правову допомогу. Присуджено до стягнення з Виконавчого комітету Бориспільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіоорганізація "Укртелемережа" 10 000,00 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позову відмолено.

Постановою від 14.10.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі № 911/1681/23.

26 листопада 2024 року Виконавчий комітет Бориспільської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Поряд із цим в касаційній скарзі Виконавчого комітету Бориспільської міської ради відсутнє зазначення й, відповідно, належне обґрунтування виключного випадку (виключних випадків), за наявністю якого (яких) оскаржуються рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не наведені у її тексті, або самостійно визначати конкретний виключний випадок касаційного оскарження, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Водночас Суд вважає за необхідне звернути увагу, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.;

пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 складено 30.10.2024. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 19.11.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вже зазначалося вище, із касаційною скаргою Виконавчий комітет Бориспільської міської ради звернувся 26.11.2024, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте з клопотанням про його поновлення, викладеним у тексті та прохальній частині касаційної скарги. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, Виконавчий комітет Бориспільської міської ради зазначає, що на момент подання касаційної скарги повний текст оскаржуваної постанови йому не надходив, а з повним текстом постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 він ознайомився 05.11.2024 з моменту оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Розглянувши клопотання Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Водночас абзацом 2 частини 6 згаданої статті передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді: "ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 (суддя Алданова С. О.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради. Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 04.11.24 22:14".

Отже постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 вважається врученою Виконавчому комітету Бориспільської міської ради 05.11.2024, а з огляду на приписи частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана ним протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 25.11.2024 включно.

Враховуючи викладене, доводи Виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо ненадходження повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 Судом відхиляються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2023 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 684,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 судовий збір підлягав сплаті у сумі 10 736,00 грн, а саме: (2 684,00 грн (за одну вимогу немайнового характеру) + 2 684,00 грн (мінімально гранична сума судового збору за вимогу майнового характеру)) х 200%.

Водночас згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга Виконавчого комітету Бориспільської міської ради подана через систему "Електронний суд", то застосовується коефіцієнт 0,8 відповідно до вказаної норми права. Таким чином судовий збір за подання касаційної скарги у даному випадку підлягає сплаті у сумі 8 588,80 грн.

Однак до касаційної скарги Виконавчого комітету Бориспільської міської ради не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Виконавчого комітету Бориспільської міської ради залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- зазначення та належного обґрунтування виключного випадку (виключних випадків), за наявністю якого (яких) оскаржуються рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 в касаційному порядку з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених в цій ухвалі;

- наведення інших підстав/обґрунтувань для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 у встановленому законом порядку і розмірі, а саме в сумі 8 588,80 грн.

Суд також звертає увагу скаржника, що статтею 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак, до касаційної скарги Виконавчого комітету Бориспільської міської ради не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи відповідно до вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Бориспільської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 911/1681/23 залишити без руху.

2. Надати Виконавчому комітету Бориспільської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Виконавчому комітету Бориспільської міської ради, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

4. Роз`яснити Виконавчому комітету Бориспільської міської ради, що у разі не наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання таких підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець