Ухвала

від 16.12.2024 по справі 922/1500/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/1500/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"

про відвід суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І.

у справі №922/1500/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістар"

про визнання недійсним одностороннього правочину,

ВСТАНОВИВ:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" (далі також -ТОВ "Трайгон Фармінг Харків") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрістар" (далі - ТОВ "Агрістар"), в якому просило суд визнати недійсним правочин щодо розірвання договору поставки №13129 від 07.07.2021 в односторонньому порядку, вчинений ТОВ "Агрістар" шляхом надсилання ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" повідомлення за вих.№01-04/2022 від 01.04.2022.

2.Господарський суд Харківської області рішенням від 30.07.2024 у справі №922/1500/24 у задоволенні позову відмовив.

3.Господарський суд Харківської області додатковим рішенням від 13.08.2024 клопотання ТОВ "Агрістар" задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" на користь ТОВ "Агрістар" 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4.Східний апеляційний господарський суд постановою від 16.10.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 у справі №922/1500/24 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2024 у справі №922/1500/24 залишив без змін. ТОВ "Агрістар" у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції в межах апеляційного перегляду в загальній сумі 60 000 грн, відмовив.

5.ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" звернулось 08.11.2024 до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2024, рішення від 30.07.2024 та додаткове рішення від 13.08.2024 Господарського суду Харківської області у справі №922/1500/24 і направити цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.11.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Студенець В.І., Кібенко О.Р.

7.Верховний Суд ухвалою від 02.12.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2024, рішення від 30.07.2024 та додаткове рішення від 13.08.2024 Господарського суду Харківської області у справі №922/1500/24. Призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.01.2025 року о 11:45 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

8.ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" 11.12.2024 через систему "Електронний суд" надіслало до Верховного Суду заяву, яка була зареєстрована 12.12,2024, про відвід суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І., в якій, посилаючись на норми пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), вказувало на те, що однією з підстав касаційного оскарження у цій справі є те, що суди попередніх інстанцій в порушення частин четвертої, сьомої статті 75 ГПК поклали в основу своїх рішень правову оцінку, надану судами спірним відносинам при розгляді іншої справи №922/193/23, за результатами розгляду якої було прийнято постанову Верховного Суду від 13.12.2023 за участі суддів Бакуліної С.В. та Студенця В.І., що свідчить, що ці судді вже сформували та висловили свою правову позицію щодо спірних правовідносин.

9.Розглянувши заяву ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" про відвід суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І., після повернення з відрядження судді Кібенко О.Р., яка входить до складу суду, сформованого для розгляду цієї справи, призначеного на 08.01.2025, Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, судді Кібенко О.Р., Студенець В.І., який в силу норм статті 39 ГПК є судом (складом суду), що розглядає справу, дійшов висновку, що вказана заява є необґрунтованою з огляду на таке.

10.Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

11.В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

12.Відповідно до норми пункту 5 частин першої статті 35 ГПК, на підставі якої заявлено відвід у цій справі, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

13.Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

14.Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

15.Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

16.Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

17.У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (пункту 28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (пункт 29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (пункт 30);

- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (пункт 55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (пункт 56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (пункт 61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (пункт 66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (пункт 87).

18.У заяві про відвід суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І. з посиланням на пункт 5 частини першої статті 35 ГПК заявник зазначає лише про те, що вказані судді, розглядаючи справу №922/193/23, вже сформували та висловили свою правову позицію щодо спірних правовідносин, що по суті є незгодою з рішенням Верховного Суду, прийнятим за участі цих суддів.

19.Проте, норми частини четвертої статті 35 ГПК імперативно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

20.Процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

21.Відтак сама по собі незгода заявника з рішенням суду у справі №922/193/23 за позовом ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" до ТОВ "Агрістар" про зобов`язання поставити товар та стягнення 260 221 331,79 грн та за зустрічним позовом ТОВ "Агрістар" до ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" про розірвання договору та визнання відсутнім права вимоги не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість суддів та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених норм ГПК від розгляду цієї справи №922/1500/24, в основу рішень в якій, як вказує заявник, суди поклали правову оцінку, надану судами спірним відносинам при розгляді справи №922/193/23.

22.Інших підстав для відводу суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І. заявник у своїй заяві не наводить.

23.З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" про відвід суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду цієї справи №922/1500/24 є необґрунтованою.

24.Відповідно абзацу першого частини третьої статті 39 ГПК, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" про відвід суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №922/1500/24 визнати необґрунтованою.

2.Справу №922/1500/24 передати на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" про відвід суддів Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду цієї справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець