Ухвала

від 13.12.2024 по справі 912/1377/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/1377/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства "Рис-К" про ухвалення додаткової постанови у справі

за позовом Фермерського господарства "Рис-К" до держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про стягнення 1 655 976,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М. ухвалив постанову про задоволення касаційної скарги Фермерського господарства "Рис-К".

19.11.2024 Фермерське господарство "Рис-К" звернулося до Верховного Суду із заявою, в якій просило ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з Державного бюджету України на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 63 581,00 грн.

Додатковою постановою Верховного Суду від 27.11.2024 заяву Фермерського господарства "Рис-К" про ухвалення додаткової постанови залишено без задоволення, оскільки позивач просив Суд стягнути суми судових витрат з Державного бюджету України, а не з відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

06.12.2024 Фермерське господарство "Рис-К" повторно звернулося до Верховного Суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 63 581,00 грн. До вказаної заяви в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України позивачем додано докази на підтвердження понесених скаржником витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги № 20/22 від 16.09.2022; заявка-доручення на отримання послуг з правової допомоги (юридичних послуг) від 16.09.2022; акт наданих послуг № 20/22-912/1377/23-3 від 14.11.2024; рахунок № 20/22-1377-3 від 14.11.2024 та платіжну інструкцію від 15.11.2024 на суму 63 581,00 грн.

Крім того, заявник просить визнати причини пропущення ним строку на подання цієї заяви поважними та поновити його, оскільки вважає, що пропустив такий строк з об`єктивних, поважних та незалежних від нього обставин.

11.12.2024 до Верховного Суду надійшли заперечення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на заяву Фермерського господарства "Рис-К" про ухвалення додаткової постанови, в якій відповідач зазначив, що не врахування норм законодавства позивачем при зверненні з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за своєю суттю не може бути підставою для повторного звернення з такою заявою поза межами строку, визначеного законодавством. Зауважив, що позивачем не наведено жодних об`єктивних, поважних та незалежних від останнього причин пропущеного строку на подання заяви про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Також зазначив, що Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо повторної подачі заяви про ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з будь-яких причин.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Волковицької Н. О.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд зазначає, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Заявник не навів достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку (для подання доказів понесення судових витрат на правничу допомогу), які можна було б вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Крім того, заявник не був позбавлений можливості належним чином сформулювати свої вимоги у первісно поданій заяві про ухвалення додаткової постанови. Тож наведені в заяві обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення з такою заявою.

Ураховуючи, що Фермерське господарство "Рис-К" не дотрималося вимог частини восьмої статті 129 ГПК України щодо строку подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, Суд залишає вказану заяву без розгляду на підставі статті 118 та частини восьмої статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фермерського господарства "Рис-К" про ухвалення додаткової постанови у справі № 912/1377/23 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Г. М. Мачульський