Ухвала

від 27.11.2024 по справі 760/22148/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №760/22148/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/6661/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 та частиною першою статті 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 113 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на наступне майно, яке належить ОСОБА_7 та було вилучено під час проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року, за адресою місця проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 :

-соглашение о расторжении трудового договора №2414 от 11 грудня 2017 року;

-трудовой договор №22728 от 29 січня 2024 року с ООО «ИБТ»;

-справка о доходах физического лица за 2017 год №129;

-справки о доходах и суммах налога физического лицала 2017-2024 года с ООО «ИБТ»;

-справка о сумме заработной платы №0003к-000039 от 29 лютого 2024 року ООО «ИБТ»;

-справка о среднем заработке б/н от 29 лютого 2024 року ООО «ИБТ»;

-свидетельство о постановке на учет физического лицав рф;

-Договор найма жилого помещения от 09 листопада 2017 року;

-Грошові кошти в сумі 91600 доларів США;

-Ноутбук марки «Lenovo» з наліпкою «ООО`ИБТ» инв. № 001662», s/n YD045QH4;

-Ноутбук марки «НР» сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q;

-Посвідчення «ПАТЕНТ» ФМС серії 77 НОМЕР_7;

-Посвідчення «СТРАХОВОЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО» № НОМЕР_1 ;

-Посвідчення «ПАТЕНТ» серії 77 № НОМЕР_2 ;

-Флеш-накопичувач червоного кольору марки «Transcend» 16 Gb;

-Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A50», модель SM-A505PN/DS, s/n НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , сім-картка НОМЕР_6 ;

-Планшет «Apple», s/n F9FXFQZKJMVR, model: MRJN2RK/A.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою адвокат ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати частково та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого частково, наклавши на вилучене під час обшуку у ОСОБА_7 майно, а саме:

-соглашение о расторжении трудового договора №2414 от 11 грудня 2017 року;

-трудовой договор №22728 от 29 січня 2024 року с ООО «ИБТ»;

-справка о доходах физического лица за 2017 год №129;

-справки о доходах и суммах налога физического лицала 2017-2024 года с ООО «ИБТ»;

-справка о сумме заработной платы №0003к-000039 от 29 лютого 2024 року ООО «ИБТ»;

-справка о среднем заработке б/н от 29 лютого 2024 року ООО «ИБТ»;

-свидетельство о постановке на учет физического лицав рф;

-Договор найма жилого помещения от 09 листопада 2017 року;

-Ноутбук марки «Lenovo» з наліпкою «ООО`ИБТ» инв. № 001662», s/n YD045QH4;

-Посвідчення «ПАТЕНТ» ФМС серії 77 НОМЕР_7;

-Посвідчення «СТРАХОВОЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО» № НОМЕР_1 ;

-Посвідчення «ПАТЕНТ» серії 77 № НОМЕР_2 ;

-Флеш-накопичувач червоного кольору марки «Transcend» 16 Gb;

-Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A50», модель SM-A505PN/DS, s/n НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , сім-картка НОМЕР_6 ;

-Планшет «Apple», s/n F9FXFQZKJMVR, model: MRJN2RK/A.

Уважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, слідчий суддя не в повній мірі дослідив подані слідчим докази, а отже має бути скасована.

У мотивування скарги зазначає, що слідчий суддя надав дозвіл саме на огляд та копіювання інформації з мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, флеш-накопичувачів, інших засобів зберігання інформації із залученням спеціалістів і лише за умови, якщо власник обмежує доступ до вказаних носіїв на її вилучення, разом з тим під час проведення обшуку у квартирі ОСОБА_7 добровільно вказала та надала слідчому всю техніку та паролі до неї.

Вказує, що ОСОБА_7 загалом не заперечує проти вилучення більшої частини техніки, окрім ноутбуку марки «НР» (сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q), оскільки він був придбаний за місяць до обшуку, використовується останньою для власних потреб та не містить будь-якої необхідної для слідства інформації.

Посилається на те, що слідчим під час обшуку були вилучені грошові кошти, частина з яких належить їй особисто, а частина була позичена на лікування її чоловіка ОСОБА_12 , який є інвалідом 2 групи та має онкологічне захворювання. При цьому, дозвіл на вилучення грошових коштів слідчим суддею не надавався.

Уважає, що зміст клопотання слідчого про накладення арешту загалом зводиться до змісту пред`явленої ОСОБА_7 підозри та цитування норм КПК України, а серед доданих до клопотання документів немає жодного, з якого б вбачалось, що вилучена під час обшуку техніка містить необхідну та важливу для слідства інформацію, а також слідчим жодним чином не обґрунтована необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти.

Заслухавши доповідь судді, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 111-1, частиною першою статті 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 113 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , будучи керівником та засновником підприємств з 2012 року, таких як ООО «ИБТ» (ИНН 7704818388), ООО «Строительная ассоциация «Интерстроймонтаж» (ИНН 5047080956) та ООО «Кастройинвест» (ИНН 7722465826), що здійснюють господарську діяльність на території російської федерації, які безпосередньо є дзеркальними аналогами українських компаній, пов?язаних з останнім, серед яких: ПрАТ «Інтербудтонель» (код ЄДРПОУ 31903558) та ПрАТ «Будівельна асоціація «Інтербудмонтаж», будучи обізнаним про факт збройної агресії російської федерації проти України, умисно вирішив продовжити свою діяльність, залучивши до неї інших осіб. Надалі, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел, спрямований на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором неможливо, ОСОБА_8 залучив до своєї протиправної діяльності довірених осіб.

Установлено, що ООО «ИБТ» в період своєї діяльності на території держави-агресора на постійній основі стає переможцем оголошених тендерів та бере участь в урядових російських програмах, серед яких: будівництво метро у м. Москва, будівництво та реконструкція судноремонтного заводу, будівництво та реконструкція порту.

У свою чергу ОСОБА_8 , діючи умисно, будучи обізнаним, що з 24 лютого 2022 року розпочато збройну агресію з боку російської федерації відносно України, не припинив ведення господарської діяльності в країні-агресора, при тому, як організатор, залучив до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .

Крім того, розподіливши функції кожного з учасників злочину, ОСОБА_8 , з метою приховування своєї протиправної діяльності, а також задля комунікації з іншими співучасниками злочину, почав використовувати створену заздалегідь, при невстановлених досудовим розслідуванням обставин особисту електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Так, ОСОБА_8 , діючи умисно, організував та утворив злочинну групу, 3 розподілом ролей, зокрема: згідно розподілених ролей та функцій, ОСОБА_8 , як організатор протиправного механізму, здійснює безпосереднє керівництво ООО «ИБТ»; надає вказівки та погоджує документи щодо ведення фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою листування в електронній пошті; погоджує умови та підписання договорів між ООО «ИБТ» та іншими підприємствами держави-агресора; організовує комунікацію між співучасниками злочинної схеми; погоджує, надає вказівки та контролював постачання будівельних матеріалів, обладнання та техніки; вчиняє інші організаційні дії спрямовані на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. ОСОБА_9 виконує вказівки ОСОБА_8 щодо організаційно-розпорядчої діяльності компанії; погоджує преміювання та виплати співробітниками ООО «ИБТ»; здійснює безпосереднє керівництво фінансово-господарською діяльністю компанії «Wolahan investments limited»; ОСОБА_7 здійснює ведення бухгалтерського обліку ООО «ИБТ», подачу фінансової та податкової звітності до державних установ країни-агресора, надає повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства; виконує вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_13 щодо здійснення фінансових операцій підприємства на території країни-агресора.

Надалі, 15 листопада 2022 року переслідуючи злочинний умисел, спрямований на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, ОСОБА_8 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, час та спосіб, було організовано укладення додаткової угоди №16 до договору №440-0919-ОК-1/Н, раніше укладеного 08 листопада 2019 року між АО «Мосинжпроект» та ООО «ИБТ», предметом якого було виконання будівельно-монтажних робіт щодо будівництва тунелів, стаціонарних комплексів та при тунельних споруд Московського метрополітену «Калининско-Солнцевая лінія ст. «Рассказовка» - ст. «Внуково».

У подальшому 21 лютого 2023 року, 24 березня 2023 року, 24 травня 2023 року за вказівкою ОСОБА_8 було укладено ряд додаткових угод, предметом яких було визначення порядку виплати авансу підряднику на придбання матеріалів та дороговартісного обладнання довготривалого строку виготовлення, зміна порядку погашення раніше виданих підряднику авансів, визначення умов виплати підряднику авансів на придбання матеріалів та вартісного обладнання довготривалого строку виготовлення, зміна порядку та строків погашення раніше виданих для будівництва об?єктів авансів.

31 серпня 2023 року об 17 год. 17 хв. начальником відділу кадрів ООО «ИБТ» ОСОБА_14 з використанням електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » скеровано лист на поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », якою користується генеральний директор ООО «ИБТ» ОСОБА_15 , вмістом якого була схема нової організаційної структури ООО «ИБТ», станом на 01 жовтня 2023 року, з якої вбачається, що на посаді головного бухгалтера перебуває ОСОБА_7 .

Відповідний лист було переправлено ОСОБА_15 20 вересня 2023 року об 15 год. 30 хв. зі своєї електронної скриньки на поштову скриньку ОСОБА_8 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У подальшому, 19 жовтня 2023 року директором «Wolahan investments limited» ОСОБА_9 листом №1/191023 на адресу «VILEN LIMITED» (27 Спиру Киприану, Ея Хаус, 1 поверх, 4003 Меса Гетонія, Лімасол, Кіпр) скеровано лист щодо укладення контракту з генеральним директором ООО «ИБТ» ОСОБА_15 .

Крім того, цього дня, за тією ж адресою ОСОБА_9 скеровано лист щодо розгляду та підписання протоколу позачергових загальних зборів учасників ООО «ИБТ» відносно розподілу чистого прибутку за 12 місяців 2021 року між учасниками товариства та виплаті винагороди генеральному директору товариства ОСОБА_15 . Зі змісту вказаних документів встановлено, що ОСОБА_9 фактично здійснює адміністративно-розпорядчі функції щодо фінансово-господарської діяльності ООО «ИБТ», тим самим беручи безпосередню участь в діяльності даного товариства.

Цього ж дня, об 18 год. 04 хв., виконуючи заздалегідь розподілені між учасниками функції ОСОБА_9 , використовуючи свою електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », прозвітувала ОСОБА_8 на його електронну поштову скриньку про факт підписання трудового договору з ОСОБА_15 та про розподіл прибутку.

31 грудня 2023 року головним бухгалтером ООО «ИБТ» ОСОБА_16 , будучи обізнаною щодо протиправної діяльності з боку ОСОБА_8 , на виконання спільного злочинного плану щодо ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, виконуючи заздалегідь розподілені між учасниками функції, підготовлено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року між АО «Мосинжпроект» та ООО «ИБТ» за договором №440-0919-ОК-1/Н, тим самим сприяючи в забезпеченні фінансово-господарської діяльності ООО «ИБТ». Зі змісту вказаного акту звірки підтверджується суми здійснених ООО «ИБТ» оплат за вищевказаними додатковими угодами.

Окрім того, 21 березня 2024 року ОСОБА_8 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, час та спосіб, було організовано укладення додаткової угоди №43 до договору №440-0919-ОК-1/Н між АО «Мосинжпроект» в особі генерального директора ОСОБА_17 та ООО «ИБТ» в особі генерального директора ОСОБА_15 , предметом якої було виконання підрядником додаткових робіт на суму 1 799 644 720 руб. 49 коп., в тому числі ПДВ 20% на суму 299 940 786 руб. 75 коп.

У подальшому, 31 березня 2024 року за наслідком виконання підрядних робіт було складено акти №№5176, 4574, 4577, 4581, 5256, 5261 про приймання виконаних робіт, підписані з боку приймальника робіт - заступника директора по будівництву АО «Мосинжпроект» ОСОБА_18 та з боку підрядника - генерального директора ООО «ИБІ» ОСОБА_15 , що свідчить про сплату грошових коштів за виконані роботи та відповідно сплату податків до бюджету країни-агресора.

За викладених обставин, продовжуючи реалізацію злочинного задуму, у період з 15 травня 2024 року по 11 липня 2024 року ОСОБА_8 , використовувати особисту електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_5 », особисто ознайомився та погодив ряд фінансових документів щодо оплати робіт та послуг з боку ООО «БТ», що свідчить про його безпосередню участь та керівництво фінансово-господарською діяльністю вказаного підприємства.

У свою чергу ОСОБА_8 , розуміючи, що фактично змістом вкладених у додатку документів є перелік платежів здійснюваних ООО «ИБТ» в ході виконання вищевказаних договорів, погоджував такі документи, тим самим надаючи дозвіл на оплату товарів та послуг, відповідно реалізуючи свій злочинний задум, а саме провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

У період з початку повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України по теперішній час, на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, вчинення умисних дій з організації роботи підконтрольних компаній, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , діючи умисно, забезпечив стабільне функціонування компанії ООО «ИБТ» , якою до бюджету держави-агресора перераховуються податки, збори та платежі. Відповідно до відкритих даних із російських реєстрів, обіг грошових коштів ООО «ИБТ» за останні 2 роки становить понад 40 млрд руб. Згідно з даними з інформаційного порталу «checko.ru» ООО «ИБТ» тільки за 2022 рік сплатило податків на загальну суму понад 1,7 млрд руб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2023 році урядом держави-агресора було прийнято рішення щодо оголошення закритих конкурсних торгів на участь в державній програмі «Розвиток оборонно-промислового комплексу», завданням якої було реконструкція виробничих потужностей для забезпечення ремонту надводних кораблів, катерів та судів, забезпечення Чорноморського флоту та прикордонного управління ФСБ РФ. Замовником робіт с АО «ЦС «Звездочка», яка належить АО «Объединенная судостроительная корпорация», що перебуває у федеральній власності. Проектну документацію було розроблено ООО «Новоростехфлот» в м. Новоросійськ у 2023 році. Згідно вказаної документації, після проведення ремонтних робіт, передбачено можливість здійснення АО «ЦС «Звездочка» наступних видів робіт: Докові ремонтні роботи/огляди кораблів прикордонної служби (ПД-454/ судопідйомник-стапельне поле); Середній ремонт кораблів прикордонної служби (судопідйомник-еллінг); Докові ремонтні роботи/огляди кораблів Новоросійської ВМБ (ПД-454/ судопідйомник-стапельне поле); Сервісне обслуговування кораблів Новоросійської ВМБ; Доковий ремонт спеціальних судів (ПД-454); Берегове зберігання, сервісний ремонт спеціальних судів (судопідйомне-стапельне поле, еллінг); Берегове зберігання, сервісний ремонт спеціальних комерційних судів (судопідйомник-стапельне поле, еллінг); Побудова гребле-парусних судів, композитних катерів; Докові ремонти/огляди буксирних судів (ПД-454/ судопідйомне-стапельне поле).

Таким чином, метою діяльності АО «ЦС «Звездочка» було забезпечення обороноздатності флоту російської федерації та зміцнення військового потенціалу країни-агресора, про що достовірно було відомо підряднику - ООО «БТ» в особі ОСОБА_8 .

У кінці 2023 року, перебуваючи на території російської федерації, ОСОБА_8 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень держави-агресора, було організовано подачу заявки до участі у вказаному тендері з боку ООО «ИБТ». Серед ряду компаній, що брали участь в даному тендері, ООО «ИБТ» стало переможцем. Після цього, 05 лютого 2024 року в м. Темрюк російської федерації ООО «ИБТ» уклало договір №ИБТ-29-01/2024 із АО «Центр судоремонта «Звездочка». Предметом договору було виконання будівельно-монтажних робіт «будівництво, реконструкція та технічне переозброєння виробничих потужностей, з метою створення центру сервісного обслуговування судів та кораблів в Головному філіалі «5 судноремонтний завод» АО «ЦС «Звездочка», м. Темрюк Краснодарського краю. Будівництво та реконструкція (2 черга)» І етап в рамках державної програми російської федерації «розвиток оборонно-промислового комплексу» в об?ємі, визначеному проектною документацією, договором, технічним завданням, проектною документацією, що отримала позитивний висновок ФАУ «Главгосэкспертиза России», у строки, зазначені у календарному графіку, який є невід?ємною частиною договору, та передати об?єкт замовнику. Вартість даного договору складала 2 150 068 531, 20 руб.

Крім цього, маючи намір продовжити здійснення своєї протиправної діяльності, спрямованої проти основ національної безпеки України, ОСОБА_8 , перебуваючи на території російської федерації, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у період з 17 квітня 2024 року по 09 липня 2024 року особисто ознайомився та погодив ряд фінансових документів щодо оплати робіт та послуг з боку ООО «ИБТ», що свідчить про його безпосередню участь та керівництво фінансово-господарською діяльністю вказаного підприємства, за наступних обставин.

Отже ОСОБА_8 , розуміючи, що фактично змістом вкладених у додатку документів є перелік платежів здійснюваних ООО «ИБТ» в ході виконання договору №БТ-29-01/2024, метою укладення якого є реалізація та підтримка рішення держави агресора щодо збільшення військового потенціалу та зміцнення обороноздатності російської федерації, тобто на шкоду Україні, умисно погоджував такі документи, тим самим надаючи дозвіл на оплату товарів та послуг з боку ООО «ИБТ», відповідно реалізуючи свій злочинний задум, спрямований на завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень держави-агресора. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у 2018 році було завершено роботи із будівництва нового Бескидського залізничного тунелю на Львівщині. Замовником виступало Державне територіально-галузеве об?єднання «Львівська залізниця» (код ЄДРПОУ 01059900, наразі у стані припинення, правонаступник РФ «Львівська залізниця, код ЄДРПОУ 40081195), директор ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Головним підрядником виступало ПрАТ «Будівельна асоціація «Інтербудмонтаж» (код ЄДРПОУ 30963768, далі ПрАТ «БА «Інтербудмонтаж»), директор ОСОБА_8 . Проектувальником виступало ПрАТ «Проектний інститут «Укрспецтунельпроект» (код ЄДРПОУ 32385164, далі ПрАТ «ПІ «Укрспецтунельпроект»), директор ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Водночас установлено, що останні два суб?єкти господарської діяльності підконтрольні вже згаданому ОСОБА_8 . Так, встановлено, що в «проектній документації (стадія «П») представниками ПрАТ « «Укрспецтунельпроект» було передбачено застосування зовнішньої та внутрішньої гідроізоляції деформаційних швів (далі гідрошпонка) Бескидського тунелю. Водночас встановлено, що керівництво ПрАТ «БА «Інтербудмонтаж» на чолі з ОСОБА_8 задля економії та збільшення власного заробітку щонайменше 3 рази змінювали пункт в проекті підконтрольного останньому ПрАТ «ПІ «Укрспецтунельпроект» стосовно застосування гідрошпонок, в результаті чого стадія «робоча документація» («РД») була виправлена, а отже в процесі будівництва було застосовано тільки зовнішню гідрошпонку, що являється недостатнім враховуючи інженерно-геологічні та гідрологічні фактори розташування тунелю. Також встановлено, що генпідрядником ПрАТ «БА «Інтербудмонтаж» в процесі будівництва були допущені значимі технологічні порушення, а саме перетиск тунельної дренажної системи, що призвело до зменшення поперечного перетину дренажної труби на 98%.

28 серпня 2024 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/19799/24 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , в квартирі АДРЕСА_2 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_7 , з метою відшукання: фінансового-господарських документів (в тому числі в електронному вигляді), які підтверджують прямий контроль ОСОБА_8 над ТДВ «Шляхи полісся» (код ЄДРПОУ 03448563), ТДВ «Київське ШБУ №27» (код ЄДРПОУ 03450301), ПрАТ «Будівельна асоціація «Інтербудмонтаж» (код ЄДРПОУ 30963768), ТОВ «Трансстроймеханізація» (код ЄДРПОУ 32856076), «Ам-буд» (код ЄДРПОУ 40920207), ТОВ «Компанія Промбудконсалтінг» (код ЄДРПОУ 33296416), ПрАТ «Інтербудтонель» (код ЄДРПОУ 31903558), а також здійснення фінансово-господарської діяльності ООО «ИБТ» на території РФ (установчих документів, договорів (контрактів) купівлі-продажу, податкових, видаткових накладних, рахунків, платіжних доручень, інших документів, підтверджуючих оплату за проведені операції, актів прийому-передачі, товарно-транспортних накладних, а також інших документів, підтверджуючих фінансово-господарську діяльність між вищезазначеними підприємствами.

Надано слідчим, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року, та прокурорам групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року, дозвіл на огляд та копіювання інформації з мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, флеш-накопичувачів, інших засобів зберігання інформації, на яких може мітитись інформація чи листування щодо здійснення прямого контролю ОСОБА_8 над ТДВ «Шляхи полісся» (код ЄДРПОУ 03448563), ТДВ «Київське ШБУ №27» (код ЄДРПОУ 03450301), ПрАТ «Будівельна асоціація «Інтербудмонтаж» (код ЄДРПОУ 30963768), ТОВ «Трансстроймеханізація» (код ЄДРПОУ 32856076), «Ам-буд» (код ЄДРПОУ 40920207), ТОВ «Компанія Промбудконсалтінг» (код ЄДРПОУ 33296416), ПрАТ «Інтербудтонель» (код ЄДРПОУ 31903558), а також здійснення фінансово-господарської діяльності ООО «ИБТ» на території РФ, із залученням відповідних фахівців та спеціалістів, а у разі якщо доступ до вищевказаних електронних інформаційних систем або їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту - на вилучення вищевказаної комп`ютерної техніки та носіїв інформації.

10 вересня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_7 було проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено: соглашение о расторжении трудового договора №2414 от 11.12.2017; трудовой договор № 22728 от 29.01.2024 с ООО «ИБТ»; справка о доходах физического лица за 2017 год № 129; справки о доходах и суммах налога физического лицала 2017-2024 года с ООО «ИБТ»; справка о сумме заработной платы № 0003к-000039 от 29.02.2024 ООО «ИБТ»; справка о среднем заработке б/н от 29.02.2024 ООО «ИБТ»; свидетельство о постановке на учет физического лицав рф; Договор найма жилого помещения от 09.11.2017; Грошові кошти в сумі 91600 доларів США;Ноутбук марки «Lenovo» з наліпкою «ООО`ИБТ» инв. № 001662», s/n YD045QH4;Ноутбук марки «НР» сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q; Посвідчення «ПАТЕНТ» ФМС серії 77 № 1704059732;Посвідчення «СТРАХОВОЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО» № НОМЕР_1 ; Посвідчення «ПАТЕНТ» серії 77 № 1803856190; Флеш-накопичувач червоного кольору марки «Transcend» 16 Gb; Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A50», модель SM-A505PN/DS, s/n НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , сім-картка НОМЕР_6 ; Планшет «Apple», s/n F9FXFQZKJMVR, model: MRJN2RK/A.

10 вересня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, а саме у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державною-агресором, вчиненому організованою групою, будучи виконавцем.

11 вересня 2024 року вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 майно на підставі постанови слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

12 вересня 2024 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 та частиною першою статті 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 113 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на наступне майно, яке належить ОСОБА_7 та було вилучено під час проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року, за адресою місця проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 :

-соглашение о расторжении трудового договора №2414 от 11 грудня 2017 року;

-трудовой договор №22728 от 29 січня 2024 року с ООО «ИБТ»;

-справка о доходах физического лица за 2017 год №129;

-справки о доходах и суммах налога физического лицала 2017-2024 года с ООО «ИБТ»;

-справка о сумме заработной платы №0003к-000039 от 29 лютого 2024 року ООО «ИБТ»;

-справка о среднем заработке б/н от 29 лютого 2024 року ООО «ИБТ»;

-свидетельство о постановке на учет физического лицав рф;

-Договор найма жилого помещения от 09 листопада 2017 року;

-Грошові кошти в сумі 91600 доларів США;

-Ноутбук марки «Lenovo» з наліпкою «ООО`ИБТ» инв. № 001662», s/n YD045QH4;

-Ноутбук марки «НР» сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q;

-Посвідчення «ПАТЕНТ» ФМС серії 77 НОМЕР_7;

-Посвідчення «СТРАХОВОЕ СВИДЕТЕЛЬСТВО» № НОМЕР_1 ;

-Посвідчення «ПАТЕНТ» серії 77 № НОМЕР_2 ;

-Флеш-накопичувач червоного кольору марки «Transcend» 16 Gb;

-Мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A50», модель SM-A505PN/DS, s/n НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , сім-картка НОМЕР_6 ;

-Планшет «Apple», s/n F9FXFQZKJMVR, model: MRJN2RK/A.

Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена апелянтом лише в частині накладення арешту на Ноутбук марки «НР» сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q та грошові кошти в сумі 91 600 доларів США, тому колегія суддів, відповідно до частини першої статті 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги та лише щодо арешту вказаних речей та грошових коштів.

Ухвала слідчого судді в іншій частині колегією суддів не перевіряється.

З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями частини одинадцятої статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме: ноутбук марки «НР» сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q та грошові кошти в сумі 91600 доларів США, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року та яке виявлено і вилучено 10 вересня 2024 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 серпня 2024 року у справі №760/19799/24 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також, що вилучене в ході обшуку майно відповідає ознакам, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для арешту вказаного майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, слідчим суддею правильно зауважено, що за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 за частиною четвертою статті 111-1 КК України, передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що слідчим у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказані у клопотанні документи та предмети мають відношення до кримінального провадження та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з метою конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року підозрюваної ОСОБА_7 .

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт, і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вищезазначене майно, а саме: ноутбук марки «НР» сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q та грошові кошти в сумі 91600 доларів США, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, а також з метою конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року підозрюваної ОСОБА_7 .

Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Посилання апелянта на те, що слідчий суддя надав дозвіл саме на огляд та копіювання інформації з мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, флеш-накопичувачів, інших засобів зберігання інформації із залученням спеціалістів і лише за умови, якщо власник обмежує доступ до вказаних носіїв на її вилучення, разом з тим під час проведення обшуку у квартирі ОСОБА_7 добровільно вказала та надала слідчому всю техніку та паролі до неї, а також що ОСОБА_7 загалом не заперечує проти вилучення більшої частини техніки, окрім ноутбуку марки «НР» (сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q), оскільки він був придбаний за місяць до обшуку, використовується останньою для власних потреб та не містить будь-якої необхідної для слідства інформації; зміст клопотання слідчого про накладення арешту загалом зводиться до змісту пред`явленої ОСОБА_7 підозри та цитування норм КПК України, а серед доданих до клопотання документів немає жодного, з якого б вбачалось, що вилучена під час обшуку техніка містить необхідну та важливу для слідства інформацію, а також слідчим жодним чином не обґрунтована необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим та прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що у разі незастосування такого заходу забезпечення як арешт майна існують ризики їх відчуження та в даному випадку таке обмеження є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Як установлено матеріалами провадження, вилучені в ході проведення обшуку ноутбук марки «НР» сірого кольору, s/n 5CG4080LXV, PRODID: 818KOEA#A2Q та грошові кошти в сумі 91600 доларів США на підставі постанови слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Аргументи скаржника, що слідчим під час обшуку були вилучені грошові кошти, частина з яких належить їй особисто, а частина була позичена на лікування її чоловіка ОСОБА_12 , який є інвалідом 2 групи та має онкологічне захворювання, а також, що дозвіл на вилучення грошових коштів слідчим суддею не надавався, не заслуговують на увагу суду з огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження таких доводів, а також зважаючи на мету накладення арешту, зокрема, конфіскацію майна як виду покарання у кримінальному провадженні №22024101110000151 від 21 лютого 2024 року підозрюваної ОСОБА_7 .

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах ОСОБА_7 , колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування.

Ухвала слідчого судді в оскаржуваній частині відповідає вимогам частини п`ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді в частині, що оскаржується, необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4