Ухвала

від 11.12.2024 по справі 308/16309/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16309/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 ОСОБА_5 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання прокурора Спеціалізованоїекологічної прокуратури(направах відділу)Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань №12024070000000293 від 05.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Спеціалізованоїекологічної прокуратури(направах відділу)Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань №12024070000000293 від 05.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтуваннявимогклопотанняпрокурорпосилаєтьсянате,що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження №12024070000000293, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_7 за попередньою змовою в групі з іншими невстановленими на даний час особами, на території Закарпатської області здійснюють незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, без спеціального на те дозволу.

В подальшомуна виконаннядоручення поданому кримінальномупровадженні,працівниками УКРГУНП вЗакарпатській областіотримано інформацію,що довчинення даногокримінального правопорушення,причетна групаосіб зчисла мешканцівЗакарпатської області,до складуякої входять: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаєза адресою АДРЕСА_2 ,Приватний підприємецьФОП ОСОБА_8 ,за попередньоюзмовою угрупі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованим та фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживаючим заадресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючим АДРЕСА_5 , який являється засновником та директором ТОВ «ОПТИМАЛ БУД» код ЄРДПОУ 42744556,м. Ужгород вул. Льва Толстого, 27 офіс № 8, організували незаконний видобуток корисних копалин загально-державного значення, а саме піщано-гравійної суміші із русла річки Тиса на території Руськополівської сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області, на місцевості з наступними координатами:

48.026904, 23.511060; 48.026614, 23.511596; 48.026512, 23.510958;48.026461, 23.510014; 48.026392, 23.509070; 48.026153, 23.507947; 48.026034, 23.507131; 48.026205, 23.506416; 48.026631, 23.505880; 48.027757, 23.505957;48.027826, 23.506569; 48.027143, 23.507590; 48.026990, 23.508483; 48.026751, 23.509785; 48.026819, 23.510729.

Зокрема встановлено,що вищевказані особиоблаштували неподалікмісця незаконноговидобутку кориснихкопалин,місце зберіганняпереробки,фрахтування таподальшого збутуна земельнихділянках зкадастровими номерами2124486200:03:003:0177та 2124486200:03:003:0178, якіна правівласності належитьматері організатора -гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка всвою чергу13.05.2021укладає договіроренди зТОВ «ОПТИМАЛ РЕСУРС»код ЄРДПОУ: 43642102засновником тадиректором якогоявляється довіренаособа їїсина,а саме: гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець Донецької області, м. Макіївка, та являється засновником і директором ТОВ «ОПТИМАЛ РЕСУРС» код ЄРДПОУ: 43642102.

Вжитими заходамивстановлено,що ТОВ «ОПТИМАЛ РЕСУРС» не здійснює будь якої діяльності на даній земельній ділянці. Гр. ОСОБА_12 , як директор даного підприємства не виконує адміністративні або іншого характеру владні повноваження. Перебуває у дружніх відносинах гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводять спільне дозвілля.

До вказаної незаконної діяльності залучені й інші особи, а саме: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , яка здійснює бухгалтерський супровід ФОП ОСОБА_7 , забезпечує підготовку документації для участі даного ФОП в тендерах. Зберігає документацію по фінансовій діяльності ОСОБА_7 , сертифікацію на продукцію, а також документи на транспортні засобі якими здійснюється незаконний видобуток та переробка піщано-гравійної суміші, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований: АДРЕСА_8 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_6 , які здійснюють транспортування з місця видобутку до місця зберігання та подальше транспортування до замовників незаконно видобутих корисних копалин.

Прокурор зазначає,що 19.10.2024 на території Тячівського району між населеними пунктами Буштино та Тячів, на ділянці місцевості, яка охоплюється координатами 48.03102, 23.50724, проведено огляд місця події, де було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 в кузові якого навантажена піщано-гравійна суміш вагою близько 14т; мобільний телефонмарки «Нокіа»ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ,в якийвставлена сімкартка оператора«Київстар» НОМЕР_4 ;мобільний телефонмарки «Редмі»ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ,в якийвставлена сімкартка зномером НОМЕР_7 ; два взірці піщано-гравійної суміші з кузова транспортного засобу, що поміщені до спеціальних пакетів Національна поліція України №WAR1382569, №WAR1382568; два взірці піщано-гравійної суміші з місця забору та відвантаження, що поміщені до спеціальних пакетів Національна поліція України №WAR1384490, №WAR1384500.

Прокурор зазначає,що зазначене тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з`ясування всіх обставин щодо права видобування корисних копалин загальнодержавного значення та наявності передбачених на те дозволів, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна та його арешт.

19.10.2024 у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого під час проведення обшуків та оглядів майна.

Прокурор зазначає, що накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та містять на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор зазначає, що вищевказане майно відповідно до статті 98 КПК України є речовим доказом даного кримінального провадження, а тому в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вилучене майно.

На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані речі є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти,які моглизберегти насобі слідизлочину,містять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження). Узв`язку ізцим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити з підстав та мотивів, викладених у клопотанні. Надавпояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Представник власника майна ОСОБА_4 ОСОБА_5 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив з посиланням на приписи ст. 131 КПК України. Зазначив, що даний транспортний засіб не використовувався при видобуванні суміші, з даного транспортного засобу було вилучено необхідні врізрі суміші. Представник вважає, що прокурором не доведено необхідність накладення арешту на даний транспортний засіб, вважає, що даний транспортний засіб не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, просив слідчого суддю відмовити в задоволенні даного клопотання.

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 подав клопотання, згідно якого повідомив суд , що ним було повідомлено власників вилученого майна ОСОБА_4 та ОСОБА_19 про дату та час розгляду даного клопотання.

Власник майна ОСОБА_19 в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Перевірившидокази, якими обґрунтовується клопотання,заслухавши доводи сторін, слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 05.06.2024року внесені до ЄРДР за №12024070000000293, попередня правова кваліфікація ч.3 ст.240 КК України.

Слідчим суддеювстановлено,що19.10.2024набезухвалислідчогосудді булопроведеноогляд місцяподії міжнаселеними пунктамиБуштино таТячів,на ділянцімісцевості,яка охоплюєтьсякоординатами 48.03102,23.50724в ходіякоговиявлено тавилучено,а саме:транспортний засібмарки «Volvo»номерний знак НОМЕР_1 в кузовіякого навантаженапіщано-гравійнасуміш вагоюблизько 14т;мобільний телефонмарки«Нокіа»ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ,вякийвставлена сімкарткаоператора«Київстар» НОМЕР_4 ;мобільнийтелефонмарки «Редмі»ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ,вякийвставлена сімкартказномером НОМЕР_7 ;два взірціпіщано-гравійноїсуміші зкузова транспортногозасобу,що поміщенідо спеціальнихпакетів Національнаполіція України№WAR1382569,№WAR1382568;два взірціпіщано-гравійноїсуміші змісця забору та відвантаження, що поміщені до спеціальних пакетів Національна поліція України №WAR1384490, №WAR1384500.

Слідчим суддеювстановлено,що власником транспортного засобу марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 11.10.2024 року.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 19.10.2024 року, такий був проведений за участю понятих.

Постановою старшого слідчогов ОВС відділу розслідування злочинівв сферігосподарської таслужбової діяльностіслідчого управлінняГУНП вЗакарпатськійобласті від19.10.2024року ОСОБА_20 ,який здійснюєдосудоверозслідуванняу вказаномукримінальномупровадженні,вилучені речі,а саме: транспортний засіб марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 в кузові якого навантажена піщано-гравійна суміш вагою близько 14т; мобільний телефонмарки «Нокіа»ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ,в якийвставлена сімкартка оператора«Київстар» НОМЕР_4 ;мобільний телефонмарки «Редмі»ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ,в якийвставлена сімкартка зномером НОМЕР_7 ; двавзірці піщано-гравійноїсуміші зкузова транспортногозасобу,що поміщенідо спеціальнихпакетів Національнаполіція України№WAR1382569,№WAR1382568;два взірціпіщано-гравійноїсуміші змісця заборута відвантаження,що поміщенідо спеціальнихпакетів Національнаполіція України№WAR1384490,№WAR1384500, які буловиявлено тавилучено 19.10.2024,під часпроведення огляду місця події, визнано речовим доказом.

Згідноп.7ч.2ст.131КПКУкраїнизаходомзабезпеченнякримінальногопровадженняє арешт майна.Відповіднодоч.5ст.132КПКУкраїни,під часрозглядупитанняпрозастосування заходів забезпеченнякримінального провадженнястороникримінального провадження повинні подати слідчому суддідоказиобставин,наяківонипосилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160 - 166,170 - 174цьогоКодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.26КПКУкраїни сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.168КПКУкраїни тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч.2 ст.167КПКУкраїни тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПКта судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів (в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст.170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майнаяк видупокарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивстановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання проарешт майнаслідчий суддя,судповиненвраховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадку, передбаченому пунктом 1частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадаєпід ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладаєтьсяу випадках, передбачених пунктами 3, 4частинидругої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальноїконфіскації майна (якщо арештмайна накладається у випадку, передбаченомупунктом 2частини другої статті170 цього Кодексу);4) розміршкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірноївигоди,яка отримана юридичною особою(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірністьобмеженняправавласності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170КПКУкраїни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або убезготівковійформі,в томучислікоштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганніу банках абоіншихфінансових установах, видатковіоперації, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170КПКУкраїни визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядженнямайном можуть бути застосовані лише у разі,коли існують обставини, які підтверджують,щоїх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати,знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цьогоКодексу (ч. 1 ст.173КПК України).

Щодо відповідності майна ознакам речового доказу

Надаючи оцінку тому чи майно, на яке просить слідчий накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу, слідчим суддею ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК)

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цьогоКодексу (ч. 1 ст.173КПК України).

За ч.7ст.236 КПКпредмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

На виконання вимог ч.1 ст.173КПКУкраїни прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна на вилучені речі, а саме:

- транспортний засіб марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 в кузові якого навантажена піщано-гравійна суміш вагою близько 14т; два взірці піщано-гравійної суміші з кузова транспортного засобу, що поміщені до спеціальних пакетів Національна поліція України №WAR1382569, №WAR1382568; два взірці піщано-гравійної суміші з місця забору та відвантаження, що поміщені до спеціальних пакетів Національна поліція України №WAR1384490, №WAR1384500, з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання в цій частині підлягає до задоволення.

Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Одночасно, слідчий суддя вважає, що прокурором дотримано вимог ст.ст. 170,171КПКУкраїни і в клопотанні прокурора наявне обґрунтування необхідності арешту на вилучені речі в цій частині виявлені під час огляду місця події та конкретизовано підстави та мета накладення арешту на них.

Слідчим суддеювстановлено,клопотанням таматеріалами доданимидо клопотання доведено,що вилучені в ході огляду місця події речі, а саме: транспортний засібмарки «Volvo»номерний знак НОМЕР_1 в кузовіякого навантаженапіщано-гравійнасуміш вагоюблизько 14т;два взірціпіщано-гравійноїсуміші зкузова транспортногозасобу,що поміщенідо спеціальнихпакетів Національнаполіція України№WAR1382569,№WAR1382568;два взірціпіщано-гравійноїсуміші змісця заборута відвантаження,що поміщенідо спеціальнихпакетів Національнаполіція України №WAR1384490,№WAR1384500 у відповідності до ст. 98 КПК України, мають значення у кримінальному провадженні як речовий доказ.

Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосування може призвести до зникнення та навіть втрати слідів, предметів як речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, окрім того вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання в цій частині обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодитикримінальномупровадженню,атомунаявні правові підстави дляарешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .

Затакихобставинслідчийсуддяприрозглядіданогоклопотаннявбачає потенційну загрозу та шкодудлякримінального провадженнявразі відмовиу накладенніарешту та повернення вилученого майна.

Такашкодаможевиразитисьувтратіречовогодоказустороноюобвинувачення та унеможливить подальшепровадженнядосудовогорозслідування тавстановленню істини у справі, щоочевидно переважає надвідсутністю в даний час повідомленої підозри винуватійу вчиненні злочинівособі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном. Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майназ метою попередженнянастання наслідків,які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підставсумніватисявспіврозмірності обмеженняправа власності завданням кримінального провадження слідчий суддяневбачає.

Застосуваннябудь-якогозаходузабезпеченнякримінального провадження,у тому числіі арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідуваннявиправдовуютьтакийступінь втручання, обов`язковою ж умовою длятакого втручання має бути встановлення обставин, які бнедопустилидо порушення принципу розумності та співрозмірності обмеженняправа власностізавданням кримінального провадження.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник,інший власникабоволоділецьмайна, якінебули присутні при розгляді питанняпро арештмайна,маютьправо заявитиклопотанняпро скасуванняарешту майна повністю або частково.

Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується з висновком, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Разом зтим,слідчий суддявважає,що взадоволенні клопотанняпрокурора вчастині накладенняарешту на: мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , в який вставлена сім картка оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Редмі» ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , в який вставлена сім картка з номером НОМЕР_7 , які було вилучено, слід відмовити, оскільки прокурором у клопотанні необґрунтовано необхідність накладення арешту на вказані речі, неконкретизовано підставтамети накладення арешту.

За ч.2ст.168 КПКтимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Зматеріалів справивбачається,що напроведення даногоогляду місця події не постановлялась ухвала слідчогосудді,згідно якоїбуло наданодозвіл напроведення огляду місця події.

Згідно ізпротоколом оглядумісця подіївід 19.10.2024під часпроведення цієїслідчої дії оглядумісця події між населеними пунктами Буштино та Тячів, на ділянці місцевості, яка охоплюється координатами 48.03102, 23.50724, виявлено, зокрема: мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , в який вставлена сім картка оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Редмі» ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , в який вставлена сім картка з номером НОМЕР_7 , які було вилучено.

Згідно з абз.2-4 ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду

При цьомувідомості,що ОСОБА_19 відмовився надати пароль від системи логічного захисту пристроїв, у протоколі відсутні. Також під час здійснення цієї слідчої дії не було залучено спеціаліста, який би зміг скопіювати наявну на пристрої інформацію без вилучення такого у власника. Тобто відсутні докази, що доступ до вказаних пристроїв обмежувався ОСОБА_19 та був пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.

Відтак,немаєпідставвважати,щовилученнямобільних телефонів марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ,в якийвставлена сімкартка оператора«Київстар» НОМЕР_4 ;мобільний телефонмарки «Редмі»ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ,в якийвставлена сімкартка зномером НОМЕР_7 відбулося здотриманнямприписів КПК України.

Постановою слідчого від 19.10.2024 вилучені мобільні телефони марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , в який вставлена сім картка оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Редмі» ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , в який вставлена сім картка з номером НОМЕР_7 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024070000000293 від 05.06.2024 року. Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості про призначення судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи.

З протоколу обшуку вбачається , що подальше копіювання інформації та огляд такої не проводилися.

За вказаних обставин оскільки сторона обвинувачення не оглянула мобільні пристрої та не вчинила будь-які дії для отримання копій наявних на них інформації, відсутні підстави вважати, що він містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Із огляду на наведене слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні прокурора не доведено наявність підстав для накладення арешту на вилучені мобільні пристрої та інформацію, що міститься на вилучених мобільних телефонах.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає недоведеним висновок прокурора про те, що вилучене майно: «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , в який вставлена сім картка оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Редмі» ІМЕІ: НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , в який вставлена сім картка з номером НОМЕР_7 належить до речових доказів відповідно до вимогст.98 КПК України, та про наявність підстав для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів .

За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку про невідповідність вказаного вище майна критеріям, зазначеним уст.98 КПКта недоцільність накладення на нього арешту з огляду на відсутність існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних документах, речах та носіях інформації не може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокремаобставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначенихст.2 КПК.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3ст.173 КПК Українивідмова у задоволенні клопотання або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна. Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованоїекологічної прокуратури(направах відділу)Закарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудових розслідувань №12024070000000293 від 05.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арештна майно, яке вилучене 19.10.2024 в ході проведення обшуку, на території Тячівського району між населеними пунктами Буштино та Тячів, на ділянці місцевості, яка охоплюється координатами 48.03102, 23.50724, а саме:

- транспортний засіб марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 в кузові якого навантажена піщано-гравійна суміш вагою близько 14т; два взірці піщано-гравійної суміші з кузова транспортного засобу, що поміщені до спеціальних пакетів Національна поліція України №WAR1382569, №WAR1382568; два взірці піщано-гравійної суміші з місця забору та відвантаження, що поміщені до спеціальних пакетів Національна поліція України №WAR1384490, №WAR1384500 - шляхом тимчасовогообмеження правана відчуження, користування тарозпорядження.

В решті вимог клопотання відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата оголошення повного тексту ухвали- 13.12.2024 року о 09 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1