Постанова

від 27.11.2024 по справі 160/14765/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/14765/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

за участю секретаря судового засідання Беседи Г. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/14765/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ф. «Р» №214/32-00-07-05-19 від 20.03.2024 та податкове повідомленнярішення ф. «ПС» №215/32-00-07-05-19 від 20.03.2024, направлені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/14765/24 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та задовольнити позов.

В обгрунтування апеляційної скарги підприємство зазначило, що відповідачем було порушено приписи п.42.2, 42.5 ст. 42 та п. 79.2 ст. 79 ПКУ щодо своєчасного (до початку перевірки) у належний спосіб повідомлення платника податку про проведення невиїзної перевірки, що має наслідком відсутність у відповідача правових підстав розпочати невиїзну перевірку, а відповідно, і незаконність проведеної невиїзної перевірки позивача. Оскільки ПАТ «ДМК» не надавало своєї згоди на отримання листування від відповідача через електронний кабінет, відповідно, у відповідача відсутні правові підстави направляти офіційні документи платнику податку в електронній формі, а позивач, у свою чергу, не зобов`язаний відслідковувати надходження листування від контролюючого органу у електронний кабінет. ПАТ «ДМК» є банкрутом, у якого з 01.01.2022 року відсутній персонал, а єдиною уповноваженою особою боржник є ліквідатор, арбітражний керуючий, який одночасно є розпорядником майна/ліквідатором інших підприємствам-боржника у інших справах про банкрутство. ПАТ «ДМК» не лише не зобов`язане, а й не має можливості і ресурсів постійно щоденно відстежувати, перевіряти вхідну пошту в своєму електронному кабінеті. Крім того, відповідачем не було також дотримано і самої процедури направлення документів в електронній формі. Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення у належний спосіб призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, зокрема прийняття податкових повідомлень - рішень за її результатами. В акті перевірки є інформація, що у паспорті шлакового відвалу №192/19 від 09.02.2018 зазначена інформація, зокрема, що місцезнаходження місця видалення відходів - північ, м. Кам`янське, промислова зона, правий берег р. Дніпро, 3,0 км від селітебної зони, 0,1 км на південь від затоки р. Дніпро. Проте, іншої інформації, на підставі якої можна зробити висновок, щодо застосування норми п. 246.4 та п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України, в акті перевірки немає, зокрема, інформації про перевищення норми показників паспортів місць видалення відходів. При співставленні змісту Акту поточної перевірки та опису порушення 6 у акті № 717 (сторінки 64-69), чітко прослідковується, що відповідач в поточному Акті перевірки фактично посилається на ті самі обставини та аргументи (із певними відмінностями у словесних формах викладення інформації), що вже були наведені у Акті № 717, але були визнані рішенням ДПС недостатніми, щоб застосувати норми п. 246.4 та п. 246.5 ст. 246 ПКУ, зокрема на те, що: - у паспортів шлакового відвалу № 192/18 зазначено наявність станом на 01.01.2020 шлакових відвалів у кількості 8 391,5 тис. т., які віднесені до 4-го класу небезпеки; - в 2018-2020 роках ПАТ «ДМК» не відображало нарахування податкових зобов`язань за розміщення шлакових відвалів; - місця видалення відходів ПАТ «ДМК» знаходяться у межах міста Кам`янське, - позивач не надав на перевірку запитувані первинні та інші документи, пояснення, документи щодо кількості залишків на початок перевірки, щоквартальне виробництво та реалізації, утилізації, матеріал інвентаризації відходів, таким чином дослідити, який саме вид шлаку та в якій кількості був вироблений, а який реалізований, не має можливості; - для більш детального розгляду питань відповідач звернувся із запитами до Державної екологічної інспекції щодо залучення у проведенні перевірки фахівців екологічної інспекції , а також запити до органів Держпродспоживслужби стосовно отримання документів про здійснення державного контролю, відповіді на дату складення Актів не отримано. Таким чином, відповідач припустився тих самих помилок неповноти та необ`єктивності перевірки, що і при попередній перевірці згідно Акту перевірки № 114. Наведений у Акті перевірки детальний опис технічних характеристик місць видалення відходів згідно паспортів даних МВВ з посиланням на те, що ці МВВ теоретично не забезпечують повне уникнення забруднюючого впливу на навколишнє середовище у разі розміщення на них відходів різного рівня екологічної небезпеки не є тотожнім встановленню конкретних фактів перевищення норми показників паспортів місць видалення відходів внаслідок фактичного розміщення відходів у кожному конкретному податковому (звітному) періоді за період перевірки. Тобто жодних фактичних даних, доказів дійсного перевищення норми показників паспортів місць видалення відходів саме через розміщення в них відходів у перевіряємий період відповідач не наводить. Податковий орган під час перевірки використав лише відомості з паспортів МВВ, жодного обґрунтування причин та підстав неврахування та не проведення аналізу інших наданих платником податку на запит відповідача документів Акт перевірки не містить. Згідно поданих податкових декларацій з екоподатку за 4 кв.2018 року та всі наступні податкові періоди в по 3 кв.2021 року ПАТ «ДМК» включно застосовувало наступні корегуючі коефіцієнти згідно ст.246 ПК України: згідно п.246.4 - коефіцієнт « 1» - за ознакою розміщення відходів в спеціально відведених містах та об`єктах, а не на звалищах; згідно п.246.5 коефіцієнт « 3» за ознакою зони розміщення відходів в межах населеного пункту. Як вбачається зі змісту Акту перевірки, на сторінці 14 Акту перевірки відповідач наводить висновок про те, що перевіркою повноти визначення сум екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах за період з 01.10.2018 по 30.09.2022 ПАТ «ДМК» встановлено порушення пункту 246.4 статті 246 ПКУ та заниження задекларованої позивачем суми екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах на 1 450 306,52 грн. за перевіряємий період через незастосування коєфіціенту 3 при його обчисленні. В обґрунтування такого висновку відповідач у описовій частині Акту перевірки зазначив наступне. Пунктом 246.4 статті 246 Податкового кодексу України визначено, що за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1 - 246.3 цієї статті збільшуються у 3 рази. При обчисленні екологічного податку ПАТ «ДМК» застосовує Ко коригуючий коефіцієнт у розмірі - 1. Станом на дату складання акту перевірки письмові пояснення та документи про здійснення державного контролю з питання забезпечення МВВ ПАТ «ДМК» повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів підприємством не надані. Відповідач в якості правової підстави застосування ним коефіцієнту 3 за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів посилається на ненадання Головним управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Держпродспоживслужбою доказів здійснення державного контролю з питання забезпечення місцями видалення відходів ПАТ «ДМК» повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних ресурсів в даних про: - фактичну кількість викидів забруднюючих речовин, здійснених платником у повітря та до водних об`єктів через розміщення відходів в МВВ та іншу наявну інформацію щодо порушення ПАТ «ДМК» п.264.4 ст. 264 ПКУ; - конкретні документально підтверджені факти перевищення норми показників паспортів місць видалення відходів; конкретному податковому періоді та яке забруднення атмосферного повітря чи водних об`єктів при цьому відбулось і чим це підтверджується. Пунктом п. 246.2 ст.246 ПК України наведено ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів. Дотримання положень статті 246 Податкового кодексу України в частині застосування ставок податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах ПАТ «ДМК» порушень не встановлено. Згідно з п.246.4. вказаної статті за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази. Позивач зауважує, що неможливість доведення контролюючим органом конкретних фактів забруднення розміщеними відходами атмосферного повітря та водних об`єктів через неотримання необхідних доказів від органів державного нагляду та контролю в сфері охорони навколишнього середовища та лише самі припущення перевіряючих про те, що таке порушення може мати місце, не є правовою підставою для донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань з екологічного податку. Крім того, контроль за відповідністю місця видалення відходів нормам та вимогам у сфері природоохоронного законодавства не входить до компетенції органів ДПС, а є повноваженнями інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством. Податковий орган є контролюючим органом в сфері справляння екологічного податку, однак законодавством чітко визначено, що для перевірки правильності визначення, повноти сплати екологічного податку, останній повинен залучати для цього відповідні органи влади з питань охорони навколишнього природнього середовища. Зазначені вимоги законодавства є абсолютними та обов`язковими для податкового органу в межах спірних правовідносин. Попри це, невиїзна перевірка проводилася службовими особами податкового органу самостійно, без залучення спеціалістів органу влади з питань охорони навколишнього природнього середовища, як того вимагає пункт 250.12 статті 250 ПК України. З метою виконання вимог Закону України «Про відходи» зі змінами та доповненнями на підприємстві були розроблені та затвердженні в установленому порядку: - Інвентаризація промислових і побутових відходів з визначенням класу небезпеки відходів; - Технічні паспорти на кожний вид відходів; - Реєстрові карти; - Паспорти місць видалення відходів; - Паспорти місць збирання/зберігання відходів. Щороку до Паспортів місць видалення відходів, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів», вносились зміни щодо кількісного складу, обсягів видалених відходів та впливу на стан навколишнього природного середовища, які погоджувались Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА. На місцях зберігання та видалення відходів фахівцями атестованої лабораторії служби охорони навколишнього середовища ПАТ «ДМК» та Кам`янського міського відділу лабораторних досліджень ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ Держсанепідслужби України» регулярно проводились лабораторні дослідження повітря, ґрунту, поверхневих та ґрунтових вод, докази чого були надані відповідачу на його запит. Проте, відповідач під час перевірки зазначені обставини залишив поза увагою, а надані на його запит до перевірки документи щодо замірів, протоколів забору проб, тощо не дослідив, залишив без аналізу. При цьому документально підтверджених фактів порушення позивачем вимог законодавства з охорони навколишнього середовища внаслідок розміщення відходів відповідач у Акті перевірки не наводить. Жодного нормативного, фактичного обґрунтування донарахування суми екологічного податку у розмірі 377 620 650 грн саме за період 4 кв. 2019 року відповідач не навів. Ототожнення загального обсягу наявних в МВВ відходів з обсягом поточного утворення та розміщення відходів у відповідному податковому періоді та визначення їх як об`єкта оподаткування екологічним податком у конкретному податковому періоді є неправомірним. Крім того, висновок про заниження ПАТ «ДМК» екологічного податку у розмірі 377 620 650 грн за розміщення шлакових відвалів за 4 кв. 2019 року зроблено не на підставі документально встановлених (підтверджених) фактів порушення, як цього вимагають положення п.5 розділу ІІ та пп.2) п.4 розділу ІІ Порядку 727, а на ствердженні відповідача про неможливість зробити остаточні висновки щодо правильності нарахування підприємством екологічного податку. Тобто донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань з екологічного податку на суму 377 620 650 грн шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення базується на припущенні відповідача, що порушення мало місце. Для цілей визначення об`єкту оподаткування екологічним податком під розміщенням відходів законодавець має на увазі остаточне розміщення (захоронення) відходів, що не передбачає можливості та наміру утворювача відходів подальшої їх утилізації, тобто вторинного корисного використання відходів. Згідно отриманої ПАТ «ДМК» в порядку п.52.2. ст. 52 ПК України індивідуальної податкової консультації ДПС від 30.03.2021 № 1295/ІПК/99-00-04-01-03-06, Державною податковою службою України наведено наступні висновки щодо практичного застосування норм п. 240.5 ст. 240 та п. 249.6 статті 249 ПК України: 1) Товариство, як суб`єкт господарювання, який розміщує на власних територіях (паспортизованих об`єктах) відходи, що за даними бухгалтерського обліку оприбутковуються як вторинна сировина, не є платником податку відповідно до п. 240.5 ст. 240 П України. 2) Разом з тим суб`єкти господарювання, за обсяги відходів, що відповідають умовам пп.242.1.3. п.242.1 ст. 242 ПК України, обчислюють податкові зобов`язання з податку за базою оподаткування податком фактичний обсяг розміщення відходів у звітному (податковому) періоді, з урахуванням ставок податку та коригуючих коефіцієнтів (п.249.6 ст. 249 ПК України) (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання; для цілей виключення відходів як об`єкту оподаткування достатньо підтвердити, що такі відходи обліковуються на балансі підприємства як товарно-матеріальні цінності та за своїми властивостями є придатними для подальшого їх використання як вторинна сировина. ПАТ «ДМК» наголошує на тому, що ним як під час поточної перевірки, так і під час попередньої перевірки було надано документи, яким достовірно та в достатній мірі підтверджено, що розміщені в МВВ «Шлаковий відвал шлаки» в кількості 8 391 570,00 тон: по-перше, є вторинною сировиною, що обліковувалась на балансі підприємства позивача до їх реалізації (продажу) на аукціоні 02.08.2021 року; по-друге, були розміщені в МВВ «Шлаковий відвал» в минулі періоди до 2011 року і тому не можуть бути об`єктом оподаткування екологічним податком у наступних періодах, зокрема в 4-му кварталі 2019 року. Даними ТУ було підтверджено, що шлаки доменні та сталеплавильні є побічним продуктом та призначені для використання в якості сировини для виготовлення щебню, піску і щебенево-піщаної суміші або дорожньо-будівельного матеріалу для влаштування шарів основ дорожнього одягу автомобільних доріг в усіх кліматичних зонах України, штучних основ під фундаменти будівель та споруд, підсипки територій та інших загальнобудівельних робіт. Шлаки придатні для застосування в якості складових при виготовленні будівельних виробів, компоненту шихти при виробництві цементу. В результаті господарської діяльності підприємства обсяги шлаків, розміщених в МВВ «Шлаковий відвал» поступово зменшувались та з 01.10.2015 обсяги розміщених в МВВ «Шлаковий відвал» шлаків залишались незмінними - 8 391 570,00 т. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 16.04.2021 року у справі № 208/1387/21 було встановлено преюдиційний факт, що розміщенні в МВВ «Шлаковий відвал» 8 391 570,00 тон шлаків доменних та сталеплавильних є вторинною сировиною, що відносяться до побічної продукції і тому не мають обліковуватись як відходи. Відповідачу було достеменно відомо під час проведення перевірки: 1) шлаки у кількості 8 319, 5 тис. т, про які йдеться у паспорті МВВ «Шлаковий відвал» № 192/9, утворились та були розміщені в МВВ «Шлаковий відвал» в минулі періоди до 2011 року, тому не можуть об`єктом оподаткування екологічним податком у періодах 2018-2020 років відповідно до норм ПК України, що не набув чинності на момент розміщенням цих шлаків в МВВ; 2) шлаки є вторинною сировиною, що обліковувалась на балансі підприємства до їх реалізації 02.08.2021 року на електронному аукціоні з продажу єдиного майнового комплексу ПАТ «ДМК» в межах справи про банкрутство № 904/2104/19 ПАТ «ДМК»; 3) з 2011 року ПАТ «ДМК» не здійснювало нарахування податкових зобов`язань з екоподатку за розміщення шлаків та у річній статистичній звітності «Поводження з відходами» (ф. № 1-відходи) не включало у звітність поточні утворення шлаків у кожному році після 2011 року, оскільки з 2011 року всі поточні утворення шлаків у періоді їх утворення оприбутковувались та обліковувались на балансі підприємства як вторинна сировина, відповідно шлаки не підлягали обліку як відходи та не були об`єктом екоподатку. Позивач вважає незаконним ретроспективне застосування контролюючим органом штрафної санкції за умисне порушення згідно п.123.2. ст. 123 ПКУ в редакції, що набрала чинності з 01.01.2021 року до правопорушення, яке було допущено в 4-кв. 2018 року - 1 кв.2020 року, тобто у періодах, коли норми ст. 123 ПКУ не передбачали відповідальність за умисне порушення взагалі. Крім того, є незаконним застосування штрафних санкцій за порушення, вчинене у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, є незаконним застосування штрафних санкцій до платника податків, визнаного банкрутом.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що жодною з відповідей, які надійшли на адресу податкового органу (наявні в матеріалах справи) не зазначено, що місця видалення відходів ПАТ «ДМК» забезпечують повне виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів в контексті норм пункту 246.4 статті 246 ПКУ. Як наслідок, при розрахунку екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах ставки податку мають бути збільшені у 3 рази, однак позивачем цього не було зроблено. Відповідно, встановлено порушення пункту 246.4 статті 246 ПКУ, ПАТ «ДМК» занижено податкове зобов`язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах на суму 1 450 306,52 грн. Крім цього, відповідно до Реєстру місць видалення відходів у Дніпропетровській області за ПАТ «ДМК» на території м. Кам`янське зареєстровано 11 паспортизованих місць видалення відходів із зазначенням коду за КОАТУУ - 1210436900 (код КОАТУУ Заводського району м. Кам`янське). В процесі виробництва металургійної продукції утворюються шлаки доменні, шлаки сталеплавильні конверторні. З метою формування об`єктивних та ґрунтовних висновків за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, ліквідатору ПАТ «ДМК» в ході проведення перевірки вручено запит з проханням надати інформацію (письмові пояснення) та первинні документи від 30.01.2024 №588/6/32-00-07-05-04 про надання документів. Станом на кінець перевірки підприємством не надано жодних первинних бухгалтерських документів та письмових пояснень згідно вищевказаного запиту, чим порушено п.п.16.1.9 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.6, п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПКУ. За результатами листування не отримано жодного підтвердження правильності обрахування позивачем екологічного податку, не надано інформації, який шлак зберігається, до якого класу відходів він відноситься та які коефіцієнти необхідно застосовувати при розрахунку екологічного податку, та, як наслідок, неможливо зробити остаточні висновки щодо правильності нарахування підприємством екологічного податку. Згідно норм ПКУ екологічний податок зобов`язані сплачувати всі юридичні особи, якщо їх діяльність призводить до розміщення відходів в залежності від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів. Відповідно паспорту місць видалення відходів шлакового відвалу № 192/19 від 09.02.2018 на підприємстві ПАТ «ДМК» встановлено шлакові відвали у кількості 8 391 570 тон, які віднесені до 4 класу небезпеки, у тому числі: - шлаки доменні (негранульовані), інші (шлаки доменні) за кодом 2711.2.9.07 у кількості 5 118 857,70 тон; - шлаки сталеплавильні конверторні (що не містять ванадій) для доменних печей (шлак сталеплавильний) за кодом 2711.2.9.15 у кількості 3 272 712,30 тон. Розділом ХІ «Категорія екологічної безпеки МВВ» паспорту місць видалення відходів шлакового відвалу №192/19 від 09.02.2018 вищенаведені шлаки віднесені до категорії небезпечні, тобто об`єкти постійного контролю, обов`язковість заходів щодо захисту, моніторингу і локалізації забруднень. В розділі ІV «Техніко технологічна характеристика МВВ» пунктом 4.8 даного паспорту передбачено тимчасове складування відходів з метою їх подальшої утилізації/передачі іншій особі, проведення рекультивації майданчика. Крім того, в розділі ІV «Техніко технологічна характеристика МВВ» в пункті 5 «заходи знешкодження відходів» в підпункті 5.2 зазначено не здійснюються. В податкових деклараціях екологічного податку ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у рядку «код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» постійно зазначає КОАТУУ 1210400000, отже, всі місця видалення відходів ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» знаходяться у межах міста Кам`янське. Згідно п. 246.5 ст. 246 Кодексу, коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розташування відходів у навколишньому природному середовищі в межах населеного пункту або на відстані менш як З км від таких меж - становить «3». Обов`язковою умовою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яка власне, надає право платнику податків на проведення такої перевірки, є вручення платнику податків наказу про проведення перевірки в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ. У свою чергу, відповідно до п.42.4 ст.42 ПКУ документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті. 19.01.2024 року ПАТ «ДМК» через електронний кабінет платника податків надіслано запит № 441/6/32-00-07-05-4 щодо надання документів для перевірки екологічного податку для забезпечення виконання наказу Міжрегіонального управління від 15.01.2024 № 4-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043)» (квитанція про доставку документу в електронний кабінет від 19.01.2024, дата та час доставки в електронний кабінет 19.01.2024 о 09 год. 37 хвилин). ПАТ «ДМК» листом від 26.01.2024 № б/н (вх. № 625/6 від 29.01.2024) надано Міжрегіональному управлінню вищевказані документи та зазначено: «ПАТ «Дніпровський меткомбінат» у відповідь на запит від 19.01.2024 № 441/6/32-00-07-05- 04 про надання запитуваних документів до перевірки згідно Наказу від 15.01.2024 № 4-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ДМК» направляємо запитувані документи…». Копію наказу Міжрегіонального управління від 30.01.2024 № 19-п «Про продовження строку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043)» вручено через електронний кабінет платника податків, що підтверджено квитанцією про доставку документів в електронний кабінет від 31.01.2024, дата та час доставки в електронний кабінет 31.01.2024 о 13 год. 27 хвилин. Відповідач діяв у повній відповідності до п.79.2 ст.79 ПКУ, направивши наказ на проведення перевірки та повідомлення про таку перевірку через електронний кабінет платника податків. Згідно з чинним законодавством, платник податків має обов`язок перевіряти свій електронний кабінет для отримання офіційного листування. Відповідно, Міжрегіональне управління дотрималось всіх вимог щодо повідомлення, а перевірка була проведена у законний та належний спосіб. Застосування штрафних санкцій було правомірним, а контролюючий орган визначив порушення та застосував санкції за умисне порушення податкових норм, відповідно до чітких норм Податкового кодексу України, що має пріоритет над нормами законодавства про банкрутство.

27.11.2024 року до суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року у справі № 904/2104/19 ліквідовано юридичну особу Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат».

Розглянувши у судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі № 160/14765/24, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з мотивів його безпідставності.

У судове засідання представник апелянта не з`явився; представник податкового органу підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу, зазначив про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, за результатом проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ДМК» з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2018 по 30.09.2022 року, повноти нарахування та сплати орендної плати з юридичних осіб за період діяльності з 01.01.2017 по 30.09.2022 року, складено Акт від 30.06.2023 № 717/32-00-07-05-14/05393043.

На підставі висновку акту № 717 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення ф. «Р» № 775/32-00-07-05-19 від 21.08.2023, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщених окремих видів відходів як вторинної сировини», на суму 379 070 956,04 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 94 509457,15 грн.

Не погодившись з ППР, ПАТ «ДМК» оскаржило його в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 12.09.2023 за вих. № б/н.

Рішенням ДПС від 16.11.2023 № 34289/6-99-00-06-01-01-06 «Про результати розгляду скарги» адміністративну скаргу позивача задоволено частково, зокрема було скасовано повністю (відкликано) податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 ф.«Р» № 775/32-00-07-05-19.

Разом з тим, ДПС зобов`язало Східне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків вжити заходи відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ щодо правомірності нарахування екологічного податку, відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказів Міжрегіонального управління від 15.01.2024 р. № 4-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043)», від 30.01.2024 р. № 19-п «Про продовження строку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043)», проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043) за період діяльності з 01.10.2018 р. по 30.09.2022 р. щодо дотримання вимог податкового законодавства України з екологічного податку розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання) у частині висновків акту позапланової перевірки від 30.06.2023 р. № 717/32-00-07-05-14/05393043, на підставі яких складено податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального управління від 21.08.2023 р. № 775/32-00-07- 05-19, яке скасоване рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 16.11.2023 р. № 34289/6/99-00-06-01-01-06.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2024 р. № 114/32-00-07-05-14/05393043 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (далі акт перевірки).

Акт перевірки направлено на адресу платника податків ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (далі ПАТ «ДМК») засобами поштового зв`язку 15.02.2024 та отримано платником 19.02.2024 р. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4603102367914).

На підставі висновків акту перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 20.03.2024 № 214/32-00-07-05-19 форми «Р», яким до ПАТ «ДМК» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2040 грн;

- №215/32-00-07-05-19 форми «ПС», яким ПАТ «ДМК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини» на 473 616 968, 63 грн, з яких 379070956,52 грн за податковим зобов`язанням, 94 546 012,11 грн штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктами 79.1, 79.2 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі наказу та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За змістом п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Відповідно до п. 42-1.5 ст. 42-1 Податкового кодексу України платник податків (крім платника податків, який набув статусу електронного резидента (е-резидента), що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі. Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті. Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, взаємодія між ними здійснюється через електронний кабінет. При цьому, один раз протягом року платник податків може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що взаємодія між апелянтом (як платником податків) та контролюючим органом здійснюється засобами електронного зв`язку через електронний кабінет платника податків ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Доказів того, що під час ідентифікації в електронному кабінеті, апелянт обрав загальний порядок способу взаємодії з контролюючим органом, а саме листування в паперовій формі, суду не надано. Натомість, з доказів наданих платником податків до позовної заяви, апеляційної скарги вбачається, що взаємодія з контролюючим органом здійснюється через електронний кабінет (скріншоти з електронного кабінету платника податків). При цьому, доказів звернення до контролюючого органу із заявою про відмову отримувати документи через електронний кабінет, суду не надано, матеріали справи таких доказів не містять.

Отже, направлення до електронного кабінету платника податків ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» повідомлення про проведення перевірки, наказів про проведення перевірки та про продовження перевірки вважається належним повідомленням підприємства про проведення позапланової невиїзної перевірки.

З наявних у справі доказів вбачається, що повідомлення від 15.01.2024 року № 2/32-00/07-05-13 та копію наказу Міжрегіонального управління від 15.01.2024 року № 4-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» доставлено до електронного кабінету платника податків. (том 1 а. с. 232, том 2 а. с. 2)

Крім того, копію наказу від 30.01.2024 № 19-п «Про продовження строку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» вручено через електронний кабінет платника податків 31.01.2024 року. (том 1 а. с. 232, том 2 а. с.5)

Отже, вказані документи (повідомлення про проведення перевірки, наказ про проведення перевірки та наказ про продовження строків перевірки) вважаються належним чином врученими платнику податків.

Крім того, п. 79.2 ст. 79 ПК України передбачає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі наказу та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, строки вручення наказу про проведення перевірки шляхом направлення до електронного кабінету платника податків ст. 42 ПКУ не встановлено.

Вказаною нормою, а саме п. 79.2 ст. 79 ПК України у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Тобто, 30-денний строк з дня надсилання повідомлення про проведення перевірки та відповідного наказу встановлено лише у разі такого повідомлення платника податків шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, у спірних правовідносинах, предбачені для початку проведення перевірки документи, були направлені до електронного кабінету платника податків, що свідчить про неможливість застосування вказаного строку до початку проведення перевірки.

За викладених обставин, доводи апелянта в частині порушення процедури проведення перевірки є безпідставними та спростовані наявними у справі доказами.

Водночас, колегія суддів критично оцінює посилання представника відповідача на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 22.09.2020 року у справі № 520/8836/18 та від 02.09.2020 року у справі № 820/3426/16, висновки яких базувались на редакції ПКУ, який не передбачав можливості електронного листування через електронний кабінет платника податків.

Крім того, у постанові від 22.09.2020 року у справі № 520/8836/18 оскаржувались результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки, однак у спірних правовідносинах було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку.

Також, у постанові від 02.09.2020 року у справі № 820/3426/16 міститься висновок про фактичне неповідомлення позивача про проведення перевірки. Проте у цій справі, апелянт (позивач) був повідомлений про проведення перевірки шляхом отримання передбачених ПК України документів в електронному кабінету платника податків, відомості про що (скріншоти з електронного кабінету платника податків) надані ним особисто до позовної заяви.

Щодо встановлених під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2024 р. № 114/32-00-07-05-14/05393043 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», встановлено порушення п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240, пп. 242.1.3 п. 242,1 ст. 242, п. 246.4, п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах у розмірі 379070956,52 грн (місце розміщення спеціально відведених для цього місць чи об`єктів ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Кам`янське), код ДПІ -403), в тому числі по періодам:

ІV квартал 2018 на 2565,42 грн;

І квартал 2019 на 145 471,77 грн;

ІІ квартал 2019 на 101241,19 грн;

ІІІ квартал 2019 на 40 5551 грн;

ІV квартал 2019 а 377 747 994,18 грн;

І квартал 2020 на 219 329,89 грн;

ІІ квартал 2020 на 167 122,10 грн;

ІІІ квартал 2020 на 75 685,33 грн;

ІV квартал 2020 на 26 304,00 грн;

І квартал 2021 на 310 151,45 грн;

ІІ квартал 2021 на 215 433,41 грн;

ІІІ квартал 2021 на 19104,87 грн.

Приписами п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти;

240.1.3. розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання);

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

За змістом п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об`єктом та базою оподаткування є:

242.1.1. обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

242.1.2. обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти;

242.1.3. обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання;

242.1.5. обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

242.1.6. обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Статтею 246 Податкового кодексу України визначено ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах.

Суб`єкти господарювання, які є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, надають до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної адміністрації (далі - Департамент) спеціальні паспорти місць видалення відходів, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року №1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів», за встановленою формою Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 14.01.1999 №12 «Про затвердження Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів».

Відповідно до Реєстру місць видалення відходів у Дніпропетровській області за ПАТ «ДМК» на території м.Кам`янське зареєстровано 11 паспортизованих місць видалення відходів із зазначенням коду за КОАТУУ - 1210436900 (код КОАТУУ Заводського району м. Кам`янське).

В процесі виробництва металургійної продукції утворюються шлаки доменні, шлаки сталеплавильні конверторні.

В ході проведеної перевірки було досліджено відомості, зазначені у паспорті шлакового відвалу №192/19 від 09.02.2018: наявність станом на 01.01.2020 р. шлакових відвалів у кількості 8 391,5 тис. тон, які віднесені до 4 класу небезпеки (розміщені на 99,5 га); - проектний обсяг видалення відходів - 11 805 тис тонн; - вказана якісна оцінка захищеності підземних (напірних) вод (умовні категорії захищеності) - «Незахищені»; - наявність засобів захисту навколишнього природного середовища від забруднення - донний ізоляційний екран - «Відсутній»; - бортові ізоляційні екрани - «Відсутні»; - обвалування по периметру - «Відсутнє»; - дренажні канави - «Відсутні»; - місцезнаходження місця видалення відходів - північ, м. Кам`янське, промислова зона, правий берег р.Дніпро, 3,0 км від селітебної зони, 0,1 км на південь від затоки р. Дніпро; - код за КОАТУУ - 1210436900.

Частинами другою та четвертою статті 33 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР (зі змінами та доповненнями) (чинний в період з 01.10.2018 по 30.09.2022) встановлено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1216 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок ведення реєстру місць відходів, за визначенням, наведеним у пункті 3 якого, місця видалення відходів (далі - МВВ) - спеціально відведені місця чи об`єкти (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких для видалення відходів отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, під час проведення перевірки ПАТ «ДМК» надано паспорт місця видалення відходів від 09.02.2018р. за №192/18 на шлаки доменні (негранульовані), інші (шлаки доменні) за кодом 2711.2.9.07 та шлаки сталеплавильні конверторні (що не містять ванадій) для доменних печей (шлак сталеплавильний) за кодом 2711.2.9.15, згідно якого, передбачено наступне: в розділі ІV «Техніко технологічна характеристика МВВ» пунктом 4.8 даного паспорту передбачено тимчасове складування відходів з метою їх подальшої утилізації/передачі іншій особі, проведення рекультивації майданчика; - розділом ІІІ «Природно - геологічна характеристика МВВ» паспорту місця видалення відходів від 09.02.2018 за №192/18 в пункту 1 «розташування» передбачено: підпунктом 1.1 віддаленість від населеного пункту: більше ніж 3,0 км від селітебної зони м.Камянське. - підпунктом 1.2 віддаленість від водотоків і водойм: 0,1 км. на південь від затоки р.Дніпро - підпунктом 1.3 віддаленість від водозабірних споруд: 20,0 км східніше Аульського водозабору (нижче за течією річки).

Крім того, протягом 2018 - 2020 років ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в деклараціях з екологічного податку не відображено нарахування податкових зобов`язань за розміщення шлакових відвалів при наявності 4 класу небезпечності та відсутності захищеності ґрунту - зокрема, при обчисленні екологічного податку ПАТ «ДМК» застосовує Ко - коригуючий коефіцієнт у розмірі 1. Станом на дату складання акту перевірки письмові пояснення та документи про здійснення державного контролю з питання забезпечення МВВ ПАТ «ДМК» повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів підприємством не надані.

Отже, враховуючи фактичну наявностість документів (паспорт МВВ №192/19 від 09.02.2018р., податкові декларації екологічного податку за перевіряємий період з додатками), які містять відомості про залишки відходів, апелянтом не спростовано висновок податкового органу про порушення ним податкового законодавства в частині заниження суми екологічного податку.

Більш того, на запит податкового органу щодо надання інформації (письмовиї пояснень) та первинних документів від 30.01.2024 р. №588/6/32-00-07-05-04 про надання документів, що стосуються відходів, позивачем не надано жодних первинних бухгалтерських документів та письмових пояснень.

Враховуючи відсутність первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку, що спростовують інформацію про фактичну наявність залишків відходів, використану податковим органом для розрахунку суми екологічного податку, відсутність документальних доказів проведених замірів місць видалення відходів, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок про заниження суми екологічного податку у розмірі 377 620 650 грн.

Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо необгрунтованості висновку про заниження задекларованої суми екологічного податку, оскільки шлаки, що розміщуються на території підприємства, є вторинною сировиною, яка не підлягає оподаткуванню.

Так, апелянт посилається на рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 16.04.2021 року у справі № 208/1387/21, яким було встановлено, що розміщенні в МВВ «Шлаковий відвал» 8 391 570,00 тон шлаків доменних та сталеплавильних є вторинною сировиною, що відносяться до побічної продукції і тому не мають обліковуватись як відходи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Отже, об`єкти та бази оподаткування (у цьому випадку екологічним податком) визначає виключно Податковий кодекс України.

Приписами п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України встановлено, що платниками екологічного податку є юридичні особи, під час провадження діяльності яких на території України здійснюється розміщення відходів.

Як встановлено вище, за результатом господарської діяльності ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» утворювались шлаки доменні (негранульовані), інші (шлаки доменні) за кодом 2711.2.9.07 та шлаки сталеплавильні конверторні (що не містять ванадій) для доменних печей (шлак сталеплавильний).

Вказані результати господарської діяльності позивача є відходами, які зберігаються на території Дніпропетровської області (м. Кам`янське), на що видано 11 паспортів місць видалення відходів.

При цьому, за класом небезпеки розміщені відходи: шлаки доменні (негранульовані), інші (шлаки доменні) за кодом 2711.2.9.07 та шлаки сталеплавильні конверторні (що не містять ванадій) для доменних печей (шлак сталеплавильний) за кодом 2711.2.9.15 віднесені до 4 класу небезпеки.

Отже, зберігання зазначених відходів підлягає оподаткуванню екологічним податком.

При цьому, суд зазначає, що наведений вище обов`язок підприємства щодо сплати екологічного податку в порядку та розмірах, встановлених ПКУ, не виключає віднесення шлаків до категорії вторинної сировини, що відноситься до побічної продукції та можливості її подальшої реалізації.

Також, суд вважає обгрунтованими та об`єктивними доводи контролюючого органу в частині необхідності застосування під час розрахунку екологічного податку коефіцієнту коригування, що дорівнює 3.

Так, згідно п. 244.5 ст. 246 ПК України за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

Позивачем не заперечується, що задекларований ним екологічний податок розміщення відходів у спеціально відведених місцях, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об`єктів, розраховано з урахуванням коефіцієнту 1.

Відповідно, встановлено порушення пункту 246.4 статті 246 ПКУ, ПАТ «ДМК» занижено податкове зобов`язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах на суму 1 450 306,52 грн.

Щодо посилання апелянта на відсутність у нього умислу та, як наслідок протиправність застосування пункту 123.2 статті 123 ПК України при визначені штрафних санкцій у розмірі 25%, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За змістом п. 123.2 ст. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 2 цього самого пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В той же час, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачено відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно, для притягнення до відповідальності платника податків контролюючий орган спочатку має довести наявність вини як такої в діянні платника податків, а вже після цього наявність обставин, що вказують на умисел.

Звичайна вина в податковому праві, з огляду на зміст пункту 112.2 статті 112 ПКУ, наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, щоб поводитися розумно, добросовісно і з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини було доведено контролюючим органом.

При цьому, щоб визнати особу винною, потрібно довести, що вона діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, водночас маючи змогу поводитися належними чином.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано апелянтом, 15.02.2024 року засобами поштового зв`язку, разом з актом перевірки від 15.02.2024 року №114/32-00-07-05-14/05393043, підприємству направлено запит від 15.02.2024 №818/6/32-00-07-05-04 про надання пояснень щодо питань, які стосуються предмету перевірки та/або документів щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні.

Однак, відповіді на вказаний запит відповідальною особою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» надано не було. При цьому, відповідальним за фінансово-господарську діяльність платника податків був керуючий санацією ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2020 року), ліквідатор (Постанова господарського суду Дніпропетровської області про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство) від 26.01.2022 року) ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

За наведених обставин, враховуючи порушення апелянтом, як платником податків вимог ст. 240 ПК України, за що передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини доведено контролюючим органом, та за наявності можливості для дотримання вказаної норми, проте не вжиття достатніх заходів щодо їх дотримання, підприємство діяло нерозумно, недобросовісно, без належної обачності, що свідчить про наявність умислу щодо виявлених порушень ПКУ.

Податковим повідомленням - рішенням №215/32-00-07-05-19 форми «ПС» до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» застосовано штрафні санкції у розмірі 2040 грн на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Згідно з висновками акту перевірки 717/32-00-07-05-14/05393043 від 30.06.2023 до ПАТ «ДМК» застосовані штрафні санкції у розмірі 1020,00 гривень.

30.01.2024 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків направлено запит від 30.01.2024 № 588/32-00-07-05-04 до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» засобами електронного зв`язку в електронній формі.

АТ «ДМК» не надано до перевірки: пояснення, довідки, інформацію тощо, про що працівниками податкового органу складено акт «Про ненадання (несвоєчасне надання) документів (їх копій) до перевірки посадовими особами ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043)» від 06.02.2024 р. № 228/04-36- 07-13-05/05393043».

Враховуючи ненадання на запит податкового органу при здійсненні податкового контролю витребуваних документів, та, враховуючи повторність такого порушення протягом року, застосування до позивача (апелянта) штрафних санкцій у розмірі 2040 грн на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України є правомірним та відповідає допущеному підприємством порушенню.

Надаючи оцінку доводам апелянта в частині незаконності застосування штрафних санкцій за порушення, вчинене у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, та незаконності застосування штрафних санкцій до платника податків, визнаного банкрутом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом п. 1.3 ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Водночас, Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом (п. 3.1 ст. 3 ПК України).

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно п.п. 36.1, 36.2, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

За змістом п.п. 37.3.1 п. 37.3 ст. 37 ПК України підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є ліквідація юридичної особи.

Приписами п. 5.2 ст. 5 ПКУ передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Враховуючи, що спеціальним законодавством, яке регулює спірні відносини є ПК України, який застосовується у випадку суперечності положень з іншими законодавчими актами для регулювання відносин оподаткування, та, за умови виникнення у платника податків, який не ліквідовано, податкового обов`язку, визначеного ПК України, застосування ст. 59 Кодексу з процедур банкрутства до спірних правовідносин є безпідставним.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Апелянтом наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заяву, були предметом розгляду судом першої інстанцій та спростовані ним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Термін направлення повного тексту постанови до реєстру 16.12.2024 року зумовлений перебуванням колегії суддів у відпустці з 06.12.2024 року по 13.12.2024 року (включно).

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/14765/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/14765/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак