Ухвала

від 16.12.2024 по справі 420/18281/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 420/18281/21

адміністративне провадження № К/990/46179/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М. перевіривши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 98» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 420/18281/21за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з додатковою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 98» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5863 від 29.10.2013,

УСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України звернулася до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 98», в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5863 від 29.10.2013 року, наданого відповідачу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.202, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024, адміністративний позов задоволено.

02.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить: cкасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №420/18281/21 в повному обсязі.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову Державної служби геології та надр України до товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона №98» відмовити повністю.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Скаржник зазначає, що на цей час відсутній однозначний висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статей 24, 25, 26 Кодексу України про надра, пунктів 22, 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

На думку скаржника, під час ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції проігноровано положення пунктів 6, 7, 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, що призвело до помилкових висновків суду та відмови у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Скаржник звертає увагу, що наголошував в суді першої та апеляційної інстанцій та наголошує зараз, що він не отримував жодного наказу, припису Державної служби геології та надр України та про їх існування йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами цієї справи.

Також вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що ТДВ «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 98» допущенні порушення умов користування надрами, передбачені дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Скаржник вважає, що позивачем не проводилось жодної перевірки в розумінні вимог та порядку, передбаченому Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (з метою перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

На виконання пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Натомість скаржник не зазначив жодної з підстав касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є обов`язковими при оскарженні судових рішень, прийнятих у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо покликання скаржника як на підставу касаційного оскарження судових рішень на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, суд зазначає наступне.

У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного припису, скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Так, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Пункт 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов`язок покладено на скаржника, так як в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення.

В той же час аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно-правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

За таких обставин касаційна скарга належить поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 98» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 420/18281/21за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з додатковою відповідальністю «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 98» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5863 від 29.10.2013 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Помічник судді Марія СЕМЕНОВА