Окрема думка

від 16.12.2024 по справі 9901/437/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Верховного Суду: Наталії КОВАЛЕНКО, Сергія ЧИРКІНА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа №9901/437/21

адміністративне провадження №П/9901/437/21

1. Ухвалою Верховного Суду від 5 грудня 2024 року, постановленою у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бевзенка В.М., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., задоволено клопотання Президента України та залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Ради Національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, про визнання протиправним і нечинним Указ Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції №577 ОСОБА_1 (ОСОБА_1) Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року.

2. Залишаючи без розгляду вищевказаний позов, Верховний Суд виходив з того, що позивач, який належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно та без поважних причин не прибув у судові засідання, призначені на 14 жовтня, 11 листопада та 5 грудня 2024 року, й не надав до Суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому Суд виснував, що така неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє можливості встановити усі обставини справи, необхідні для вирішення цього спору.

3. Беручи до уваги вищенаведені обставини, Верховний Суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для залишення поданого у цій справі позову без розгляду й постановив відповідну ухвалу.

4. З таким висновком Верховного Суду не погоджуємось. Вважаємо, що він сформований з порушенням норм процесуального права та без урахування правозастосовчої практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, не враховує усіх обставин, які мали значення для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

5. У зв`язку з цим та в порядку частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України, викладаємо окрему думку щодо вищезгаданої ухвали Верховного Суду.

6. Так, частиною п`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

7. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

8. Верховний Суд, зокрема у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, вже викладав висновок щодо застосування вищенаведених норм й зазначав, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

9. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 7 листопада 2024 року у справі № П/857/7/24. Відступу від такого правозастосування у подальшому та станом на цей час не здійснювалось.

10. Елементи правових норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, які зумовлюють юридичний наслідок у вигляді залишення позову без розгляду, є безальтернативними й мають акумулятивний характер, тобто повинні існувати одночасно і у сукупності. Відсутність хоча б одного з таких елементів правової норми виключає настання передбачених нею юридичних наслідків.

11. У вказаних нормах міститься виключна умова, яка унеможливлює їх застосування та настання процесуального наслідку у вигляді залишення позову без розгляду, а саме: якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

12. Зміна складу суду, що відповідно до частин другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України зумовило розгляд цієї справи спочатку, не скасовує заяв та/або клопотань, які подавались попередньо учасниками справи, й не відміняє їх дії та юридичних наслідків. Відповідних норм процесуальний закон не містить.

13. У справі, яка розглядається, установлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом починаючи з 9 жовтня 2023 року не здійснюється у зв`язку з припиненням дії договору про надання правничої допомоги. Також з`ясовано, що позивача позбавлено посвідки на постійне проживання в Україні та видворено з України. Наразі він знаходиться у Республіці Польща та подав до Верховного Суду заяву від 9 жовтня 2023 року, в якій, покликаючись на ці обставини, просив подальший судовий розгляд справи здійснювати за його відсутності.

14. Отже за таких обставин визначені процесуальним законом підстави для залишення позову без розгляду у цьому конкретному випадку були відсутні, а тому розгляд цієї справи, навіть у разі неявки позивача у судове засідання, мав би продовжуватись за наявними у ній матеріалами та відповідно до заявлених у позові підстав, з урахуванням доводів сторін, наданих у заявах по суті, поясненнях й інших документах.

15. У такому випадку постановлення Верховним Судом ухвали від 5 грудня 2024 року про залишення поданого у цій справі позову без розгляду є помилковим і не ґрунтується на дотриманні норм процесуального права.

Судді: Наталія КОВАЛЕНКО

Сергій ЧИРКІН