Ухвала

від 16.12.2024 по справі 160/6316/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа №160/6316/24

адміністративне провадження №К/990/44247/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» - адвоката Горовенко Любов Михайлівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 160/6316/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» звернулося до суду з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, в якому просило:

- визнати протиправною відмову Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України в наданні адміністративної послуги щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна « 1884», яке належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Кривий Ріг Цемент»;

- зобов`язати Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України здійснити реєстрацію у Державному судновому реєстрі України судна « 1884», яке належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Кривий Ріг Цемент», з видачою необхідних документів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

19 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» - адвоката Горовенко Любов Михайлівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 160/6316/24.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - Бевзенка В.М., суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року заяви суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Чиркіна С.М. про самовідвід задоволено; відведено суддів Бевзенка В.М., Шарапу В.М., Чиркіна С.М. від участі у розгляді справи №160/6316/24; передано матеріали справи № 160/6316/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року № 1356/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 160/6316/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2024 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Як убачається зі змісту касаційної скарги, її автор вважає, що Верховний Суд має сформувати висновок про те, чи відносяться надані позивачем документа для реєстрації у Державному судновому реєстрі України до документів, що підтверджують право власності на судно, у розумінні статті 27 Кодексу торговельного мореплавства України, оскільки цей Кодекс не містить вичерпного переліку документів, що можуть підтверджувати право власності на судно.

Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Водночас скаржник не зазначає доводи щодо правильного, на його думку, застосування норми права щодо якої ще не сформульовано Верховним Судом висновку, не вказує, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, така норма має бути застосована.

Суд звертає увагу скаржника, що формальне посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України не може вважатись належним виконанням вимог такого пункту щодо його обґрунтування.

Водночас Судом установлено, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з мотивами прийняття судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішень та переоцінкою доказів у справі.

Предметом оскарження у цій справі є рішення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 18 вересня 2023 року №1009/07/15-23 про відмову у наданні адміністративної послуги щодо реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна « 1884» у зв`язку з неподанням документів, зазначених у статті 27 Кодексу торговельного мореплавства України, та поданням документів, що містять недостовірні відомості.

Незгоду із таким рішенням позивач пов`язує із тим, що, на його думку, акт приймання-передачі підтверджує право власності на судно, а тому відповідач безпідставно відмовив у реєстрації судна « 1884».

Отже, посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України, як на самостійну підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, не є достатньо обґрунтованим у взаємозв`язку з обставинами, на які він посилається на обґрунтування такої підстави, із предметом доказування у справі, та причинно-наслідковим зв`язком із протиправністю оскаржуваних судових рішень.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися; яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім того, за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Як зазначено раніше, у цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд її за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України у зв`язку з відсутністю документу про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою встановлена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становив 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 4844,80 грн (3028,00 грн х 200% х 0,8).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, заявнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України) та документа про сплату судового збору, у визначеному Судом розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» - адвоката Горовенко Любов Михайлівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 160/6316/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 4844,80 гривень (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)) або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду