Постанова

від 09.12.2024 по справі 440/2339/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 р.Справа № 440/2339/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Філії "Екоінвест+" Приватного підприємства "Екоінвест" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. (ухвалене суддею Супрун Є.Б., повний текст якого складено 06.09.2024 р.) по справі № 440/2339/24

за позовом Філії "Екоінвест+" Приватного підприємства "Екоінвест"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Філія «Екоінвест+» Приватного підприємства «Екоінвест» звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2023 р.: №00108370701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3458585,80 грн., з яких 2480273,45 грн. - за основним платежем, 569675,07 грн. - за штрафними санкціями та 408637,28 грн. пені; №00108390701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 23895,60 грн., з яких 19596,60 грн. - за основним платежем, 3099,15 грн. за штрафними санкціями та 1199,31 грн. пені; № 00108380701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору у сумі 288215,45 грн., з яких 206689,43 грн. за основним платежем, 47472,92 грн. за штрафними санкціями та 34053,10 грн. пені; № 00108400701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору у сумі 1991,25 грн., з яких 1633,05 грн. за основним платежем, 258,26 грн. за штрафними санкціями та 99,94 грн. пені.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. та прийняти судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом у період з 25.09.2023 р. по 06.10.2023 р. проведена документальна планова виїзна перевірка Філії «Екоінвест+» Приватного підприємства «Екоінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.10.2020 р. по 30.06.2023 р., валютного законодавства за період з 06.10.2020 р. по 30.06.2023 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.10.2020 р. по 30.06.2023 р., іншого законодавства за період з 06.10.2020 р. по 30.06.2023 р., за результатами якої складний акт від 20.10.2023 р. № 10179/16-31-07-01-02/43855377, висновками якого встановлені порушення: п.44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України,ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",Наказ № 318 від 31.12.1999 р. Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", у результаті чого завищено адміністративні витрати та витрати" на збут по рядку 2180 «Інші операційні витрати» внутрішнього звіту ф. 2 «Звіт про фінансові результати» на загальну суму 17209714 грн., у т.ч. по періодах за 20214400000 грн., за 20228094307 грн., за 20234715 407 грн.; п.п.164.1.2, п.164.1, п.п.164.2.20, п. 164.2 ст. 164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п.176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого недоутримано та не перераховано під час виплати доходу податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 2480273,44 грн., у т.ч. за січень 20228260,87 грн., за лютий 2022 року в розмірі 123 312,30 грн., за червень 2022 року в розмірі 152720,50 грн., за липень 2022 року в розмірі 112472,05 грн., за серпень 2022 року в розмірі 347254,66 грн, за вересень 2022року в розмірі 325718,16 грн., за жовтень 2022 року в розмірі 39385,34 грн., за листопад 2022 року в розмірі 81944,50 грн., за грудень 2022 року в розмірі 96142,14 грн., за січень 2023 року в розмірі 204391,90 грн., за лютий 2023року в розмірі 243010,51 грн., за березень 2023 року в розмірі 308952,45 грн., за квітень 2023 року в розмірі 214904,35 грн., за травень 2023в розмірі 75734,16 грн., за червень 2023 року в розмірі 76069,57 грн.; п.п. 164.1.2, п. 164.1, п.п. 164.2.20, п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог пп. 1.4, пп. 1.5, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого недоутримано та не перераховано під час виплати доходу військовий збір на загальну суму 20689,45 грн., у т.ч. за січень 2022 року в розмірі 6521,74 грн., за лютий 2022 року в розмірі 10276,02 грн., за червень 2022 року в розмірі 12726,71 грн., за липень 2022 року 9372,67 грн., за серпень 2022 року в розмірі 28937,89 грн., за вересень 2022 року в розмірі 27143,18 грн., за жовтень 2022року в розмірі 3282,11 грн., за листопад 2022 року в розмірі 6828,71 грн., за грудень 2022року в розмірі 8011,84 грн., за січень 2023 року в розмірі 17032,66 грн., за лютий 2023року в розмірі 20250,88 грн., за березень 2023 року в розмірі 25746,04 грн., за квітень 2023 року в розмірі 17908,70 грн., за травень 2023 року в розмірі 6311,18 грн., за червень 2023 року в розмірі 6339,13 грн.; п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.57.1 ст. 57, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. "а" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб з доходів інших ніж заробітна плата у сумі 19596,6 грн., у т.ч. за липень 2021року 1440 грн., серпень 2021 року 1440 грн., вересень 2021 року1440 грн., жовтень 2021 року 1440 грн., листопад 2021 року 1440 грн., червень 2022 року 1800 грн., липень 2022 року 1800 грн., серпень 2022року 1800 грн., вересень 2022року 1800 грн., жовтень 2022року 1596,60 грн., листопад 2022року 900 грн., грудень 2022 року 900 грн., січень 2023 року 900 грн., лютий 2023 року 900 грн.; п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.1, 1.4, 1.5, 1.6 п. 161 підрозділу 10розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно сплачено військовий збір з доходів інших ніж заробітна плата у сумі 1633,05 грн., у.т.ч. за липень 2021року 120 грн., серпень 2021 року120 грн., вересень 2021року 120 грн., жовтень 2021 року 120 грн., листопад 2021року 120 грн., червень 2022року 150 грн., липень 2022 року 150 грн., серпень 2022 року 150 грн., вересень 2022 року 150 грн., жовтень 2022 року 133,05 грн., листопад 2022 року 75 грн., грудень 2022 року 75 грн,. січень 2023року 75 грн., лютий 2023 року 75 грн.; абз. "г" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу Українивнаслідок подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за ф. 1-ДФ за 1-4 квартали 2021 року, 1-4 квартали 2022 року, 1-2 квартали 2023 року; п.п.16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п.п.20.1.3,20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу Українивнаслідок ненадання усіх оригіналів документів та копій документів, що свідчать про заниження та несплату податків, зборів, платежів.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.11.2023 р.: №00108370701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3458585,80 грн., з яких 2480273,45 грн. - за основним платежем, 569675,07 грн. - за штрафними санкціями та 408637,28 грн. пені; № 00108390701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 23895,60 грн., з яких 19596,60 грн. за основним платежем, 3099,15 грн. за штрафними санкціями та 1199,31 грн. пені; № 00108380701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору у сумі 288215,45 грн., з яких 206689,43 грн. за основним платежем, 47472,92 грн. за штрафними санкціями та 34053,10 грн. пені; № 00108400701, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору у сумі 1991,25 грн., з яких 1633,05 грн. за основним платежем, 258,26 грн. за штрафними санкціями та 99,94 грн. пені.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача обґрунтовані, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України(в подальшому КАС України), позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Частиною 3статті 43 КАС Українивстановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Зважаючи на визначенустаттею 43 КАС Україниадміністративну процесуальну правосуб`єктність, для реалізації своїх прав та обов`язків як учасника справи, визначенихстаттею 44 КАС України, юридична особа повинна мати правоздатність та дієздатність, які виникають з моменту створення юридичної особи та припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Адміністративна правосуб`єктність є основним, базовим елементом адміністративно-правового статусу особи й саме вона зумовлює можливість юридичної особи бути учасником адміністративних правовідносин та визначає обсяг її прав та обов`язків.

Статтею 80 Цивільного кодексу Українивстановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що поняття юридичної особи вимагає звернення до цивільно-правових норм, які регулюють створення і реєстрацію юридичних осіб. Розгляд поняття юридичної особи неможливий без визначення ознак юридичної особи, що дають змогу відрізнити юридичну особу від будь-яких інших формувань, об`єднань, філій і представництв, які не можуть визнаватися суб`єктами цивільного права.

До основних ознак юридичної особи належать: державна реєстрація факту створення юридичної особи, наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов`язаннями, придбання і реалізація цивільних прав від свого імені, можливість виступати позивачем і відповідачем у суді.

Всі зазначені вище ознаки мають бути наявними в сукупності і відсутність хоча б однієї з них не дає можливості виокремити самостійну юридичну особу.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1статті 89 Цивільного кодексу України).

Значення державної реєстрації юридичних осіб, організація цієї реєстрації, повнота єдиного реєстру юридичних осіб, достовірність відомостей, які вносяться в державний реєстр, полягає в тому, що така реєстрація забезпечує можливість отримання необхідної інформації господарюючими суб`єктами. Така інформація важлива для розв`язання питань про укладення договорів, формування господарських зв`язків, ведення господарських операцій. Вона сприяє формулюванню усталеності економічного обороту. Юридична особа вважається створеною з моменту реєстрації в єдиному державному реєстрі і з цього моменту набуває правоздатності. Реєстрації підлягають і подальші зміни правового статусу юридичної особи.

Згідно із ч. 1ст. 91 Цивільного кодексу України,юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення (ч. 4ст. 91 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1ст. 92 Цивільного кодексу України,юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2статті 83 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ч. 4ст. 64 Господарського кодексу України,підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Тобто, філії, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте, продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб`єктністю вони не наділені.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що адміністративна процесуальна правосуб`єктність - це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб`єктивних прав і обов`язків, у тому числі процесуальних суб`єктивних прав та обов`язків сторони справи, у зв`язку з чим, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов`язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб`єктності. Філії, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб`єктністю.

Згідно із відомостями Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України, Філія "Екоінвест+" Приватного підприємства "Екоінвест", ідентифікаційний код 43855377, 11.09.2020 р. зареєстрована Управлінням надання адміністративних послуг Рівненської міської ради за № 1006081030007005033 у статусі відокремленого підрозділуюридичної особи без статусу юридичної особи.

Таким чином, Філія "Екоінвест+" Приватного підприємства "Екоінвест" не має статусу юридичної особи, тобто, не наділена адміністративною правосуб`єктністю, у зв`язку з чим позбавлена права на звернення до суду з позовною заявою

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС Україні, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позов Філії «Екоінвест+» Приватного підприємства «Екоінвест» підлягає залишенню без розгляду, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 р. скасуванню.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 46, 238, 240, 315, 319, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Філії "Екоінвест+" Приватного підприємства "Екоінвест" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 440/2339/24 скасувати.

Позовну заяву Філії "Екоінвест+" Приватного підприємства "Екоінвест" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 16.02.2024 року