Рішення

від 19.08.2024 по справі 914/3511/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 Справа № 914/3511/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Хіл Ікс Груп, с. Фурси Білоцерківського району Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лекс , м. Львів

про: стягнення попередньої оплати в розмірі 1 910 399,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: Телющенко П.П. адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7082/10 від 19.10.2018 р.; Кононець О.М. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3893 від 29.10.2009 р.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1426623 від 03.04.2024 р.

від відповідача: Приймак В.О. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1090658 від 28.02.2024 р.

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 р. на адресу Господарського суду Львівської області в систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Хіл Ікс Груп до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лекс про стягнення попередньої оплати в розмірі 1 910 399,81 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2023 р., справу № 914/3511/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 р., позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Хіл Ікс Груп до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Лекс про стягнення попередньої оплати в розмірі 1 910 399,81 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

26.12.2023 р. представником позивача, на виконання вимог ухвали суду від 04.12.2023 р., подано на адресу суду заяву з додатками за вх. № 31524/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2024 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 07.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.02.2024 р. підготовче судове засідання відкладено на 06.03.2024 р., з підстав, викладених в даній ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.03.2024 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/3511/23 на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на 03.04.2024 р.

18.03.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду в систему Електронний суд відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 7664/24, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

25.03.2024 р. від представника позивача на адресу суду в систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив з додатками за вх. № 8240/24.

27.03.2024 р. представником відповідача подано на адресу суду в систему Електронний суд клопотання про долучення доказів з додатками за вх. № 8454/24.

01.04.2024 р. представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд клопотання про витребування у відповідача оригіналів доказів з додатком за вх. № 8848/24. У вказаному клопотанні позивач просив суд витребувати у відповідача оригінал Договору поставки товару №58/02 від 16 лютого 2023 року, який був укладений між ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп та ТОВ Глобал Лекс, а також оригінали видаткових накладних № 63 від 01.03.2023 року, № 64 від 02.03.2023 року, № 65 від 03.03.2023 року та № 66 від 06.03.2023 року. Клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналів доказів за вх. № 8848/24 від 01.04.2024 р. задоволено судом протокольною ухвалою суду від 03.04.2024 р. у справі № 914/3511/23 і такі оригінали відповідачем надано суду в даному судовому засіданні.

03.04.2024 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 24.04.2024 р., враховуючи заявлене представником позивача Телющенко П.П. усне клопотання про відкладення розгляду справи.

24.04.2024 р. представником позивача Телющенко П.П. подано на адресу суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у даній справі з додатками за вх. № 1632/24 без доказів скерування такого відповідачу. Копію даного клопотання представник відповідача отримав у судовому засіданні 24.04.2024 року, про що свідчить його підпис на даному клопотанні.

24.04.2024 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 15.05.2024 р., враховуючи заявлене представником відповідача усне клопотання про відкладення розгляду справи 24.04.2024 року для надання можливості ознайомитись з даним клопотанням і надати свою відповідь на нього.

15.05.2024 р. представником позивача Телющенко П.П. подано на адресу суду клопотання про призначення комплексної експертизи у даній справі з додатками за вх. № 1881/24.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2024 р. постановлено витребувати у Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області: І) Інформацію про те, чи здійснювало ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп (код ЄДРПОУ 44882946) нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі зареєстрованих Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Лекс (код ЄДРПОУ №44619088) податкових накладних, а саме: № 1 від 01.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71 грн.); № 2 від 02.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 3 від 03.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 4 від 06.03.2023 (сума ПДВ 68 470,83 грн.). Якщо таке нарахування ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп декларувало, то надати інформацію чи здійснювало вказане товариство коригуванння цих сум. ІІ) Належним чином засвідчені копії доказів нарахування та доказів коригування (якщо таке здійснювалося) ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп (код ЄДРПОУ 44882946) сум податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі зареєстрованих ТзОВ Глобал Лекс (код ЄДРПОУ № 44619088) зазначених вище податкових накладних, в т.ч. податкові декларації з ПДВ, Додаток № 1. Підготовче засідання у справі відкладено на 12.06.2024 р.

Головним управлінням ДПС у Київській області, на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2024 р., надано супровідним листом (за вх. № 15436/24) за вих. № 11494/5/10-36-04-03 від 05.06.2024 р. наступні документи: копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп за березень 2023 р.; копія Додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023 р.; копія уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень 2024 року у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 р.; копія Додатку 1 за травень 2024 року до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з корегуванням податкового кредиту (Д1).

Враховуючи те, що сторони реалізують свої процесуальні права на власний розсуд, суд, протокольною ухвалою суду від 12.06.2024 р. задоволив заявлене 12.06.2024 р. клопотання представника позивача та залишив без розгляду клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи за вх. № 1632/24 від 24.04.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.06.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Телющенко П.П. про призначення комплексної експертизи за вх. № 1881/24 від 15.05.2024 р. із підстав, викладених в даній ухвалі суду. Судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/3511/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 10.07.2024 р.

10.07.2024 р. в судове засідання з розгляду справи по суті представники сторін з`явились. Представники позивача позовні вимоги підтримали. Просять позов задоволити повністю. Представник відповідача позов не визнає і просить відмовити в задоволені позову повністю. Представник позивача Телющенко П.П. заявив в судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготуватись до виступу в судових дебатах. В даному судовому засіданні суд заслухав вступні слова представників сторін, досліджено обставини справи і докази, які їх підтверджують і містяться в матеріалах справи та суд задоволив клопотання представників позивача про відкладення розгляду справи. 10.07.2024 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 19.08.2024 р.

Рух справи та причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

19.08.2024 р. представники позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися, виступили в судових дебатах, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 8240/24 від 25.03.2024 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

19.08.2024 р. представником позивача Телющенко П.П. подано на адресу суду письмовий виступ на судових дебатах за вх. № 20509/24.

19.08.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, виступив у судових дебатах, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 7664/24 від 18.03.2024 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3511/23.

В судовому засіданні 19.08.2024 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Як зазначає позивач, в березні 2023 року між ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп та ТОВ Глобал Лекс відбулися телефонні переговори щодо можливості постачання останнім тканини. За результатами цих переговорів, відповідачем виставлено рахунок № 63 від 01.03.2023 на загальну суму 1 910 399,81 грн., відповідно до якого, вказане товариство зобов`язалося поставити тканину пофарбовану (ММ14). Позивач оплатив цей рахунок 17.03.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 17.03.2023 на суму 1 910 399,81 грн.

17.06.2023 ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп направило на адресу ТОВ Глобал Лекс претензію з вимогою поставити в семиденний строк тканину, яка зазначена в рахунку № 63 від 01.03.2023 або в цей же строк повернути передоплату в розмірі 1 910 399,81 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було фактично поставлено тканини, а також не повернуто кошти, позивач, керуючись статтею 693 ЦК України, звернувся з даним позовом до суду.

Позиція відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Перш за все зазначає, що не відповідає дійсності та обставина, що між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу в спрощений спосіб, оскільки 16.02.2023 між ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп та ТОВ Глобал Лекс укладено письмовий Договір поставки № 58/02. За умовами цього Договору, відповідач (продавець) зобов`язався передати у власність позивача (покупця) товар, а останній зобов`язався прийняти його та своєчасно здійснити оплату. Перелік, ціна, кількість, вартість і асортимент товару узгоджуються сторонами в окремих видаткових накладних і рахунках на сплату, які є невід`ємною частиною Договору.

Як зазначає ТОВ Глобал Лекс, на виконання умов Договору поставки № 58/02 від 16.02.2023, відповідач 01 березня 2023 року, 02 березня 2023 року, 03 березня 2023 року і 06 березня 2023 року поставив позивачу тканину пофарбовану (ММ14) на загальну суму 1 910 399,81 грн., що підтверджується підписаними чотирма видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № 63 від 01.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; видаткова накладна № 64 від 02.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; видаткова накладна № 65 від 03.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; видаткова накладна № 66 від 06.03.2023 на суму 410 824,99 грн. Також відповідачем було виставлено рахунок на оплату № 63 від 01.03.2023 про оплату цієї тканини, який в подальшому сплачено ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп. Окрім цього, на підставі видаткових накладних, відповідачем складено податкові накладні а саме: № 1 від 01.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 2 від 02.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 3 від 03.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 4 від 06.03.2023 (сума ПДВ 68 470,83 грн.), які зареєстровано в органах ДПС України, що підтверджується квитанціями, які долучені до них.

А тому, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

01.03.2023 ТОВ Глобал Лекс, як постачальник, виставив ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп, як покупцю, Рахунок на оплату № 63 на загальну суму 1 910 399,81 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 318 399,97 грн. Вказаний рахунок виставлено за тканину пофарбовану (ММ14) в кількості 6 008 кг. В рахунку зазначено Договір: основний.

Позивач, ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп, оплатив цей рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 17.03.2023 на суму 1 910 399,81 грн., яка долучена позивачем до матеріалів справи. В призначенні платежу згідно цієї інструкції вказано: За тканину зг. рах. № 63 від 01.03.2023 р. в тому числі ПДВ 318 399,97 грн..

Як зазначає позивач, Договір купівлі-продажу тканини між ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп та ТОВ Глобал Лекс було укладено в спрощений спосіб, шляхом виставлення рахунку та його оплати позивачем.

17.06.2023 позивач направив відповідачу Претензію від 16.06.2023 за вих. 4-07-23, в якій вимагав від останнього протягом семи календарних днів з моменту відправлення цієї претензії, поставити зазначений в Рахунку № 63 від 01.03.2023 товар, або в такий же строк повернути на рахунок покупця передоплату в розмірі 1 910 399,81 грн. Копія вказаної претензії та докази її відправлення на адресу відповідача знаходяться в матеріалах справи.

Докази реагування ТОВ Глобал Лекс на Претензію від 16.06.2023 за вих. 4-07-23 в матеріалах справи відсутні.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначає, що між сторонами дійсно існували договірні відносини з поставки тканини, однак такі існували не на підставі усних домовленостей сторін, а внаслідок укладення письмового Договору поставки.

Зокрема, 16.02.2023 між ТОВ Глобал Лекс (продавець) та ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп (покупець) було укладено Договір поставки товару № 58/02 (надалі Договір №58/02), за умовами пунктів 1.1 та 1.2 якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцю товари, в подальшому Товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору. Перелік, ціна, кількість, вартість і асортимент товару узгоджуються сторонами в окремих видаткових накладних і рахунках на сплату, які є невід`ємною частиною Договору.

Поставка товару здійснюється продавцем шляхом передачі товару покупцю зі складу продавця або зі складу третіх осіб, якщо інше не передбачено додатковими угодами. Моментом поставки вважається дата відвантаження товару, вказана у видатковій накладній (пункт 2.1 Договору № 58/02 від 16.02.2023).

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору № 58/02 від 16.02.2023, розрахунок за кожну окрему партію товару здійснюється на умовах попередньої оплати або за домовленістю сторін з відстрочкою на 90 календарних днів, у безготівковому порядку та перераховується на поточний рахунок продавця, якщо інші умови та порядок розрахунків не зазначені в додаткових угодах до Договору. Товар вважається оплаченим з дня надходження коштів в повному обсязі на рахунок продавця. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього Договору або номер і дату рахунку-фактури, виписаного продавцем на оплату поставленої партії товару.

Як зазначає відповідач, на виконання умов даного Договору № 58/02 від 16.02.2023, ним було поставлено позивачу тканину пофарбовану (ММ14) в кількості 6 008 кг., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними:

- № 63 від 01.03.2023 про поставку тканини пофарбованої (ММ14) в кількості 1 572 кг на суму 499 858,27 грн. в т.ч. ПДВ 83 309,71 грн.;

- № 64 від 02.03.2023 про поставку тканини пофарбованої (ММ14) в кількості 1 572 кг на суму 499 858,27 грн. в т.ч. ПДВ 83 309,71 грн.;

- № 65 від 03.03.2023 про поставку тканини пофарбованої (ММ14) в кількості 1 572 кг на суму 499 858,27 грн. в т.ч. ПДВ 83 309,71 грн.;

- № 66 від 06.03.2023 про поставку тканини пофарбованої (ММ14) в кількості 1 292 кг на суму 410 824,99 грн. в т.ч. ПДВ 68 470,83 грн.;

У зв`язку із поставкою товару, відповідачем виставлено Рахунок № 63 від 01.03.2023 на суму 1 910 399,81 грн., який в подальшому оплачено позивачем 17.03.2023 року платіжною інструкцією №13 від 17.03.2023 на суму 1 910 399,81 грн.

Оригінал Договору поставки товару № 58/02 від 16.02.2023 та чотирьох видаткових накладних, ТОВ Глобал Лекс долучило до матеріалів справи.

Також відповідачем долучено до справи копії податкових накладних, які ним оформлено за результатами господарської операції, а саме:

- № 1 від 01.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71 грн.) із квитанцією про її реєстрацію в ДПС України 21.03.2023;

- № 2 від 02.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71 грн.) із квитанцією про її реєстрацію в ДПС України 21.03.2023;

- № 3 від 03.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71 грн.) із квитанцією про її реєстрацію в ДПС України 21.03.2023;

- № 4 від 06.03.2023 (сума ПДВ 68 470,83 грн.) із квитанцією про її реєстрацію в ДПС України 21.03.2023.

Крім того, на підтвердження факту поставки позивачу обумовленого договором товару, відповідач також долучив до матеріалів справи документи, що свідчать про факт знаходження в нього цього товару, а саме вантажно митну декларацію № 23 UA 206020000148U0.

В межах підготовчого провадження в даній справі, суд, реалізуючи свої виняткові повноваження, передбачені ч. 4 ст. 74 ГПК України, витребував ухвалою суду від 15.05.2024 р. у Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області інформацію про те, чи здійснювало ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі зареєстрованих Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал Лекс податкових накладних, а саме: № 1 від 01.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 2 від 02.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 3 від 03.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 4 від 06.03.2023 (сума ПДВ 68 470,83 грн.), а також належним чином засвідчені копії доказів нарахування та доказів коригування (якщо таке здійснювалося) ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп сум податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі зареєстрованих ТзОВ Глобал Лекс зазначених вище податкових накладних, в т.ч. податкові декларації з ПДВ, Додаток № 1.

Головним управлінням ДПС у Київській області, на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2024 р., надано супровідним листом (за вх. № 15436/24 від 11.06.2024) за вих. № 11494/5/10-36-04-03 від 05.06.2024 р. наступні документи: копія податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп за березень 2023 р.; копія Додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023 р.; копія уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за травень 2024 року у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 р.; копія Додатку 1 за травень 2024 року до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з корегуванням податкового кредиту (Д1).

Необхідно зазначити, що після отримання відповіді Головного управління ДПС у Київській області, директором та представниками позивача визнано факт включення до податкового кредиту суму ПДВ по господарській операції із відповідачем за вказаними вище накладними. Однак вказане, на думку представників, не підтверджує факт поставки позивачу товару, оскільки: 1) товариством було відображено в податковому обліку кредит по першій події (сплаті авансу); 2) сама по собі податкова накладна, згідно практики Верховного Суду не є доказом, який підтверджує поставку товару. Натомість видаткові накладні, які відповідач долучив до матеріалів справи, директор позивача не підписував, зазначають представники позивача.

Оцінка суду.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами (пункт 1 частини 1 статті 208 ЦК України).

За змістом частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли між сторонами із Договору поставки (купівлі-продажу) тканини. Спір між сторонами стосується як щодо форми його укладення, так і факту його виконання.

Зокрема, за твердженням позивача, вказаний договір було укладено в спрощений спосіб шляхом виставлення ТзОВ Глобал Лекс рахунку № 63 від 01.03.2023 та його оплати позивачем. При цьому, договір не виконано відповідачем, оскільки товар не поставлено.

Натомість, за твердженням відповідача, між сторонами укладено письмовий Договір поставки товару № 58/02 від 16.02.2023, в межах якого ним було виставлено рахунок № 63 від 01.03.2023 на загальну суму 1 910 399,81 грн., поставлено товар на вказану суму позивачу та позивачем відповідно до платіжної інструкції № 13 від 17.03.2023 р. здійснено оплату згідно виставленого рахунку № 63 від 01.03.2023 р. на суму 1 910 399,81 грн.

Вирішуючи існуючий між сторонами спір, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України, одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін. Цей принцип розкрито в статті 13 ГПК України за змістом котрої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За загальним правилом, передбаченим статтями 76 78 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими та достовірними доказами. Вказані докази подаються сторонами і суд не може з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору, оскільки це суперечитиме загальним засадам господарського судочинства.

Разом з тим, положення частини 4 статті 74 ГПК України містять виняток із загальних правил і надають суду право витребовувати докази з власної ініціативи, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Дане законодавче положення спрямоване на запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та для правильного вирішення спору.

При цьому, нормами статті 79 ГПК України закріплено такий стандарт доказування, як вірогідність доказів, котрий полягає в тому, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови ВПВС від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови ВПВС від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

Слід зазначити, що стандарт доказування вірогідності доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Для сторони необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

В даній справі позивачем надано лише виставлений ТОВ Глобал Лекс Рахунок на оплату № 63 від 01.03.2023 на загальну суму 1 910 399,81 грн. та Платіжну інструкцію №13 від 17.03.2023 на суму 1 910 399,81 грн.

В цей же час, на підтвердження поставки позивачу спірної тканини, відповідач надав: вантажно митну декларацію № 23 UA 206020000148U0, яка підтверджує придбання ним тканини, з метою подальшої її реалізації; видаткові накладні, а саме: видаткова накладна № 63 від 01.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; видаткова накладна № 64 від 02.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; видаткова накладна № 65 від 03.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; видаткова накладна № 66 від 06.03.2023 на суму 410 824,99 грн., які підтверджують факт передачі тканини позивачу, а також податкові накладні, а саме № 1 від 01.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 2 від 02.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 3 від 03.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 4 від 06.03.2023 (сума ПДВ 68 470,83 грн.) з доказами їх реєстрації в органах ДПС. Крім цього, відповідачем надано Договір поставки товару № 58/02 від 16.02.2023, в межах якого ним здійснювалася поставка спірної тканини.

Суть заперечень позивача зводиться до того, що відповідачем не було поставлено товар, оскільки директором ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп не підписувався Договір 58/02 від 16.02.2023 та видаткові накладні. У зв`язку з цим, позивач клопотав перед судом про призначення комплексної експертизи за вх. № 1881/24 від 15.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.06.2024 р. у справі № 914/3511/23, суд, серед іншого, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача Телющенко П.П. про призначення комплексної експертизи за вх. № 1881/24 від 15.05.2024 р. Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходив з того, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20). Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №910/9394/17). Водночас, призначення експертизи (за відсутності для цього дійсної потреби) має наслідком необґрунтоване затягування судового процесу і призведе до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Необхідно зазначити, що подані позивачем та відповідачем докази не є взаємно суперечливими, що надавало б суду підставу призначати в даній справі експертизу.

Так, відповідачем не заперечується та обставина, що ним виставлявся позивачу Рахунок на оплату № 63 від 01.03.2023 на загальну суму 1 910 399,81 грн. і такий було оплачено позивачем згідно Платіжної інструкції № 13 від 17.03.2023.

Оцінюючи надану позивачем платіжну інструкцію № 13 від 17.03.2023 на суму 1 910 399,81 грн., необхідно відмітити, що з призначення платежу також не вбачається, що кошти в розмірі 1 910 399,81 грн. перераховувалися позивачем як попередня оплата. Так, в цій платіжній інструкції вказано, що оплата здійснюється За тканину зг. рах. № 63 від 01.03.2023, в т.ч. ПДВ 318 399,97 грн.. Будь-яких застережень, що це попередня оплата не зазначено. У рахунку № 63 від 01.03.2023 р. зазначено наступні реквізити: Договір основний; товари (роботи, послуги) тканина пофарбована (ММ14) в кількості 6 008 кг. на загальну суму 1 910 399,81 грн. в т.ч. ПДВ 318 399,97 грн.

Не залишає суд поза увагою те, що відповідну оплату позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Хіл Ікс Груп здійснив 17.03.2023 року платіжною інструкцією № 13 від 17.03.2023 на суму 1 910 399,81 грн. по зазначених вище видаткових накладних: № 63 від 01.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; № 64 від 02.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; № 65 від 03.03.2023 на суму 499 858,27 грн.; № 66 від 06.03.2023 на суму 410 824,99 грн., тобто після отримання товару, а не як передоплату.

Крім цього, позивачем не надано будь-яких доказів того, що інформація про поставку ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп товару, яка зазначена в видаткових накладних № 63 від 01.03.2023, № 64 від 02.03.2023, № 65 від 03.03.2023, № 66 від 06.03.2023, не відповідає дійсності.

Отже, наведеним спростовуються твердження позивача, що ним перераховувались відповідачу кошти в розмірі 1 910 399,81 грн. згідно рахунку № 63 від 01.03.2023, який оплачено платіжною інструкцією № 13 від 17.03.2023, як попередня оплата, так як будь-яких застережень, що це попередня оплата вказані документи не містять.

Надаючи оцінку наведеним позивачем та відповідачем доводам, суд виходить з того, що у разі наявності дефектів первинних документів (підписання видаткових накладних шляхом проставлення факсиміле підпису чи іншою особою, ніж та, яка вказана в них, а також не зазначення реквізитів договору, на підставі якого ці накладні складалися) та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Так, суд бере до уваги те, що за приписами частин 3 та 8 статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

Крім цього, в постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19 (пункт 8.21), Об`єднана палата Касаційного господарського суду висловила правову позицію, що якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Заперечуючи позовні вимоги, ТОВ Глобал Лекс, на підтвердження поставки позивачу товару, окрім спірного Договору поставки товару № 58/02 від 16.02.2023 та видаткових накладних, надало також вантажно митну декларацію № 23 UA 206020000148U0, яка доводить факт придбання ним товару, а також податкові накладні № 1 від 01.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 2 від 02.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 3 від 03.03.2023 (сума ПДВ 83 309,71грн.); № 4 від 06.03.2023 (сума ПДВ 68 470,83 грн.), складені на підставі видаткових накладних, з доказами їх реєстрації в органах ДПС.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу ТзОВ Глобал Хіл Ікс Груп в таблиці 2.1 Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року включено відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14% по постачальнику з індивідуальним податковим номером 446190820334 обсяг постачання (без податку на додану вартість) 1 591 999,84 грн. сума ПДВ 318 399,96 грн.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 не передбачено відображення відомостей про постачальника у розрізі податкових накладних.

Необхідно зазначити, що ТзОВ Глобал Хіл Ікс Груп 28.05.2024 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року. Згідно Додатку 1 до податкової декларації за березень 2023 року ТзОВ Глобал Хіл Ікс Груп були проведені коригування по постачальнику з індивідуальним податковим номером 446190820334 обсяг постачання без податку на додану вартість ( -1 591 999,84 грн.), сума ПДВ (-318 399,96 грн.), тобто, коли дана справа розглядалась вже Господарським судом Львівської області.

Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про не підписання ним видаткових накладних, оскільки господарські операції за цими накладними відображено в податковому обліку як позивача, так і відповідача.

Доводячи факт відсутності поставки відповідачем товару, позивач покликається на те, що ним було відображено в податковому обліку суму кредиту по першій події (сплаті коштів згідно платіжної інструкції № 13 від 17.03.2023), а не у зв`язку з поставкою йому спірної тканини за видатковими накладними.

Відповідні доводи позивача не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Так, податкове законодавство є досить складною галуззю через регулярну його зміну та специфіку податкового обліку різних господарських операцій. Разом з тим, є елементарні (базові) речі, які протягом тривалого періоду не зазнають суттєвих змін і про котрі добре відомо кожному керівнику юридичної особи, що є платником ПДВ. Зокрема, керівнику відповідної особи достеменно відомо про такі факти, як момент віднесення сум до податкового кредиту та законодавчо встановлений правовий механізм такого віднесення, оскільки при здійсненні регулярної господарської діяльності щодо купівлі-продажу товарів чи послуг (а за словами представників позивача обсяги такої діяльності в останнього є значними) існує потреба в правильному веденні податкового обліку з метою уникнення як порушень податкового законодавства, так і своїх зобов`язань перед контрагентами.

Зокрема, керівнику та/або бухгалтеру юридичної особи-платника ПДВ добре відомо те, що в разі придбання цією юридичною особою певних товарів чи послуг, не можна відносити суму податку за вказаною операцією до податкового кредиту допоки продавець цих товарів/послуг не зареєструє податкової накладної в ЄРПН (стаття 198 ПКУ). Натомість за першою подією (датою списання коштів з рахунку платника податку чи датою отримання платником податку товарів/послуг) податкову накладну повинна зареєструвати юридична особа-платник ПДВ, яка виступає продавцем товарів/послуг, а не їх покупцем (стаття 201 ПКУ).

Податкове законодавство (пункт 201.11 статті 201 ПКУ) передбачає обмежене коло випадків, коли покупець товару може віднести до податкового кредиту суми податку без реєстрації податкової накладної продавцем. Спірні відносини до цих випадків не належать.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Глобал Лекс виписало та зареєструвало податкові накладні за фактом поставки товару, а не за фактом отримання від позивача коштів. Доказів протилежного позивачем не надано.

Відтак, суд критично оцінює доводи позивача, що ним реєструвався податковий кредит на підставі здійснення платежу від 17.03.2023 та той факт, що під час розгляду даної справи в суді, ТзОВ Глобал Хіл Ікс Груп 28.05.2024 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2023 року.

Підсумовуючи все викладене вище, сукупність доказів, які знаходяться в матеріалах справи, дають суду підстави дійти більш вірогідного висновку, що господарська операція з поставки ТОВ Глобал Хіл Ікс Груп тканини пофарбованої (ММ14) в кількості 6 008 кг відбулася, такий товар було поставлено позивачу, а тому його вимоги про стягнення з відповідача 1 910 399,81 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

При цьому, суд не виключає того, що документальне оформлення позивачем та відповідачем спірної господарської операції не відповідає дійсності, однак з`ясування цих обставин виходить як за межі підстав та предмету даного позову, так і за межі компетенції Господарського суду Львівської області.

За таких умов Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь 1 910 399,81 грн. заборгованості.

Відтак, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись, як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 28 655,10 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 150 від 24.11.2023 р.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, сума судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ст.ст. 236-241, 242 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 16.12.2024 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та продовженням додаткової відпустки судді Долінській О.З. з 22.08.2024 по 14.12.2024 включно.

СуддяДолінська О.З.