Ухвала

від 13.12.2024 по справі 389/261/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.12.2024

ЄУН 389/261/24

Провадження №2-з/389/39/24

Ухвала

іменем України

13 грудня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Перемот Оксана Григорівна, про забезпеченняпозовуу справі №389/261/24 (провадження №2/389/66/24),

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.01.2024 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання набутого ними майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя, визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на майно в порядку спадкування за законом, припинення права власності ОСОБА_3 на майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (ЄУН 389/261/24, провадження №2/389/66/24).

Ухвалою суду від 22.02.2024 провадження у справі відкрито, наразі триває підготовче провадження.

Представник позивачів адвокат Перемот О.Г. 11.12.2024 подала суду заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити відповідачці ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, як-то: реконструкція, ремонт, перепланування, перебудова, добудова тощо, щодо нежитлової будівлі загальною площею 514,2 кв.м., квартири АДРЕСА_1 розташованих за адресою: вул.Калініна,118-Я, м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області.

На обґрунтування поданої заяви зазначено, що позивачам стало відомо про те, що відповідачка ОСОБА_3 проводить ремонтні роботи невстановленого обсягу в спірних приміщеннях, що може призвести до зміни площі об`єкту нерухомого майна та невідповідності його наявним технічним та правовстановлюючим документам, а також подальшої реєстрації новоствореного майна. Зазначене може утруднити або зробити неможливим подальше виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. В якості зустрічного забезпечення запропоновано заборонити позивачці вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження чи знищення спірного майна.

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено судом без повідомлення учасників справи, що не суперечить ч.1 ст.153 ЦПК України.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи №389/261/24 (провадження №2/389/66/24), суд дійшов наступного висновку.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся або має намір звернутися до суду

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивачів, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову не містить обгрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме у вибраний заявниками спосіб.

Як встановлено судом, предметом позову у справі №389/261/24 (провадження №2/389/66/24) є встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання набутого ними майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя, визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на майно в порядку спадкування за законом, припинення права власності ОСОБА_3 на майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 .

Спір стосуєтьсянерухомого майна,а саме: нежитлової будівлі загальною площею 514,2 кв.м.; квартири АДРЕСА_2 загальною площею 280,3 кв.м., житловою площею 234,9 кв.м.; квартири АДРЕСА_3 .

Власником зазначних нерухомих об`єктів є відповідачка ОСОБА_3 .

Згідно зі ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджується своїм майном на власний розсуд.

Суд враховує, що такі заходи забезпечення позову як заборона вчиняти дії щодо реконструкції, ремонту, перепланування, перебудови, добудови спірного нерухомого майна призводять до порушення прав відповідачки вільно володіти своїм майном до ухвалення остаточного рішення суду.

При цьому,представником позивачівне наданодоказів напідтвердження того,що відповідачкапід часрозгляду справив судіта начас поданняцієї заявимає реальнінаміри абож проводитьремонтні роботив спірнихприміщеннях,вчиняє діїщодо незаконногоперепланування (реконструкції)торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_4 , а тому самі лише твердження про потенційну можливість зміни площі об`єкта нерухомості та подальшої реєстрації відповідачкою новоствореного майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову.

Також представником позивачів не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову як ремонт,перепланування,перебудова,добудова спірногонерухомого майнаможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Разом з тим, доказування не може грунтуватись на припущеннях, а представником позивачів не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві.

В свою чергу, представником позивачів не обгрунтовано доцільність та необхідність забезпечення позову саме у вибраний нею спосіб, і що саме такі заходи дійсно сприятимуть забезпеченню реального виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову, а також необхідності суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність необхідних підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд вважає вимоги представника позивачів про необхідність вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованими та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.149-153, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Перемот Оксана Григорівна, про забезпеченняпозовуу справі №389/261/24 (провадження №2/389/66/24), відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва