Ухвала

від 16.12.2024 по справі 303/7876/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/7876/24

2ві/303/11/24

У Х В А Л А

16 грудня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Мирошниченко Ю.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Богдана Івановича у справі № 303/7876/24,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду в особі судді Полянчука Б.І. від 27 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дітей і повернення їх за попереднім місцем проживання.

У справі триває підготовче провадження.

25.11.2024 р. заява позивача про зміну предмета позову, що визначений як «визначення місця проживання дітей».

26.11.2024 р. до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.

28.11.2024 р. судом постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дітей.

06.12.2024 р. до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді.

09.12.2024 р. ухвалою суду під головуванням судді Полянчука Б.І. відвід визнано необґрунтованим. Справу передано до апарату Мукачівського міськрайонного суду для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи № 303/7885/24.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Б.І. від розгляду цивільної справи № 303/7876//24 розподілено судді Мирошниченку Ю.М.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про відвід судді розглянуто без повідомлення учасників справи.

Заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р. передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з положеннями статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Як на обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, заявниця вказала на те, що:

- предмет позову змінюється у справі «Автоматично»;

- заходи забезпечення позову вживаються «як просить позивач, без врахування будь-яких нюансів життя відповідачки з дітьми», та вжиттям яких фактично вирішено судовий спір про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, що в подальшому ймовірно призведе до повного задоволення позову з будь-яким предметом позову.

З огляду на підстави відводу та обставини цієї справи вважаю, що в розумінні пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України наведені заявницею обставини не є «іншими обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді» і зводяться до незгоди відповідачки з процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді Полянчука І.Б. або його необ`єктивність під час розгляду справи № 303/7876/24 ОСОБА_1 у своїй заяві теж не навела.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Полянчука Богдана Івановича у справі № 303/7876/24 відмовити.

Цивільну справу передати до апарату Мукачівського міськрайонного суду для повернення судді Полянчуку Богдану Івановичу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Юрій Мирошниченко