Рішення

від 17.12.2024 по справі 484/3174/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/3174/23

Провадження № 2/484/1260/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.,

за участю секретарів судового засідання - Григор`євої О.В., Ткаченко К.А.,

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом - адвоката Бабкової О.С.,

відповідачки за первісним позовом - ОСОБА_2 ,

представника відповідачки за первісним позовом - Гавловської Ю.В. ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області - Пасічник Л.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - органу опіки та піклування Мигіївської сільської ради Миколаївської області - Макогонюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з матір`ю, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2023 року адвокат Бабкова О.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з наданим позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з батьком ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що в період з 28.04.2012 року по 27.02.2023 року позивач та відповідачка перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народилися діти: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останнім часом стосунки з матір`ю дітей погіршились, тому позивач змушений був забрати своїх дітей та переїхати до будинку батьків, який знаходиться по АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу, а саме з березня 2023 року відповідачка забрала молодшого сина ОСОБА_5 в іншу сім`ю, де вона проживає з іншим чоловіком. Старший син ОСОБА_4 залишився проживати з позивачем, однак колишня дружина постійно погрожує, що забере до себе і старшого сина. Хлопчики дуже прив`язані один до одного і болісно переживають розлучення. Молодший син не хоче проживати в сім`ї матері, а бажає повернутися до батька та старшого брата. Більш того, діти самі хочуть проживати разом з батьком і просять не розділяти їх, так як мають дуже сильний зв`язок між собою. Зазначила, що позивач як батько повністю опікувався і наразі опікується інтересами і потребами дітей, піклується про них, займається вихованням, слідкує за їх розвитком та здоров`ям. Він офіційно працевлаштований, проходить службу на посаді старшого пожежного рятувальника 23 ДПРЧ 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Миколаївській області, отримує стабільну заробітну плату, якою задовольняє всі нагальні потреби дітей. Крім того, позивач ніколи не перешкоджав і не має наміру у подальшому перешкоджати спілкуванню матері з дітьми. В даний час син ОСОБА_4 навчається в 4-му класі Лисогірського ліцею Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Молодший син ОСОБА_5 не відвідує навчальний заклад у зв`язку з воєнним станом, але його розвитком та навчанням займається батько, грає з ним у розвиваючі ігри, читає книжки, демонструє розвиваючі картинки тощо. За таких обставин позивач вважає, що ним створені найкращі умови для дітей, в них є свій дитячий куточок, де вони граються, є спальний куточок, де вони відпочивають. Для старшого сина обладнаний відповідний куток для навчання. Діти забезпечені гаджетами, іграшками та іншими необхідними речами для розвитку. Виходячи з інтересів дітей, просить залишити їх на утриманні та вихованні батька по АДРЕСА_1 .

Протоколом системи автоматизованого розподілу надану справу передано судді Панькову Д.А .

Ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження в наданій справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.08.2024 року, 10:00 годину.

25.07.2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей, посилаючись на те, що в січні 2023 року після прийняття рішення про розірвання шлюбу ОСОБА_1 забрав дітей та поїхав разом з ними до своїх батьків в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області. Однак про те, що діти залишаться проживати разом з ним, вони не домовлялися. Старшого сина ОСОБА_4 , який навчався у 4-му класі Первомайського ліцею «Престиж», серед навчального року позивач забрав з собою та влаштував на навчання до Лисогірського ліцею. Після переїзду з їхнього будинку по АДРЕСА_2 позивач забрав з собою частину побутової техніки та інше майно, внаслідок чого подальше повноцінне проживання в ньому стало неможливим. Вона вимушена була переїхати на подальше проживання до свого співмешканця ОСОБА_7 в будинок АДРЕСА_3 . З моменту переїзду позивача до с. Лиса Гора вона неодноразово приїжджала до дітей, спілкувалася з ними, забирала їх до себе у м. Первомайськ, а коли діти хотіли повернутися до батька, вона без проблем відвозила їх або ж за ними приїжджав ОСОБА_1 . Так само діяв і позивач, ніяких перешкод не було. В березні 2023 року молодшого сина ОСОБА_5 , якому виповнилось 5 років, вона вирішила влаштувати до дитячого садка, щоб підготувати його до навчання в школі. Будь-яких заперечень з боку позивача не надходило. Крім того, дитячий садок в с. Лиса Гора не працює, тому твердження позивача про те, що син не відвідує садок у зв`язку з воєнним станом, не відповідає дійсності. З 08.03.2023 року син ОСОБА_5 систематично відвідував заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 «Дюймовочка», який розташований практично поряд з будинком, де вона проживає зі своїм співмешканцем. Наприкінці червня 2023 року вона в черговий раз на прохання позивача віддала йому молодшого сина ОСОБА_5 , якого ОСОБА_1 обіцяв повернути 02.07.2023 року, однак в той день він відмовився повертати сина та повідомив, що відтепер син буде проживати разом з ним. Вона була проти такого рішення, благала повернути молодшого сина, після чого позивач пообіцяв повернути сина через тиждень. Зазначила, що такі обставини змусили її звернутися до поліції. Через тиждень позивач не повернув їй молодшого сина, що суперечить його твердженню про те, що він ніколи не перешкоджав і не має наміру в подальшому перешкоджати її спілкуванню з дітьми. Пояснила, що вона не погрожувала колишньому чоловіку тим, що забере до себе і старшого сина, однак лише після того як він відмовився повертати молодшого сина, вона повідомила йому, що дійсно зробить так, в разі, якщо він і далі буде таким чином поводитися. Стверджує, що прагнення позивача визначити місце проживання спільних дітей разом з ним обумовлене впливом його батьків, він розраховує, що саме вони будуть займатись вихованням дітей. Вважає, що зайнятість позивача на службі у військовий час не дозволить йому постійно та повноцінно займатись вихованням дітей, оскільки йому в будь-який час можуть змінити графік проходження служби, викликати на роботу, відправити у короткострокове або довгострокове відрядження. Зазначає, що суттєва відстань між населеними пунктами, бездоріжжя та військовий стан перешкоджатимуть оперативному реагуванню в разі погіршення стану здоров`я дітей. Протягом життя дітей, у випадках коли вони хворіли, саме вона як матір доглядала за ними, перебувала на лікарняних з дітьми, у лікарні, на адаптації. Житловий будинок, в якому вона зареєстрована та наразі проживає зі своїм співмешканцем повністю облаштований та придатний для проживання та гармонійного розвитку дітей. В будинку є всі зручності: газ, газове опалення, водопостачання, ванна кімната, туалет, кухня, всі кімнати мебльовані, є окрема кімната для дітей, місце для розваг та навчання. Її співмешканець, з яким у неї серйозні наміри на подальше проживання, поважає її та її синів, він підтримує її в прагненнях, щоб діти жили разом з ними. Між ним та дітьми відсутні конфлікти, він гарно відноситься до них, допомагає їх виховувати, зранку заводить молодшого сина ОСОБА_5 до дитячого садочку, а після закінчення робочого часу вона забирає сина із садка та вони разом проводять вільний час. Зазначає, що вона офіційно працює на посаді акушерки в ТОВ «Смартлаб», має неповну вищу освіту за спеціальністю «акушерська справа», має постійний стабільний дохід, яким може задовольнити нагальні потреби дітей, її стан здоров`я добрий, поганих звичок не має, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, її графік роботи дозволяє належним чином опікуватися дітьми. Вважає, що твердження позивача про те, що діти не бажають проживати з нею є неправдивим, оскільки наразі на дітей впливають батьки ОСОБА_1 , з якими в неї неприязні відносини. Зазначає, що визначення місця проживання дітей з нею відповідатиме їх найкращим інтересам, молодший син продовжить навчання та підготовку до школи в садочку, а старший син - навчання в ліцеї, де він навчався 2,5 роки зі своїми друзями. За таких обставин просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з нею по АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 09.08.2023 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

24.08.2023 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - органу опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначив про необхідність надання додаткового часу для проведення діагностики психолого-емоційного стану малолітніх дітей та батьківського ставлення до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 /т.1 а.с.89-90/.

19.10.2023 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

В підготовчому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Бабкова О.С. просила долучити до матеріалів справи довідку закладу дошкільної освіти «Світлячок» від 02.10.2023 року.

Представник відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Вдовиченко М.Ю. просив долучити до матеріалів справи наступні документи: акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, характеристику ТОВ «Смартлаб» від 07.07.2023 року, довідку ТОВ «Смартлаб» від 25.07.2023 року, довідку про заробітну плату ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 19.10.2023 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з матір`ю, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та об`єднано справи в одне провадження; закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 23.11.2023 року, 14.00 годину.

В судовому засіданні 14.10.2023 року в присутності представника органу опіки та піклування за відсутності в залі суду батьків задля забезпечення вільного волевиявлення дитини та унеможливлення будь-якого психологічного тиску, був допитаний старший син сторін ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що він проживає з татом і братом в с. Лиса Гора, бабуся з дідусем проживають в літній кухні, він спілкується з матір`ю по телефону, проводить з нею час коли вона приїжджає до нього, зазначив, що жити він хоче з батьком /т.1 а.с.126-127/.

Рішенням суду від 15.12.2023 року первісний позов задоволено. Визначено місце проживання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 . У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

05.01.2024 року представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Гавловська Ю.В. не погодившись з рішення суду першої інстанції подала до Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу на вищезазначене рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, в якій послалась на ті ж обставини, що і в позовній заяві та додала, що у висновку органу опіки не міститься негативних даних про матір дітей, в матеріалах справи відсутні зауваження психолога стосовно негативного психологічного тиску матері на дітей. Зазначила, що наразі матір обмежують у праві виховання та можливості спілкування з дітьми. Стверджує, що для прийняття рішення щодо доцільності визначення місця проживання дітей, зазначеного у висновку органу опіку та піклування, не може бути визначальним той факт, що діти влаштовані до ліцею та садочку в с. Лиса Гора, оскільки до переїзду, коли діти проживали з матір`ю, вони мали більш тривалий зв`язок з навчальними закладами та побутом у м. Первомайську. Зазначила, що 28.10.2023 року ОСОБА_2 зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 приїхали до будинку ОСОБА_1 для того, щоб побачитися з дітьми, однак на ґрунті сперечань, він та його батько нанесли їй тілесні ушкодження у вигляді синців тулубу за допомогою металевої труби. Суд першої інстанції з невідомих підстав відмовив у приєднанні до матеріалів справи витягу з ЄРДР від 29.10.2023 року про відкриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України та актів судово-медичного обстеження, які свідчать про те, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкування ОСОБА_2 з дітьми. За таких обставин просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким визначити місце проживання дітей з матір`ю по АДРЕСА_3 .

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10.01.2024 року відкрито апеляційне провадження, витребувано матеріали справи від Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20.02.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла її представник - Гавловська Юлія Вікторівна , залишено без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.12.2023 року залишено без змін.

21.03.2024 року представниця відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Гавловська Ю.В. подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, яку ухвалою від 08.04.2024 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

17.04.2024 року представниця відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Гавловська Ю.В. звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із уточненою касаційною скаргою, щодо якої ухвалою від 03.05.2024 року їй продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

10.05.2024 року представниця відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Гавловська Ю.В. надала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій послалась на ті ж обставини, що і в зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі. Просила скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.12.2023 року і постанову Миколаївського апеляційного суду від 20.02.2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а вимоги зустрічної позовної заяви задовольнити.

За касаційною скаргою представниці ОСОБА_2 - Гавловської Ю.В. ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали наданої справи від Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.06.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником Гавловською Ю.В. , задоволено частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.12.2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20.02.2024 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

28.06.2024 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла надана справа, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу 01.07.2024 року передана на розгляд судді Маржиній Т.В.

Ухвалою суду від 05.07.2024 року надану справу прийнято до провадження судді Маржиної Т.В., залучено в якості третьої особи - орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, призначено підготовче засідання на 29.07.2024 року, 09:30 годину, зобов`язано відповідачку ОСОБА_2 надати в підготовче засідання матеріали, що характеризують її співмешканця ОСОБА_7 , а також інформацію про рух кримінального провадження щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .

В підготовчому засіданні 29.07.2024 року представник позивача Бабкова О.С. просила долучити до матеріалів справи витяг з ЄРДР від 29.10.2023 року за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та медичні довідки щодо стану здоров`я ОСОБА_1 /т.2 а.с.96-99/.

Крім того, ОСОБА_2 просила долучити до матеріалів справи відповіді Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 16.07.2024 року щодо кримінального провадження, розпочатого на підставі її заяви про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, та щодо кримінального провадження, розпочатого на підставі заяви ОСОБА_12 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, а також характеристику ОСОБА_7 від 08.07.2024 року /т.2 а.с.100-102/.

12.08.2024 року ОСОБА_2 просила долучити до матеріалів справи копію вироку суду від 21.12.2023 року у кримінальній справі № 484/6481/23, провадження № 1-кп/484/445/23 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України /т.2 а.с.116-117/.

В підготовчому засіданні 13.08.2024 року представник позивача Бабкова О.С. просила долучити до матеріалів наданої справи документи щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання їх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /т.2 а.с.120-122/.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року закрито підготовче провадження в наданій справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження на 17.09.2024 року, 10:00 годину.

28.08.2024 року відповідачка ОСОБА_2 надала до суду клопотання, в якому просила долучити до матеріалів справи диск з відеозаписом спілкування її співмешканця ОСОБА_7 з молодшим сином ОСОБА_5 , зазначила, що під час судового засідання відеозапис не був наданий, оскільки файл був пошкоджений та потребував часу для його відновлення /т.2 а.с.131-132/.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 11.11.2024 року послався на ті ж фактичні обставини справи, що й були викладені в позовній заяві, а також додав, що батьки відповідачки просили, щоб він привіз до них онуків, на що він погодився і діти знаходилися у бабусі з дідусем близько двох тижнів, після чого він забрав їх до себе, влаштував до школи та садочка. Мати дітей - ОСОБА_2 не висловлювала бажання забрати дітей до себе, щоб провести з ними час, лише один раз на два тижні навідувала їх. Під час одного з таких побачень, відбувся конфлікт, який переріс у бійку між ним та співмешканцем ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , діти бачили цю бійку. Пояснив, що його батьки спілкуються з відповідачкою, однак вона не приїздить до дітей на свята, зокрема, й не була на випуску молодшого сина із садочку та на святі першого дзвоника, при цьому він не перешкоджав їй бачитися з дітьми. Діти забезпечені всіма необхідними речами. Зазначив, що на момент їхнього з колишньою дружиною розлучення старший син перебував в його батьків на канікулах, а молодший - у батьків відповідачки, де проживав з початку війни за їх спільною з ОСОБА_2 домовленістю. Після прийняття рішення про розірвання шлюбу він залишився проживати в їх спільному будинку, а ОСОБА_2 переїхала до свого співмешканця. Пояснив, що на той час йому подзвонив батько відповідачки і сказав, що віддасть дітей тільки йому, після чого він забрав обох дітей до себе, щоб не розлучати їх. Вважає, що відповідачка не була поганою матір`ю. Однак діти висловили бажання проживати з ним, тому що матір живе зі співмешканцем. Зазначив, що молодший син на питання, як до нього ставилася матір зі співмешканцем пояснив, що йому замотували рота скотчем та закривали в будинку.

ОСОБА_2 в судовому засіданні 11.11.2024 року пояснила, що бажає, щоб діти жили з нею, тому що вона їх народила, вигодувала, виховувала і хоче жити з ними. Наразі дітей виховують батьки позивача, а не особисто він. Діти не хочуть проживати з нею, бо вона суворіша у вихованні, ніж тато. Крім того, ОСОБА_1 та його батьки налаштовують дітей проти неї. Зазначила, що її співмешканець не ображав дітей, вони ставилися до дитини добре, хотіли навчити дитину самостійності. Пояснила, що зі своїми батьками не спілкується, стосунки з ними погіршилися, тому що вона вирішила розлучитися з позивачем. Підтвердила, що дійсно не була в навчальних закладах, де навчаються діти та на святах у них, участі в шкільному житті дітей вона не приймала, не забирала їх на канікули, однак спілкується з дітьми, телефонує їм, пише смс-повідомлення, надсилає подарунки та солодощі на дні народження. Її насторожує, те що діти рідко виходять з нею на зв`язок. Зазначила, що вона готова залишити свого співмешканця заради дітей, якщо вони будуть проти того, щоб жити з ним.

В судовому засіданні 17.12.2024 року в присутності педагога - представника органу опіки та піклування Пасічнік Л. були опитані діти сторін. Старший син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив суду, що однаково любить і батька, і матір, але проживати хоче з батьком та своїм молодшим братом, оскільки разом з матір`ю проживає інший чоловік, з яким він відчуває себе незручно. Крім того, зазначив, що хотів, аби матір проводила з ним більше часу, забирала його до себе на вихідні та на канікули.

Молодший син сторін ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні повідомив, що ображений на матір, виявив бажання проживати з батьком.

Суд вважає, що побажання дітей були щирими та такими, які відповідають їх найвищим інтересам.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, опитавши у якості свідків дітей сторін, дослідивши надані суду письмові докази, фото- та відеоматеріали, суд приходить до висновку про те, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підстави вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17).

Судом встановлено, що з 28.04.2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області, актовий запис № 5 /т.1 а.с.11/.

Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.02.2023 року /т.1 а.с.12/.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх синів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 08.02.2013 року, актовий запис № 3 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Доманівським районним відділом державної реєстрації актівцивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 28.03.2018 року, актовий запис № 83 /т.1 а.с.13, 15/.

Малолітні діти були зареєстровані по АДРЕСА_2 разом з батьком та матір`ю, що підтверджується довідками № 1796 та № 1795 Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 28.05.2020 року та довідкою квартального комітету № 54 від 27.04.2023 року /т.1 а.с.14, 16, 54/.

Проте відповідно до довідки Виконавчого комітету Мигіївської сільської ради від 14.02.2023 року № 152 /т.1 а.с.18/ ОСОБА_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 , до складу його сім`ї за місцем проживання входить: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_13 , син - ОСОБА_8 , син - ОСОБА_9 .

Згідно довідки Виконавчого комітету Мигіївської сільської ради від 16.06.2023 року № 426 /т.1 а.с.19/ ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 , до складу його сім`ї за місцем проживання входить: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_13 , син - ОСОБА_8 .

Житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності батьку позивача за первісним позовом - ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом виконавчого комітету Лисогірської сільської ради народних депутатів про право приватної власності на будівлю від 16.11.1988 року /т.1 а.с.22/.

Син ОСОБА_8 навчається у 4-му класі Лисогірського ліцею з 24.01.2023 року, що підтверджується довідкою Лисогірського ліцею Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 14.02.2023 року № 17 /т.1 а.с.20/.

21.02.2023 року ОСОБА_1 подав заяву про прийом сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дошкільного закладу, а з 02.10.2023 року дитина відвідує Лисогірський ЗДО «Світлячок», що підтверджується довідкою закладу дошкільної освіти «Світлячок» від 02.10.2023 року № 2 /т.1 а.с.111/.

Відповідно до характеристики начальника 23 ДПРЧ 5ДПРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області Письменського О. позивач за первісним позовом ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого пожежного-рятувальника 23 ДПРЧ 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області. За період служби зарекомендував себе як старанний, дисциплінований та відповідальний працівник, працює доба через три доби, сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, дисциплінарних стягнень не має /т.1 а.с.17/.

З характеристики ОСОБА_8 , учня 4-го класу, наданою Лисогірським ліцеєм Мигіївської сільської ради, вбачається, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 займався влаштуванням дитини до школи, він як батько піклується дитиною та приділяє увагу вихованню сина. До школи водить ОСОБА_4 батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_13 /т.1 а.с.21/.

Згідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї/особи ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 від 03.04.2023 року № 45, складеного органом опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, під час обстеження встановлено, що умови проживання добрі. Кімнати облаштовані меблями. В будинку прибрано, тепло. Дитина проживає в окремій кімнаті, в якій розташоване окреме спальне місце, місце для навчання та проведення дозвілля. Так як батько має двох дітей, то для другої дитини також створена окрема кімната, яка облаштована всім необхідним для гармонійного проживання ще однієї дитини /т.1 а.с.23-33/.

Також судом встановлено, що відповідно до довідки та характеристики ТОВ «Смартлаб» від 25.07.2023 року та від 07.07.2023 року ОСОБА_2 має неповну вищу освіту за спеціальністю «Акушерська справа», працює в ТОВ «Смартлаб» на посаді акушерки з 13.10.2021 року по теперішній час, її графік роботи з понеділка по п`ятницю з 07:00 години по 12:40 годину. ОСОБА_2 за період роботи дисциплінарних стягнень у вигляді доган не мала, зарекомендувала себе як привітний і сумлінний працівник, є пунктуальним та відповідальним працівником /т.1 а.с.113-114/.

Відповідно до характеристики, виданої головою квартального комітету від 07.07.2023 року ОСОБА_2 проживає без реєстрації у АДРЕСА_3 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 , скарг та нарікань від сусідів не надходило, ОСОБА_2 чесна, порядна та охайна жінка /т.1 а.с.56/.

Житловий будинок по АДРЕСА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.05.2019 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А., належить ОСОБА_14 , яка відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17.11.2006 року Відділом РАЦС Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області, є матір`ю її співмешканця ОСОБА_7 /т.1 а.с.62-64, 66/.

ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога в психо-наркологічному диспансерному відділенні КНП «ПЦМБЛ» не перебуває, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з приводу захворювання не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «ПЦМБЛ» Первомайської міської ради від 21.07.2023 року № 577 /т.1 а.с.57/.

Відповідно до характеристики, наданої сусідами ОСОБА_7 від 08.07.2024 року він з січня 2023 року проживає по АДРЕСА_3 разом зі своєю дружиною ОСОБА_15 , раніше з ними проживав син ОСОБА_16 від першого шлюбу - ОСОБА_5 , а її старший син ОСОБА_4 періодично приїздив до них на деякий час. ОСОБА_7 відводив ОСОБА_5 до дитячого садочку, проводив з ним вільний час, у вихідні вони всією сім`єю гуляли, діти гарно ставилися до ОСОБА_7 , суперечок між ними не було. ОСОБА_7 ввічливий, спокійний та доброзичливий. /т.2 а.с.102/.

З довідки Первомайського ліцею «Престиж» Первомайської міської ради Миколаївської області від 06.07.2023 року № 191 вбачається, що дитина ОСОБА_8 дійсно навчався в Первомайському ліцеї «Престиж» Первомайської міської ради Миколаївської області з 2-го по 4-й клас. Був зарахований до 2-го класу 15.06.2020 року та відрахований з 4-го класу 23.01.2023 року /т.1 а.с.58/.

Відповідно до довідки ЗДО № 3 «Дюймовочка» від 05.07.2023 року № 103 та характеристики від 21.07.2023 року № 107 ОСОБА_17 регулярно відвідує заклад дошкільної освіти. З 08.03.2023 року по 26.06.2023 року дитину приводить, забирає, відвідує батьківські збори та вчасно платить за харчування мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 не підтримує контакт з закладом дошкільної освіти, де виховується дитина, не спілкується з педагогами, які навчають та виховують сина, не цікавиться його життям. Дитина виховується в неповній сім`ї. Фізичний та розумовий розвиток хлопчика відповідає віковій нормі /т.1 а.с.59-60/.

З висновку Мигіївської сільської ради від 19.10.2023 року № 1871 про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що кожен з батьків здатний та готовий до виховання дітей, вміє використовувати відповідні знання та вміння відповідно до своєї моделі родини, батьки здатні задовольняти потреби своїх дітей на достатньому рівні, люблять та поважають їх. Старший син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності шкільного психолога висловив своє бажання проживати з батьком. Діти влаштовані до ліцею та садочку, ОСОБА_4 відвідує секції з волейболу та баскетболу при Лисогірському ліцеї, тому зміна місця проживання дітей може мати негативні наслідки для їх психоемоційного стану. За таких обставин орган опіки і піклування Мигіївської сільської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , зазначаючи, що це буде відповідати найвищим інтересам дітей /т.1 а.с.105-107/.

Відповідно до висновку про проведення психодіагностики Первомайським центром соціальних служб від 17.10.2023 року № 581/5-01-21 кожний з батьків здатний та готовий до виховання дітей, вміє використовувати відповідні знання та вміння відповідно до своєї моделі родини. Батьки здатні задовольнити потреби дітей на достатньому рівні, люблять та поважають своїх дітей. Враховують інтереси та потреби дітей /т.1 а.с.108-110/.

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини за адресою фактичного місця проживання матері ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 створені всі належні умови для проживання та виховання дітей. Кімнати вмебльовані всім необхідним для проживання, в будинку чисто, охайно, для дітей виділена окрема кімната, діти забезпечені всім необхідним для проживання та навчання /т.1 а.с.112/.

З листа начальника Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Лопатіна В.В. від 10.07.2023 року вбачається, що заява ОСОБА_2 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_1 взяв до себе на тиждень їх спільну п`ятирічну дитину, яку відмовляється повертати, не містить ознак кримінального правопорушення. Крім того, вказано, що ОСОБА_1 , якого було опитано та відібрано пояснення, пояснив, що дитина не хоче повертатися до матері, починає плакати, просить залишитися у батька. Наразі питання про визначення місця проживання дітей вирішується в судовому порядку /т.1 а.с.61/.

Судовим наказом Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.03.2024 року у справі № 484/1404/24, провадження № 2-н/484/177/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісця, починаючи з 12.03.2024 року і до досягнення дітьми повноліття /т.2 а.с.122/.

З листа Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області від 31.07.2024 року вбачається, що на їх виконанні перебуває виконавче провадження № 74609136 щодо виконання вищезазначеного судового наказу. 03.04.2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 04.04.2024 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Станом на 01.08.2024 року заборгованість боржника складає 265 грн. 18 к. /т.2 а.с.120-121/.

Частиною 3 статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.ч.2, 8-9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Стаття 8 Конвенції про права дитини включає як право батьків на вжиття заходів для повернення дитини, так і обов`язок національних органів влади вживати такі заходи. Зазначене застосовується не лише у справах, пов`язаних із обов`язковим відібранням дітей на державне утримання та вжиттям заходів соціального захисту, а також у справах, у яких між батьками та іншими членами сім`ї дитини виникає спір щодо спілкування з дитиною та її проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Hokkanen v. Finland» від 23.09.1994 року та у справі «Fuєcг v. Romania» від 13.07.2010 року).

Крім того, таке спілкування, а також його характер та обсяг обумовлюються обставинами кожної справи та повинні визначатися з урахуванням основних інтересів дитини. Незважаючи на те, що національні органи влади зобов`язані максимально сприяти такій взаємодії, будь-який обов`язок застосування примусу з цих питань має бути обмежено, оскільки мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам за статтею 8 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996 року).

Відповідно до ч.1 ст. 18, ч.1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків, відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною), можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Загальні положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року у справі «M.S. v. UKRAINE» суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

В рішенні ЄСПЛ у справі «HUNT v. UKRAINE» від 07.12.2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає суду підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, з огляду на об`єктивні обставини спору, а вже потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини суду необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже при розгляді справ щодо місця проживання дитини суд насамперед повинен виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Згідно з ч.ч.4-5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зазначений висновок був отриманий судом 19.10.2023 року від органу опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вбачається, що він відповідає вимогам закону, є мотивованим та аргументованим.

Визначаючи місце проживання дітей, розуміючи, що спір стосується чутливої сфери правовідносин, в яких батьки не дійшли спільного рішення, суд надає першочергове значення саме найкращим інтересам дітей, що не впливатиме на їх взаємовідносини з іншим з батьків, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого та підтвердженого матеріалами справи висновку про те, що і батько, і матір в однаковій мірі люблять своїх синів, відіграють важливу роль в житті дітей, постійно піклуються про них, займаються з ними, виховують їх, з турботою створюють для їх життя та розвитку найкращі умови проживання, які відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання кожного з батьків, є належними та комфортними, кожний з батьків готовий та бажає, щоб діти проживали саме з ним.

Однак при розгляді справ про визначення місця проживання дитини (дітей) у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із учасників домашнього насильства, суд повинен перевіряти обставини чи зазнавала дитина домашнього насильства у будь-якій формі, чи стала свідком (очевидцем) такого насильства. ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_1 та його батько спричинили їй та її співмешканцю тілесні ушкодження.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що було розпочате кримінальне провадження № 12023153110000311 від 29.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, за заявою ОСОБА_1 про те, що 28.10.2023 року близько 19:00 години по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в ході сумісної бійки спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя. 04.07.2024 року кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення /т.2 а.с.96/.

Згідно відповіді Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 16.07.2024 року у кримінальному провадженні № 12023153110000310, розпочатому на підставі заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, до суду скеровано обвинувальний акт /т.2 а.с.100/. Фактичні обставини заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення також підтверджуються повідомленням про прийняття і реєстрацію її заяви від 29.10.2023 року та витягом з ЄРДР від 29.10.2023 року /т.1 а.с.142, 144/.

Крім того, з повідомленням про прийняття і реєстрацію заяви ОСОБА_12 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України від 29.10.2023 року та витягу з ЄРДР від 29.10.2023 року вбачається, що за його заявою розпочато кримінальне провадження № 12023153110000309 /т.1 а.с.143, 145/.

Також згідно відповіді Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 16.07.2024 року ОСОБА_12 повідомлено про те, що він може з`явитися до відділу поліції для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12023153110000309 за ч.1 ст. 125 КК України /т.2 а.с.101/.

Медичні документи, а саме: довідка КНП «ПЦМБЛ» № 1506 щодо ОСОБА_1 від 28.10.2023 року, заключення МРТ правого плечового суглобу ОСОБА_1 від 13.11.2023 року, виписка № 1813 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 27.12.2023 року /т.2 а.с.97-99/, акт судово-медичного дослідження (обстеження) з 30.10.2023 року по 31.10.2023 року № 388 ОСОБА_2 /т.1 а.с.146-147/ та акт судово-медичного дослідження (обстеження) з 30.10.2023 року по 31.10.2023 року № 388 ОСОБА_7 /т.1 а.с.148-149/ свідчать про те, що внаслідок зазначеного вище конфлікту у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та у ОСОБА_7 були наявні тілесні ушкодження.

Вироком суду від 21.12.2023 року у кримінальній справі № 484/6481/23, провадження № 1-кп/484/445/23 за обставинами, які відбулися 28.10.2023 року близько 18:00 години біля території домоволодіння по АДРЕСА_1 між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклого конфлікту та раптово виниклих неприязних відносин сталася суперечка, в ході якої ОСОБА_10 заподіяв ОСОБА_2 один удар металевою трубою в область лівого попереку тулубу, ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн. /т.2 а.с.117/.

Крім того, у вироці суду зазначено, що потерпіла, ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що обвинуваченого пробачила, просила суворо не карати, що свідчить про те, що конфлікт між нею та обвинуваченим вичерпаний, винний поніс покарання, передбачене законом.

Отже зазначені вище документи вказують на те, що між ОСОБА_1 , його батьком ОСОБА_10 з однієї сторони та ОСОБА_2 і її співмешканцем ОСОБА_7 з іншої сторони 28.10.2023 року по АДРЕСА_1 за місцем проживання дітей виник конфлікт, внаслідок якого його учасники отримали тілесні ушкодження.

Суд приходить до висновку про те, що поведінка матері щодо різкої зміни її постійного місця проживання з будинку, в якому діти проживали зі свого народження до моменту розірвання шлюбу батьків, на місце проживання зі стороннім для дітей чоловіком, суперечить принципу розумної турботи про дітей, оскільки найкращим інтересом дітей є забезпечення їх розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційній стабільності та матеріальній забезпеченості. Суд вважає, що таким місцем наразі є місце проживання батька дітей.

В наданій справі відсутня жодна інформація, яка б вказував на те, що малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазнавали домашнього насильства у будь-якій формі. Той факт, що вони були свідками (очевидцями) конфлікту, який виник між близькими їм людьми, негативно впливає на їхній дитячий психоемоційний стан, однак суд вважає, що визначення місця проживання дітей з батьком, де вони довгий час знаходяться та мають власні соціальні зв`язки, а також перебування дітей у колі рідних людей допоможе їхній дитячій психіці якнайшвидше відновитися до нормального, емоційно стабільного стану.

Суд звертає увагу на те, що сім`я є значною цінністю для розвитку дитини і в разі якщо вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, заради психологічного здоров`я дітей повинні віднайти способи захистити їх і забезпечити саме тим, що їм потрібно для того, щоб діти зростали у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалися та не зазнавали негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема, суду, з метою забезпечення належних стосунків між дітьми та батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.

При цьому суд наголошує, що дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

З урахуванням зазначеного, враховуючи наведені положення міжнародного права та національного законодавства, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, враховуючи інтереси малолітніх дітей, які в судовому засіданні зазначили, що бажають проживати з батьком; вік дітей, їх психологічний стан та особливості фізичного розвитку, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також, дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами батьків на їх виховання і обов`язком батьків діяти в інтересах дітей, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за місцем проживання батька ОСОБА_1 .

Оскільки спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що проживання синів з батьком відповідатиме принципу забезпечення найкращих інтересів дітей та є пріоритетним при вирішенні наданої справи.

Зазначене рішення на думку суду жодним чином не обмежить матір в її правах та обов`язках щодо спільного виховання та можливості спілкування з дітьми. У разі виникнення обставин, які перешкоджатимуть матері у спілкуванні з дітьми, вона не позбавлена права вирішувати ці питання в судовому порядку.

Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки про відшкодування судових витрат заявлено лише стороною позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , в задоволенні якого судом відмовлено, то судові витрати сторони позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 280, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з батьком, - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 .

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей з матір`ю, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04056575, адреса: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376937, адреса: с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223.

Повний текст судового рішення виготовлено 17.12.2024 року.

СУДДЯ: