Постанова

від 11.12.2024 по справі 915/1704/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1704/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Алієва К.О.,

за участю представників учасників справи:

від Банка Цалованська-Луференко Я.Л.,

від ТОВ «Буддуес» - Лихолат І.С.,

від ТОВ «Валдпро» - не з`явився,

від ОСОБА_1 Курило Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024, ухвалене суддею Смородіновою О.Г., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 15.07.2024

у справі № 915/1704/23

за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»

до відповідачів:

1. Товариства с обмеженою відповідальністю «Буддуес»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Валдпро»;

3. ОСОБА_1 ;

про: стягнення 2730931,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «Банк Альянс» (далі Банк) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства с обмеженою відповідальністю «Буддуес» (далі ТОВ «Буддуес»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Валдпро» (далі ТОВ «Валдпро») та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), в якому просило суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 2730931,31 грн, з яких: 2715308,98 грн відшкодування по сплаченій вимозі та 15622,33 грн процентів.

В обґрунтування позовних вимог Банк зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Буддуес» зобов`язань за укладеним між останнім з Товариством с обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі ТОВ «ОГС України») договором підряду, забезпеченим Гарантією згідно договору про надання гарантії, Банк отримав від ТОВ «ОГС України» вимогу та сплатив останньому 3514920 грн., у зв`язку з чим отримав право регресної вимоги до ТОВ «Буддуес», а також до ТОВ «Валдпро» та ОСОБА_1 , як Поручителів.

ТОВ «Буддуес» заперечувало проти задоволення позову, зазначаючи, зокрема, що ним належним чином виконувались та не порушувались умови договору підряду, а тому у ТОВ «ОГС України» були відсутні передбачені законом та договором підстави для звернення до Банка з вимогою про сплату коштів за банківською гарантією. Також зазначено, що дане питання досліджується Господарським судом міста Києва у справі № 910/15991/23.

ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення позову, зокрема, зазначав, що банківська гарантія складена у такий спосіб, який не дозволяє однозначно встановити на забезпечення виконання якого зобов`язання ТОВ «Буддуес» перед ТОВ «ОГС України» вона надана. Крім того, 31.07.2023 року Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою Палатою було видано ТОВ «Буддуес» сертифікат № 3200-23-3451, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що унеможливлює виконання зобов`язань за договором підряду. Тобто гарантійний випадок не настав, так як ТОВ «Буддуес» не допускало порушення умов договору підряду, а строк виконання його зобов`язань продовжено на строк існування форс-мажорних обставин. Отже, вимоги Банка до ТОВ «Буддуес» за договором про надання гарантії не засновані на договорі та законі, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Також відповідач зазначав, що розрахунок позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 у справі № 915/1704/23 позов Банка задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на його користь в порядку регресу суму відшкодування по сплаченій вимозі в розмірі 2683418,44 грн та суму заборгованості за процентами в розмірі 4463,53 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення відшкодування по сплаченій вимозі в розмірі 31890,54 грн та суми заборгованості за процентами у розмірі 11158,80 грн відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що Банком підтверджено право як на зворотну вимогу (регрес) до ТОВ «Буддуес» як Принципала, так і на солідарне стягнення грошових коштів з Поручителів.

Суд вихилив заперечення відповідачів та зазначив, шо їх доводи про належне виконання ТОВ «Буддуес» зобов`язань за договором підряду та про відсутність у ТОВ «ОГС України» підстав для звернення до Банка з вимогою про сплату коштів за Банківською гарантією, спростовуються обставинами, встановленими судами у господарській справі № 910/15991/23.

Також суд вихилив доводи відповідача про те, що Банківська гарантія складена таким чином, що не дозволяє однозначно установити порушення якого саме зобов`язання вона забезпечує, оскільки це також, за висновком суду, не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо посилання відповідачів на існування форс-мажорних обставин, суд зазначив, що це також повністю спростовуються обставинами, встановленими судами у справі № 910/15991/23.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено наступне:

- ОСОБА_1 не був учасником справи № 910/15991/23, а тому суд помилково посилався на її обставини, як на преюдицію;

- з тексту рішення суду у справі № 910/15991/23 не вбачається, що суд досліджував наявність об`єктивних перешкод для належного виконання підрядником робіт.

- суд лише обмежився на факти, встановлені рішенням суду у справі № 910/15991/23, та не досліджував обставини даної справи;

- за змістом пунктів 8.4., 8.5. договору підряду настання наслідків непереборної сили не обумовлено своєчасним повідомленням про настання форс-мажорних обставин;

- суд не надав належної оцінки наявному в матеріалах цієї справи сертифікату про форс-мажорні обставини;

- наданими відповідачем доказами підтверджується, що як мінімум 258 днів діяльність відповідача була неможлива через активні бойові дії за його місцезнаходженням. В подальшому та до теперішнього часу така діяльність ускладнена через повітряні тривоги та періодичні відключення електроенергії, що затримує виконання робіт у строк;

- гарантійний випадок не настав, так як відповідач не порушував умови договору;

- ні договір про надання гарантії, ні договір підряду, ні тендерна документація не дозволяють однозначно встановити, що забезпеченим є саме обов`язок ТОВ «Буддуес» завершити підрядні роботи до 11.08.2023;

- Банк у позовній заяві посилається на дві взаємовиключні правові підстави для відшкодування 30% річних на несплачену суду відшкодування.

До апеляційної скарги скаржником додані нові докази, а саме:

- вимоги до банківської гарантії забезпечення виконання договору (додаток 6.2 до тендерної документації);

- примірна форма банківської гарантії забезпечення виконання договору;

- примірна форма банківської гарантії / стендбай аккредитиву забезпечення виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ст. 258 ГПК України, встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 49156,76 грн (за належними реквізитами).

15.08.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору, а саме платіжну інструкцію від 14.08.2024 №0.0.3820812758.1 на суму 49156,76 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 у справі № 915/1704/23, встановлено іншим учасникам справи строк до 20.09.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань та призначено дану справу до розгляду на 22.10.2024 о 13:45 год.

18.09.2024 від ТОВ «Буддуес» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримано її доводи та вимоги.

20.09.2024 від АТ «Банк Альянс» також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.

Крім того, 18.09.2024 від ТОВ «Буддуес», 14.10.2024 від АТ «Банк Альянс» та 16.10.2024 від Грука В.М. надійшли заяви про участь їх представників в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, які ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та 16.10.2024 задоволені.

У зв`язку з перебуванням 22.10.2024 головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці, судове засідання, призначене на 22.10.2024 о 13:45 год. не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 у справі № 915/1704/23 поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, у розумний строк та повідомлено учасників справи № 915/1704/23, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 19.11.2024 о 13:45 год.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відрядженні з 18.11.2024 по 19.11.2024 (відповідно до наказу голови суду від 15.11.2024 № 295-в), розгляд апеляційної скарги 19.11.2024 о 13:45 год. не відбувся, про що була складена відповідна довідка.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 повідомлено учасників справи № 915/1704/23, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 відбудеться 11.12.2024 о 15:30 год. Одночасно надано можливість представникам ТОВ «Буддуес», АТ «Банк Альянс» та представнику Грука В.М. взяти участь у судовому засіданні 11.12.2024 о 15:35 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

04.12.2024 від ТОВ «Буддуес» надійшла ще одна заява (вх. № 4603/24) про участь іншого його представника (адвоката Лихолата І.С.) у судовому засіданні 11.12.2024 о 15:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 09.12.2024 задоволена.

В судове засідання 11.12.2024 в режимі відеоконференції з`явились представники ТОВ «Буддуес», АТ «Банк Альянс» та ОСОБА_1 .

Представник ТОВ «Валдпро» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

В судовому засіданні колегія суддів, розглянувши додані скаржником до апеляційної скарги нові докази (додаток № 3 до апеляційної скарги), дійшла наступних висновків.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Відповідач не скористався таким правом та не надав до відзиву на позовну заяву вищевказані документи.

Частинами 4, 5 ст. 80 ГПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 ГПК України.

Наведені положення ГПК України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи». При цьому, тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Така правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 08.09.2022 у справі № 910/5011/18, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14 та від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що неподання відповідачем відповідних доказів в суд першої інстанції залежало виключно від суб`єктивної поведінки самого відповідача, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії.

За таких підстав, колегія суддів не приймає надані відповідачем до апеляційної скарги докази (вимогу до банківської гарантії забезпечення виконання договору (додаток 6.2 до тендерної документації); примірну форму банківської гарантії забезпечення виконання договору; примірну форму банківської гарантії/стендбай аккредитиву забезпечення виконання договору).

Представник Грука В.М. просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 у даній справі, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник ТОВ «Буддуес» підтримав доводи та вимог апеляційної скарги.

Представник АТ «Банк Альянс» заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).

Враховуючи приписи вказаної норми, доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 у даній справі лише в частині задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, 19.08.2021 між Банком (Гарант) та ТОВ «Буддуес» (Принципал) укладено договір про надання гарантії № 10568-21 (далі договір гарантії), відповідно до предмету якого Гарант зобов`язується надати на користь ТОВ «ОГС України» (Бенефіціара) Гарантію виконання умов договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору за умови виконання Принципалом зобов`язання, передбаченого п. 4.3.1 цього Договору, та укладення договору забезпечення (договорів забезпечення), передбаченого (передбачених) п. 2.13 цього Договору (п. 2.1. договору гарантії).

Гарантія надається відповідно до проекту договору на закупівлю, згідно ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ для процедури закупівлі відкриті торги по предмету закупівлі: «Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорожі з захистом периметру, системи відео спостереження та контролю доступу промислових майданчиків та ГРС Бердичівського ЛВУМГ)», затвердженої на засіданні тендерного комітету (протокол № 21_0417_п від « 13»травня 2021 року) зі змінами, внесеними згідно протоколу від « 15» червня 2021 року № 21_0417_п зм-1, згідно оголошення UA-2021-05-14-009797-с на офіційному сайті pzorro.gov.ua//, який буде укладено між Принципалом та Бенефіціаром, надалі Основне зобов`язання (п. 2.2. договору гарантії).

У відповідності до цього Договору Гарант зобов`язується надати на користь Бенефіціара гарантію, та сплатити Бенефіціару грошові кошти за Гарантією при настанні Гарантійного випадку відповідно до умов Гарантії (п. 2.4. договору гарантії).

Умови надання Гарантії відповідають вимогам Основного зобов`язання, Заяви, в т.ч, Гарантія надається: безвідклична, безумовна. Гарантія діє по « 14» жовтня 2023 року включно. Валюта Гарантії: гривня. Гранична сума Гарантії становить 3514920 грн (980). Зобов`язання Гаранта за Гарантією обмежуються сумою, визначеною в п. 2.8 цього договору (пункти 2.5. - 2.9. договору гарантії).

Принципал підписанням цього Договору підтверджує, що умови Гарантії в цілому та зміст Гарантії відомі Бенефіціару, схвалені та прийняті ним (п. 2.12. договору гарантії).

Зобов`язання Принципала перед Банком за ним договором забезпечуються (надалі договір забезпечення):

- всім майном та грошовими коштами Принципала, на яке може бути звернуто стягнення відповідно до вимог чинного законодавства України; та/або

- неустойкою (пеня, штраф), передбаченою умовами цього Договору; та/або

- порукою фізичної особи ОСОБА_1 за відповідним договором поруки, який укладається в день підписання цього Договору, та

- порукою юридичної особи ТОВ «Валдпро» за відповідним договором поруки, який укладається в день підписання цього Договору, та

- заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку, згідно договору банківського вкладу № 97978-Д/1 від 01.07.2021 в АТ «Банк Альянс», за відповідним договором застави, який укладається в день підписання цього Договору, та

- грошовим забезпеченням (покриттям) відповідно до п. 6.2 цього договору.

У випадку настання Гарантійного випадку та сплати Банком коштів на вимогу Бенефіціара, невиконання Принципалом будь яких грошових зобов`язань перед Банком або в інших випадках, передбачених цим Договором, Банк здійснює списання (в т.ч. договірне) грошової суми з рахунку грошового покриття.

У випадку припинення дії Гарантії відповідно до умов Гарантії та наявності заборгованості Принципала за комісійною винагородою та/або штрафними санкціями, та/або іншої заборгованості за цим Договором, Банк має право здійснити погашення такої заборгованості Принципала за рахунок Грошового покриття. У разі наявності вимоги Бенефіціара, надісланої в строк дії Гарантії, Банк не повертає Грошове покриття Принципалу до отримання Банком письмової відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією чи звільнення Банку від зобов`язань з оплати вимоги Бенефіціара в інший законний спосіб.

Принципал не має права вимагати повернення суми Грошового покриття до припинення зобов`язань Банка за Гарантією, або до настання інших обставин, передбачених цим Договором.

Умови щодо іншого забезпечення передбачаються у відповідних договорах забезпечення (п. 2.13. договору гарантії).

Гарант має право, зокрема: на договірне списання грошових коштів з рахунку (рахунків) Принципала відповідно до умов цього Договору (п. 4.1.8 договору гарантії).

Враховуючи положення ст. 569 ЦК України, сторони домовились, що Банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до Принципала (Регрес) у розмірі всіх сум, сплачених Банком за Гарантією, процентів, пені та будь-яких штрафів (збитків). Достатньою підставою для виникнення зобов`язання Принципала відшкодувати вказані кошти (в т.ч. витрати, збитки, процент, пеню тощо) є факт здійснення Гарантом платежу на вимогу Бенефіціара. Відшкодування має бути здійснено Принципалом своєчасно та незалежно від відповідності/невідповідності сплати Банком сум за Гарантією передбаченому Гарантією порядку такої сплати, а також незалежно від факту доведеності Бенефіціаром настання гарантійного випадку за Гарантією, дійсності Вимоги чи відсутні гарантійного випадку за Гарантією на бачення Принципала.

У випадку невиконання Принципалом зворотної вимоги, Банк має право задовольнити своє право регресної вимоги за рахунок наданого забезпечення за цим Договором, у тому числі за рахунок грошового покриття (п. 4.1.9. договору гарантії).

Принципал зобов`язується, зокрема: в день здійснення Гарантом платежу за Гарантією на користь Бенефіціара відшкодувати Гаранту суму коштів, сплачену Бенефіціару, по Гарантії у зв`язку з виникненням у Гаранта регресної вимоги до Принципала (п. 4.3.10. договору гарантії).

У разі виплати Гарантом грошових сум по Гарантії за рахунок інших джерел, ніж сформоване Грошове покриття, Принципал зобов`язаний відшкодувати Гаранту суму відшкодування в строк та в порядку, визначеному цим Договором.

В разі порушення строків відшкодування що передбачені цим Договором, відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання встановлюється у розмірі 30% річних в гривні, та нараховується виключно на прострочену суму відшкодування, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем повного погашення. Такий розмір процентної Ставки є іншим розміром процентів (ст.625 ЦК України), що встановлений цим Договором, в разі прострочення виконання грошового зобов`язання від не сплаченої Принципалом суми відшкодування або її не сплаченої частини, який погоджений Сторонами.

Якщо сума відшкодування (її частина) буде відшкодована за рахунок кредиту, що буде наданий Принципалу на Підставі цього Договору або окремого кредитного договору, положення цього пункту Договору, що стосуються відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, не застосовується до суми відшкодування, відшкодованої за рахунок кредитних коштів (п. 4.3.12. договору гарантії).

Проценти нараховуються з дня перерахування (сплати) Гарантом грошових коштів Бенефіціару за Гарантією до моменту фактичного повернення/відшкодування Принципалом Гаранту у повному обсязі всієї суми відшкодування (п. 4.3.12.1. договору гарантії).

Проценти нараховуються виходячи із умови, щодо розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці (п. 4.3.12.4. договору гарантії).

Проценти нараховуються виходячи із умови, що враховується перший день перерахування (сплати) Гарантом грошових коштів за Гарантією Бенефіціару і не враховується день фактичного повернення/відшкодування Принципалом у повному обсязі грошових коштів, сплачених Гарантом за Гарантією (п. 4.3.12.5. договору гарантії).

Проценти, нараховані за місяць відповідно до умов цього Договору, Принципал зобов`язаний сплачувати на рахунок, який зазначається у відповідному письмовому повідомленні Банку (Гаранта), щомісяця, не пізніше 05 числа місяця (включно), наступного за тим, за який вони нараховані. Якщо день сплати Принципалом проценті припадає на вихідний або святковий (неробочий) день, сплата процентів здійснюється Принципалом в наступний банківський день, що слідує за вихідним або святковим (неробочим) днем (п. 4.3.12.6 договору гарантії).

Протягом 1 банківського дні від дати отримання Вимоги Бенефіціара по Гарантії, Гарант письмово повідомляє Принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалося умовами Гарантії) (п. 6.1. договору гарантії).

Принципал в строк, визначений у письмовій вимозі Гаранта зобов`язаний:

- в разі якщо Грошове покриття Принципалом не було сформоване раніше, перерахувати Гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній Гарантом та необхідній для виконання Вимоги Бенефіціара на оплату по Гарантії, на рахунок Грошового покриття, зазначений Гарантом (п. 6.2.1 договору гарантії).

- письмово повідомити Гаранта про виявлені невідповідності у вимозі та/або у доданих до вимоги Бенефіціара документах умовам Гарантії (п. 6.2.2 договору гарантії).

- за умови відсутності власних грошових коштів, необхідних для виконання вимоги Бенефіціара, та сплати Банком коштів за вимогою Бенефіціара, звернутись до Банку з клопотанням про надання кредиту строком не більш ніж на 6 (шість) місяців та з цільовим призначенням - погашення заборгованості перед АТ «Банк Альянс» за сплаченою вимогою Бенефіціара за Гарантією (п. 6.2.3. договору гарантії).

Гарант повинен розглянути Вимогу Бенефіціара разом з доданими до неї документами та прийняти рішення за результатами такого розгляду протягом строку, встановленого в Гарантії та:

- або переказує на рахунок Бенефіціара суму, розмір якої не перевищує суму Гарантії (п. 2.8 цього Договору та з урахуванням п. 2.9 цього Договору);

- або повідомляє Бенефіціара про відмову у задоволенні цієї вимоги;

- або укладає з Принципалом (який буде боржником) кредитний договір з метою надання йому кредиту з цільовим призначенням - погашення заборгованості за вимогою Бенефіціара за Гарантією.

Сума коштів Грошового покриття, що залишається після здійснення всіх виплат за Гарантією, якщо вони мали місце, повертається Гарантом на поточний рахунок Принципала. Повернення коштів Грошового покриття здійснюється не пізніше наступного робочого дня після припинення строку дії Гаранти, або не пізніше наступного робочого дня після здійснення платежу за Вимогою, отриманою Гарантом до закінчення строку дії Гарантії, останній день строку платежу за якою наступає після закінчення строку дії Гарантії.

У випадку повного або частково невиконання Принципалом своїх зобов`язань, передбачених Заявою та /або Договором, щодо формування Грошового покриття, необхідного для проведення платежу за Гарантією, або щодо надання застави/іпотеки, або у разі, якщо Гарант з незалежних від нього підстав не може здійснити платіж за Гарантією за рахунок коштів Грошового покриття/ або не може звернути стягнення на предмет застави/іпотеки, Гарант виконує платіж за Гарантією за рахунок інших джерел, ніж сформоване Принципалом Грошове покриття, про що Гарант повідомляє Принципала.

Принципал зобов`язаний відшкодувати Гаранту в порядку Регресу а повному обсязі суми відшкодування, не пізніше наступного робочого дня після здійснення Гарантом платежу за Гарантією, якщо інший строк не встановлений у регресній вимозі.

Порушення Принципалом зазначеного в цьому пункті терміну сплати суми відшкодування, вважається простроченням виконання Принципалом грошового зобов`язання за Договором та встановлюється відповідальність передбачена п. 4.3.12. Договору (п. 6.3. договору гарантії).

Зобов`язання Гаранта перед Бенефіціаром припиняються у разі:

- після здійснення повної сплати Бенефіціару суми коштів, на яку надана Гарантія;

- після закінчення строку дії Гарантії, виданої на підставі цього Договору;

- відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією шляхом повернення Гаранту оригіналу Гарантії, або шляхом подання Гаранту письмового підтвердження або повідомлення Бенефіціара про звільнення Гаранта від зобов`язань за Гарантією;

- у разі настання інших підстав для припинення, передбачених Гарантією, цим Договором та/або чинним законодавством України (п. 7.1. договору гарантії).

19.08.2021, для забезпечення виконання Принципалом зобов`язань за договором гарантії, були укладені наступні договори поруки:

- договір поруки № 10568-21/П/1, укладений між Банком та ТОВ «Валдпро» (Поручитель) щодо зобов`язань ТОВ «Буддуес» (Принципала), відповідно до якого Поручитель поручається перед Банком за виконання ТОВ «Буддуес» зобов`язань за договором про надання гарантії №10568-21 від «19» серпня 2021 року, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно, й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між Банком та Принципалом;

- договір поруки № 10568-21/П/2, укладений між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель) щодо ТОВ «Буддуес» (Принципала), відповідно до якого Поручитель поручається перед Банком за виконання ТОВ «Буддуес» зобов`язань за договором про надання гарантії №10568-21 від « 19» серпня 2021 року, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно, й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між Банком та Принципалом.

Наведені договори поруки містять, зокрема, такі умови:

- порукою забезпечуються наступні зобов`язання Принципала, що випливають з Договору гарантії: повернути Банку суму всіх грошових коштів, сплачених Банком за рахунок власних коштів за гарантією, гранична сума якої складає 3514920 грн (980), в строк та в порядку, визначеному договором гарантії. Строк дії гарантії з 19.08.2021 та діє по 14.10.2023 включно (п. 2.1. договорів поруки); Сплатити: будь-які комісії, розмір і у порядок сплати яких визначений в договорі гарантії; у разі порушення умов договору гарантії сплатити проценти від суми боргу, неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених Договором гарантії; відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у Принципала перед Банком, у зв`язку з укладенням та виконанням Договору гарантії, та які передбачені умовами Договору гарантії; виконати інші зобов`язаний Принципала, які випливають з Договору гарантії (п. 2.2. договорів поруки);

- за виконання зобов`язань за Договором гарантії Поручитель та Принципал відповідають перед Банком як солідарні боржники (п. 4. договорів поруки);

- Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Принципал, включаючи сплату суми, виплаченої Банком на вимогу Бенефіціара, процентів від суми боргу за Гарантією, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених Договором гарантії, відшкодування збитків. Наступним Сторони домовилися, що у разі збільшення або зменшення обсягу зобов`язань Принципала за Договором гарантії (в тому числі зміни розміру суми гарантії, строків виконання зобов`язань за Договором гарантії, тощо), обсяг поруки згідно умов цього Договору без додаткового повідомлення Поручителя та укладання додаткового договору до цього Договору збільшується або зменшується відповідно до обсягу забезпеченого порукою основного зобов`язання таким чином, щоб Поручитель відповідав перед Банком за виконання Принципалом своїх зобов`язань за Договором гарантії в повному обсязі (п. 5 договорів поруки);

- Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, як солідарний боржник, протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання Поручителем вимоги Банка. Датою отримання Поручителем вимоги Банка, направленої рекомендованою чи кур`єрською поштою, є дата її особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача на повідомленні про вручення такої поштової кореспонденції. У разі повернення вимоги (листа) на адресу Банку з іншими поштовими відмітками (в тому мислі закінчення термін зберігання, відсутність адресату за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше), датою отримання Поручителем вимоги Банка є дата відправлення такого повідомлення. Всі вимоги, листи, повідомлення за цим договором також будуть вважатися направленими, зробленими належним чином у разі, якщо вони передаються в електронному вигляді засобами системи «Клієнт-Банк» (або іншого програмного комплексу, до якого Поручитель підключений Банком) з використанням електронних підписів (в т.ч. електронних цифрових підписів, кваліфікованих електронних підписів) у порядку, визначеному законодавством, та договором, укладеним із Поручителем, який передбачає обслуговування Поручителя Банком її тому числі за допомогою відповідного програмного комплексу (п. 8 договорів поруки);

20.08.2021 між ТОВ «Буддуес» (Підрядник) та ТОВ «ОГС України» (Замовник) за результатами публічної закупівлі укладено договір № 2102000092, за умовами якого Підрядник зобов`язався на свій ризик надати Замовнику послуги зі зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (ремонт огорожі з захистом периметру, системи відеоспостереження та контролю доступу промислових майданчиків та ГРС Бердичівського ЛВУМГ), а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

У договорі сторони погодили, зокрема такі умови:

- замовлені роботи Підрядник зобов`язується виконати протягом 720 календарних днів з моменту підписання договору з дотриманням графіку виконання робіт; Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.1, 4.2. договору підряду);

- датою закінчення виконаних Підрядником робіт вважається дата їх прийняття Замовником шляхом підписання акта приймання виконаних робіт, підписаним сторонами (п. 4.3, 5.1. договору підряду);

- Замовник приймає повністю виконані (завершені) роботи. Невиконання, неналежне виконання, часткове виконання робіт Підрядником, вважається невиконанням робіт в цілому. В цьому випадку Замовник має право повернення грошових коштів, якщо вони були сплачені за роботи, та вимагати відшкодування в повному обсязі понесених збитків (п. 6.19. договору підряду);

- жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних або невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливило виконання зобов`язань за договором (п. 8.1. договору підряду);

- сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмові формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом ТПП України (п. 8.2. договору підряду);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання зобов`язань внаслідок дії непереборної сили та/або ненадання сертифікату ТПП України позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності (п. 8.3. договору підряду);

- сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (п. 8.4. договору підряду);

- якщо обставини непереборної сили триватимуть понад 90 календарних днів, то кожна із сторін має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це іншу сторону не пізніше, ніж за 20 календарних днів до очікуваної дати розірвання (п. 8.5. договору підряду);

Пунктом 10.9 договору підряду «Забезпечення виконання зобов`язання» передбачено, зокрема що:

- відповідно до умов тендерної документації процедури закупівлі Підрядник зобов`язується надати Замовнику не пізніше дати укладення договору в забезпечення його виконання безвідкличну, безумовну банківську гарантію на суму 3514 920 грн, що становить 5 % відсотків ціни договору;

- права та обов`язки сторін за цим договором настають за умови настання відкладальної обставини, а саме надання Підрядником Замовнику в забезпечення виконання зобов`язання банківської гарантії, термін дії якої до 14.10.2023;

- у разі невиконання (неналежного виконання) Підрядником зобов`язань за договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог на у мовах визначених гарантією;

- забезпечення виконання повертається у випадках, передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадку нікчемності договору про закупівлю (ст. 43 Закону); згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин) за умови настання граничної дати оплати згідно з умовами договору, протягом 5 банківських днів з дня настання таких обставин.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 750 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань - діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 договору підряду).

На виконання умов вищезазначеного договору гарантії позивачем 19.08.2021 було оформлено Банківську гарантію № 10568-21.

Вказана Банківська гарантія № 10568-21 від 19.08.2021 оформлена позивачем в електронній формі та містить електронний підпис Першого заступника Голови Правління Банку, а також електронну печатку Банку.

Зі змісту Гарантії вбачається, зокрема, таке:

- вид гарантії: Забезпечення виконання договору;

- Гарант: АТ «Банк «Альянс»;

- Бенефіціар: ТОВ «ОГС України»;

- Принципал: ТОВ «Буддуес»;

- Основна угода: договір, що укладаються за результатами процедури закупівлі: «Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорожі з захистом периметру, системи відеоспостереження та контролю доступу промислових майданчиків та ГРС Бердичівського ЛВУМГ) Єдиний закупівельний словник ДК 021-2015: 45340000-2 Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів», згідно оголошення про заплановану закупівлю №UA-2021-05-14-009797-c, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу;

- повна (максимальна) сума Банківської гарантії та валюта: 3514920 грн;

Згідно з Банківською гарантією № 10568-21 від 19.08.2021 Банк безумовно зобов`язався протягом 5 банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги Бенефіціара, оформлено належним чином, та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк Бенефіціара на SWIFT Гаранта, сплатити Бенефіціару повну суму Банківської гарантії, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, окрім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням Принципалом зобов`язань за основним договором.

Гарантія набирає чинності з дати видачі та діє до 14.10.2023 включно. Дострокове припинення Банківської гарантії відбувається за попередньою письмовою згодою Бенефіціара. Гарантія є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони Гаранта, Принципала та Бенефіціара.

Згідно з Банківською гарантією: Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром та/або через ключова ним SWIFT-повідомленням через Банк Бенефіціара на наш SWIFT.

Отже, сторони погодили, що замовлені роботи підрядник зобов`язується виконати протягом 720 календарних днів з моменту підписання договору - до 10.08.2023, тоді як договір діє протягом 750 календарних днів з моменту його підписання - до 09.09.2023. Виконання зобов`язання підрядником забезпечені банківською гарантією, що діє до 14.10.2023, гарантійним випадком за якою є неналежне виконання позивачем основного зобов`язання.

15.09.2023 Банк отримав від Бенефіціара SWIFT-повідомлення-вимогу щодо сплати 3514920 грн у зв`язку з неналежним виконанням Принципалом умов договору підряду, забезпеченого Банківською гарантією.

18.09.2023 Банк звернувся до Принципала з листом за вих. № 21.5/2500, в якому повідомив про отримання SWIFT-повідомлення-вимоги від Бенефіціара (ТОВ «ОГС України») по банківській гарантії та просив протягом 2 робочих днів перерахувати кошти для можливих витрат за гарантією.

26.09.2023 Банк перерахував на вимогу ТОВ «ОГС України» 3514920 грн за Банківською гарантією, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 87127.

27.09.2023 у вимозі № 21.5/2599 Банк вимагав від ТОВ «Буддуес» відшкодувати суму, сплачену за Гарантією, а саме 2715308,98 грн в строки, визначені договором гарантії, але не пізніше 02.10.2023. Частина ж суми в розмірі 799611,02 грн, за даними позивача, не спростованими іншими учасниками, була відшкодована за рахунок коштів, право вимоги яких були зараховані в забезпечення виконання зобов`язань Принципалом за договором гарантії.

Аналогічні вимоги були направлені також і Поручителям ТОВ «Валдпро» та ОСОБА_1 (а.с.33-35 т.1).

В матеріалах цієї справи міститься Сертифікат № 3200-23-3451 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 31.07.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою ТОВ «Буддуес» щодо обов`язку (зобов`язання) надати послуги: Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорожі з захистом периметру, системи відео спостереження та контролю доступу промислових майданчиків та ГРС Бердичівського ЛВУМГ) у термін до 10.08.2023 за договором підряду, укладеним з ТОВ «ОГС України».

Також в матеріалах цієї справи міститься лист ТОВ «Буддуес» від 02.08.2023 за вих № 02/08, адресований ТОВ «ОГС України», в якому зазначає, зокрема, що ТОВ «Буддуес» 28.02.2022 в порядку п. 8.2. договору підряду повідомляло ТОВ «ОГС України» про настання обставин непереборної сили. Також зазначено, що строк дії договору спливає 09.09.2023, що свідчить про необхідність укладення додаткової угоди в частині продовження терміну його дії.

Додатком до вказаного листа є вищезазначений Сертифікат № 3200-23-3451 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023.

У відповідь на лист ТОВ «Буддуес» від 02.08.2023 за вих № 02/08, ТОВ «ОГС України» листом від 28.08.2023 зазначило про відсутність підстав для пролонгації строків виконання робіт та строків дії договору через форс-мажор, посилаючись на те, що в порушення п. 8.2. договору підряду від Підрядника до Замовника не надходило повідомлення про початок обставин непереборної сили.

Колегією суддів також встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/15991/23, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 та Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.09.2024, повністю відмовлено ТОВ «Буддуес» у задоволенні позову до ТОВ «ОГС України», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ «Банк альянс», про стягнення 3514920 грн.

Позовні вимоги у вищевказаній справі були обґрунтовані тим, що ТОВ «ОГС України» (Бенефіціар) безпідставно набуло від АТ «Банк альянс» (Гаранта) кошти в розмірі 3514920 грн за банківською гарантією №10568-21 від 19.08.2021, з огляду на що ТОВ «Буддуес» (Принципал) просив суд стягнути з відповідача 3514920 грн безпідставно набутих коштів.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанції, зазначив, що ТОВ «Буддуес» не надано суду належних доказів на підтвердження наявності обставин, що об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань за договором підряду у визначений пунктом 4.1 договору строк, що в силу п. 8.4 договору могло бути підставою для продовження строку виконання зобов`язань. Також місцевий господарський суд зазначив про належне виконання Банком своїх зобов`язань за банківською гарантією. Крім того, суд зауважив, що матеріали справ не містять належних доказів на підтвердження повідомлення позивачем відповідача у строк, визначений п. 8.2 договору, про початок обставин непереборної сили (форс-мажор) у письмовій формі та надання відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України.

Несплата відповідачем 2715308,98 грн, а також процентів в сумі 15622,33 грн, що загалом складає 2730931,31 грн, стала підставою для звернення Банка до суду з даним позовом про її солідарне стягнення з ТОВ «Буддуес», ТОВ «Валдпро» та ОСОБА_1 .

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив його обґрунтованості та доведеності, зокрема з того, що Банком підтверджено право як на зворотну вимогу (регрес) до ТОВ «Буддуес», як Принципала, так і на солідарне стягнення грошових коштів з Поручителів.

При цьому, як вже зазначалось, рішення суду першої інстанції в частині перерахунку заборгованості (відмови у стягненні відшкодування по сплаченій вимозі в розмірі 31890,54 грн та суми заборгованості за процентами у розмірі 11158,80 грн) не оскаржується, а тому колегією суддів не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) та зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі Положення).

Відповідно до підпункту 9 п. 3 Розділу І вказаного Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Відповідно до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч. 1 ст. 565 ЦК України).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17, від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, від 07.12.2021 у справі № 910/2831/20, 21.12.2021 у справі № 910/17772/20 тощо).

Так, у даній справі, Банк видав гарантію, що є безумовною і безвідкличною, тобто такою, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (постанова Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).

Відповідно до п. 36 розд. V Положення № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта / банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту (пп. 7 п. 2 розд. І Положення №639).

Колегією суддів встановлено, що Банком була отримана SWIFT-повідомленням вимога Бенефіціара від 15.09.2023 №ТОВВИХ-23-12824 щодо сплати 3514920 грн, у зв`язку з неналежним виконанням Принципалом умов договору, укладеного з Бенефіціаром, забезпеченим Гарантією.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 міститься висновок, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить в першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.

Підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням.

Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 910/3500/19).

Так, відповідно до п. 4.1 Договору Підрядник зобов`язався виконати роботи протягом 720 календарних днів з моменту підписання договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3).

Згідно з ч. 1. ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, в матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження виконання Підрядником робіт за Договором у повному обсязі та в строк, передбачений п. 4.1 договору.

Крім того, як вже зазначалось, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/15991/23, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 та Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.09.2024, повністю відмовлено ТОВ «Буддуес» у задоволенні позову до ТОВ «ОГС України», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ «Банк альянс», про стягнення 3514920 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанції, зазначив, що ТОВ «Буддуес» не надано суду належних доказів на підтвердження наявності обставин, що об`єктивно унеможливили виконання зобов`язань за договором підряду у визначений пунктом 4.1 договору строк, що в силу п. 8.4 договору могло бути підставою для продовження строку виконання зобов`язань. Також місцевий господарський суд зазначив про належне виконання Банком своїх зобов`язань за банківською гарантією. Крім того, суд зауважив, що матеріали справ не містять належних доказів на підтвердження повідомлення позивачем відповідача у строк, визначений п. 8.2 договору, про початок обставин непереборної сили (форс-мажор) у письмовій формі та надання відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Аналізуючи положення ч. 7 ст. 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 дійшла висновку про те, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Разом з тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов`язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень. Суд, відхиляючи ці заперечення, повинен мотивувати, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру і вони, дійсно, не є «правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)».

Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ст. 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Отже, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру. Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі (а не виключно) з урахуванням преюдиційних обставин повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду в конкретній справі та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/5814/17).

У постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Колегія суддів зазначає, що дійсно, Грук В.М. не був учасником справи № 910/15991/23, а тому встановлені в ній обставини можуть бути спростовані ним в загальному порядку відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України.

В свою чергу ОСОБА_1 стверджує, що строк виконання робіт Підрядником не порушено, оскільки вони продовжені на строк існування форс-мажорних обставин.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам, колегія суддів зазначає наступне.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

При цьому, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Так, розділом 8 договору підряду визначено, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (п. 8.1 договору).

Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (п. 8.2 договору).

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань (п. 8.3 договору).

Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (п. 8.4 договору).

Насамперед колегія суддів зауважує, що за умовами укладеного між сторонами договору підряду відповідні обставини повинні бути підтверджені саме Торгово-промисловою палатою України.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція) (далі Регламент), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну Торгово-промислову палату України.

Торгово-промислова палата України уповноважує регіональні Торгово-промислові палати засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції Торгово-промислової палати України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції Торгово-промислової палати України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції Торгово-промислової палати України.

Водночас, відповідач в порушення умов договору а також Регламенту звернувся за засвідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не до Торгово-промислової палати України, а до регіональної торгово-промислової палати.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що умови укладеного між сторонами договору не містять можливості підтвердження обставин непереборної сили регіональною торгово-промисловою палатою, колегія суддів приходить до висновку, що наданий відповідачем Сертифікат № 3200-23-3451 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 31.07.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою ТОВ «Буддуес», не є належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 909/1043/21.

По-друге, як вже зазначалось Підрядник мав повідомити Замовника про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі протягом 10 (десяти) календарних днів.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 встановлений принцип щодо повідомлення іншої сторони у разі порушення зобов`язання, відповідно до якої сторона, яка не виконує свого зобов`язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не виконуючій свого зобов`язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.

Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА, UPICC в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права у ст. 8.108(3), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

Таким чином, можна зробити висновок, що чинне законодавство та звичаї ділового обороту звільняють від відповідальності за порушення зобов`язання лише в тому випадку, коли сторона порушник завчасно, в розумний строк повідомила іншу сторону про обставини, що впливають на неможливість виконання зобов`язання.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх зобов`язань.

Натомість, такий порядок відповідачем додержаний не був. Матеріали цієї справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що Підрядник в порядку п. 8.2. договору протягом 10 (десяти) календарних днів повідомляв Замовника про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі.

Так, в листі від 02.08.2023 за вих № 02/08 ТОВ «Буддуес» зазначало, що 28.02.2022 в порядку п. 8.2. договору повідомляло ТОВ «ОГС України» про настання обставин непереборної сили. Водночас, жодних доказів цього матеріали цієї справи не містять, в той час як ТОВ «ОГС України» взагалі заперечує факт звернення до нього з таким листом.

По-третє, колегія суддів враховує, що сталою та послідовною є позиція Верховного Суду про те, що сам по собі сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Водночас, в матеріалах цієї справи відсутні належних та допустимі докази того, що Підрядник об`єктивно не міг здійснювати свою господарську діяльність у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме, що такі обставини дійсно мали вплив на виконання робіт на об`єктах, які розташовані у Винницькій, Житомирській, Київській та Хмельницький областях (п. 4.4. договору підряду), що вони мали вплив на його виробничі потужності за їх місцезнаходженням (на території підприємства відповідача знаходились військові країни агресора, або така територія підпадала під ракетні (артилерійські) обстріли військових країни агресора) тощо.

Тобто, у даному випадку скаржником жодним чином не доведено суду наявності причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю своєчасного виконання Підрядником зобов`язання та форс мажорними обставинам.

Відповідно до ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Крім того, за змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, висновок суду першої інстанції про те, що у відповідачів виник обов`язок відшкодувати позивачу сплачену банківську гарантію є цілком правомірним. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) про наявність підстав для задоволення позову.

Натомість, доводи скаржника (про те, що гарантійний випадок не настав, так як відповідач не порушував умови договору, оскільки строки виконання зобов`язань Підрядника продовжені на строк існування форс-мажорних обставин) є безпідставними.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпні відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 у справі № 915/1704/23 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.07.2024 у справі № 915/1704/23 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.12.2024 (у зв`язку з перебування головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці відповідно до наказу в.о. голови суду від 16.12.2024 № 324-в).

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І Діброва

Н.М. Принцевська