Постанова

від 16.12.2024 по справі 916/2223/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2223/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" участі не брали,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024

у справі №916/2223/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО."

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД"

про стягнення 543 135,19 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 543135,19 грн, з яких: 526500 грн основного боргу, 10072,68 грн інфляційних втрат, 6562,51 грн 3% річних.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 27.05.2024 відкрито провадження у справі №916/2223/24.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі №916/2223/24 (суддя Волков Р.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі №916/2223/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 27.11.2024 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО."; скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі №916/2223/24; задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." 526500 грн основного боргу, 10072,68 грн інфляційних втрат, 6562,51 грн 3% річних, 8147,03 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 9776,44 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 25000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді першої інстанції; витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." на оплату послуг з проведення комп`ютерно-технічної експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО.".

28.11.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2223/24, в якій останнє просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 30000 грн.

Дана заява мотивована доведеністю понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 30000 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 вирішено розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2223/24 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд даної заяви на 16.12.2024 об 11:00, а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" строк для подання відзиву на зазначену заяву до 12.12.2024.

03.12.2024 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги б/н від 03.12.2024 (вх.№4580/24 від 03.12.2024), в якому відповідач посилається на те, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, не відповідає критерію розумності, а також неспівмірна зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

У судовому засіданні 16.12.2024 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.132, 133), при цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." у прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) викладено клопотання про розгляд цієї заяви за відсутності його представника.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2223/24, колегія суддів зазначає наступне.

07.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." ("Замовник") та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Віннер" ("Виконавець") укладено договір про надання правової допомоги №1 (далі договір №1 від 07.10.2022), за умовами пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується відповідно до завдань Замовника надавати йому юридичні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити надані юридичні послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Факт надання та отримання наданих послуг фіксується шляхом укладення двостороннього акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до умов цього договору. Вимоги до порядку та умов надання юридичних послуг за цим договором визначаються взаємною домовленістю сторін та чинним законодавством України (пункти 1.2, 1.3 договору №1 від 07.10.2022).

В силу пунктів 3.1-3.3 договору №1 від 07.10.2022 за надання юридичних послуг Замовник сплачує Виконавцю їх вартість у розмірі, що встановлюється у додатках до договору. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом оплати вартості послуг на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата послуг здійснюється Замовником у строки, що встановлюється у додатках до договору.

У пункті 6.1 договору №1 від 07.10.2022 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2023.

Додатковою угодою б/н від 27.11.2023 до договору №1 від 07.10.2022 продовжено строк дії цього договору до 31.12.2024.

02.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Віннер" укладено додаток №20 до договору №1 від 07.10.2022 (далі додаток №20 від 02.09.2024), за умовами пункту 1 якого предметом цього додатку є надання юридичних послуг (правничої допомоги) Виконавцем щодо підготовки та подання від імені Замовника апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі №916/2223/24 (повний текст якого складено та підписано 30.08.2024), підготовки та подання інших процесуальних документів від імені Замовника, представництва інтересів Замовника в суді апеляційної інстанції тощо.

Відповідно до пунктів 2, 3 додатку №20 від 02.09.2024 вартість юридичних послуг (правничої допомоги) Виконавця за цим додатком становить 30000 грн без ПДВ, які підлягають сплаті протягом 3-х календарних днів з моменту підписання даного додатку.

За надання правничої допомоги, передбаченої додатком №20 від 02.09.2024, Адвокатське об`єднання "Юридична компанія "Віннер" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." рахунок на оплату №202442 від 02.09.2024 на суму 30000 грн.

На виконання додатку №20 від 02.09.2024 апелянт сплатив на користь Адвокатського об`єднання "Юридична компанія "Віннер" грошові кошти у сумі 30000 грн, про що свідчить копія платіжної інструкції №3518 від 02.09.2024.

27.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Віннер" було підписано без зауважень акт прийому-передачі наданих послуг б/н, відповідно до якого на виконання додатку №20 від 02.09.2024 до договору №1 від 07.10.2022 Виконавцем надано правничу допомогу Замовнику, яка полягає у підготовці та поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2024 у справі №916/2223/24, відповіді на відзив відповідача, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяви про покладення на відповідача витрат на сплату правової (правничої) допомоги, а також здійснено представництво інтересів Замовника, як апелянта, у справі №916/2223/24 в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга, відповідь на відзив на апеляційну скаргу, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заява про покладення на відповідача витрат на сплату правової (правничої) допомоги від імені скаржника підписані адвокатом Крутороговою Світланою Ігорівною, яка діяла на підставі ордеру серії ВІ №1216298 від 08.05.2024, виданого Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Віннер" на представництво даним адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО.", зокрема, у Південно-західному апеляційному господарському суді.

У судовому засіданні у даній справі в суді апеляційної інстанції представництво інтересів апелянта забезпечувала адвокат Адвокатського об`єднання "Юридична компанія "Віннер" Круторогова Світлана Ігорівна, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Як зазначалося вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" до апеляційного господарського суду було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги б/н від 03.12.2024 (вх.№4580/24 від 03.12.2024), в якому відповідач наголосив, зокрема, на тому, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, є необґрунтованою, не відповідає критерію розумності, а також неспівмірна зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №1 від 07.10.2022, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Віннер", разом з додатковою угодою б/н від 27.11.2023 і додатком №20 від 02.09.2024 до нього; складеного на виконання даного договору акту прийому-передачі наданих послуг б/н від 27.11.2024; рахунку на оплату №202442 від 02.09.2024 на суму 30000 грн; платіжної інструкції №3518 від 02.09.2024 на суму 30000 грн, а також ордеру серії ВІ №1216298 від 08.05.2024, виданого Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Віннер" на представництво адвокатом Крутороговою Світланою Ігорівною інтересів позивача, зокрема, у Південно-західному апеляційному господарському суді.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до додатку №20 від 02.09.2024 до договору №1 від 07.10.2022 гонорар адвоката за надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." правової допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 30000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (постанова Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21).

Проаналізувавши опис робіт, які наведені в додатку №20 від 02.09.2024 до договору №1 від 07.10.2022 та в акті прийому-передачі наданих послуг б/н від 27.11.2024, колегія суддів зазначає про те, що відображена в них інформація про характер наданих адвокатом послуг повністю відповідає матеріалам справи (зокрема, документи Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО.", подані останнім до Південно-західного апеляційного господарського суду в межах розгляду справи №916/2223/24, підписані адвокатом Крутороговою Світланою Ігорівною, яка також брала участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції).

Між тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що дана справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є надто широкою та фактично обмежується нормативно-правовими актами, якими регламентовано норми договірного права (Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України), а також питання ведення бухгалтерського і податкового обліку (Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, з огляду на викладені вище висновки щодо неширокої сфери правового регулювання та нескладності характеру спірних правовідносин, беручи до уваги приватноправовий характер спору, який не викликає публічного резонансу з боку органів державної/місцевої влади або засобів масової інформації (тобто відсутність проявів публічного інтересу до справи), апеляційний господарський суд зазначає про те, що складання апеляційної скарги та відповіді на відзив на апеляційну скаргу, зміст яких зводиться до посилання на договірне законодавство та в яких позивач фактично повторно зазначає обставини, покладені ним в основу позову, не потребувало значних зусиль та великих обсягів часу.

Під час вирішення питання щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах кожної з окремих інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці додаткових постанов останнього, зокрема, від 11.07.2023 у справі №916/2664/21, від 16.03.2023 у справі №927/153/22 тощо.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Круторогова Світлана Ігорівна в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." брала участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції відповідача та ходу розгляду справи презюмується, у зв`язку з чим підготовка та подання апеляційної скарги не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.

Водночас складання адвокатом апелянта відповіді на відзив на апеляційну скаргу, яка фактично дублює правову позицію скаржника щодо предмета спору, відображену у відповіді на відповідь на позовну заяву та в апеляційній скарзі, взагалі викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсної необхідності надання такої послуги (зокрема, її неминучості).

Більше того, зміст поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." в межах даної справи апеляційної скарги та відповіді на відзив на апеляційну скаргу свідчить про сталість (незмінність) правової позиції позивача, при цьому доводи останнього, викладені у вказаних документах, не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування, у зв`язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне відображення вказаної інформації у вищенаведених документах.

Складання адвокатом, як кваліфікованим фахівцем у галузі права, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, враховуючи обсяг цього документа та його обґрунтування, на переконання суду, також не потребувало складної юридичної техніки з істотними затратами часу.

Крім того, безпідставним виступає включення апелянтом до витрат на професійну правничу допомогу вартості складення заяви про покладення на відповідача витрат на сплату правової (правничої) допомоги, оскільки заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт та доказів понесення таких витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд, керуючись принципами пропорційності та верховенства права, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) та, відповідно, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" на користь позивача вказаних витрат у розмірі 10000 грн, тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.

Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРО." б/н від 28.11.2024 (вх.№4494/24 від 28.11.2024) відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.12.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук