Постанова

від 21.11.2024 по справі 910/5828/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Справа№ 910/5828/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Хрипуна О.О.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 21.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024

у справі № 910/5828/24 (суддя С.М.Морозов)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-В»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 1 196 193 грн. 69 коп.

та

за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-В»

про стягнення 14 420 грн. 16 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 13.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (позивач) звернувся о Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) суми заборгованості, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 1 196 193,69 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки №53-122-01-23-13731 від 26.07.2023, в частині оплати поставленого позивачем товару.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.07.2024 року.

3. 06.06.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зустрічна позовна заява та заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду його представників.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 задоволено заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

5. Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 прийнято зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" про стягнення 14240,16 грн до спільного розгляду з первісним позовом по справі №910/5828/24.

6. 13.09.2024 до суду від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення з нього основного боргу в розмірі 1 186 680, 00 грн (первісний позов) у зв`язку з відсутністю предмету спору.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 по справі № 910/5828/24 провадження у справі №910/5828/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 196 193,69 грн та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" про стягнення 14 420,16 грн в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суми основного боргу в розмірі 1 186 680,00 грн закрито.

8. Закриваючи провадження у справі, Господарський суд міста Києва виходив з того, що як вбачається з поданої заяви відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) про закриття провадження, ним 06.09.2024 було сплачено заборгованість за договором поставки №53-122-01-23-13731 від 26.07.2023 року в розмірі 1 186 680, 00 грн, що підтверджується долученою платіжною інструкцією №9664.

9. Таким чином, судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) після звернення позивача за первісним позовом з позовом до суду сплачено заборгованість в розмірі 1 186 680, 00 грн, а тому провадження за первісним позовом в частині стягнення заборгованості в цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

10. Разом з тим, місцевий суд зазначив, що відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) визнано позов в частині стягнення основного в боргу в розмірі 1 186 680, 00 грн, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 1 196 193,69 грн.

11. Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

12. Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 по справі № 910/5828/24, Ковтонюк П.І., який діє в інтересах Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», як його генеральний директор, 10.10.2024 у встановлений процесуальний строк засобами поштового зв`язку (судом зареєстровано 14.10.2024) подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить: задовольнити клопотання філії Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» про застосування приписів частини 1 статті 130 ГПК України та повернути позивачу 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви.

13. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, на таке:

14. З огляду на те, що філія «ВП «Рівненська АЕС» визнала позовні вимоги у розмірі основного боргу до початку розгляду справи по суті, правова позиція суду про повне покладання на Відповідача судового збору є такою, яка не відповідає приписам чинних правових норм.

15. На думку скаржника, при вивченні матеріалів справи та наданні оцінки всім її обставинам, суд помилково порушив процесуальне право Відповідача на розгляд поданого ним відповідного клопотання (п. 3 ч. 1 ст. 42, ст. 207 ГПК України) про повернення 50% сплаченого судового збору, у вигляді незадоволення такого клопотання, чим порушив права та інтереси філії «ВП «Рівненська АЕС».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

16. Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у справі № 910/5828/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Яковлєв М.Л., Станік С.Р.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/5828/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 196 193 грн, 69 коп. та за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» про стягнення 14 420 грн. 16 коп. залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

18. На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником вчасно усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме 25.10.2024 представник Жеброва І.Г., яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на підставі довіреності від 23.09.2022, через систему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків.

19. Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 № 09.1-08/4047/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5828/24 у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 справа № 910/5828/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.

21. Дослідивши зазначену заяву, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/5828/24.

22. У зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 30.10.2024 по 31.10.2024, вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження здійснено після виходу судді Хрипуна О.О. із відпустки.

23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2024(колегія у складі головуючого судді: Яценко О.В., суддів: Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/5828/24; розгляд справи ухвалено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; справу № 910/5828/24 призначено до розгляду на 21.11.2024.

Позиції учасників справи

24. Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» у відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» щодо задоволення даної апеляційної скарги не заперечувало, просило справу слухати без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-В».

Явка представників учасників справи

25. У судове засідання 21.11.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

26. Скаржник в апеляційній скарзі просив розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності представника скаржника.

27. Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» у відзиві на апеляційну скаргу просило справу слухати без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-В».

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суми заборгованості, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 1 196 193,69 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки №53-122-01-23-13731 від 26.07.2023, в частині оплати поставленого позивачем товару.

29. Як вбачається з поданої заяви відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) про закриття провадження, ним 06.09.2024 було сплачено заборгованість за договором поставки №53-122-01-23-13731 від 26.07.2023 в розмірі 1 186 680, 00 грн, що підтверджується долученою платіжною інструкцією №9664.

30. Таким чином, судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) після звернення позивача за первісним позовом з позовом до суду сплачено заборгованість в розмірі 1 186 680, 00 грн, а тому провадження за первісним позовом в частині стягнення заборгованості в цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

31. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

32. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.

33. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

34. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

35. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

36. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України : «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

37. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

38. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

39. 3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

40. 4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

41. 5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

42. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

43. Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

44. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

45. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

46. Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

47. Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», норми якої кореспондують з положенням ч. 1 ст. 130 ГПК України, регламентовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку» встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

48. Отже, суди, розглядаючи клопотання особи про повернення 50% суми сплаченого судового збору, мають керуватися як нормами спеціального Закону України «Про судовий збір», так і положеннями ГПК України, які повністю кореспондуються між собою.

49. У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» наведено перелік обставин, коли для повернення судового збору необхідною є наявність відповідного клопотання особи.

50. Системний аналіз положень ч. 1 ст. 130, п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд без клопотання особи у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

51. Якщо суд у відповідній ухвалі чи рішенні не вирішив питання про повернення позивачеві із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення про повернення судового збору.

52. З огляду на те, що філія «ВП «Рівненська АЕС» визнала позовні вимоги у розмірі 1 186 680,00 грн. до початку розгляду справи по суті, покладання на відповідача судового збору є таким, що не відповідає приписам чинних норм закону.

53. Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

54. Колегія суддів зазначає, що дана норма не містить вказівки на те, що для застосування її приписів необхідне визнання позову виключно у повному обсязі.

55. Відтак, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України, в частині суми, яка визнана відповідачем.

56. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

57. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

58. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

59. У постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, викладено таку правову позицію: "лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа.

60. Відповідно, у такому разі (закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у резолютивній частині рішення) норма частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, не застосовуються і не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у повному обсязі, в тому числі і щодо частини із заявлених вимог, за якою провадження було закрито.

61. Верховний Суд підкреслює, що у зазначеній нормі ГПК йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

62. У постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20 вказано, що в частині 9 статті 129 ГПК України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

63. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом із порушенням норм процесуального права в частині вирішення питання про повернення позивачу судових витрат зі сплати судового збору.

64. З огляду на викладене, за висновками суду апеляційної інстанції, наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи у відповідних частинах є обґрунтованими.

65. В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу позивач щодо задоволення даної апеляційної скарги не заперечував.

66. Приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

67. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

68. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

69. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

70. За приписами ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

71. Колегія суддів вважає, що в даному випадку, враховуючи те, що філія «ВП «Рівненська АЕС» визнала позовні вимоги у розмірі 1 186 680,00 грн. до початку розгляду справи по суті, то наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми, яка визнана відповідачем.

72. Відтак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, з викладенням резолютивної частини даної ухвали в відповідній вірній редакції.

73. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

74. Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

75. Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

76. Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

77. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

78. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

79. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

80. За ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

81. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

82. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, оскільки апелянт просить повернути 50% судового збору від всієї суми позову, проте відповідачем ця сума визнана частково, тому наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми, яка визнана відповідачем.

83. Керуючись ст.ст. 74, 129, ч. 1 ст. 130, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/5828/24 змінити, виклавши резолютивну частину даної ухвали в наступній редакції:

« 1. Провадження у справі №910/5828/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 196 193,69 грн та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" про стягнення 14 420,16 грн в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суми основного боргу в розмірі 1 186 680, 00 грн закрити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" з Державного бюджету України 50 % судового збору у сумі 8 900 грн 10 коп., сплачений за подання позову платіжною інструкцією № 4696 від 07.05.2024.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.».

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали даної справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2024 після виходу з відпустки судді Яценко О.В.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді М.Л. Яковлєв

О.О. Хрипун