Постанова

від 28.11.2024 по справі 910/6731/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Справа№ 910/6731/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Яковлєва М.Л.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 28.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2024

у справі № 910/6731/24 (суддя - О.В.Гумега)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГЕНСЕРВІС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ»

про стягнення 234 510,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДГЕНСЕРВІС" (далі - позивач, ТОВ "БУДГЕНСЕРВІС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" (далі - відповідач, ТОВ "МБГ ІНЖИНІРИНГ") про стягнення 234 510,42 грн, з яких: 118 788,50 грн основного боргу, 54 600,00 грн пені, 50 316,81 грн інфляційних втрат, 10 805,04 грн 3% річних.

2. Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем робіт за Договором підряду № АН-СП-223 від 28.10.2019 та додатковими угодами до нього № 1 - 10 (далі - Договір та додаткові угоди до нього) у повному обсязі та у визначені цим договором та додатковими угодами строки, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість за невиконані роботи, що стало підставою для дострокового розірвання позивачем даного договору відповідно до пп 5.1.3, 12.3, 12.4 та стягнення в судовому порядку сум основного боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 позовну заяву ТОВ "БУДГЕНСЕРВІС" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

4. 17.06.2024 через відділ діловодства суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву (з виправленими недоліками).

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 позовну заяву ТОВ "БУДГЕНСЕРВІС" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6734/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 позовну заяву ТОВ "МБГ ІНЖИНІРИНГ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

7. - надати письмові пояснення, в яких навести виклад обставин стосовно того, які саме роботи не були виконані відповідачем на загальну суму 118 788,57 грн, а саме зазначити найменування, суму та узгоджену сторонами підставу їх виконання (передбачені безпосередньо Договором та/або відповідною додатковою угодою/відповідними додатковими угодами);

8. - надати письмові пояснення, в яких навести виклад обставин стосовно визначеного умовами Договору строку дії цього Договору, можливого продовження строку дії Договору, обґрунтувати підстави, за яких позивач вважав, що Договір був чинним станом на 05.04.2024 (дату звернення позивача до відповідача із повідомленням про дострокове розірвання Договору та повернення сплачених грошових коштів) та міг бути достроково розірваним генпідрядником в односторонньому порядку;ц

9. - надати обґрунтовані розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, чітко визначивши період нарахування таких сум до стягнення з відповідача ("з" - "по") та обґрунтувавши період прострочення грошового зобов`язання саме з 15.04.2021.

10. Наведеною ухвалою суду встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, звернуто увагу позивача на те, що відповідно до частини 13 статті 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

11. 20.09.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" пояснення на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, зареєстровані у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 24.09.2024.

12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у справі № 910/6731/24 позов залишено без розгляду.

13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/6731/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" про ухвалення додаткового рішення - відмовлено повністю.

14. Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин необґрунтованості дій позивача, зокрема щодо звернення позивача з даним позовом до суду. Судом не встановлено обставини необґрунтованості дій позивача, враховуючи, що розгляд справи по суті судом не здійснювався.

15. Крім того, місцевий суд звернув увагу на те, що подані відповідачем докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу, а саме договір про надання правової (правничої) допомоги № 2024-05-16-1 від 16.05.2024; акти прийому-передачі наданих послуг №005-1 від 06.07.2024, №005-2 від 22.07.2024, №005-3 від 25.07.2024, №005-4 від 12.08.2024, №005-5 від 16.08.2024, ордер серії ВМ №1138780 від 23.06.2024, були наявні у відповідача станом на 16.08.2024, втім були подані до суду тільки 07.10.2024 та без зазначення поважних причин неможливості їх подання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

16. Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/6731/24, 04.11.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ» Боченко П.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 23.06.2024, у встановлений процесуальний строк через систему «Електронний суд» (судом зареєстровано 05.11.2024) подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить: ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/6731/24 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДГЕНСЕРВІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ» такі витрати в розмірі 57 500 грн.

17. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, на таке:

18. Встановлені судом обставини справи, викладені в Ухвалі від 02 жовтня 2024 року, з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо кваліфікації дій позивача як необґрунтованих, свідчать про факт необґрунтованості дій Позивача щодо звернення з позовом у цій справі.

19. Враховуючи, що докази на підтвердження витрат Відповідача на професійну правничу допомогу було подано Відповідачем 07 жовтня 2024 року, тобто протягом п`яти днів з дня прийняття судом Ухвали від 24 жовтня 2024 року (про що Відповідачем було заявлено у відзиві на позовну заяву), Відповідач не мав обов`язку повідомляти суд про поважність причин неможливості їх подання раніше.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

20. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/6731/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Яковлєв М.Л., Хрипун О.О.

21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/6731/24; розгляд справи ухвалено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; справу № 910/6731/24 призначено до розгляду на 28.11.2024.

Позиції учасників справи

22. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ» заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Явка представників учасників справи

23. У судове засідання 28.11.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

24. Представник відповідача(скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

25. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/6731/24 просив залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26. Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, сформована відповідачем 07.10.2024 в системі "Електронний суд", подана з дотриманням вимог, встановлених частиною 8 статті 129 ГПК України.

27. Відповідно до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач визначив витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача, у сумі 57 500,00 грн та долучив до заяви докази на підтвердження понесення відповідачем таких витрат.

28. У запереченнях позивач зазначив, зокрема, що акти приймання-передачі, долучені до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, складені між Адвокатським бюро "Богаченко та Партнери" та ОСОБА_1 , який не є стороною по справі. Крім того, позивач послався на п. 2 Додатку до Договору, згідно з яким правнича допомога на момент подання відповідачем заяви про відшкодування витрат повинна була бути оплачена, однак жодних підтверджуючих документів такої оплати відповідачем не було подано.

29. Відповідач у клопотанні про виправлення описок у наданих документах, сформованому в системі "Електронний суд" 18.10.2024, зазначив, що внаслідок технічної помилки у преамбулі актів прийому-передачі послуг, доданих до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, було невірно зазначено сторону за Договором про надання правової (правничої) допомоги №2024-05-16-1 від 16.05.2024, а саме: замість ТОВ "МБГ ІНЖИНІРИНГ" помилково зазначено Савченка А.А.; усі інші реквізити та відомості в актах прийому-передачі послуг вказані коректно.

30. Дослідивши заяву ТОВ "МБГ ІНЖИНІРИНГ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6731/24 та докази на підтвердження цих витрат, суд установив наступне.

31. На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 57 500,00 грн відповідач долучив до матеріалів справи копії наступних документів:

32. - Договір про надання правової (правничої) допомоги № 2024-05-16-1 від 16.05.2024;

33. - Акт №005-1 від 06.07.2024 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №2024-05-16-1 від 16.05.2024 на загальну суму 27 000,00 грн;

34. - Акт №005-2 від 22.07.2024 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №2024-05-16-1 від 16.05.2024 на загальну суму 16 500,00 грн;

35. - Акт №005-3 від 25.07.2024 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №2024-05-16-1 від 16.05.2024 на загальну суму 3 000,00 грн;

36. - Акт №005-4 від 12.08.2024 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №2024-05-16-1 від 16.05.2024 на загальну суму 3 000,00 грн;

37. - Акт №005-5 від 16.08.2024 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №2024-05-16-1 від 16.05.2024 на загальну суму 8 000,00 грн;

38. - ордер серії ВМ №1138780 від 23.06.2024, виданого адвокатським об`єднанням адвокату Боченку Павлу Сергійовичу на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "МБГ ІНЖИНІРИНГ".

39. Предметом Договору про надання правової (правничої) допомоги № 2024-05-16-1 від 16.05.2024 (далі - Договір), укладеного між ТОВ "МБГ ІНЖИНІРИНГ" (замовник, відповідач) та Адвокатським бюро "Боченко та Партнери" (виконавець) в особі керуючого бюро Боченка П.С., визначено надання послуг у сфері права (п. 1.3 Договору).

40. Пунктом 1.6 Договору встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги складаються акти прийому-передачі наданих послуг, які підписуються сторонами.

41. Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума Договору складається з суми всіх виставлених рахунків-фактур згідно цього Договору.

42. Відповідно до п. 2.3 Договору оплата правничої допомоги здійснюється на підставі рахунку-фактури, що надається виконавцем.

43. Відповідно до п. 2 Додатку до Договору замовник здійснює повну оплату правової допомоги, визначеної в п. 1 цього Додатку Договору, протягом 15 робочих днів з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

44. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

45. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

46. Як встановлено судом апеляційної інстанції ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у справі № 910/6731/24 позов залишено без розгляду.

47. Відповідно до частини 13 статті 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

48. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

49. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

50. Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

52. Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 244 ГПК України).

53. Згідно з пунктів 1-3 частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.

54. Тобто, з урахуванням вищенаведеного (у контексті доводів апеляційної скарги) колегія суддів відзначає, що у разі, якщо закінчено судове провадження (тобто, закрито провадження у справі/залишено позов без розгляду/вирішено спір по суті), і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 244 ГПК України має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі (ухвали про закриття провадження у справі; ухвали про залишення позову без розгляду; рішення/постанови за результатом розгляду справи по суті), яким закінчено провадження у справі.

55. Відповідно, в залежності від виду прийнятого судом процесуального рішення ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали/рішення/постанови), залежить і назва додатково рішення у справі, якими можуть відповідно бути: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова.

56. Водночас порядок ухвалення додаткового рішення встановлений, зокрема частиною третьою статті 244 (якщо вирішено спір по суті спору) та частиною шостою статті 130 ГПК України (у разі закриття провадження у справі/залишення позову без розгляду).

57. Колегія суддів відзначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

58. Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

59. Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).

60. Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

61. Стаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.

62. Як акцентує Верховний Суд у своїй Постанові від 06 березня 2024 року у cправі № 905/1840/21 - положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

63. Разом з тим, у статті 130 ГПК України "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду" закріплений розподіл судових витрат, зокрема у разі закриття провадження у справі.

64. Згідно з частиною третьою статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

65. Водночас механізм реалізації закріпленого у частині третій статті 130 ГПК України права на відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (до яких належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу), закріплений у частині п`ятій статті 130 ГПК України, відповідно до якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

66. Отже, у випадку залишення позову без розгляду, у відповідача згідно з частиною третьою статті 130 ГПК України виникає право на відшкодування йому понесених витрат (і судового збору, і пов`язаних з розглядом справи), при цьому розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, здійснюється у відповідності до вимог частини п`ятої статті 130 ГПК України.

67. У контексті наведеного, колегія суддів звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/14162/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 12.07.2021 у справі №903/254/20, де відзначено, що правовий аналіз статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі, зокрема закриття провадження у справі, суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною.

68. Оскільки норми закріплені у частині п`ятій статті 130 ГПК України застосовуються або у разі закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду, тобто законодавець прирівняв в цьому контексті як залишення позову без розгляду, так і закриття провадження у справі, то за аналогією правові висновки Верховного Суду у вищезазначених справах можна застосувати і до даної справи, де було залишено позов без розгляду, а в подальшому відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

69. Отже, при застосуванні частини п`ятої статті 130 ГПК України судом має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача. Такі критерії встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

70. Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку доведення стороною та встановлення судом необґрунтованості дій позивача.

71. Відтак відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема:

72. - чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов;

73.

74. - чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору;

75. - чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача;

76. - чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

77. Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.

78. Колегія суддів враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду (викладених у постановах від 16.02.2021 у справі №905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі №902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17) очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

79. Разом з тим, Верховний Суд у своїй Постанові від 06 березня 2024 року у cправі № 905/1840/21 акцентував, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17).

80. Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, господарський суд, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин необґрунтованості дій позивача.

81. При цьому суд першої інстанції відзначив про недоведеність відповідачем обставин необґрунтованості дій позивача, зокрема щодо звернення позивача з даним позовом до суду. Судом не встановлено обставини необґрунтованості дій позивача, враховуючи, що розгляд справи по суті судом не здійснювався.

82. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованими та таким, що відповідають вимогам частини п`ятої статті 130 ГПК України, з огляду на таке.

83. Відповідно до положень статей 2, 4, 14, 130, 191 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

84. Неподання позивачем всіх витребуваних доказів є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

85. Суд апеляційної інстанції виходить з того, що подання позову (звернення позивача до суду за захистом порушеного права) у справі №910/6731/24 не може беззаперечно свідчити про необґрунтованість дій позивача та пред`явлення ним завідомо необґрунтованого позову чи зловживання процесуальними правами, адже доступ до суду є правом особи, гарантованим державою.

86. Так само і сам по собі факт подання заяви/клопотання про залишення позову без розгляду, чи то відмову від позову у справі не підтверджує ані відсутність спору позивача з відповідачем, ані відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.

87. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, господарський суд першої інстанції зазначив правомірно зазначив, що не можна виходити лише з буквального розуміння терміну "необґрунтовані", тобто такі, для яких не має достатньо фактів чи доказів. Необґрунтованими можуть бути визнані такі дії, які свідомо спрямовані на перешкоджання нормальному перебігу судового провадження та явно свідчать про зловживання правами.

88. Разом з тим, колегія суддів враховує, що судом попередньої інстанції не встановлено того, що позивач від моменту звернення до суду із позовною заявою до залишення позову без розгляду відносно відповідача діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, протидіяв вирішенню спору, чи мав на меті ущемлення прав та інтересів відповідача.

89. Як і не встановленого місцевим судом обставин доведення відповідачем необґрунтованості дій позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, надання доказів на підтвердження таких дій позивача чи свідчень зловживання ним своїми процесуальними правами, тощо.

90. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

91. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

92. Поряд з тим, аргументованих обґрунтувань наведених вище обставин як і доказів на їх підтвердження, як свідчить зміст оскаржуваного судового рішення, - апеляційна скарга не містить.

93. Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що розгляд справи №910/6731/24 по суті судом першої інстанції не здійснювався, що додатково підтверджує відсутність підстав для стягнення з позивача витрат відповідача на правничу допомогу.

94. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

95. Ухвала Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/6731/24, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю - наведеним вимогам відповідає.

96. Отже, місцевий суд правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" про ухвалення додаткового рішення, з урахуванням норм процесуального права, а саме - частини п`ятої статті 130, статей 86, 236, 237 ГПК України, адже відповідачем не доведено, а господарським судом не було встановлено, що залишення позову без розгляду відбулось внаслідок необґрунтованих (недобросовісних) дій позивача, а тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача.

97. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів частин першої та другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

98. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

99. Розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

100. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

101. Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

102. Отже, місцевий суд правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ ІНЖИНІРИНГ" про ухвалення додаткового рішення, оскільки відповідач не довів, а місцевий суд не встановив необґрунтованості дій позивача.

103. За приписами частин 1, 3статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

104. Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

105. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

106. Разом із тим, саме заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права.

107. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

108. Доводи скаржника щодо постановлення оскаржуваної ухвали з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах оскарження докази свідчать про обґрунтованість висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

109. При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

110. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

111. У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

112. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийнятої судом ухвали.

113. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

114. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 по справі №910/6731/24, відповідно, апеляційна скарга позивача має бути залишена без задоволення.

115. Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

116. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

117. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в його апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

118. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

119. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

120. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 по справі №910/6731/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування або зміни не вбачається.

121. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ» відсутні.

Судові витрати

122. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

123. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ ІНЖИНІРИНГ» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 по справі №910/6731/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2024 після виходу з відпустки судді Яценко О.В.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

М.Л. Яковлєв