Ухвала

від 13.12.2024 по справі 908/4463/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.12.2024Справа № 908/4463/14

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участі секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про заміну сторони в наказі Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 у справі №908/4463/14

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108) в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд. 10, тел/факс (06242) 78338, 78243)

про стягнення суми 14 195,00 грн штрафу

за участю представників сторін:

від заявника (позивача, стягувача): Донченко Є.М., (в режимі відео конференції) довіреність №890 від 26.07.2024;

від боржника (відповідача): Медведєв В.Ю. (в режимі відео конференції) довіреність від 25.10.2023;

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 р. у справі №908/4463/14 (суддя Гандюкова Л.П.) позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» задоволений частково, з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» стягнуто суму 8517 (вісім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області виданий відповідний наказ.

Ухвалою суду від 26.10.2015 (суддя Гандюкова Л.П.) задоволено заяву Державного підприємства «Придніпровська залізниця», виправлено помилку, допущені в наказі Господарського суду Запорізької області в справі № 908/4463/14, а саме: зазначено дату видачі наказу « 12.01.2015»; зазначено дату, до якої наказ дійсний для пред`явлення до виконання державному виконавцю до « 10.01.2016».

03.12.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про заміну сторони в наказі.

У зв`язку із звільненням судді Гандюкової Л.П., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024, заяву про заміну сторони в наказі у справі №908/1593/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 05.12.2024 заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро про заміну сторони в наказі Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 у справі №908/4463/14 прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 13.12.2024 о/об 10:00 год.

09.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» адвоката Медведєва Віктора Юрійовича про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/4463/14 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду 10.12.2024 задоволено заяву відповідача постановлено розглядати заяву в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На початку судового засідання 13.12.2024 до суду надійшла заява представника заявника (позивача) Донченко Є.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 13.12.2024 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представники заявника (позивача, стягувача) та відповідача (боржника) брали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник заявника (позивача, стягувача) підтримала заяву про заміну сторони в наказі Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 у справі №908/4463/14.

Представник відповідача (боржника) проти задоволення заяви заперечував, навівши такі аргументи:

-Позивачем (заявником) не надано доказів щодо правонаступництва в борговому зобов`язані, а саме правонаступництва в конкретному судовому наказі Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 у справі №908/4463/14;

-На момент розгляду заяви сплинув строк пред`явлення до виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 у справі №908/4463/14;

-Заявником обрано неефективний спосіб захисту, у зв`язку з відсутністю у відповідача майна;

-Заяву подала регіональної філії «Придніпровська залізниця», яка не є юридичною особою.

Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частину ухвали за результатами розгляду заяви заяву про заміну сторони в наказі Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 у справі №908/4463/14.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця про заміну сторони у наказі у справі №908/4463/14, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд визнав її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 р. у справі №908/4463/14 (суддя Гандюкова Л.П.) позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» задоволений частково, з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» стягнуто суму 8517 (вісім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

12.01.2015 на виконання рішення суду видано наказ про примусове виконання рішення від 25.12.2014.

Ухвалою суду від 26.10.2015 (суддя Гандюкова Л.П.) задоволено заяву Державного підприємства «Придніпровська залізниця», виправлено помилку, допущену в наказі Господарського суду Запорізької області в справі № 908/4463/14, а саме: зазначено дату видачі наказу « 12.01.2015»; зазначено дату, до якої наказ дійсний для пред`явлення до виконання державному виконавцю до « 10.01.2016».

Постановою від 09.06.2023 (ВП №62981773) державним виконавцем Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернуто виконавчий документ №908/4463/14 від 12.01.2015 стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувачем у виконавчому провадженні № 62981773 виступало: ДП «Придніпровська залізниця» в особі ВО Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень.

На теперішній час відсутнє відкрите виконавче провадження.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За визначенням ч. 2 ст. 334 ГПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ; боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Подана заява про заміну сторони (стягувача) у наказі від 12.01.2014 у справі №908/4463/14 мотивована тим, що у зв`язку з реорганізацією Державної адміністрації залізничного транспорту шляхом злиття, Державне підприємство «Придніпровська залізниця» увійшло в перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування на базі яких утворилось Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту, в тому числі і Державного підприємства «Придніпровська залізниця», тому виникла необхідність у заміні стягувача на його правонаступника.

25.06.2014 Кабінетом Міністрів України винесено постанову № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Постанова № 200). Відповідно до п. 1 Постанови № 200 Кабінет Міністрів України постановив утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (ідентифікаційний код: 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з Додатком 1.

Згідно з Додатком 1 до Постанови № 200 Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (ідентифікаційний код: 01073828) увійшло в перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

У частині шостій статті 2 Закону України від 23.02.2012 № 4442-VІ «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначено, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником всіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

На виконання п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 21.10.2015 проведено державну реєстрацію публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815).

01.12.2015 головою та членами комісії з реорганізації Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та головою правління та членами правління ПАТ «Українська залізниця» складено заключний передавальний акт про те, що одна сторона передала, а друга сторона прийняла майно станом на 30.11.2015.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця», а також затверджено Статут акціонерного товариства «Українська залізниця» в новій редакції.

Згідно з п. 1 Статуту Акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до п. 2 Статуту товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з Додатком 1 до Постанови №200. Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків «Української залізниці» та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до п. 3 Статуту найменування товариства змінено на акціонерне товариство «Українська залізниця».

Згідно з ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є Акціонерне товариство «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройца, буд. 5, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код: 40075815), серед яких, зокрема, зазначено Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (ідентифікаційний код: 01073828).

З даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 21.10.2015 також був створений відокремлений підрозділ товариства - Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038, ідентифікаційний код ВП 40081237).

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Частиною 5 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Частинами 1, 5 ст. 334 ГПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства «Українська залізниця» про заміну сторони у наказі у справі №908/4463/14 підлягає задоволенню.

Щодо заперечень боржника суд вважає за необхідне зазначити таке.

Велика Палата ВС у постанові від 16 червня 2020 року у справі №910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) зазначила, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, коли все майно, права та обов`язки юридичної особи, яка припиняється, переходять до правонаступників. При злитті є лише один правонаступник, який набуває не окремі, визначені в акті приймання-передачі активи та зобов`язання юридичних осіб, які припиняються, а всю їх сукупність.

Як зазначалося вище, у частині шостій статті 2 Закону України від 23.02.2012 №4442-VІ «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначено, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником всіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Водночас, згідно із передавальним актом Державне підприємство «Придніпровська залізниця» передало, а Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» прийняло майно станом на 30.11.2015, що включає зміни, що сталися з 31.07.2024 по 30.11.2015, правонаступництво щодо нього, у тому числі усіх прав та обов`язків, переходить до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Виходячи з вищезазначеного, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків, що спростовує доводи боржника стосовно відсутності доказів правонаступництва АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» за спірними зобов`язаннями про стягнення з боржника штрафу.

Щодо строку пред`явлення наказу до виконання.

У даній праві видано наказ 12.01.2015. Наказ дійсний для пред`явлення до виконання державному виконавцю до 10.01.2016.

05.10.2016 набрав чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Цим Законом збільшено строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пункті 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» нового Закону унормовано, що виконавчі документи, видані до набрання чинності Законом, можуть пред`являтися у строки, встановлені ст. 12 цього Закону.

За даними Автоматизованої система виконавчого провадження ВП №62981773 з виконання наказу у справі №908/4463/14 від 12.01.2015 відкрито 10.09.2020.

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

З аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII висновується, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону №1404-VIII.

Отже, установивши, що стягувачу виконавчий документ було повернуто 09.06.2023, тобто строк був перерваний, суд вважає необґрунтованими доводи боржника з цього приводу.

Також боржник вважає неефективним обраний стягувачем спосіб через відсутність у боржника майна та неможливість виконання рішення суду.

Суд відхиляє такі доводи боржника як необґрунтовані, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII. Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII встановлює обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 37 Закону № 1404-VIII передбачені підстави повернення виконавчого документу стягувачу, зокрема згідно із пунктом п`ятим у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як зазначалось вище, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відсутність у боржника майна на дату розгляду даної заяви не позбавляє права стягувача пред`явити наказ до виконання знову, в межах строку встановленого статтею 12 Закону №1404-VIII.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що стягувач обґрунтовано, у передбаченому законодавством порядку, звернувся до господарського суду за наявності відповідних підстав для здійснення правонаступництва та заміну сторони у виконавчому провадженні.

Щодо доводів боржника про подачу заяву неуповноваженою особою, а саме регіональною філією, яка не має статусу юридичної особи.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

В силу приписів ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Таким чином, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією, втім, не маючи статусу юридичної особи такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю. У такому випадку стороною у справі є юридична особа, від імені якої (в особі якої) діє відокремлений підрозділ.

Від імені юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу, створеної на підставі положення, має право виступати керівник відокремленого підрозділу, який призначається юридичною особою. Між керівником юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу і юридичною особою, яка є засновником такого підрозділу, існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи.

Тобто керівники юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу, які призначаються юридичною особою, що його створила, діють на підставі довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).

Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії як відокремленого підрозділу або представництва.

У Цивільному кодексу України не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Довіреність керівника філії як відокремленого підрозділу має комплексний характер, у ній може бути вказано доручення на виконання, у тому числі, процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже між керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.

Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв, недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця є відокремленим підрозділом із ідентифікаційним кодом відокремленого підрозділу 40081237.

Отже, АТ «Українська залізниця» є юридичною особою, яка має відокремлені підрозділи, зокрема, Регіональну філію «Придніпровська залізниця».

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником відокремленого підрозділу Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», є Момот Олександр Іванович згідно з довіреністю та Положенням про регіональну філію.

Згідно з матеріалами поданої заяви про заміну сторони в наказі від 03.12.2024 заява підписана Донченко Єлизаветою Миколаївною.

До матеріалів заяви додано довіреність №890 від 26.07.2024, яка видана Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі директора Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Момота Олександра Івановича та в особі заступника директора Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Борецького Анатолія Станіславовича, зокрема, на ім`я Донченко Єлизавети Миколаївни для здійснення представництва інтересів Довірителя та Філії. Довіреність підписана від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» його представниками директором регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Момотом Олександром Івановичем, першим заступником директора Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Борецьким Анатолієм Станіславовичем, які діяли в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Павленко І.В., якою перевірені повноваження Момота О.І. та Борецького А.С.

Таким чином суд констатує, що заявником при подачі заяви належним чином підтверджені повноваження особи, яка підписала заяву діяти від імені юридичної особи - Акціонерного товариства «Українська залізниця» , тому доводи боржника з цього приводу суд відхиляє як безпідставні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро про заміну сторони в наказі Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 у справі №908/4463/14 задовольнити.

Замінити стягувача в наказі Господарського суду Запорізької області у справі №908/4463/14 від 12.01.2015 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» (84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд. 10, код ЄДРПОУ 05761614) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень») суму 8517 (вісім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 00 коп. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору, а саме: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (01073828) на його правонаступника Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ЄДРПОУ 40081237).

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення 13.12.2024.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.12.2024.

СуддяС.І. Педорич