Рішення

від 10.12.2024 по справі 918/953/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/953/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради (Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул. Ярослава Мудрого, 3, 34500; код ЄДРПОУ 01999796)

до Фізичної особи-підприємця Кіркової Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

про стягнення 193 196,70 грн витрат за товар, який поставлений неналежної якості

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Ковальчук Вадим Петрович;

- від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради (далі - КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ», позивач) до Фізичної особи-підприємця Кіркової Оксани Олександрівни (далі - ФОП Кіркова О.О., відповідач) про стягнення 193 196,70 грн витрат за товар, який поставлений неналежної якості.

Ухвалою від 21.10.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» строк та спосіб на усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в спосіб та у строк, встановлений судом.

Ухвалою від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/953/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 26.11.2024. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено ФОП Кіркову О.О. про наявність у неї права зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

11 листопада 2024 року від представника ФОП Кіркової О.О. надійшов відзив.

22 листопада 2024 року від представника КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 26.11.2024 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 10.12.2024.

10 грудня 2024 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання. Належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету представника ФОП Кіркової О.О. адвоката Осики Юрія Петровича ухвали від 26.11.2024.

Згідно з ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

У відзиві представник відповідача адвокат Осика Юрій Петрович просив суд проводити розгляд справи без його участі та без участі ФОП Кіркової О.О.

Крім того, 10.12.2024 від представника відповідача адвоката Осики Юрія Петровича надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та без участі ФОП Кіркової О.О.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника.

Правова позиція позивача, викладена в позовній заяві.

Позивач вказує, що спір виник за результатами виконання відповідачем як постачальником Договору про постачання товару №302-22 від 06.10.2022, а саме «Вікон ПВХ», в кількості 61.01м2 вартістю 3166,63 за одиницю та на загальну суму 193 196.70 грн. Позивач стверджує, що поставлений товар не відповідає вимогам якості та нормативним актам у галузі будівництва, що підтверджується висновком експерта від 26.04.2024 № СЕ-19/118-23/13858-БТ, виготовленого в рамках кримінального провадження №42023182220000033 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, а також висновками енергоаудитора центру енергоефективності Національного університету водного господарства та природокористування.

Зокрема експертизою встановлено, що встановлені віконні конструкції згідно договору про поставку товарів № 302-22 від 06.10.2022 укладеного між КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» з ФОП Кірковою О.О., не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН В.2.6- 31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель»). (сторінка 19 з 25 висновку експерта від 26.04.2024 № СЕ-19/118-23/13858-БТ, додаток 3).

Крім того, керівником Центру енергоефективності НУВГП за результатами обстеження встановлено невідповідність мінімальним вимогам ДБН В.2.6-31:2021 щодо вимог теплопровідності віконних конструкцій.

Позивач зазначає, що оскільки умовами Договору не встановлено гарантійний строк, то слід застосовувати ч.2 ст. 680 ЦК України, якою передбачено, що якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Позивач вказує, що оскільки претензія від 28.08.2024 № 1019 з вимогою усунути наявні недоліки відповідачем проігнорована, не відшкодовані фактичні втрати позивача та не усунено виявлені недоліки щодо поставленого товару відповідно до умов договору, відтак позивач змушений був звернутися до суду із даним позовом про стягнення 193 196,70 грн витрат за товар, який поставлений неналежної якості.

Правова позиція відповідача, викладена в відзиві.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що у 2022 році ФОП Кірковою О.О. поставлено позивачу замовлені вікна, позивач їх одержав, прийом за кількістю і якістю відбувся, що визнається у позові та ніким не заперечується, позивач експлуатував цей товар два роки, після чого звернувся з позовом про стягнення повної вартості сплаченої за ці вікна, мотивуючи тим, що вони неналежної якості. При цьому, в порушення вимог ч. 1 ст.74 ГПК України позивач нічим не підтверджує, що виявлені у приміщенні лікарні вікна (чи вікно) віконних конструкцій з ПВХ-профіль (WHS by VEKA) з двокамерним склопакетом з одним низькоемісійним склом є саме тим вікном (вікнами), які були поставлені ФОП Кірковою О.О. у 2022 році за Договором і ця обставина не може ґрунтуватися на припущеннях. Також, у позовній заяві не конкретизовано скільки саме таких вікон з таким склом виявлено (одне, два чи всі) і чим це конкретно підтверджується, як і не зазначено та не доведено ту обставину, що це вікно (чи ці вікна) є саме тими, які були передані за Договором №302-22.

За Договором про постачання товару №302-22 від 06.10.2022 ФОП Кіркова О.О. не приймала зобов`язання по монтажу поставлених вікон, а лише зобов`язувалась поставити замовлені вікна, що повністю виконала. Тому немає підстав для покладення на відповідача договірну відповідальність за Договором щодо монтажу вікон.

Щодо виявлення у приміщенні лікарні віконних конструкцій з ПВХ-профіль (WHS by VEKA) з двокамерним склопакетом з одним низькоемісійним склом то слід зазначити, що:

-позивач не конкретизовує і нічим не підтверджує, скільки саме таких вікон виявлено (одне вікно, декілька чи всі такі вікна), хоча за висновками, які надано позивачем до позову, значиться про дослідження однієї штуки вікна;

-в якому саме приміщенні лікарні такі вікна (таке вікно) виявлене та яке відношення це вікно має до вікон, які були поставлені відповідачем два роки тому;

-чим конкретно підтверджується, що це вікно (ці неконкретизовані вікна) з одним низькоемісійним склом, на які посилався позивач у позовній заяві, є саме тим (тими), які ФОП Кіркова О.О. були поставила у 2022 році.

Також відповідач звертає увагу, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає визначеному Договором та законом. Так, з огляду і на п.4.1. Договору відповідач може нести в цій ситуації (якщо буде підтверджено належними, допустимими і достатніми доказами склад правопорушення) лише передбачену Договором штрафну санкцію та може бути зобов`язаний усунути виявлені дефекти у конкретних вікнах. Але аж ніяк не може бути зобов`язаний через 2 роки експлуатації вікон повернути повну вартість сплачених коштів за усю партію поставленого товару.

Також відповідач зазначає, що подана позивачем копія експертного висновку за усталеною судовою практикою не є висновком експерта в справі № 918/953/24, а оцінюється як інший письмовий доказ, адже експертиза не проводилась в рамках справи № 918/953/24. В той же час висновок енергоаудитора щодо неналежної якості товарів базується на дослідженні однієї віконної конструкції, без доказів, що це вікно поставлене відповідачем за договором. Крім того, аргументація висновку спирається на норми ДБН, які не застосовуються до спірних правовідносин.

Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та зауважує, що оскільки умовами Договору № 302-22 від 06.10.2022 не встановлено гарантійний строк то слід застосовувати ч. 2 ст. 680 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. Таким чином, заявлена вимога про відшкодування суми завданих збитків за поставлений товар неналежної якості пред`явлена в межах гарантійного строку передбаченого ч.2 статті 680 ЦК України. Товар неналежної якості було виявлено 26 квітня 2024 року на підставі висновку експерта № СЕ-19/118-23/13858-БТ. Крім того, питання якості в даному випадку не стосується її збереженості або втрати протягом 2-х років експлуатації, а першопочаткового не укомплектування виробів необхідними складовими (двома енергозберігаючими камерами) тому посилання відповідача на строки пред`явлення претензій щодо якості є недоречними.

Норма права, передбачена у ч. 5 ст. 268 ГК України, регулює поведінку покупця у момент прийняття ним товару (до оформлення первинних документів, якими зафіксовано факт передачі і отримання товару), у який він має перевірити товар на предмет його відповідності якості, які ставляться стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), а у випадку невідповідності товару таким вимогам покупець набуває право відмовитися від прийняття і оплати такого товару, або вимагати повернення сплаченої суми. Таким чином, покупцю надано право на свій вибір визначати умови усунення виявлених недоліків при постачанні товару неналежної якості. Водночас відповідачем проігноровані вимоги претензії щодо усунення недоліків виявленого товару, до моменту звернення до суду відповідачем не надано свої пропозиції щодо врегулювання виявленої ситуації.

Відповідач посилається на норми ДБН В.2.6.-31:2021 однак висновком експерта від 26.04.2024 № СЕ-19/118-23/13858-БТ встановлено порушення і інших будівельних норм, а саме: ДСТУ-Н Б В.2.6.-146:2020 «Конструкції будинків і споруд. Настанова щодо проектування вікон та дверей). У даних державних будівельних нормах не зазначено, що дані будівельні норми не застосовуються при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій).

Щодо твердження відповідача про те, що висновок експерта наданий позивачем не є належним доказом оскільки він не проводився в рамках цього судового провадження позивач зазначає, що відповідач не надає на підтвердження своєї позиції свій висновок або інші документи, якими би було спростовано вимоги, викладені в позовній заяві. Відповідачем не надано жодного документа, що підтверджує поставку ним товару належної якості. Крім того, надані експертизи являються доказами поставки товару неналежної якості та оцінюється судом як окремий письмовий доказ в межах статтей 76-79 ГПК України, а не як висновок експерта у господарському процесі.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Судом встановлено, що 06/10/2024 між КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» (далі - покупець) та ФОП Кірковою О.О. укладено Договір № 302-22 про постачання товару (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник відпускає, а покупець отримує товари, а саме: придбання матеріалів для проведення ремонтних робіт господарським способом (вікна) в асортименті, по ціні, в кількості і на суму згідно додатку до Договору (специфікації), яка є невід`ємною частиною даного договору.

Якість товарів, що постачаються, повинна відповідати вимогам ГОСТу або технічним умовам, які діють на території України та підтверджуватись сертифікатом якості завода-виробника. (п. 2.1. Договору).

Кількість необхідних покупцеві товарів визначається його попередніми заявками та підтверджується видатковими накладними постачальника. (п. 2.2. Договору).

Товари поставляються самовивозом, в окремих випадках за згодою сторін можлива поставка постачальником, що обумовлюється окремо (п. 2.3. Договору).

Приймання товарів за кількістю і якістю проводиться покупцем згідно з інструкціями Держарбітражу П-6 і П-7, діючими нормативними документами України. Рекламації відносно якості та кількості товарів можуть пред`являтись постачальнику в терміни, передбачені діючим законодавством. (п. 2.4. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору Замовник здійснює оплату в межах бюджетного року. Товари оплачуються по факту поставки. Покупець сплачує вартість одержаних товарів після їх отримання протягом 10-ти календарних днів.

У відповідності до пункту 4 Договору, Постачальник несе відповідальність за якість товару, що постачається. Якщо якість товару не буде відповідати свідоцтву про якість, Постачальник сплачує штраф Покупцю у розмірі 0.1% від вартості оплати, а також усуває дефекти своїми силами і за свій рахунок на протязі 3-х днів з моменту отримання повідомлення Покупця.

Сума Договору становить 193 196,70 грн. без ПДВ. (п. 3.4. Договору).

Відповідно до специфікації до Договору від 06.10.2022, котра є його додатком, Постачальником поставлено товар - «Вікна ПВХ», в кількості 61.01 м2 вартістю 3 166,63 за одиницю та на загальну суму 193 196.70 грн.

У подальшому КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» звернулося до ФОП Кіркової О.О. із претензією № 1019 від 28.08.2024, в якій зазначило, що на адресу КНП "САРНЕНСЬКА ЦРЛ" надійшли документи в рамках кримінального провадження за № 42023182220000033 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Із наданого переліку документів вбачається порушення умов договору від 06.10.2022 № 302-22 укладеного між замовником КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» та ФОП Кірковою О.О. як постачальником. Враховуючи вищевикладене, з метою досудового врегулювання спору, КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» у претензії просить ФОП Кіркову О.О. як постачальника за договором № 302-22 від 06.10.2022, в найкоротші терміни усунути виявлені експертизою недоліки.

Відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Визначення поняття гарантії якості товару міститься у ч. 1 ст. 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що на підтвердження своїх доводів про всю партію неякісного товару КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» долучило до позовної заяви наступні докази:

- копію договору № 302-22 від 06.10.2022,

- копію специфікації до Договору від 06.10.2022;

- копія висновку експерта від 26.04.2024 № СЕ-19/118-23/13858-БТ;

- копії двох висновків за результатами обстеження віконних конструкцій складений центром енергоефективності національного університету водного господарства та природокористування, огляд об`єкта по яких здійснювався 17.01.2024 та 25.01.2024.

Щодо допустимості такого доказу як висновок експерта від 26.04.2024 № СЕ-19/118-23/13858-БТ, що складений Рівненсько-науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (33003, м. Рівне, вул. Червонія Василя, 39) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2023 за № 42023182220000033 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК).

Докази, які можуть бути враховані судом, повинні відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК).

Допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (частини 1, 2 ст.77 ГПК).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду 31.05.2022 у справі №904/3242/18).

Відповідно до частин 1, 2 ст.222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, ст.222 КПК встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу.

Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі № 914/1979/18).

У судовому засіданні 10.12.2024 представник позивача зазначив, що копія висновку експерта від 26.04.2024 № СЕ-19/118-23/13858-БТ отримана КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ» від прокуратури.

В той же час судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023182220000033 (зокрема, на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до господарського суду) або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені.

З врахуванням викладеного, висновок експерта від 26.04.2024 № СЕ-19/118-23/13858-БТ, що складений Рівненсько-науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2023 за № 42023182220000033, - не приймається судом як допустимий доказ.

Водночас матеріалами справи встановлено за іншими належними та достовірними засобами доказування, які у своїй сукупності є достатніми для висновку суду про безпідставність позову. Так, судом досліджено та надано оцінку висновкам за результатами обстеження віконних конструкцій складеним центром енергоефективності національного університету водного господарства та природокористування, огляд об`єкта по яких здійснювався 17.01.2024 та 25.01.2024.

Із висновку за результатами обстеження віконних конструкцій складеним Центром енергоефективності Національного університету водного господарства та природокористування, огляд об`єкта по якому здійснювався 17.01.2024 судом встановлено наступне.

Огляд об`єкта здійснювався 17.01.2024, під час обстеження було оглянуто частину встановлених металопластикових конструкцій будівлі лікарні Сарненської ЦРЛ за адресою: м. Сарни, вул. Я.Мудрого, буд. 3, а також частину їх монтажу. В ході обстеження замовником були обрані світлопрозорі конструкції, технічні параметри яких наведено нижче. При обстеженні будівлі лікарні за адресою: м. сарни, вул. Я.Мудрого, буд. 3 встановлено, що світлопрозорі конструкції - це блоки віконні металопластикові - з ПВХ профілю, згідно маркування виробник DECCO (монтажною шириною 60 мм; кількість камер - 4), фурнітура Reze, з двокамерним склопакетом 24 мм, формулою склопакету 4-6-4-6-4і. Окрім того, виявлено декілька віконних конструкцій із заповненням двокамерними склопакетами, формулою 4-10-4-10-4і (32мм), профільна система - металопластикова товщиною 60 мм. А також у приміщення пральні встановлено 20 од світлопрозорих конструкцій - блоків віконних металопластикових - з ПВХ профілю, згідно маркування виробник WHS by VEKA (монтажною шириною 60 мм).

За результатами означеного висновку наведені наступні висновки та рекомендації:

1. Встановлено технічні характеристики віконних конструкцій:

-монтажна ширина рами 60 мм, ПВХ-профіль (Decco 60), двокамерний склопакет (формула склопакету 4-6-4-6-4І) з одним низькоемісійним склом, фурнітура Reze;

-монтажна ширина рами 60 мм, ПВХ-профіль визначити не вдалося, двокамерний склопакет (формула склопакету 4-10-4-10-4і) з одним низькоемісійним склом, фурнітура Winkhaus;

-монтажна ширина рами 60 мм, ПВХ-профіль (WHS by VEKA), двокамерний склопакет (формула склопакету 4-10-4-10-4і) з одним низькоемісійним склом, фурнітура VORNE.

2. Приведений опір теплопровідності віконних конструкцій будівлі лікарні НЕ ВІДПОВІДАЄ мінімальним вимогам ДБН В.2.6-31:2021.

3. За результатами обстеження також виявлено декілька вікон для яких не вдалося ідентифікувати марку профілю, формулою склопакету 4-10-4-10-4і, опір теплопровідності таких віконних конструкцій також НЕ ВІДПОВІДАЄ мінімальним вимогам ДБН В.2.6-31:2021.

4. У приміщенні пральні виявлено віконні конструкції з ПВХ-профіль (WHS by VEKA), двокамерний склопакет (формула склопакету 4-10-4-10-4і) з одним низькоемісійним склом, їх опір теплопровідності НЕ ВІДПОВІДАЄ мінімальним вимогам ДБН В.2.6-31:2021.

5. Монтаж віконних конструкцій виконано з порушенням ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010.

6. Виконання робіт з улаштування віконних конструкцій необхідно підтверджувати актом приймання-передачі, який включає гарантійні зобов`язання виконавця робіт.

Виконавець - керівник Центру енергоефективності Національного університету водного господарства та природокористування, кандидат технічних наук, енергоаудитор Довбенко Володимир Сергійович.

Окрім цього, із висновку за результатами обстеження віконних конструкцій складеним центром енергоефективності національного університету водного господарства та природокористування, огляд об`єкта по якому здійснювався 25.01.2024 судом встановлено наступне.

Огляд об`єкта здійснювався 25.01.2024, під час обстеження було оглянуто одну встановлену металопластикову віконну конструкцію будівлі лікарні Сарненської ЦРЛ за адресою: м. Сарни, вул. Я.Мудрого, буд. 3, а також монтажу. При обстеженні будівлі лікарні за адресою: м. сарни, вул. Я.Мудрого, буд. 3 встановлено, що обрана світлопрозора конструкція - це блок віконний металопластиковий - з ПВХ профілю, фурнітура VORNE із заповненням двокамерним склопакетом, формулою склопакету 4-10-4-10-4і, згідно маркування виробник WHS by VEKA (монтажною шириною 60 мм). За результатами візуального обстеження світлопрозорої конструкції встановлено повну заводську готовність з встановленими ущільнювачами, дефектів і механічних пошкоджень не виявлено. Проте, виявлено відсутність налагодження (тертя при відкритті віконного блоку). Монтаж виконано з порушенням ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010. Примикання віконної конструкції до прорізу стіни виконано з порушенням вимог монтажу.

За результатами означеного висновку наведені наступні висновки та рекомендації:

1. Встановлено технічні характеристики віконних конструкцій:

- монтажна ширина рами 60 мм, ПВХ-профіль (WHS by VEKA), двокамерний склопакет (формула склопакету 4-10-4-10-4і) з одним низькоемісійним склом, фурнітура VORNE.

2. Віконна конструкція з ПВХ-профілю (WHS by VEKA), з двокамерний склопакет (формула склопакету 4-10-4-10-4І) з одним низькоемісійним склом, їх опір теплопровідності НЕ ВІДПОВІДАЄ мінімальним вимогам ДБН B.2.6-3V.2021.

3. Монтаж віконної конструкції виконано з порушенням ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010.

4. Виконання робіт з улаштування віконних конструкцій необхідно підтверджувати актом приймання-передачі, який включає гарантійні зобов`язання виконавця робіт.

Виконавець - керівник Центру енергоефективності Національного університету водного господарства та природокористування, кандидат технічних наук, енергоаудитор Довбенко Володимир Сергійович.

Суд виснує, що у вказаних висновках за результатами обстеження віконних конструкцій складених центром енергоефективності національного університету водного господарства та природокористування, огляд об`єкта по яких здійснювався 17.01.2024 та 25.01.2024 зазначено різні типи профільних систем та склопакетів, які не дозволяють однозначно ідентифікувати, що обстежені конструкції є саме тими, які поставлені відповідачем ФОП Кірковою О.О. за Договором № 302-22 від 06.10.2022. Зазначено три різні профільні системи (DECCO, WHS by VEKA) з відмінними характеристиками, що свідчить про неоднорідність обстежених конструкцій. Частину профілів не вдалося ідентифікувати, що унеможливлює їх співставлення із товаром, поставленим відповідачем.

Як вбачається, під час обстеження було оглянуто частину встановлених металопластикових конструкцій будівлі лікарні Сарненської ЦРЛ за адресою: м. Сарни, вул. Я.Мудрого, буд. 3, а також частину їх монтажу. Проте матеріалами справи не підтверджується, що саме ця оглянута частина вікон є тими вікнами, що поставлені ФОП Кірковою О.О. для КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ».

Водночас суд зауважує, що цілком доречними є аргументи відповідача про те, що за Договором про постачання товару №302-22 від 06.10.2022 ФОП Кіркова О.О. не приймала зобов`язань по монтажу вікон, а лише зобов`язувалась поставити замовлені вікна. В той же час, під час обстеження вікон було встановлено порушення ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010, які пов`язані із монтажем вікон, а не по якості самих вікон, як про це безпідставно вказує позивач. Таким чином, виявлені невідповідності пов`язані з монтажем конструкцій, що виходить за межі обов`язків відповідача.

З урахуванням викладеного, виявлені недоліки, які стосуються монтажу конструкцій та теплотехнічних характеристик, не можуть бути підставою для покладення відповідальності на відповідача, оскільки останній не приймав зобов`язань щодо монтажу вікон або гарантій на їх встановлення. Крім того, із висновків складених центром енергоефективності національного університету водного господарства та природокористування не вбачається, що віконні конструкції, огляд яких здійснювався, були саме тими віконними конструкціями, що поставлені 06.10.2022 постачальником (відповідачем) по Договору про постачання товару №302-22 від 06.10.2022, а саме «Вікна ПВХ», в кількості 61.01м2 вартістю 3166,63 за одиницю та на загальну суму 193 196.70 грн.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару неналежної якості за Договором про постачання товару № 302-22 від 06.10.2022. Висновки, складені Центром енергоефективності не дозволяють ідентифікувати оглянуті віконні конструкції як ті, що були предметом поставки за вказаним договором. Тим більше, огляд проведено не усіх вікон в КНП «САРНЕНСЬКА ЦРЛ», а лише частини.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними, а обставини, викладені позивачем, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

У зв`язку з цим підстави для задоволення позову відсутні.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді стягнення 193 196,70 грн витрат за товар неналежної якості, є неефективним та невідповідним обставинам справи.

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Частиною 1 ст. 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару (Постанова КЦС ВС від 06.12.2024 № 753/23491/18 (61-13676св24)).

Проте позивачем не доведено факт неналежної якості (недоліків) товару, що був поставлений відповідачем, а також не використано зазначених вище належних способів захисту.

Таким чином, вимога про стягнення повної вартості товару є безпідставною та такою, що не відповідає суті спірних правовідносин, оскільки поставка товару відбулася, товар прийнято без зауважень та претензій 06.10.2022, водночас майже через два роки позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій покликався на те, що всі вікна, що поставлені за Договором є неякісними і вимагав усунути виявлені експертизою в кримінальному провадженні недоліки. Позивачем не доведено факту поставки відповідачем товару неналежної якості та повністю проігноровано п. 4 Договору, згідно з яким постачальник несе відповідальність за якість товару, що постачається. Якщо якість товару не буде відповідати свідоцтву про якість, Постачальник сплачує штраф Покупцю у розмірі 0.1% від вартості оплати, а також усуває дефекти своїми силами і за свій рахунок протягом 3-х днів з моменту отримання повідомлення Покупця. Окрім того, обставини щодо монтажу вікон та відповідності монтажу будівельним нормам взагалі не стосуються відповідальності відповідача як постачальника.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС з вимогою про стягнення коштів у сумі 193 196,70 грн.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 193 196,70 грн через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. (так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 3 028 грн 00 грн).

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі відповідно до платіжної інструкції № 9554 від 15.10.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, то судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства "Сарненська центральна районна лікарня" Сарненської міської ради до Фізичної особи-підприємця Кіркової Оксани Олександрівни про стягнення 193 196,70 грн витрат за товар, який поставлений неналежної якості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано "16" грудня 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич