Ухвала

від 12.12.2024 по справі 552/1240/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1240/24 Номер провадження 11-сс/814/805/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретаремОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,з участю прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 08 листопада 2024 року у кримінальному провадженні №42024170000000011,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на земельну ділянку, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,15 га, кадастровий номер 5325755100:30:001:2516.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що прокурором не надано доказів на підтвердження вартості земельної ділянки, а також врахував відсутність цивільного позову у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та накласти арешт на вказану земельну ділянку.

При цьому зазначає, що своїми протиправними діями, вчиненими в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 заподіяв Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Полтавській області майнову шкоду на загальну суму 2441902,59 грн, що є тяжкими наслідками, а отже вартість належної йому земельної ділянки площею 0,15 га не може перевищувати суму шкоди, що заподіяна кримінальним правопорушенням та підтверджена експертними дослідженнями.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування підозрюваного та його захисника про законність і обґрунтованість судового рішення, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Відповідно до приписів ч.1 ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2 цієї статті Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За змістом закону, для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), необхідною умовою є наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024170000000011 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.4 ст.191 КК України.

05 листопада 2024 року старший детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 повідомив про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України.

У клопотанні прокурора єдиною підставою для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_8 , визначено відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов).

Проте, як на час розгляду клопотання слідчим суддею, так і на час розгляду провадження апеляційним судом, цивільний позов у кримінальному провадженні №42024170000000011 відсутній, що підтвердив прокурор у засіданні апеляційного суду.

Більше того, стороною обвинувачення не надано жодних відомостей щодо визначення розміру та вартості майна, на яке просить накласти арешт прокурор, що суперечить вимогамст. 171 КПК України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.

Отже, апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 405, 407 та 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 08 листопада 2024 року у кримінальному провадженні №42024170000000011 залишити беззмін,а апеляційнускаргу прокуроравідділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4