Постанова

від 10.12.2024 по справі 567/152/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 567/152/24

Провадження № 22-ц/4815/1230/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С.О., Боймиструка С. В.

секретар судового засідання Андрошулік І. А.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач Острозька міська рада рівненської області,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Гора»

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2024 року у складі судді Венгерчук А.О., ухвалене в м. Острог Рівненської області о 12 годині 22 хвилни, повний текст рішення складено 06 вересня 2024 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Острозької міської ради Рівненської області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Гора»,про визнаннянезаконними таскасування рішеньоргану місцевогосамоврядування,визнання незаконноюта скасуваннядержавної реєстраціїправа власностіна земельнуділянку.Свої позовнівимоги обґрунтовувалатим,що рішеннямОстрозької міськоїрадиРівненськоїобласті від26.03.2021№169їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Вказувала, що частина вказаної земельної ділянки, орієнтовною площею 0.2500 га, перебуває у власності інших осіб, а тому їй було відмовлено у розробленні відповідної технічної документації із землеустрою. Зазначала, що земельна ділянка, яка розташована біля її будинку по АДРЕСА_1 ( для будівництва і обслуговування житлового будинку ), має приблизну площу 0.15 га, при цьому частину цієї площі розміром 0.351 га, в лютому 2023 року незаконно приватизувала ОСОБА_3 , кадастровий номер 5624284200:01:002:0128; а інша частина земельної ділянки, якою постійно користувалися і яка перебувала у володінні її померлих батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в 2019 році була незаконно, на її думку, приватизована ОСОБА_2 , розмір земельної ділянки складає 0.10 га, кадастровий номер 5624284200:01:002:0293. Зазначала, що про наявність рішень «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» (номер 452 від 08.11.2018 року) та «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» (номер 495 від 30.01.2019 року) для ОСОБА_2 , приймала Межиріцька сільська рада Острозького району Рівненської області, після того, як в 2012 році вона зареєструвала право власності на будинок АДРЕСА_1 . Впродовж 2023 року вона зверталася до керівника ТзОВ «Фірма Гора», як до суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, при цьому ТзОВ «Фірма Гора» відмовила у виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Просила визнати незаконним та скасувати рішення Межиріцької сільської ради Острозького району Рівненської області, а саме: від 08.11.2018 року № 452 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства»; від 30.01.2019 року № 495 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства».; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0.10 га, яка розташована: Межиріцька сільська рада Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5624284200:01:002:0293, зареєстрованої 12.02.2019 на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер: 1766059256242; номер реєстрації права власності: НОМЕР_1 , а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2024 року у задоволення вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом правом особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав та обґрунтоване відсутністю належних, достатніх і достовірних доказів того, що рішеннями Межиріцької сільської ради Острозького району Рівненської області, (правонаступником якої є Острозька міська рада Рівненської області) від 08.11.2018 № 452 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та від 30.01.2019 № 495 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» порушено цивільні права та інтереси ОСОБА_1 , у зв`язку з чим такі рішення є незаконними.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що нею як позивачем було повідомлено суду, що саме рішенням Острозької міської ради від 26.03.2021 їй надано первинне право (дозвіл): «надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ». Додає, що її право на зазначену земельну ділянку площею 0.10 га виникло ще в 2012 році, коли вона зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Стверджує, що нею не пропущено строк позовної давності у цьому спорі та зазначає, що про наявність рішення острозької міської ради № 169 від 26.03.2021р. та рішення Межиріцької сільської ради за листопад 2018 року і січень 2019 року їй стало відомо навесні 2021 року, після отримання рішення Острозької міської ради № 169, тому право на їх оскарження в судовому порядку у неї виникло лише 26.03.2021 року, коли Острозька міська рада надала їй право - «надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Наголошує, що якщо строк звернення пропущений з поважних причин, то порушене право підлягає судовому захисту. Пояснює, що Межиріцька сільська рада Острозького району прийняла рішення № 452 від 08.11.2018 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» для відповідача ОСОБА_2 через кілька років після того, вона, ОСОБА_1 , в квітні 2014 року подала до Межиріпької сільської ради дві письмові заяви про надання дозволу на передачу мені у власність земельну ділянку, яка була у володінні та користуванні моїх батьків по АДРЕСА_1 . Межиріцькій сільській раді в особі голови - Губернюка М., членів земельної комісії, спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_6 було відомо, шо вона як власник приватизованого будинку своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 має право на приватизацію тих земельних ділянок, якими ті володіли: 0.16 га - біля будинку по АДРЕСА_1 , та земельна ділянка розміром 0.10 га - навпроти будинку через дорогу. Земельна ділянка розміром 0.10 га, якою володіли її померлі батьки, ніколи не мала категорії земель запасу, адже це був город, який щороку оброблявся. Зазначає, що у травні 2014 року бувший Межиріцький сільський голова ОСОБА_7 повідомив її листом про те, що спірне питання про використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , де розташований житловий будинок та господарські будівлі, які їй належать згідно рішення суду, на сесію не виносяться, тому що ніхто крім неї на дану земельну ділянку не претендує. Разом з тим, Межиріцький сільський голова ОСОБА_8 в листопаді 2018 року ініціював та прийняв незаконне рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» відповідачу ОСОБА_2 , хоча ще в 2014 році нею передано до сільської ради копію архівної довідки від 23.04.2014 № 86/07-26 про те, що «В земельно-шнуровій книзі колгоспу «Зоря комунізму» с. Межиріч Межиріцької сільської ради Острозького району за 1961 рік є відомості про те, що за ОСОБА_4 значилась присадибна ділянка розміром 0.26 га ( в т.ч. під будівлею - 0.01 га). Стверджує, що бувший Межиріцький сільський голова п. ОСОБА_9 свідомо та в незаконний спосіб кілька років не розглядав її заяви (від березня та квітня 2014 року) про приватизацію земельних ділянок, які розташовані біля її будинку в АДРЕСА_1 , і в листопаді 2018 та січні 2019 року прийняв (ініціював) незаконні рішення про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_2 … З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, рішенням Острозької міської ради Рівненської області від 26.03.2021 № 169 «Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді», ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Острозького районного суду від 10.04.2012 за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 23.04.2014 № 86/07-26, в Земельно-шнуровій книзі колгоспу «Зоря комунізму» с. Межиріч Межиріцької сільської ради Острозького району за 1961 рік є відомості про те, що за ОСОБА_4 значилась присадибна ділянка розміром 0.26 га (в т.ч. під будівлею - 0.01 га).

Рішенням «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» (номер 452 від 08.11.2018 року) та рішенням «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» (номер 495 від 30.01.2019 року) відповідачу ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою та затверджено даний проект щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства в с.Межиріч Острозького району Рівненської області.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 встановлено, що 08.02.1975 було укладено шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , якій після реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище ОСОБА_12 .

Батьками ОСОБА_11 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження на а.с.55.

Згідно довідки №232/07.08-12 від 07.03.2024, виданої Острозькою міською радою Рівненської області, у земельно-кадастровій книзі Межиріцької сільської ради за 1992-2008 роки відсутні записи щодо земельних ділянок ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ..

Звертаючись досуд зцим позовом, ОСОБА_1 просила визнати незаконними та скасувати рішення Межиріцької сільської ради Острозького району Рівненської області, а саме: від 08.11.2018 року № 452 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства»; від 30.01.2019 року № 495 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства».; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0.10 га, яка розташована: Межиріцька сільська рада Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5624284200:01:002:0293, зареєстрованої 12.02.2019 на ім`я ОСОБА_2 , реєстраційний номер: 1766059256242; номер реєстрації права власності: 30305546, мотивуючи тим, що останньому вона виділена незаконно, адже ця земельна ділянки прилягає до її будинку і нею за життя користувалися її батьки як городом.

Підпункт 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Статтею 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

У відповідності до ст. 12 ЗК України до повноважень міської ради відноситься розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб або надання земельних ділянок комунальної власності у користування.

В силу вимог статей 81 83,92,93 ЗК України землекористувачі користуються земельними ділянками на праві власності, оренди, постійного чи тимчасового користування.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Заперечуючи позовні вимоги, Острозька міська рада зазначала про те, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустила строки позовної давності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводить, що пропуск строку позовної давності зумовлений поважними причинами, зокрема тим, що колишній сільський голова ОСОБА_8 умисно не виносив її питання на вирішення сесії сільської ради, а згодом ініціював та прийняв незаенне рішення про передачу спіної ділянки у власність ОСОБА_2 ..

Такі покликання спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так, із долучених самою ОСОБА_1 копій рішень Межиріцької сільської ради від 08.11.2018 №452, від 30.01.2019 № 495 від та копії листа Межиріцької сільської ради Острозького району Рівненської області №850/02.13 від 22.10.2019 вбачається, що Межиріцькою сільською радою інформовано ОСОБА_1 , що їй надавалась копія рішення Межиріцької сільської ради про надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки із зазначеною датою та номером рішення, також, що ділянка знаходиться через дорогу від її будинку (кадастровий номер 5624284200:01:002:0293); що рішення є колегіальним і не приймається лише сільським головою та спеціалістом сільської ради, а за результатами голосування на сесії; що її батькам земельна ділянка у приватну власність не передавалась, тому що вперше Межиріцька сільська рада приймала рішення про передачу земельних ділянок у приватну власність лише 14.06.1993, а мама ОСОБА_1 вибула в Якутську АРСР у 1989 році; що ОСОБА_1 як власнику житлового будинку по АДРЕСА_1 , надано дозвіл на виготовлення технічної документації на відповідну земельну ділянку згідно її заяви. Натомість ОСОБА_1 вказує, що про наявність рішень Межиріцької сільської ради від 08.11.2018 №452 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та від 30.01.2019 № 495 про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відповідачу ОСОБА_2 їй стало відомо після того, що як було прийнято рішення Острозької міської ради від 26.03.2021 №169, що не відповідає дійсності.

Рішенням Острозької міської ради від 26.03.2021 №169 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (оренда) орієнтовною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відомості про те, що ОСОБА_1 на момент розгляду справи скористалася своїм правом і виготовила технічну документацію відсутні і судом таких обставин не встановлено.

Згідно зі ст. 79 ЗК земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки як об`єкта права передбачає визначення її площі, меж, цільового призначення та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Статтями 20, 38-40 ЗК присадибна земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови. Використання таких земель здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно ст. 381 ЦК України садибою визнається земельна ділянка разом із розташованим на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Згідно ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Рішення Острозької міської ради Рівненської області від 26.03.2021 №169 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , а також надано дозвіл на виготовлення технічної документації на одну земельну ділянку, площу якої вказано орієнтовно, та на якій розміщено будинок і господарські будівлі.

Відповідно до довідки старости сіл Межиріч, Прикордонне та Слобідка Романа Свинарчука від 07.03.2024, у земельно-кадастровій книзі (розділ п`ятий присадибні землі загального користування) Межирицької сільської ради за 1992-2008 роки відсутні записи щодо земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..

Згідно довідки, виданої виконкомом Межирицької сільської ради Острозького району Рівненської області від 01.07.2010 №607, за якою в погосподарській книзі №3 за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 за 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_4 - в господарстві ніхто не зареєстрований та за погосподарською книгою №2 за 2001-2005 роки - особовий рахунок закрито у зв`язку з відсутністю зареєстрованих осіб.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що на момент прийняття Межиріцькою сільської радою рішень від 08.11.2018 №452, від 30.01.2019 № 495, які просить визнати незаконними позивачка, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не обліковувались жодні земельні ділянки.

Право власності ОСОБА_1 визнано лише на житловий будинок та на господарсько-побутові будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1 , рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 10.04.2012 у справі №1713/490/12, враховуючи визнання позову представника відповідача Межиріцької сільської ради Губернюка М.І.

При цьому, житловий будинок та господарські будівлі за адресою АДРЕСА_1 , не розташовані на земельній ділянці площею 0,10 га з кадастровим номером 56242984200:01:002:0293, що була приватизована ОСОБА_2 на підставі рішень Межиріцької сільської ради від 08.11.2018 №452 та від 30.01.2019 № 495, що підтверджується копією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, код КВЦПЗ 01.03 (за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення) в с. Межиріч на території Межиріцької сільської ради Острозького району Рівненської області).

Відповідно до ст.20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, за рішенням відповідного органу

Спірна земельна ділянка є ділянкою, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та зміна її цільового призначення не здійснювалася.

У Листі Межиріцької сільської ради від 23.04.2014 №322/03, адресованому ОСОБА_1 зазначено, що їй необхідно терміново з`явитись у Межиріцьку сільську раду, щоб спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_1 встановив орієнтовну площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 та лист від 20.05.2014 №387/03.5 за яким ОСОБА_1 рекомендовано з`явитись у Межиріцьку сільську раду та спільно із спеціалістом сільської ради ОСОБА_13 (землевпорядником) встановити орієнтовну площу земельної ділянки і лише після цього приступити до визначеної законодавством процедури оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок.

Рішенням Межиріцької сільської ради від 02.08.2018 №396 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

Наведене спростовує посилання апеляційної скарги про те, що Межиріцькою сільською радою в особі колишнього голови ОСОБА_9 умисно не надавалися відповіді на її звернення щодо приватизації спірної земельної ділянки.

Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд також враховує, що положення ст.. 118 ЗК України, котра визначає порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок державної та комунальної власності, який позивачкою не був дотриманий. Так, Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року пропонувалося забезпечити протягом 1993 року передачу громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у межах встановлених норм. У подальшому ці строки подовжувалися. Як встановлено судом та не заперечується самою позивачкою, приватизація земельних ділянок в той час не була здійснена ні нею, ні її батьками.

Більш того, позивачка ОСОБА_1 є громадянкою росії, а норми ст.121 ЗК України передбачають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок у зв`язку з набуттям ним, в тому числі, права власності на житловий будинок, для громадян України. Так само громадянам України, у користуванні яких є відповідні земельні ділянки, надається право здійснити їх приватизацію.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності з нормами закону, що їх регулюють, апеляційний суд приходить до висновку, що про безпідставність позовних вимог та обґрунтованість відмови суду першої інстанції в їх задоволенні з огляду на відсутність належних, достатніх, достовірних доказів на підтвердження набуття позивачкою ОСОБА_1 чи її батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку, передбаченому законом, права власності чи права користування земельною ділянкою, що знаходиться навпроти її житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання незаконнимта скасуваннярішень Межиріцькоїсільської радиОстрозького районуРівненської області(від08.11.2018року №452«Про наданнядозволу нарозроблення проектуземлеустрою щодовідведення увласність земельноїділянки дляведення особистогоселянського господарства»;від 30.01.2019року №495«Про затвердженняпроекту землеустроюта наданняземельної ділянкиу власністьдля веденняособистого селянськогогосподарства»),про визнаннянезаконною таскасування державноїреєстрації прававласності навказану земельнуділянку за ОСОБА_2 ,не підлягають до задоволення.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставинисправи,характер правовідносин,які виниклиміж сторонамита застосованоправові норми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28 серпня 2024 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Боймиструк С. В.