20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 грудня 2007 р. № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М.Остапенка ,Є.Борденюк - доповідача, В.Харченка,
розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділу Державної виконавчої служби (ВДВС) Балаклавського районного управління юстиції (РУЮ) у місті Севастополі
на постановувід 28.03.2007 року
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торговий комплекс "Приветливый"
доВДВС Балаклавського РУЮ у місті Севастополі
Управління державного казначейства у місті Севастополі
ДВС в Балаклавському районі міста Севастополі
третя особаБалаклавське РУЮ у місті Севастополі
провідшкодування збитків у розмірі 991,29 грн.
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 року подана ВДВС Балаклавського РУЮ у місті Севастополі 14.11.2007 року, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.
Клопотання про відновлення пропущеного строку скаржником не заявлено, у зв'язку з чим касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно з п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, яка стосується розміру ставок державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за ново виявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, дана справа майнового характеру, отже державне мито повинно становити 0,5 % ціни позову, однак не менше 51 грн.
До того ж, Пунктом 14 розділу 3 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” передбачено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету----------крб. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Таким чином, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 14.08.2007р. №529 не може вважатися належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, так як сплачена сума в розмірі 25 грн. 50 коп. не відповідає вищезазначеним вимогам, а також на звороті платіжного доручення відсутній вказаний напис, а отже, касаційна скарга підлягає поверненню з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ВДВС Балаклавського РУЮ у місті Севастополі вперше звернулось з касаційною скаргою на постанову від 28.03.2007 року, однак з порушенням вимог щодо її оформлення, зокрема, до касаційної скарги не було додано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та належних доказів надіслання копії касаційної скарги іншим сторонам по справі, а тому така касаційна скарга ухвалою від 27.06.2007 року була повернута Вищим господарським судом України без розгляду на підставі п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що вперше подана касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого господарського суду України, копії якої надіслані всім учасникам процесу, колегія суддів вважає, що за умови відсутності доказів направлення копії скарги іншим сторонам у справі, поданої 14.11.2007 року, останні (позивач, інші відповідачі та третя особа) є необізнаними про повторне звернення ВДВС Балаклавського РУЮ у місті Севастополі до касаційної інстанції.
А тому така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної виконавчої служби в Балаклавському районі міста Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 року у справі № 20-11/152-5/174-11/301-7/096-9/141 повернути без розгляду.
Судді: М. Остапенко
Є. Борденюк
В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2007 |
Оприлюднено | 29.12.2007 |
Номер документу | 1238296 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні