Ухвала

від 17.12.2024 по справі 460/27538/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

17 грудня 2024 року Р і в н е №460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.09.2024 клопотання ОСОБА_2 за вх.№45107/24 від 04.09.2024, а також пояснення ОСОБА_2 за вх.№45228/24 від 05.09.2024 та додані до них документи повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою від 06.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 24.10.2024 провадження у справі зупинено до перегляду ухвали суду від 06.09.2024 про повернення клопотання та пояснень в порядку апеляційного провадження. Матеріали адміністративної справи передано до Восьмого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

29.10.2024 ОСОБА_1 подано заяву (вх.№55934/24), сформовану в підсистемі "Електронний суд" 29.10.2024, про відвід головуючого судді Дорошенко Н.О. від розгляду адміністративної справи № 460/27538/23.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 про повернення без розгляду клопотання та пояснень у справі 460/27538/23, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Адміністративна справа №460/27538/23 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду 27.11.2024.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці заява про відвід за вх.№55934/24 від 29.10.2024 передана судді Дорошенко Н.О. для розгляду 16.12.2024.

Відповідно до ч. 3, 8, 11 ст. 40 КАС України вирішення заяви про відвід здійснено судом, який розглядає справу, невідкладно, в порядку письмового провадження.

Заява про відвід мотивована покликанням на упередженість судді під час судового засідання 23.10.2024, "самоусуненням суддею від виконання вимог ст. 79 КАС України, щодо порядку долучення, дослідження і повернення доказів в адміністративній справі".

Позивач зазначила, що відзив на позовну заяву відповідачем було подано 15.01.2024, при цьому відповідачем не зазначалась, які саме докази відповідач не може подати разом з відзивом. "Разом з тим, наступного дня 16.01.2024, тобто поза межами і всупереч встановленого ч. 4 ст. 79 КАС України строку, ... відповідач подає до суду клопотання у якому просить долучити до матеріалів справи докази відео та аудіо записи".

З огляду на наведене, позивач вказала, що "суддя в силу імперативу приписів ч. 8 ст. 79 КАС України не мала ні прав, ні повноважень приймати до розгляду під час судового засідання, яке відбулося 23.10.2024 о 14:00, подані відповідачем 16.01.2024 через підсистему "Електронний суд" докази", ... що вказує на нехтування суддею своїми обов`язками та фактом порушення присяги".

Відповідачем та третьою особою заперечень на заяву про відвід не подано.

Вирішуючи заявлений відвід, суд враховує таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 39 КАС України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалою від 11.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

21.12.2023 позивач подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій, серед іншого, просила витребувати від КДКА Рівненської області всі матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.

Ухвалою від 01.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В цій же ухвалі від 01.01.2024 суд вказав, що вважає необхідним задовольнити заяву позивача про витребування у відповідача додаткових доказів, у зв`язку з чим, керуючись статтею 80 КАС України, витребував у відповідача належним чином засвідчені копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 30.08.2023 "Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ", а також всіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

Суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов тривалістю не більше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд в ухвалі від 01.01.2024 вказав, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

До електронного кабінету відповідача ухвала суду від 01.01.2024 доставлена 02.01.2024, що підтверджується відомостями комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Рівненського окружного адміністративного суду.

15.01.2024 відповідач подав відзив на позов, а 16.01.2024 - клопотання про долучення аудіо- та відео-звукозаписів до матеріалів справи.

За правилами, встановленими ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи дату отримання (02.01.2024) відповідачем ухвали суду від 01.01.2024 про відкриття провадження у справі, якою також витребувано від відповідача додаткові докази, встановлений судом 15-денний строк для подання відзиву та витребуваних доказів закінчувався 17.01.2024.

Таким чином, відповідач у встановлений судом 15-денний строк подав до суду відзив на позов, а також додаткові докази.

За таких обставин покликання позивача на прийняття суддею до розгляду недопустимих доказів є безпідставним.

Ухвалою від 12.07.2024 суд перейшов до розгляду справи №460/27538/23 за правилами загального позовного провадження та призначив у справі підготовче засідання.

Ухвалою від 06.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 23.10.2024 за участю всіх учасників справи суд досліджував докази у справі, зокрема матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.

Саме з судовим засіданням 23.10.2024 позивач пов`язує підставу звернення до суду із заявою про відвід головуючого судді у справі №460/27538/23 за вх.№55934/24 від 29.10.2024.

Суд звертає увагу на те, що звернення до суду із такою заявою здійснено позивачем 29.10.2024, тобто поза межами дводенного строку звернення до суду із заявою про відвід, встановленого ч. 3 ст. 39 КАС України.

Доводів щодо неможливості подання заяви у строк, встановлений КАС України, позивачем не наведено.

Суд зауважує, що зміст положень ч. 1, 2 ст. 36, ст. 37 КАС України свідчить на користь висновку, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Суд зазначає, що позивачем до заяви про відвід не долучено жодного доказу на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведені в заяві про відвід доводи є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами і третіми особами, у порядку та у спосіб, що встановлені процесуальним законом, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

Зазначені в заяві про відвід аргументи фактично вказують на незгоду позивача з процесуальними рішеннями головуючого судді під час дослідження матеріалів судової справи у судовому засіданні 23.10.2024.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Тому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.

Суд не встановив наявності обставин, що могли б стати підставою для відводу судді.

Більше того, як зазначено судом вище по тексту цієї ухвали, така заява подана поза межами дводенного строку звернення до суду з такою заявою, встановленого ч. 3 ст. 39 КАС України.

З огляду на викладене, заява про відвід головуючого судді Дорошенко Н.О. за вх.№55934/24 від 29.10.2024 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Н.О. Дорошенко необґрунтованою та передати справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.О. Дорошенко