Постанова

від 17.12.2024 по справі 814/2448/14

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 814/2448/14

Перша інстанція суддя Мельник О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівВербицької Н.В, Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000643720 від 14 серпня 2024 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, задоволено позовні вимоги.

Постановою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, з передачею даної справи на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року та ухвалено у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

Постановою Верховного Суду від 19 червня 2024 року скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та направлено справу на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Вимогами апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, розгляд якої повторно здійснюється апеляційним судом, є скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно доводів апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, податковий орган не погоджується з рішенням суду першої інстанції, так як судом не надано належної правової оцінки висновкам проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», що оформлені актом від 01 серпня 2014 року, а як наслідок зроблено помилковий висновок про необхідність задоволення позовних вимог.

В даному випадку, апелянт наголошує, що проведені господарські операції між ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» та ТОВ «Газтрейдінвест», предметом яких було придбання природного газу, не мали реального характеру, так як вони належним чином не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, податковим органом встановлено обрив ланцюга постачання природного газу від ТОВ «Газтрейдінвест» до ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», з дослідженням ланцюга постачання до ТОВ «Газтрейдінвест» від його контрагентів, які мають очевидні ознаки фіктивності.

З іншого боку, на безтоварність проведених господарських операцій, на переконання податкового органу, також вказує відсутність ділової мети у придбанні природного газу у сумнівного контрагента ТОВ «Газтрейдінвест» при можливості придбання природного газу безпосередньо у його виробників та імпортерів за меншою ціною.

В свою чергу, товариством подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як проведені господарські операції товариства з придбання природнього газу мали ділову мету, пов`язані із господарською діяльністю товариства та підтверджуються зібраними в матеріалах справи доказами.

При цьому, на переконання товариства, воно не має нести відповідальності за будь-які вчинені порушення вимог законодавства його контрагентами та іншими юридичними особами, з якими воно не мало господарських відносин.

Крім того, сторонами у справі надано на пропозицію колегії суддів свої додаткові письмові пояснення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 серпня 2014 року за наслідком проведення Центральним офісом з обслуговування великих платників Міжрегіонального Головного управління Міндоходів Міністерства доходів і зборів України документальної позапланову виїзної перевірку ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» з питань нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Газтрейдінвест» (код 37145536) за 2012-2013 роки, складено акт № 37/28-10-37-20/33133003.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення пп. 14.1.18, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 65 850 020,07 гривень.

На підставі висновків перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000643720 від 14 серпня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 72 427 807,98 грн, з яких 55 975 302,96 грн основного зобов`язання та 16 462 505,02 грн штрафу.

Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справ, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому, згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності отриманого ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» податкового повідомлення-рішення № 0000643720 від 14 серпня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 55 975 302,96 грн за основним зобов`язанням та на 16 462 505,02 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Між тим, постановою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року, що ухвалена у даній справі, скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, так як суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином наявність у ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» розумних економічних причин для укладення договору поставки природного газу з постачальником ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ», з урахуванням суттєвої різниці між ціною придбання природного газу українського видобутку позивачем та ціною продажу природного газу українського видобутку виробниками.

Аналогічним чином, постановою Верховного Суду від 19 червня 2024 року, що ухвалена у даній справі, скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, так як судом апеляційної інстанції враховано попередні висновки Верховного Суду лише в контексті дотримання ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» належної обачності при виборі контрагентів, без того аспекту, на який вказував Верховний Суд при попередньому розгляду справи.

Тому, колегія суддів при новому розгляді даної справи, враховуючи висновки і мотиви скасування судових рішень у даній справі, що викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2020 року та від 19 червня 2024 року, а також з метою ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі, вважає за необхідне перевірити наявність у ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» розумних економічних причин для укладення договору поставки природного газу з постачальником ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ», з урахуванням суттєвої різниці між ціною придбання природного газу українського видобутку позивачем та ціною продажу природного газу виробниками.

В свою чергу, здійснюючи повторний розгляд справи колегією суддів встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатом проведення документальної перевірки ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», висновки якої зафіксовано актом від 01 серпня 2014 року № 37/28-10-37-20/33133003.

Зі змісту зазначеного акта перевірки вбачається, що податковим органом визнано задокументовані господарські операції ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» з ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» такими, що не мали реального характеру.

Зокрема, податковим органом встановлено, що ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», у період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, здійснювало придбання природного газу у ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ», яке декларувало придбання природного газу у ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011», яке, в свою чергу, декларувало придбання природного газу у інших посередників та виробників (імпортерів) газу.

При цьому, за висновками податкового органу, посередники ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011», не будучи виробниками природного газу, мали очевидні ознаки фіктивності та не могли виконати спірні операції.

Між тим, природній газ фактично постачався по газотранспортній системі України безпосередньо від його виробників (імпортерів) до кінцевого споживача ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», лише з формальним документуванням факту придбання по ланцюгу ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» - ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ», з метою штучного завищення податкового кредиту.

Тому, податковим органом, констатуючи фіктивність операцій перепродажу природного газу по ланцюгу постачання від його виробників (імпортерів) до позивача, зроблено висновок, що саме цінова різниця між ціною придбання та ціною продажу (націнка) є необґрунтованою сумою завищення вартості придбаного газу, відносно якої товариство не має права на отримання податкових пільг (податкового кредиту).

З іншого боку, перевіряючи правомірність висновків та оскаржуваного рішення податкового органу, з метою прийняття законного та обґрунтованого судового рішення у даній справі, колегією суддів досліджено відповідні ланцюги постачання природного газу та встановлено наступне.

Так, згідно задекларованих ланцюгів постачання, ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011», як єдиний постачальник ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ», у відповідному періоді купувало природній газ у низки інших проміжних посередників однієї або декількох ланок (ТОВ «УКРЕНЕРГОРИНОК», ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА-КОМПАНІЯ», ТОВ «ЛІДЕРГАЗ», ТОВ «ГНК «СИСТЕМА», ТОВ «МЕРКУРІЙ ТРЕЙД КОМПАНІ», ТОВ «ТД «КИЇВГАЗЕНЕРГО», ТОВ «ТД «УКРІСТГАЗ», ТОВ «ВК «ГАЗОВИЙ АЛЬЯНС», ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ») та безпосередніх виробників природного газу (імпортерів).

Зокрема, податковим органом встановлено, що позивачем у вересні 2012 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 26700 тисяч м3 природного газу, а саме: у постачальника ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» з націнкою посередників 128,52 грн; у постачальника ДПСД від 15 вересня 2004 року № 927 (уповноважена особа ТОВ «ЦЕФЕЙ») з націнкою посередників 1935,85 грн; у постачальника ДПСД від 24 березня 2004 року № 493 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 2329,18 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРЕНЕРГОРИНОК»).

У жовтні 2012 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 29412,2 тисячі м3 природного газу, а саме: у постачальника НГВУ «ПОЛТАВАНАФТОГАЗ» ПАТ «УКРНАФТА» з націнкою посередників 2470,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА-КОМПАНІЯ»); у постачальника ДПСД від 24 березня 2004 року № 493 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 2329,18 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРЕНЕРГОРИНОК»); у постачальника ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 153,50 грн.

У листопаді 2012 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 38694,281 тисячі м3 природного газу, а саме: у постачальника ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 153,50 грн; у постачальника ДПСД від 24 березня 2004 року № 493 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 2329,18 грн (при додатковому посереднику ТОВ «УКРЕНЕРГОРИНОК»); у контрагента ДПСД від 15 вересня 2004 року № 927 (уповноважена особа ТОВ «ЦЕФЕЙ») з націнкою посередників 1935,85 грн; у постачальника ДПСД між СДТОВ «ГАЗКОНТИНЕНТАЛЬ» та ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» № 4024 від 26 листопада 2004 року з націнкою посередників 2245,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА-КОМПАНІЯ»).

У грудні 2012 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 29015,143 тисяч м3 природного газу, а саме: у постачальника ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» з націнкою посередників 132,68 грн; у постачальника ДПСД від 24 березня 2004 року № 493 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 2329,18 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРЕНЕРГОРИНОК»); у постачальника ПРАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ» з націнкою посередників 273,25 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ЛІДЕРГАЗ»); ДПСД між СДТОВ «ГАЗКОНТИНЕНТАЛЬ» та ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» № 4024 від 26 листопада 2004 року з націнкою посередників 2245,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА-КОМПАНІЯ»); у постачальника ДПСД від 15 вересня 2004 року № 927 (уповноважена особа ТОВ «ЦЕФЕЙ») з націнкою посередників 1935,85 грн; у контрагента ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 145,20 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ГНК «СИСТЕМА»).

У січні 2013 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 43115 тисяч м3 природного газу, а саме: у контрагента ТОВ «ЕСКО-ПІВНІЧ» з націнкою посередників 136,85 грн; у контрагента ДПСД від 24 березня 2004 року № 493 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 2329,18 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРЕНЕРГОРИНОК»); у постачальника ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 103,50 грн; у постачальника ДПСД від 15 вересня 2004 року № 927 (уповноважена особа ТОВ «ЦЕФЕЙ») з націнкою посередників 1935,85 грн; у постачальника ДПСД між СДТОВ «ГАЗКОНТИНЕНТАЛЬ» та ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» № 4024 від 26 листопада 2004 року з націнкою посередників 2245,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА-КОМПАНІЯ»); у постачальника ДПСД від 04 лютого 2004 року № 60 (уповноважена особа ТОВ ФІРМА «ХАС») з націнкою посередників 2245,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «МЕРКУРІЙ ТРЕЙД КОМПАНІ»).

У лютому 2013 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 39731,489 тисячу м3 природного газу, а саме: у постачальника ДПСД від 04 лютого 2004 року № 60 (уповноважена особа ТОВ ФІРМА «ХАС») з націнкою посередників 2245,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ТД «КИЇВГАЗЕНЕРГО» та ТОВ «МЕРКУРІЙ ТРЕЙД КОМПАНІ»); у контрагента ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ» з націнкою посередників 136,85 грн; у постачальника ПАТ «РІВНЕАЗОТ» з націнкою посередників 273,25 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ЛІДЕРГАЗ»); у контрагента ДПСД від 15 вересня 2004 року № 927 (уповноважена особа ТОВ «ЦЕФЕЙ») з націнкою посередників 1835,85 грн; у контрагента ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 103,50 грн; у постачальника ДПСД від 24 березня 2004 року № 493 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 2329,18 грн (при додатковому посередництві ТОВ «УКРЕНЕРГОРИНОК»).

У березні 2013 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 40986,195 тисяч м3 природного газу, а саме: у постачальника ДПСД від 24 березня 2004 року № 493 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 2245,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ТД «КИЇВГАЗЕНЕРГО»); у постачальника ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 111,85 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ТД «УКРІСТГАЗ»); у постачальника ДПСД від 15 вересня 2004 року № 927 (уповноважена особа ТОВ «ЦЕФЕЙ») з націнкою посередників 1835,85 грн.

У квітні 2013 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 21707,186 тисяч м3 природного газу, а саме: у постачальника ТОВ «ЕСКО-ПІВНІЧ» з націнками посередників 99,35 грн (за 6000 м3), 120,18 грн (за 3456,10 м3) та 70,18 грн (за 1251,08 м3); у постачальника ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 111,85 грн; у постачальника ПАТ «РІВНЕАЗОТ» з націнкою посередників 273,25 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ЛІДЕРГАЗ»).

У травні 2013 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 37183,705 тисячі м3 природного газу, а саме: у постачальника ТОВ «ЕСКО-ПІВНІЧ» з націнками посередників 120,18 грн (за 11380,733 м3) та 57,68 (за 15500 м3); у постачальника ТОВ «УКРІСТГАЗ» з націнкою посередників 95,18 грн.

У червні 2013 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 27832,423 тисячі м3 природного газу, а саме: у постачальника ДПСД від 10 червня 2002 року № 3 (уповноважена особа ТОВ «КАРПАТИГАЗ») з націнкою посередників 328,50 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ГК «ГАЗОВИЙ АЛЬЯНС»); у постачальника ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ» з націнкою посередників 136,85 грн.

У липні 2013 року через контрагентів ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» отримано 38181,57462 тисячі м3 природного газу, а саме: у постачальника ТОВ «ЕСКО-ПІВНІЧ» з націнкою посередників 35,85 грн; у постачальника ПРАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» з націнкою посередників 265,02 грн (при додатковому посередництві ТОВ «ВК «ГАЗОВИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ»); у постачальника ТОВ «УКРІСТГАЗ» з націнкою посередників 113,353 грн.

Досліджуючи зазначені ланцюги постачання, колегією суддів також досліджено зібрані в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи, що стосуються операцій першої ланки ланцюга з контрагентом ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ», а саме: договір на купівлю-продаж природного газу « 09/08/12-01/269-У від 31 серпня 2012 року; акти приймання-передачі природного газу; прибуткові ордери; платіжні доручення; податкові накладні; технічні акти про обсяги спожитого та протранспортованого газу.

В свою чергу, за наслідком дослідження зібраних у матеріалах справи документів, зокрема додатково наданих до суду апеляційної інстанції під час нового розгляду даної справи, колегією суддів сформовано висновок, що відповідні документи, а саме акти про обсяги спожитого та протранспортованого газу та акти наданих послуг по транспортуванню газу магістральними трубопроводами, які склено між позивачем та філіями ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», відображають лише факт отримання позивачем газу із газотранспортної системи.

З іншого боку, будь-яких доказів наявності у газотранспортній системі природного газу, який би безпосередньо належав ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» або ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» на момент проведення спірних операцій, як і доказів отримання такого газу із системи позивачем, зібрані матеріали справи не мітять.

При цьому, з наданих до суду двосторонніх актів приймання-передачі природного газу та актів звіряння розрахунків, підписаних ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» та ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», вбачається лише задокументований (формальний), а не фактичний (реальний) рух природного газу по ланцюгу посередників до ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД».

Аналогічним чином, наявність платіжних доручень на оплату газу, не підтверджує фактичної передачі відповідного товару від контрагента ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ» до ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД».

Тому, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про те, що надані до перевірки та зібрані в матеріалах судової справи первинні бухгалтерські документи не можуть беззаперечно підтверджувати реальність передачі позивачу спірного природного газу саме від контрагента ТОВ «ГАЗТРЕЙДІНВЕСТ».

При цьому, колегія суддів наголошує, що зазначений висновок сформовано з підстав неможливості підтвердження реальної передачі природного газу по ланцюгу постачання між посередниками у відповідних операціях, а не з підстав порушення контрагентами позивача податкової дисципліни.

Між тим, колегія суддів вважає недостатніми посилання податкового органу на наявність зареєстрованих кримінальних проваджень (наразі закритих) щодо розслідування можливої участі ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» у схемах з ухилення від сплати податків, посадові особи яких, як свідки у відповідних провадженнях, заперечували свою причетність до господарської діяльності товариства.

В даному випадку, судом першої інстанції вірно зазначено, що без наявності вироку у відповідному кримінальному провадженні, який мав бути покладеним в основу акту проведеної перевірки, колегія суддів не може безумовно вважати фіктивною діяльність контрагента позивача саме з цієї підстави.

Проте, колегія суддів вважає, що наявність зареєстрованих кримінальних проваджень щодо розслідувань можливої участі ТОВ «ЄВРО-ТЕК 2011» у схемах з мінімізації податкового навантаження на підприємства реального сектору економіки, опосередковано підтверджує вищевикладені висновки колегії суддів щодо сумнівності проведених операцій та відсутності реальної ділової мети у взаємовідносинах з відповідними контрагентами, так як позивач мав змогу оцінити діяльність своїх контрагентів до проведення спірних операцій.

З іншого боку, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що ринок природного газу в Україні є обмеженим певним колом виробників та постачальників відповідного газу.

В свою чергу, при очевидній обізнаності великих учасників ринку з реальними виробниками та імпортерами природного газу в Україні, колегія суддів вважає сумнівною ділову мету у придбанні природного газу, вартістю у сотні мільйонів гривень, у формальних посередників, які не мають основних засобів та трудових ресурсів, а також посадові особи яких були фігурантами кримінальних проваджень.

Більш того, як зазначено вище, придбання природного газу у зазначених посередників відбувалось з націнкою, розмір якої доходив до трьох тисяч гривень за тисячу кубічних метрів газу, без будь-якого логічного обґрунтування необхідності закупівлі природного газу саме у відповідних посередників, а не у безпосередніх виробників чи імпортерів природного газу.

При цьому, колегія суддів не приймає доводів позивача про те, що придбаний ним у посередників природній газ коштував менше затверджених на той час Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики граничних (максимальних) цін на природний газ, а як наслідок мав ринкову ціну, так як без відповідної націнки, доданої сумнівними посередниками, вартість природного газу для позивача була б ще меншою за відповідний граничний (максимальний) рівень цін.

Враховуючи викладене, за умови задекларованого та підтвердженого податковим органом обсягу придбання природного газу позивачем, який походить від його реальних виробників та імпортерів, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу у тому, що на розмір націнки, сплаченої позивачем у вартості природнього газу вищезазначеним сумнівним посередникам, позивач не має права на отримання податкових пільг (податкового кредиту).

З іншого боку, варто зазначити, що відповідний висновок не позбавляє позивача права на отримання податкових пільг з вартості отриманого ним природного газу по ціні, яку декларували його реальні виробники та імпортери.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року скасувати, з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді Н.В. Вербицька І.Г. Ступакова