Постанова

від 16.12.2024 по справі 320/13400/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13400/21 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кобаля М.І.,

Штульман І.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 06.10.2021 № 0057151-1304-1002/83;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про опис майна у податкову заставу від 06.10.2021 № 2951/10-36-13-04.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у контролюючого органу були відсутні підстави для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, адже грошове зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями не набуло статусу узгоджених через звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки в рамках адміністративної справи №320/8042/21 оскаржувались податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 31.03.2020 №0003873201, №0003863201, №0003853201, №0003843201, №0003833201, тому відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошові зобов`язання, визначені у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях, в силу закону вважаються неузгодженими та, відповідно, не набули статусу податкового боргу.

Отже, на думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального права щодо неузгодженості податкових повідомлень-рішень, а тому таке рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що позивачем реалізовано право на оскарження прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 № 0003873201, від 31.03.2020 № 0003863201, від 31.03.2020 № 0003853201, від 31.03.2020 № 0003843201 та від 31.03.2020 № 0003833201, втім постановою Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 320/3824/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 320/3824/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

З огляду на вказане, грошове зобов`язання позивача за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.03.2020 № 0003873201, від 31.03.2020 № 0003863201, від 31.03.2020 № 0003853201, від 31.03.2020 № 0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201 набуло статусу узгодженого 05.07.2021.

Оскільки станом на дату прийняття оскаржуваних у даній справі рішень 06.10.2021, були відсутні заборони контролюючому органу для прийняття податкової вимоги та опису майна у податкову заставу, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2020 року Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено фактичну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва спирту та продукції хімічного та технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований.

За результатами фактичної перевірки, посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складено Акт про результати фактичної перевірки від 10.02.2020 № 45/10-36-32-00-10/00372536, в якому встановлені порушення вимог податкового законодавства та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 31.03.2020 № 0003873201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 34296587,89 грн за платежем акцизний податок на спирт;

- від 31.03.2020 № 0003863201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1000000,00 грн за платежем Акцизний податок на спирт;

- від 31.03.2020 № 0003853201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 80000,00 грн за платежем Акцизний податок на спирт;

- від 31.03.2020 № 0003843201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 68593175,78 грн за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

- від 31.03.2020 № 0003833201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 68593175,78 грн за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Так, постановою Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 320/3824/20 рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №320/3824/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 № 0003873201, від 31.03.2020 № 0003863201, від 31.03.2020 № 0003853201, від 31.03.2020 № 0003843201 та від 31.03.2020 № 0003833201 - відмовлено повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 320/3824/20.

У подальшому, ГУ ДПС у Київській області прийняло податкову вимогу від 06.10.2021 № 0057151-1304-1002/83 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.10.2021 № 2951/10-36-13-04.

Вважаючи вказані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними з огляду на порушення своїх прав, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки повторне оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку не може розглядатись як спосіб не виконання платником податків обов`язків зі сплати податкових/грошових зобов`язань, та бути перешкодою для виконання контролюючим органом безпосередніх обов`язків, зокрема: направленню вимоги податковим органом про сплату податкового боргу, призначення податкового керуючого та опис майна у податкову заставу, тому вказане свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкової вимоги від 06.10.2021 № 0057151-1304-1002/83 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.10.2021 № 2951/10-36-13-04.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, за своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У силу вимог пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З положень зазначених норм закону випливає, що обов`язок зі сплати грошового зобов`язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов`язання і має бути виконаний протягом десяти днів. У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов`язання є день набрання законної сили судовим рішенням.

Несплачені грошові зобов`язання у встановлений законом строк - протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх узгодження, яке відбувається в день набрання законної сили судовим рішенням, є податковим боргом платника податків, з виникненням якого контролюючий орган має вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09 червня 2020 року у справі № 810/272/16.

Пунктами 88.1 та 88.2 ст. 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно зі статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації. - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника, його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відтак, відповідно до норм статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття податкової вимоги від 06.10.2021 № 0057151-1304-1002/83 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.10.2021 № 2951/10-36-13-04 слугували узгоджені грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 № 0003863201, від 31.03.2020 №0003853201, від 31.03.2020 № 0003843201 та від 31.03.2020 № 0003833201, право на оскарження яких було реалізовано позивачем у судовому порядку.

Так, Київський окружний адміністративний суд рішенням від 10 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, позовні задоволено у повному обсязі.

Втім, постановою Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 320/3824/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 320/3824/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Зазначена постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 320/3824/20.

Отже, грошове зобов`язання позивача за податковими повідомленнями-рішеннями від 31.03.2020 № 0003873201, від 31.03.2020 № 0003863201, від 31.03.2020 № 0003853201, від 31.03.2020 № 0003843201 та від 31.03.2020 № 0003833201 набуло статусу узгодженого 05.07.2021.

У той же час, позивач повторно звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасуванням податкових повідомлень-рішень № 0003873201 від 31.03.2020, № 0003863201 від 31.03.2020, № 0003853201 від 31.03.2020, № 0003843201 від 31.03.2020, № 0003833201 від 31.03.2020, з підстав відмінних від підстав які були предметом розгляду в справі №320/3824/20.

Рішенням від 11.10.2021 по справі № 320/8042/21 Київський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0003873201 від 31.03.2020, №0003863201 від 31.03.2020, №0003853201 від 31.03.2020, № 0003843201 від 31.03.2020, №0003833201 від 31.03.2020.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

У подальшому, постановою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі № 320/8042/21 залишено без змін.

Приймаючи вказану постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що у справі №320/3824/20 судовим рішенням, що набрало законної сили було встановлено правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 31.03.2020 №0003873201, від 31.03.2020 № 0003863201, від 31.03.2020 № 0003853201, від 31.03.2020 № 0003843201 та від 31.03.2020 №0003833201.

Однак, не зважаючи на викладене, позивач вважає, що до моменту набрання законної сили постанови апеляційної інстанції по справі № 320/8042/21 вказані податкові повідомлення-рішення були неузгодженими, тому відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних у даній справі рішень.

Втім, колегія суддів вважає вказані доводи безпідставними, оскільки постановою Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 320/3824/20 встановлено правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень, та відповідачем 19.07.2021 (після прийняття вказаної постанови Верховним Судом) в інтегрованій картці платника податків були поновлені грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Як наслідок, у зв`язку з наявністю податкової заборгованості, яка виникла на підставі таких податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС у Київській області сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ю» від 06.10.2021 № 0057151-1304-1002/83.

Згідно статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Керуючись вищезазначеною нормою ПК України, посадовою особою ГУ ДПС у Київській області було прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 06.10.2021 № 2951/10-36-13-04.

Разом з тим, судом першої інстанції було вірно відмічено, що повторне оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку не може розглядатись як спосіб не виконання платником податків обов`язків зі сплати податкових/грошових зобов`язань, та бути перешкодою для виконання контролюючим органом безпосередніх обов`язків, зокрема: направленню вимоги податковим органом про сплату податкового боргу; призначення податкового керуючого та опис майна у податкову заставу.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 320/6836/18, та підтримана також у справах № 807/372/15, № 823/734/17, №440/4814/22.

До того ж, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2021 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021 по справі № 320/8042/21 ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 та від 12.07.2021 про забезпечення позову шляхом зобов`язання Головне управління ДПС у Київській області відобразити в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факту судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 31 березня 2020 року № 0003873201, від 31 березня 2020 року №0003863201, від 31 березня 2020 року № 0003853201, від 31 березня 2020 року №0003843201 та від 31 березня 2020 року № 0003833201 до набрання рішенням у справі законної сили - було скасовано.

Тобто, станом на дату прийняття оскаржуваних у даній справі рішень 06.10.2021, були відсутні заборони контролюючому органу для прийняття податкової вимоги та опису майна у податкову заставу.

Таким чином, вказане свідчить про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкової вимоги від 06.10.2021 № 0057151-1304-1002/83 та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.10.2021 № 2951/10-36-13-04.

Отже, висновок суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді М.І. Кобаль

І.В. Штульман