Ухвала

від 17.12.2024 по справі 620/9187/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа №620/9187/24

адміністративне провадження № К/990/40601/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 (суддя Клопота С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Сорочка Є.О.)

у справі № 620/9187/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ»

до Державної служби геології та надр України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕНДС СІСТЕМ»,

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (далі - ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра, відповідач, скаржник), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕНДС СІСТЕМ», в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадр від 10.04.2024 № 169 «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» від 06.03.2024 щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018;

- зобов`язати Держгеонадра прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 в частині власника спецдозволу на підставі поданої ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» заяви від 06.03.2024 щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018;

- зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та видати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.07.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, задовольнив позов.

Вказані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

23.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Держгеонадр, в якій скаржник з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд ухвалою від 11.11.2024 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги (а саме для наведення обгрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України).

18.11.2024 о 04:24 копія зазначеної ухвали Суду доставлена в електронний кабінет Міноборони та в розумінні п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України вважається врученою позивачу 18.11.2024.

26.11.2024 від скаржника до Верховного Суду надійшла касаційна скарга в уточненій редакції.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою в уточненій редакції, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

У взаємозв`язку із цим Суд звертає увагу скаржника на те, що за правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У контексті наведеного Суд зазначає, що доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

В уточненій редакції касаційної скарги міститься покликання на те, що ця скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм ст. 163 Кодексу України про надра (а саме в частині внесення змін до спеціального дозволу, дію якого зупинено відповідно до ст.ст. 13, 57 цього ж Кодексу у зв`язку із введенням в дію Указом Президента України рішення РНБО щодо персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)).

Суд відхиляє зазначене твердження скаржника, оскільки ним не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Вживання законодавцем слова «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, скаржником не наведено. У то й же час суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

Крім того, доводи касаційної скарги фактично зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Тим часом, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

Водночас вказівок на існування інших обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, зазначена касаційна скарга не містить.

З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин Держгеонадрам слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі № 620/9187/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя О.П. Стародуб