Постанова

від 07.01.2025 по справі 620/9187/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року

м. Київ

справа №620/9187/24

адміністративне провадження № К/990/34810/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 (суддя Клопот С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 (колегія у складі суддів Аліменка В.О., Костюк Л.О., Кучми А.Ю.)

у справі № 620/9187/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ»

до Державної служби геології та надр України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕНДС СІСТЕМ»

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАЯВИ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ" (далі - ТОВ "СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач, скаржник), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНДС СІСТЕМ" (далі - ТОВ "ТРЕНДС СІСТЕМ"), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Держгеонадр "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ "СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ" від 06.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018;

- зобов`язати Держгеонадра прийняти рішення у вигляді наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018 в частині власника спецдозволу на підставі поданої ТОВ "СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ" заяви від 06.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018;

- зобов`язати Держгеонадра внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та видати ТОВ "СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ" спеціальний дозвіл на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.

2. Разом з позовною заявою ТОВ "СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову у вигляді:

- зупинення дії оскаржуваного наказу від 10.04.2024 №169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ "СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ" від 06.03.2024;

- заборони Держгеонадрам вчиняти будь-які дії, окрім поновлення дії дозволу, щодо спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038, у тому числі, але не виключно: анулювання, зупинення дії дозволу, скасування наказу Держгеонадр від 26.11.2018 №444, на підставі якого був виданий дозвіл та всіх інших наказів, на підставі яких вносилися зміни у дозвіл.

ІІ. ПОЗИЦІЯ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

3. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, заяву про забезпечення позову задоволено:

- зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» від 06.03.2024 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 за вих. №1-06/03/24.

- заборонено Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії, окрім поновлення дії дозволу, щодо спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038, у тому числі, але не виключно: анулювання, зупинення дії дозволу, скасування наказу Державної служби геології та надр України від 26.11.2018 № 444, на підставі якого був виданий дозвіл та всіх інших наказів, на підставі яких вносилися зміни у дозвіл.

4. Суди попередніх інстанцій встановили, що між ТОВ «ТРЕНДС СІСТЕМ» та ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» 05.12.2023 укладено договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038.

Відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Кодексу України про надра у ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» виникло право на отримання права на користування надрами на підставі вищевказаного спеціального дозволу на користування надрами із дотриманням порядку відчуження такого дозволу.

Для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та набуття права користування надрами Товариство звернулося до Державної служби геології та надр України із відповідною заявою. За результатами розгляду заяви відповідач видав наказ про відмову у внесенні змін у спеціальний дозвіл №169 від 10.04.2024 у зв`язку з виявленням у документах недостовірних відомостей.

22.04.2024 на електронну пошту заявника надійшов лист відповідача із зазначенням інших підстав для відмови, а саме: зупинення дії Дозволу наказом від 25.01.2024 №38 (на підставі рішення РНБО від 23.12.2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 23.12.2023 №850/2023).

Суди попередніх інстанцій, керуючись п. 1 ч.2 ст. 150 КАС України (невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду) дійшли висновку, що звернення ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» з позовом до суду про оскарження наказу Державної служби геології та надр України «Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами» від 10.04.2024 не призводить до унеможливлення анулювання дії Дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018, а отже, до винесення рішення у зазначеній справі державний орган може застосувати санкцію у вигляді анулювання дозволу на користування надрами, що призведе до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав, за захистом яких Товариство звернулося з позовом до суду.

Суди дійшли висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні з тимчасовим зупиненням дії наказу та забороною вчиняти будь-які дії з Дозволом на користування надрами.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

5. 11.09.2024 відповідач подав касаційну скаргу, в якій зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ст. 150 КАС України та просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

6. Ухвалою від 20.09.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження. Підставами для відкриття касаційного провадження є доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо забезпечення позовної заяви.

7. 30.09.2024 надійшов відзив, в якому позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги. Зазначає, що суть позовних вимог полягає у визнанні дій відповідача незаконними та зобов`язання вчинити дії, направлені на відновлення порушених прав позивача. У свою чергу оскаржувана ухвала передбачає тимчасове зупинення індивідуального акту та тимчасову заборону відповідачу вчиняти дії щодо предмету спору. Заходи забезпечення лише усувають очевидні ризики втрати можливості поновлення прав позивача у разі задоволення позовних вимог. Аналогічної позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 826/10936/18.

Правова природа заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії суттєво відрізняється від повноважень відповідача, оскільки вони взагалі не передбачають можливість їх припинення або тимчасового використання. Таким чином повноваження відповідача обмежено, а не замінено або продубльовано.

Позивач зазначає також про нерелевантність вказаної відповідачем практики Верховного Суду до спірних правовідносин щодо забезпечення позову.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Суд дійшов такого висновку.

9. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

10. Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

11. Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

12. За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

13. Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

14. Не допускається забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

15. При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

16. У постанові від 22.12.2022 у справі №640/31815/21 Верховний Суд виснував:

"30. … судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

31. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

32. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними".

17. Позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії оскаржуваного наказу від 10.04.2024 №169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами №4953 від 22.12.2018 за результатами розгляду заяви ТОВ «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» від 06.03.2024;

- заборони Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії, окрім поновлення дії дозволу, щодо спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату Федорівської площі, яка знаходиться у Полтавському районі Полтавської області (30 км на південних схід від м. Полтава), реєстраційний номер 4953 від 22.12.2018, строком дії до 22.12.2038, у тому числі, але не виключно: анулювання, зупинення дії дозволу, скасування наказу Державної служби геології та надр України від 26.11.2018 №444, на підставі якого був виданий дозвіл та всіх інших наказів, на підставі яких вносилися зміни у дозвіл до набрання законної сили рішенням суду у справі.

18. Задовольняючи заяву, суди дійшли висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні з тимчасовим зупиненням дії наказу та забороною вчиняти будь-які дії з Дозволом на користування надрами.

19. Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність передбачених п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для забезпечення позову з огляду на таке.

20. Щодо оцінки невідворотності наслідків для позивача під час вирішення питання про забезпечення позову, то в постанові від 01.06.2022 у справі №380/4273/21 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виснувала:

« 45. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

46. Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

…

48. Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

49. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

50. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

51. З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти".

21. Суд вважає зазначений висновок застосовним і до цієї справи.

22. Прийняття наказу Держгеонадр "Про відмову у внесенні змін до спеціальних дозволів на користування надрами" від 10.04.2024 № 169 в частині відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами № 4953 від 22.12.2018 не створює правових наслідків у вигляді виконання цього наказу. У зв`язку з цим його виконання або дія не можуть бути зупиненні в порядку забезпечення позову.

23. Суд відхиляє покликання позивача на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 у справі № 826/10936/18, оскільки заходом забезпечення позову у цій справі було зупинення дії наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» від 25.04.2018 № 109, і таке рішення, у разі його виконання, призводить до настання негативних наслідків у вигляді припинення будівництва.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, адже застосування таких заходів забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного наказу про скасування реєстрації декларації про початок будівництва до вирішення спору по суті, фактично надає можливість підрядникам безперешкодно, без жодних обмежень, продовжувати будівництво об`єкта, не зважаючи на встановлені відповідачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

24. Обставини справи, яка розглядається, і згаданої вище справи № 826/10936/18 суттєво відрізняються, тому висновки є назастосовними.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

26. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про неспівмірність застосування заходів забезпечення позову та вважає необхідним скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №620/9187/24 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя О.П. Стародуб