Ухвала

від 18.12.2024 по справі 219/8886/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 219/8886/20

Провадження № 2-в/229/28/2024

УХВАЛА

іменем України

18 грудня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Шевченко Л. В., за участю секретаря судового засідання Сови Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в порядку спрощеного позовного провадження ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05.11.2024 року у справі № 219/8886/20 про необхідність відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Артемівського міськрайонного суду Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

06.03.2024 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшла ухвала Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2024 року у справі № 219/8886/20 про необхідність відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Артемівського міськрайонного суду Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 10.06.2024 року відкрив провадження про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 219/8886/20, призначив судовий розгляд справи та розгляд справи вирішив проводити у порядку спрощеного позовного провадження,

Сторони в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає можливим провести розгляд справи по суті у відсутність учасників цивільного процесу.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військової агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. На теперішній час Указом Президента України строк дії воєнного стану в України продовжено, військовий час триває на час постановлення зазначеної ухвали.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів`у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з Розпорядженням Голови Верховного Суду від 21.10.2022 № 61 територіальну підсудність справ, які підсудні Артемівському міськрайонному суду Донецької області, змінено на Дружківський міський суд Донецької області.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану не можуть бути припинені повноваження органів державної влади, інших державних органів, зокрема, судів.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2023 року № 125 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; територія розташування Артемівського міськрайонного суду Донецької області м. Бахмут Донецької області входить до переліку територій активних бойових дій.

Судом встановлено, що дійсно справа № 219/8886/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, перебувала у провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області, її розгляд закінчено прийняттям рішення та до Дружківського міського суду Донецької області з Артемівського міськрайонного суду Донецької області не передавалась, отже провадження є втраченим. Відновлення вказаного судового провадження є необхідним та доцільним, оскільки без такого неможливо вирішити питання про апеляційне оскарження рішення, що перебуває у провадженні Дніпровського апеляційного суду.

Підстави для відновлення вказаного провадження існують та є обґрунтованими.

05.12.2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла копія позовної заяви від 23.09.2020 року.

Відповідно до статті 493 ЦПК України при розгляді справи суд бере до уваги ту частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо), документи надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів, будь-які інші документи і матеріали , подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи, будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що досліджені документи, на думку суду, є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження в частині, суд, перевіривши зібрані матеріали, вважає, що є підстави для відновлення втраченого судового провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 488, 490, 494 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відновити матеріали втраченого судового провадження у цивільній справі Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 219/8886/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, а саме:

-копію позовної заяви 23.09.2020 року наступного змісту:

«Артемівський міськрайонний суд Донецької області вул. Миру.5 м. Бахмут Донецької області, 84500позивач ОСОБА_1 АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_2 адреса для листування вул. Миру. 5 м. Бахмут Донецької області, 84500 представник позивача ОСОБА_2 Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5060 під 30.05.2018р. вул. Миру. 5 м. Бахмут Донецької області, 84500 тел. НОМЕР_3 ел. noштa: ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач Державний начальний заклад «Бахмутський центр професійно- технічної освіти» вул. Оборони, 18 м. Бахмут Донецької області, 84502 код ЄДРІОУ 02542283 адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2

Позовна заява про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

09.10.2019р. мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було прийнято на посаду майстра виробничого навчання «Артемівського професійного ліцеюм (в подальшому перейменовано - ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти», відповдач по справі) (наказ 133-к від 09.10.2009р.)

01.09 2020р, мене звільнено у зв?язку з виявленою невідповідністю займаної посадн вивслідок стану здоров?я нз пілставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - К3пП України) (наказ №-69-к, далі - Наказ).

Передумовою прийняття даного Наказу стали наступні обставини.

Так, мене було оглянуто міжрайонною офтальмолого-кардіологічною МСЕК м. Краматорська. За результатами огляду була видана довідка до акта огляду МСЕК від 20.05.2020р. та повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду МСЕ (Ф 162/о), в яких указаний висновок про умови і характер праці: «Протипоказані важка фізична праця, кічні зміни, робота на висоті. у механізмів що рухаються, в профшкідливих умовах».

Згідно листа міжрайонної офтальмолого-кардіологічної МСЕК м. Краматорська від 11.06.2020р. №807, окрім зазначеного вище, також вказано, що ОСОБА_1 може працювати з урахуванням више зазначених протипоказань.

Згідно до повідомлення відповідача №292 від 19.06.2020р, мені у зв?язку з медичними висновками МСЕК, якими, на думку адміністрації, було виявлено мою невідповідність займаній посаді внаслідок стану здоров?я, які перешкоджають моєму продовженню роботи за посадою, було запропоновано інші посади.

Так, у відповідача були наявні посади бухгалтера 0,5 ставки, економіста на 1 ставку та двірника на 1 ставку. Одночасно мені було роз?яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 32 КЗпП у разі відмови продовжувати роботу у зв?язку із змінами істотних умов праці зі мною буде припинено трудовий договір на підставі п. 2 ст. 40 К3пП.

У відповідності до витигу з протоколу №7 від 26.06.2020р. засідання профспілкового комітету ДНЗ «Бахмутський центр префесійно-технічної освіти» було вирішено рекомендувати адміністрації закладу переведення майстра виробничого навчання за професією «Електрозварник. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах на посаду за рекомендаціями МСЕК, згідно його кваліфікації.

У відповідності до витягу з протоколу №8 від 28.08.2020р. засідання профспілкового комітету ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» було надано попередню згоду на моє звільнения за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (за станом здоров`я).

Проте погодитись із вказаним Наказом неможливо, оскільки, на мій погляд, його прийнято із грубим порушенням чинного трудового законодавства України.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Конституци України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров?я від 19 листопада 1992 року № 2802-XIІ (зі змінами) індивідуальна програма резбілітації інваліда є обов?язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працюс або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Пунктом 2 частини першої стазті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть, бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідоповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану злоров?я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Відповідно до роз?яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 2 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) при розгляді справ про звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинения трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, якт підтверджують, що внаслдок недостатньої кваліфікації або стану здоров?я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов?язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров?я або небезпечне для членів трудового колективу чи громидян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Частина друга статті 40 КЗпП України передбачає звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Аналіз вказаних вимог закону дає підстави зробити висновок, що обов?язок роботодавця запропонувати працівнику іншу, легшу, роботу не є пов?язаним з можливостями роботодавця чи фактичною наявністю іншої роботи. Законодавець виходить із того, що роботодавець завжди має можливість використовувати працю осіб, які потребують за станом здоров?я переведення на іншу, легшу, роботу.

У разі виявленої невідповідності працівників займаній посаді або виконуванй роботі внаслідок стану здоров?я, який перешкоджає продовжению цієї роботи, звільнити їх можна лише, якщо вони відмовляються від переведення на іншу, легшу роботу, тоді як звільнення інших працівників з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 статті 40 К3пП України, допускається, якщо неможливо їх перевести на іншу роботу, оскільки така відсутня, чи в разі відмови працівників від такого персведення.

Згідно із частиною п?ятою статті 6. Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2695-XII працівника, який за станом здоров?я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку,і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповілно до законодавства.

Крім того, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - не документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної квалифікації чи стану здоров?я.

Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83 (з подальшими змінами та доповненнями), МСЕК Міністерства охорони здоров?я роблять експертизу тривалої або стійкої втрати працездатності, які в кожному конкретному випадку визначають ступінь і тяжкість порушення функцій організму, можливість інвалідом виконувати роботу за певною професією або роботу в звичайних чи спеціально створених умовах, за основною професією чи близькою до неї за кваліфікацією.

Відповідно до статті 9 Конституції, України чинні міжнародні договори, згода обов?язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким актом національного законодавства України є, зокрема, Конвенція Міжнародної Організацї Праці № 158 про припинення трудових відносии з ініціативи підприємця 1982 року, яку рагифікованою Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3933-XIІ (далі - Конвенція).

Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносиви з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов?язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом пункту 2 статті 9 вказаної Конвенції, щоб тягар доведення необгрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Крім того, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану злоров?я.

Приймаючи оскаржуваний Наказ відповідач не врахував, що, доказами невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі через стан здоров?я можуть бути відповідні медичні висновки МСЕК, якими працівника визнано інвалідом і йому рекомендовано роботу іншу, ніж та, яку він виконує. Однак висновок МСЕК про мою неможливість за станом здоров?я і надалі виконувати роботу за професією майстра виробничого навчання - відсутній.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16.01.2018р. у справі №212/6083/15-ц та від 08.08.2018р. у справі №725/1303/17.

Так, необхідно також звернути увагу суду і на ту обставину, що шкідливі умови праці - це стан умов праці, за якого рівень валиву одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимі гігієнічні нормативи і здатний чинити несприятливий вплив на здоров?я працівника.

Для визначення шкідливих умов праці роботодавець організовує проведення лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників.

Проводити такі дослідження мають право лише лабораторії, атестовані Держпраці і МОЗ (п. 7 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, далі - Порядок)),

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров?я працюючих, а також на їх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (п.п. 1 та 2 Порядку),

Однак атестація мого робочого місця за вказаною вище посадою не проводилась і робота на посаді майстра виробничого навчання не надає мені права на призначения пенсії на пільгових умовах.

Окрім того, згідно до змісту Посадової інструкий майстра виробничого навчання. затвердженою 15.09.2015р. директором ДНЗ «Артемівський професійно-технічної освіти», робота на вказаній посаді не передбачає здійснення педагогічної діяльності в профшкідливих умовах.

Частина перша статті 235 КЗпП України встановлює, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Зважаючи на вищевикладене вважаю, позивача було незаконно звільнено за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв?язку із чим він маю бути поновленим на посаді інструкції майстра виробничого навчання ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» з 01 вересня 2020 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 235 КЗаП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймас рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У зв?язку з цим вважаю, що у суду є усі правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2020 року по день ухвалення рішення судом по справі.

Однак наразі у зв?язку з відсутністю відомостей про середній заробіток позивача у закладі, тому згідно до ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) з метою повного та всебічного розгляду справи прошу витребувати у відповідача такі відомості.

Окрім того, право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, мас конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62, 153 Основного Закону України,

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, у статті 23 якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів. У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини четверта, п?ята). У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 2371 Кодексу, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати вормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для органнаці свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором.

У Цивільному кодексі України гарантується права особи на звернення до суду за захистом, свого особистого, немайнового права та інтересу і встановлюються відшкодування моральної (немайнової) шкоди як один із способів захисту цивільних прав та інтересів (частина перша, пункт 9 частини другої статті 16) (п.23 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України 22 лютого 2012 року №4-рп/2012).

Згідно ст.2371 КЗпП відшкодувания власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п.3 постанови Пленуму Верхонного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодукання моральної (немайнової) шкоди» від 3103.1995р. №4 встановлено, що судам необхідно враховунати, що відповідно до ст.2371 К3пП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров?я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв?язків чи потребує від нього додаткових зусиль, для організації свого життя, обов?язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої незалежності. Дана моральна шкода полягає у втраті позивачем нормальних життєвих зв?язків, у необхідності вжиття ним додаткових зусиль для організації свого життя і є наслідком порушення роботодавцем його законних трудових прав.

У зв?язку з цнм та враховуючи той факт, що вказане звільнення з роботи вимусило мене докласти чимало зусиль для вирішення фінансових проблем, які у мене виникли після цього, у погіршилося моє самопочутти, у сім?ї з приводу звільнення виник конфлікт, а я вимушений був в подальшому звертатись до адвоката за правовою допомогою, а в подальшому і до суду, то вважаю, що із врахуванням вимог розумності і справедливості у рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача підлягає стягненню 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Вважаю також за необхідне повідомити, що оригінали документів, які в копіях долучені до матеріалів справи, перебувають у позивача і будуть надані для огляду у судовому засіданні. Одночасно підтверджую, що позивачкою не було подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предмстом та з тих самих підстав.

На підставі наведеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.5-1, п. 2 ч. 1 ст. 40, 116, 117, 237-1 К3пП України,

прошу:

1.???Скасувати наказ №69-к ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» від 01.09.2020р. про звільнення позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 з посади майстра виробничого навчання ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти».

2.???Поновити позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 на посаді майстра виробничого завчання ДН3 «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» з 01.09.2020 року.

3.???Стягнути з ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» код ЄДРПОУ 02542283 на користь позипана. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 01 вересня 2020 року і по день ухвалення судом рішення без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

4.???Стягнути з ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» код ЄДРПОУ 02542283 на користь позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.

5.???Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць (вересень 2020 року) допустити до вегайного виконання.

6.???Витребувати від відповідача інформацію про середній заробіток позивача під час його роботи в ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти».

7.Вирішити питання про понесенні судові витрати згідно до ст.. 141 ЦПК У країни.

Додатки:

1.копії паспортних даних позивача - 2 екз.;

2.копія ІПН позивача - 2 екз.;

3.копія Трудової книжки від 19.08.1986р. - 2 екз.;

4.копія робочої інструкції від 15.09.2015р. - 2 екз.;

5.копія довідки до акта огляду МСЕК від 20.05.2020р. - 2 екз.;

6.???колія витягу з протоколу №7 від 26.06.2020р. - 2 екз.;

7.???копія витягу з протоколу №8 від 28.08.2020р. - 2 екз.;

8.копія листа відповідача від 03.06.2020р. №256 - 2 екз.;

9.копія відповіді МСЕК від 11.06 2020р. №807 - 2 екз.;

10.копія повідомлення від 19.06.2020р. №292 - 2 екз.;

11.копія наказу від 01.09.2020р. № 69-к - 2 екз.;

12.копії документів, які підтверджують повноваження адвоката - 1 екз;

13.????оригінали квитанцій про сплату судового збору - 2 екз.;

14.????позов - 1 екз.

«23» вересня 2020 року

Інших документів позивач та його представник не надали.

Відповідач не скористався можливість та своїм правом на надання документів для відновлення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Суддя Л. В. Шевченко