Ухвала

від 10.12.2024 по справі 204/4472/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 204/4472/24

провадження № 61-14976 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , особа, дії, рішення, бездіяльність,якої оскаржуються: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) а, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою у якій просив визнати незаконною та скасувати вимогу державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савостіної Олени Валентинівни від 01 травня 2024 року.

2. Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_1 , зокрема, вказував на те, що державний виконавець виніс вимогу про зобов`язання його подавати боржнику ті документи, які вже були йому подані у 2020 році.

3. Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 03 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, у задоволенні скарги відмовив.

4. У листопаді 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, що державний виконавець діяв не у спосіб встановлений законом, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не передбачений такий процесуальний документ як «вимога», що свідчить про протиправність дій державного виконавця щодо винесення вимоги та витребування у нього документів, для виконання рішення суду, враховуючи, що він є стягувачем, а не боржником. Також заявник вказує на те, що у випадку якщо державному виконавцю не було зрозуміло як виконувати рішення суду він мав право звернутися до суду за роз`ясненнями, а не протиправно переклад тягар виконання судового рішення на нього.

6. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року у справі №202/6619/20 визнано незаконною відмову АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі», в укладенні договору без надання ІПН, визнано незаконною відмову ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» в укладенні публічного договору на підставі того, що судове рішення у справі №202/791/19 не встановлює права власності позивача, зобов`язано АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, зобов`язано ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» укласти з ОСОБА_1 договір на постачання електричної енергії; зобов`язано ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» здійснити перерахунок за спожиту ОСОБА_1 електроенергію за адресою; АДРЕСА_1 , проведену за тарифом 1,68 грн/кВт/ч, відповідно до фактичного споживання.

8. На виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року у справі №202/6619/20 видано виконавчий лист 05 грудня 2023 року.

9. Старшим державним виконавцем Соборного ВДВС у місті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савостіною О. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74263618 від 26 лютого 2024 року на підставі виконавчого листа № 202/6619/20 виданого 05 грудня 2023 року.

10. 01 травня 2024 року старшим державним виконавцем Соборного ВДВС у місті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Савостіною О. В. винесено вимогу виконавця, відповідно до якої зобов`язано ОСОБА_1 надати державному виконавцю заяву-приєднання для подальшої передачі боржнику - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» для укладення відповідного договору. Копії документів визначених в п. 3.1.12 ПРРЕЕ, а саме: копію паспорта (для фізичних осіб); копію документа, що підтверджує право власності чи користування об`єктом; паспорт точки розподілу/передачі об`єкта (площадки вимірювання).

11. Заперечуючи проти скарги державний виконавець Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказував на те, що на примусовому виконанні у Соборному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 202/6619/20 виданого 05 грудня 2023 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська яким зобов`язано ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», укласти з ОСОБА_1 договір на постачання електричної енергії. 26 лютого 2024 року, керуючись ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові про відкриття від 26 лютого 2024 року державним виконавцем відділу зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. 28 березня 2024 року на адресу відділу надійшла заява ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги», з інформацією про те, що заява - приєднання від 06 березня 2024 року ОСОБА_1 не підписана з причин зазначення в заяві - приєднання суми заборгованості. 07 березня 2024 року ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги», повторно направили заяву-приєднання до стягувача на що отримали зауваження та підписана заява-приєднання на адресу ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги» не надходила. 01 квітня 2024 року на електронну адресу відділу надійшла заява стягувача в якій він зазначає доводи з приводу не підписання заяви -приєднання яка була двічі направлена на його адресу. 30 квітня 2024 року на адресу відділу надійшла заява ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги» з повідомленням, що заява приєднання яка втретє направлена на адресу стягувача не була підписана ним із зазначенням, що надіслана заява - приєднання не відповідає вимогам додаткам до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 із зазначенням посилання на нормативний акт. В резолютивній частині виконавчого листа № 202/6619/20 виданого 05 грудня 2023 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська зазначено: зобов`язати ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», укласти з ОСОБА_1 договір на постачання електричної енергії. Але не зазначено в який спосіб необхідно укласти договір. Ознайомившись з мотивувальною частиною рішення, в якій судом повно та всебічно досліджено матеріали справи та зазначено висновок про те, що після врегулювання заявником договірних відносин з оператором системи розподілу, для врегулювання договірних відносин з постачання електричної енергії, заявнику необхідно надати до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» заяву - приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг разом із документами, визначеними Правилами та надати документ за яким зареєстроване право власності на іншу частину квартири АДРЕСА_2 . Судом встановлено, що укладання договору відбувається відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 № 312. Про це зазначав і стягувач в заяві від 28 квітня 2024 року, яка адресована ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги». Ознайомившись з мотивувальною частиною рішення, заявами сторін виконавчого провадження та у зв`язку з тим, що в резолютивній частині виконавчого листа по справі 202/6619/20 та в мотивувальній частині рішення Красногвардійського районного суду не зазначено, що для укладання договору та підписання заяви-приєднання необхідно використовувати документи які були надані скаржником у 2020 році, державний виконавець прийняв рішення направити скаржнику вимогу від 01 травня 2024 року та зазначив, що з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2023 року по справі № 202/6619/20 та керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження» надати до відділу документи які необхідні для укладання договору відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 № 312, а саме: заяву-приєднання для подальшої передачі боржнику - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» для укладення відповідного договору, копії документів визначених в п. 3.1.12 ПРРЕЕ , а саме: копію паспорта (для фізичних осіб); копію документа, що підтверджує право власності чи користування об`єктом; паспорт точки розподілу/передачі об`єкта (площадки вимірювання). 21 травня 2024 року в приміщенні Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в присутності сторін виконавчого провадження скаржником було передано державному виконавцю підписану заяву - приєднання, яка в подальшому передана представнику ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги», для підписання, про що державним виконавцем було складено відповідний акт від 28 травня 2024 року. На адресу відділу надійшла заява ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги» якою вони повідомляють про укладання з ОСОБА_1 договору про постачання електричної енергії універсальних послуг та відкриття особового рахунку.

12. Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовували свої рішення тим, що відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

13. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

14. Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено конкретних випадків, у яких складається вимога державного виконавця як така.

15. Але із норм закону в їх комплексі вбачається, що у державного виконавця є велика кількість прав, необхідних для належного забезпечення примусового виконання рішень, для реалізації яких він складає вимоги.

16. За пункту 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

17. За п 9 Розділу І вказаної Інструкції вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. За наявності в особи, яка зобов`язана вчинити дії, електронного кабінету в ЄСІТС вимога надсилається до електронного кабінету такої особи.

18. У ряді випадків законом встановлено складення вимог виключно у процесуальній формі постанов (наприклад у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника) державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів, в інших випадках таких імперативних правил не встановлено (наприклад вимога надати пояснення чи довідки, забезпечити огляд майна, про виклик посадових осіб з приводу виконавчих документів).

19. Отже, якщо законом прямо встановлено викладення вимоги державного виконавця у формі постанови, то вона так і повинна складатися. В інших випадках для реалізації своїх повноважень державний виконавець складає вимогу в простій письмовій формі.

20. Тобто, Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією, не встановлено заборони про зобов`язання державного виконавця складати вимогу виконавця, якою зобов`язувати стягувача надати необхідні документи для виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

21. Таким чином суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що з вказаних ним у скарзі підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеними та безпідставними, а дії державного виконавця правомірними. Крім цього такі доводи зводяться виключно до незгоди з видом застосованих засобів примусового виконання рішення, а в той же час не мотивуючи, в чому дії державного виконавця суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження» та порушують права скаржника.

22. Верховний Суд погоджується із доводами судів попередніх інстанцій враховуючи, та додатково зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

23. Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

24. Разом із цим пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

25. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

26. Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

27. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

28. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

29. ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

30. Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад як верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

31. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 ЦПК України).

32. З наданих сторонами справи пояснень, оскаржуваних судових рішень та доводів касаційної скарги вбачається, що без надання ОСОБА_1 ТОВ «Дніпропетровські енергетичні послуги» підписаної ним заяви - приєднання, виконання виконавчого листа № 202/6619/20 виданого 05 грудня 2023 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було б неможливим, з чого вбачається, що дії державного виконавця, а саме: направлення ОСОБА_1 вимоги від 01 травня 2024 року про надання документів були вчинені з метою примусового виконання рішення суду та задоволення вимог стягувача.

33. Також, статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

34. Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь?які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

35. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

36. З оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги не вбачається жодних належних обґрунтувань порушення прав ОСОБА_1 як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки вимога виконавчого листа про зобов`язання ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» укласти з ОСОБА_1 договір на постачання електричної енергії була виконана, зокрема, у зв`язку із направленням державним виконавцем Онуфрієву В. А. вимоги від 01 травня 2024 року про надання документів.

37. Таким чином необґрунтованими є доводи касаційної скарги стосовно неправомірності рішень судів першої та апеляційної інстанції.

38. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

39. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення і виповідає висновкам Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , особа, дії, рішення, бездіяльність,якої оскаржуються: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) а, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги».

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров