Ухвала

від 22.01.2025 по справі 204/4472/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 204/4472/24

провадження № 61-14976 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2024 року постановленої у справі за скаргою ОСОБА_1 , особа, дії, рішення, бездіяльність,якої оскаржуються: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) а, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»,

ВСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

2. Верховний Суд ухвалою від 10 грудня 2024 року на підставі частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відмовив у відкритті касаційного провадження у цій справі у зв`язку із необґрунтованістю касаційної скарги.

3. В грудні 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2024 року, в якій заявник просить роз`яснити на підставі якої норми статті 394 ЦПК України постановлена ухвала Верховного Суду від 10 грудня 2024 року.

4. Перевіривши наведені у заяві доводи Верховний Суд вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке.

5. Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є: верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

6. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

7. Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту, тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.

8. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою, укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (частина друга статті 44 ЦПК України).

9. За змістом зазначеної частини цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.

10. Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

11. Крім цього частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

12. Тобто, суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами та протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

13. Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19 (провадження № 61-14448 св 20) зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

14. Також Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 345/2935/21 (провадження № № 61-2472 св 22) вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

15. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі 910/1873/17 від 08 травня 2018 року).

16. Крім цього ЄСПЛ у рішеннях від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України» неодноразово наголошував на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.

17. В ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2024 року, а саме в пункті 38 Верховним Судом чітко вказано на те, що ця ухвала прийнята на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, відповідно до якої у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

18. Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що звертаючись до суду із заявою про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 не керується завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а фактично намагається змусити Верховний Суд переглянути своє рішення прийняте за результатами його касаційної скарги у справі № 204/4472/24.

19. Таким чином, оскільки подана ОСОБА_1 заява про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2024 року суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, що свідчить про зловживання ОСОБА_1 його процесуальними правами, та полягає у їх недобросовісному використанні, Верховний Суд дійшов висновку про залишення такої заяв без розгляду.

Керуючись статтями 2, 44, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати подання ОСОБА_1 заяви про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2024 року постановленої у справі за скаргою ОСОБА_1 , особа, дії, рішення, бездіяльність,якої оскаржуються: Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) а, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» зловживанням його процесуальними правами та залишити її без розгляду.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ І. В. Литвиненко

/підпис/ Є. В. Петров