Ухвала

від 17.12.2024 по справі 760/7153/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 760/7153/23

провадження № 51-5488ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,

засудженої за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі ? КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 5 січня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінальних проступків та призначено їй покарання у виді штрафу: за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, за ч. 4 ст. 358 КК - в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 у березні 2023 року, в мережі Інтернет виявила оголошення щодо продажу особистих медичних книжок та медичних карток огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров`я до них. Маючи на меті отримання подальшого допуску до роботи директором, однак не бажаючи проходити обов`язковий медичний огляд у медичній установі, який визначений Порядком проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 23 травня 2001 року, Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 лютого 2013 року № 150, всупереч положень ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року, вирішила придбати у невстановленої особи завідомо підроблений документ, з метою подальшого використання, а саме: особисту медичну книжку та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров`я за які заплатила грошові кошти, суму яких не пам`ятає, надавши невстановленій особі паспортні данні (прізвище, ім`я, по батькові, дату народження та власне погрудне зображення).

В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відправила ОСОБА_4 , на відділення Нової Пошти, завідомо підроблену особисту медичну книжку форми первинної облікової документації № 1-ОМК, серії НОМЕР_1 та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров`я, тобто завідомо підроблені офіційні документи, які видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме: закладом охорони здоров`я, де проводиться медичний огляд, та який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення, і може призвести до поширення інфекційних хвороб, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо проходження медичного огляду ОСОБА_4 у КНП «Консультативно-діагностичний центр № 1» Дарницького району м. Києва (ЄДРПОУ 01280970) на ім`я ОСОБА_4 , з відповідним відтиском печатки записаними анкетними даними, які ОСОБА_4 , надала невстановленій особі, чим порушила встановлений законодавством порядок складання, видачі і використання офіційних документів, визначений Порядком проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 23 травня 2001 року, Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка», затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 лютого 2013 року № 150, ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року.

Згідно відповіді КНП «Консультативно-діагностичний центр № 1» Дарницького району м. Києва (ЄДРПОУ 01280970) ОСОБА_4 , профілактичний медичний огляд для оформлення особистої медичної книжки в KHП «Консультативно-діагностичний центр № 1» Дарницького району міста Києва в 2022-2023 роках не проходила, в журналах реєстрації не записана, особиста медична книжка серії 12ААВ № НОМЕР_1 їй не видавалась.

Крім цього, 20 березня 2023 року близько 15:25 під час відпрацювання виклику про порушення санітарних норм в закладі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гарматна 20, дільничному офіцеру поліції ОСОБА_6 під час даної перевірки ОСОБА_4 , пред`явила медичну картку - за формою № 140-5/о та бланк форми первинної документації № 1 - ОМК «Особиста медична книжка» серії 12ААВ № НОМЕР_1 разом з медичною карткою огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров`я, які містили явні ознаки підробки. Під час перевірки останніх документів, було виявлено ознаки підробки.

Так, ОСОБА_4 , 20 березня 2023 року, маючи на меті отримання допуску до роботи продавцем, однак не бажаючи проходити обов`язковий медичний огляд у медичній установі, який визначений Порядком проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, реалізовуючи свій злочинний умисел, пред`явила (використала) працівнику поліції завідомо підроблену особисту медичну книжку форми первинної облікової документації № 1-ОМК, серії 12 ААВ № НОМЕР_1 разом з медичною карткою огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров`я, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме: закладом охорони здоров`я, де проводився медичний огляд і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення, і може призвести до поширення інфекційних хвороб, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо проходження медичного огляду ОСОБА_4 , у КНП «Консультативно-діагностичний центр № 1» Дарницького району м. Києва (ЄДРПОУ 01280970), з відповідним відтиском печатки.

Таким чином ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразились у пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, а також у використанні завідомо підробленого документа, вчинила кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК.

Кримінальне провадження було розглянуто в порядку статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Київський апеляційний суд ухвалою від 16 жовтня 2024 року вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.

Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати рішення апеляційного суду і призначити новий розгляд в апеляційному суді.

На обґрунтування цієї позиції зазначає, що вирок місцевого суду від 5 січня 2024 року, постановлений після скасування ухвалою апеляційного суду від 20 грудня 2023 року вироку Солом`янського районного суду від 6 квітня 2023 року. При цьому вказує, що рішення були ухвалені за результатами спрощеного провадження. Посилається, що після скасування вироку апеляційним судом за його участю, як новопризначеним адвокатом, не складалась письмова заява щодо беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК.

На думку касатора, у зв`язку з викладеним суд першої інстанції при новому розгляді не мав законних підстав розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку. Також зазначає, що апеляційний суд не звернув уваги на вказане порушення.

Мотиви Суду

Перевіривши доводи в касаційній скарзі та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як визначено у ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За статтею 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а під час його перегляду виходить з обставин, установлених у вироку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 302 КПК до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинна бути додана письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Зазначена норма передбачає обов`язкову участь захисника як додаткову гарантію дотримання прав підозрюваної/обвинуваченої особи, а також підтвердження добровільності такої згоди та усвідомленості її наслідків.

Згідно з вироком Солом`янського районного суду від 5 січня 2024 року вказана письмова заява ОСОБА_4 , яка складена в присутності її захисника ОСОБА_7 , в якій ОСОБА_4 зазначила, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК, а саме у підробленні документа, який видається установою яка має право видавати такі документи, з метою його використання та за ч. 4 ст. 358 КК, а саме використання завідомо підробленого документа; згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім того, їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КК у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

КПК не передбачає повторного отримання вищезазначеної заяви після направлення кримінального провадження на новий розгляд у зв`язку з скасуванням вироку місцевого суду апеляційним судом.

Згідно ухвали апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року, захисник в апеляційній скарзі посилався лише на невідповідністьпризначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Крім того, до повторного розгляду місцевим судом та розгляду апеляційним судом кримінального провадження, добровільність підписання такої заяви в присутності захисника не заперечували ні засуджена, ні її захисник.

Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.

Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги захисника немає.

Ураховуючи викладене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3