Ухвала

від 18.12.2024 по справі 201/16791/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10180/24 Справа № 201/16791/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

УХВАЛА

18 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого Максюти Ж.І., суддів: Космачевської Т.В.,Халаджи О.В.у справі №201/16791/15-ц за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фєтісова Євгена Павловича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 (заінтересовані особи державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлія Миколаївна, ОСОБА_2 про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Фєтісова Євгена Павловича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 (заінтересовані особи державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлія Миколаївна, ОСОБА_2 про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії, апеляційне провадження № 22-ц/803/10180/24 ЄУН №201/16791/15-ц.

Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року відкрито провадження за даною апеляційною скаргою та справу призначено до розгляду на 09 січня 2025 року.

17 грудня 2024 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про відвід колегії суддів.

В обґрунтування заявленого відводу заявник посилається на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів у складі: головуючого Максюти Ж.І., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В. від 14 листопада 1024 року вже по цій же справі №201/16791/15-ц, але по іншому провадженню №22-ц/803/6485/2024 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлія Миколаївна, ОСОБА_2 , про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2024 року було залишено без змін.

Отже, вищезазначена колегія суддів по даній справі вже винесла постанову, яку ОСОБА_1 вважає незаконною та необґрунтованою, у зв`язку із чим у нього наявні обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності розгляду вказаною колегією суддів провадження № 22-ц/803/10180/24 та наявні обґрунтовані сумніви в законності судового рішення,яке буде ухвалено по даному провадженню зазначеною колегією суддів.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтями 40 та 41 ЦПК України обумовлено порядок вирішення заявленого відводу і самовідводу та наслідки їх задоволення.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вирішуючи питання обґрунтованості поданої ОСОБА_1 заяви про відвід колегії суддів, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтями 36-39 ЦПК України передбачено підстави для відводу та самовідводу.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Статтею 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Як зазначено в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Наявність безсторонності, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Білуха проти України»).

Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

Разом з тим, посилання заявниці на наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів при розгляді даної справи ґрунтуються на припущеннях.

Будь-яких інших посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто, вчинення суддями дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності при розгляді даної справи, заявником не зазначено.

Таким чином, враховуючи відсутність жодних, перелічених у ст.ст.36-37 ЦПК України, підстав для відведення колегії суддів, встановлену заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суддю у будь-який спосіб, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим, у зв`язку з чим, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40, 381 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі: головуючого Максюти Ж.І., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В. - необґрунтованим.

Для вирішення питання про відвід передати справу №201/16791/15-ц за скаргою ОСОБА_1 (заінтересовані особи державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Синельник Юлія Миколаївна, ОСОБА_2 про визнання неправомірним розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання вчинити певні дії - до канцелярії суду, для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: