Ухвала

від 16.12.2024 по справі 522/7679/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 522/7679/20

провадження № 61-16607ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у справі за позовом першого заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Калашніка Дмитра Сергійовича, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Шлях», про визнання противоправним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва, скасування записів, визнання недійсним договору, зобов`язання звільнити земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Калашніка Д. С. (індексний номер № 24245469 від 08 вересня 2015 року), на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - машиномісце № НОМЕР_1 , площею 14 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати незаконним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , видане 10 вересня 2015 року Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Могильнікову В. Д. на об`єкт нерухомого майна - машиномісце № НОМЕР_1 ;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 11112305 про право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22 квітня 2016 року № 438 машиномісця НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 147335375 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 14 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (машиномісце № НОМЕР_1 );

встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого це рішення суду є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна № 721391151101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 10 червня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний суд постановою від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнив частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив з інших правових підстав.

Верховний Суд постановою від 28 червня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнив частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Одеський апеляційний суд постановою від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнив частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Калашнік Д. С. (індексний номер № 24245469 від 08.09.2015) на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - машиномісце № НОМЕР_1 , площею 14 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Визнав незаконним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , видане 10 вересня 2015 року Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - машиномісце № НОМЕР_1 , площею 14 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 22 квітня 2016 року № 438 машиномісця НОМЕР_1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зобов`язав ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 14 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (машиномісце № НОМЕР_1 ). В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

13 грудня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на те, що він є пенсіонером та у зв`язку із веденням воєнного стану в Україні у нього відсутні кошти для сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що його майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Враховуючи зазначене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у 2020 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі), отже судовий збір за подання касаційної скарги за чотири немайнові вимоги в даному випадку становить 13 452,80 грн (2 102,00 грн х 4 х 200 % х 0,8).

Ураховуючи те, що згідно з наданої квитанції від 13 грудня 2024 року № 8538-8824-7493-4333 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 036,00 грн, тому йому необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 12 416,80 грн (13 452,80 грн - 1 036,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 12 416,80 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім цього, ОСОБА_1 у порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не надано доказів надсилання копії касаційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга надіслана до Верховного Суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Проте ОСОБА_1 доказів надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, а саме: Приморській окружній прокуратурі м. Одеси, ОСОБА_2 , Державному реєстратору Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Калашніку Д. С. та Обслуговуючому кооперативу «Шлях» не надано.

З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев