Ухвала

від 18.12.2024 по справі 947/15300/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15300/24

Провадження № 1-кс/947/16569/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арештмайна укримінальному провадженні№42024164690000036від 04.04.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачаєтьсязклопотаннясторони обвинуваченняпроарештмайна, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024164690000036 від 04.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

11.11.2024 у період часу з 20:38 год., по 21:35 год., на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка посвідчена нотаріусом у кількості 2 штуки, довідка військово-лікарської комісії на ім`я ОСОБА_7 № 815 від 07.06.2023 у розірваному стані, мобільний телефон «Samsung» у вимкненому стані ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з двома сім-картами «Водафон», ноутбук «Macbook Pro» serial № Н59С9FHJ5C.

Зазначене майно 12.11.2024 постановою слідчого визнано речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.11.2024 клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження №42024164690000036від 04.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3ст.332КК України, повернуто прокурору та встановлено строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

28.11.2024 проведено огляд мобільного телефона «Iphone 16 Pro Max» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , мобільного телефона «Samsung» у вимкненому стані ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з двома сім-картами «Водафон», ноутбука «Macbook Pro» serial № Н59С9FHJ5C, в ході якого не встановлено відомостей, які мають доказове значення для кримінального провадження.

29.11.2024 слідчим проведено огляд тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка посвідчена нотаріусом у кількості 2 штуки, довідку військово-лікарської комісії на ім`я ОСОБА_7 № 815 від 07.06.2023 у розірваному стані. В ході огляду встановлено, що вказані документи мають ознаки підроблення та виготовленні підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Того ж дня, слідчим призначено проведення технічної експертизи документів та друкарських форм.

Процесуальний керівник повторно звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор направив заяву про розгляд клопотання у його відсутності, в якій зазначив, що додаткових пояснень до зазначеного клопотання не має.

Представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 під час розгляду клопотання 20.11.2024 року надала письмові заперечення проти клопотання про арешт майна, в яких зазначила, що в ході обшуку вилучені військово-облікові документи ОСОБА_7 , які не мають жодного відношення до вчинення злочину передбаченого ч.3ст.332КК України, органом досудового розслідування не доведено наявність зв`язку таких документів, які видані на законних підставах ОСОБА_7 з обставинами кримінального провадження.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

В даному клопотанні слідчий зазначає, що вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, має доказове значення для даного злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

В даному клопотанні прокурор зазначає, що вилучене майно, має доказове значення для даного злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, проте відсутні докази, що вилучені в ході обшуку електронні пристрої мають відношення до кримінального провадження.

Однак, стороною обвинувачення не надано доказів причетності вилучених військово-облікових документів ОСОБА_7 до предмету досудового розслідуваннякримінального провадженняза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України.

За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання прокурора не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності в клопотанні належного обґрунтування підстав та мети для накладення арешту.

На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

Крім того, слідчий суддя зауважує, що 20.11.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси вказане клопотання вже поверталося прокурору для усунення недоліків, саме з цих підстав, однак останні не були усунуті.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арештмайна укримінальному провадженні№42024164690000036від 04.04.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України - повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1