Справа №:755/17607/21
Провадження №: 2-др/755/173/24
Р І Ш Е Н Н Я
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Яровенко Н.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача адвоката Шимко Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення,-
в с т а н о в и в :
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Княжичі», Моторне (транспортне) страхове бюро України, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
12.11.2024 року до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Княжичі» на користь позивача судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 49 200 грн.
За змістом положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд дійшов таких висновків.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Княжичі», Моторне (транспортне) страхове бюро України, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Княжичі» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 129 542,38 грн., моральної шкоду в розмірі 20 000,00 грн. та витрати на проведення оцінки автомобіля у розмірі 2 400,00 грн. Стягнути з ТОВ «Агрофірма Княжичі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 350,05 грн. В решті позову відмовлено.
Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї що лише підлягає сплаті
Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).
Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав 1) Договір про надання правової допомоги від 28 серпня 2021 р., укладеного між адвокатом Шимко А.О. та ОСОБА_1 , 2) детальний розрахунок (опис) до Договору №288/21 про надання правової допомоги від 11 листопада 2024 року; 3) акт приймання-передачі послуг від 07 листопада 2024 року; 4) акт приймання-передачі послуг від 13 жовтня 2021 року; 5) квитанція до прибуткового касового ордера № 2 від 13 жовтня 2021 року; 6) квитарнція № 66-239К від 03 липня 2023 року про переказ коштів.
В Акті приймання-передачі наданих послуг представник позивача надав детальний опис робіт (наданих послуг) з наведенням здійснених ним витрат по кожному із видів робіт (консультація 400,00 грн., вивчення документів 600,00 грн., узгодження правової позиції 450 грн., збір доказів, направлення адвокатського запиту до відповідача 1600 грн., зустріч з замовником, узгодження правової позиції 450 грн., підготовка та складання позовної заяви майнового характеру 6000 грн., подання позовної заяви та контроль руху справи 500 грн., складання та подача відповіді на відзив 8000 грн., складання та подання до суду заяв надати дозвіл експертам КНДІСЕ на виконання експертизи 1200 грн., складання та подача відзиву на апеляційну скаргу 6000 грн., представництво у судових засіданнях 24.04.2023 року, 13.06.2023 року, 05.07.2023 року, 03.08.2023 року, 04.10.2023 року, 12.08.2024 року, 23.08.2024 року, 08.10.2024 року, 06.11.2024 року, що склали розмір - 24 000,00 грн., що разом складає суму 49 200 грн. 00 коп.
Обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, які зазначених в Актах підтверджується матеріалами справи, в якій містяться всі підготовлені указаним представником процесуальні документи.
Сума витрат в розмірі 49 200 грн. відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги від 288/21 від 28.08.2021 року, та ураховуючи кількість заявлених позовних вимог, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та критерію необхідності такої роботи, ураховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру сума 49 200 грн. є співмірною з часом витраченим адвокатом на узгодження позиції з клієнтом, підготовку позовної заяви, відзиву на апеляційну скаргу, заяв та іншими наданими послугами, які були неминучими (надання консультацій та повторних консультацій).
Зазначена сума, на переконання суду, є такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Таким чином, оскільки відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Княжичі» користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49 200 грн.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.270 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву представника позивача адвоката Шимко Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Княжичі» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49 200 (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Княжичі», ЄДРПОУ 13740218, адреса місцезнаходження: Київська область, с. Княжичі, вулиця Леніна, 2;
Відповідач: Моторно (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: місто Київ, Русанівський бульвар, 8;
Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.О.Яровенко
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123860516 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Яровенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні