Рішення

від 16.12.2024 по справі 303/6014/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 303/6014/21 16:09 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач 1: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево - представник Соскида Петро Юрійович,

відповідач 2: Військова частина НОМЕР_1 - представник у судове засідання не з`явився,

відповідач 3: Житлова комісія Військової частини НОМЕР_1 - представник у судове засідання не з`явився,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Західний центр радіотехнічного спостереження (повне найменування НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ КОСМІЧНИХ ЗАСОБІВ - представник у судове засідання не з`явився,

третя особа без самостійних вимог: Міністерство оборони України - представник Матящук Владислав Костянтинович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево, Військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог: Західний центр радіотехнічного спостереження (повне найменування НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ КОСМІЧНИХ ЗАСОБІВ, Міністерство оборони України про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 16 грудня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 17 грудня 2024 року.

02 серпня 2021 року ОСОБА_1 , в особі представника Азьома Юрія Миколайовича звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Квартирно експлуатаційного відділу міста Мукачево, якою просить: 1) визнання за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 , жилою площею 14,95/24,4 (надалі - Квартира) та право на забезпечення нею для постійного проживання; 2) зобов`язання відповідача подати до виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області клопотання разом з належно оформленими документи для виключення з числа службового житла Квартири.

23 листопада 2021 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

23 травня 2023 року постановою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево Міністерства оборони України задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2021 року скасовано та постановлено у цій справі постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево про визнання права на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

03 квітня 2024 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2021 та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево про визнання права на виключення житла з числа службового та забезпечення квартирою для постійного проживання скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево про визнання права на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

15 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу № 303/6014/21 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево про визнання права на виключення житла з числа службового та забезпечення квартирою для постійного проживання направлено для продовження розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду.

10 червня 2024 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Скраль Т.В.

13 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

04 вересня 2024 року ухвалою суду залучено до участі в справі військову частину НОМЕР_1 як другого відповідача та житлову комісію ВЧ НОМЕР_1 як відповідача 3. Залучено Західний центр радіотехнічного спостереження до участі в справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

24 вересня 2024 року ухвалою суду витребувано від відповідача 2: Військової частини НОМЕР_1 та відповідача 3: Житлової комісії ВЧ НОМЕР_1 докази направлення в іншу військову частину облікової справи ОСОБА_1 разом із особовою справою.

04 жовтня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали суду від 24 вересня 2024 року надіслала копію акту від 25.01.22 №1311 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», що зберігається в справі №19 том 1 «Акти про вилучення до знищення документів», відповідно до якого експертною комісією здійснено експертизу цінності справ, журналів, документів, строку зберігання яких минув або втратив практичну потребу. В результаті якої встановлено, що зазначені документи втратили практичну потребу, документи строк зберігання яких минув не мають культурної цінності та втратили практичне значення. За наслідком експертизи Документи (справи, книги, журнали) в кількості 102 (сто два) найменування знищено шляхом спалення.

24 жовтня 2024 року ухвалою суду залучено до участі в справі Міністерство оборони України, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Витребувано від Міністерства оборони України наказ Міністра Оборони України (по особовому складу) від 19 жовтня 2017 року № 729 щодо ОСОБА_1 та відомості де військовослужбовець ОСОБА_1 перебуває на обліку, як особа, що потребує поліпшення житлових умов згідно Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями № 380, Наказ Міністерства оборони України від 01.07.2018 року. Витребувано від Західного центру радіотехнічного спостереження - відомості про надходження облікової справи ОСОБА_1 із військової частині НОМЕР_1 .

15 листопада 2024 року ухвалою суду повторно витребувано від Міністерства оборони України наказ Міністра Оборони України (по особовому складу) від 19 жовтня 2017 року № 729 щодо ОСОБА_1 та відомості де військовослужбовець ОСОБА_1 перебуває на обліку, як особа, що потребує поліпшення житлових умов згідно Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями № 380, Наказ Міністерства оборони України від 01.07.2018 року. Повторно витребувано від Західного центру радіотехнічного спостереження - відомості про надходження облікової справи ОСОБА_1 із військової частині НОМЕР_1 .

19 листопада 2024 року на виконання вимог ухвали суду Міністерством оборони України надано наказ Міністра Оборони України (по особовому складу) від 19 жовтня 2017 року № 729 щодо ОСОБА_1 .

22 листопада 2024 року Західний центр радіотехнічного спостереження на виконання вимог ухвали суду надав лист від 21 листопада 2024 року № 1009-04-01-03.

27 листопада 2024 року на виконання вимог ухвали суду Міністерством оборони України надано копію витягу з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 19.10.2017 №729 щодо ОСОБА_1 та копію відповідей з КЕВ м. Мукачево, військової частини НОМЕР_1 та Центрального управління інженерно інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є військовослужбовцем (має спеціальне звання підполковник), який наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 19.10.2017 № 729 відряджений до Державного космічного агентства України, де проходить службу на посаді інженера служби забезпечення експлуатації та ремонту апаратури відділу експлуатації Західного центру радіотехнічного спостереження Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України та має вислугу на військовій службі понад 20 років. Позивач перебуває на квартирному обліку у Державному космічному агентстві України, як військовослужбовець Збройних сил України, який потребує покращення житлових умов, та включений до списку військовослужбовців, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, як учасник бойових дій. До взяття на квартирний облік у Державному космічному агентстві, він зі складом сім`ї три особи: він, дружина, син - 2009 року народження, в період з 01.09.2005 по 29.12.2017, перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 . Вказує, що він разом з сім`єю з 25.09.2009 постійно проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_1 і така має статус службового житлового приміщення. 02.04.2021 позивач, з метою реалізації своїх житлових прав, як військовослужбовця та учасника бойових дій, які гарантовані Конституцією України, та іншими нормативно-правовими актами, звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево з рапортом (заявою) щодо вирішення питання про виключення вищевказаного житла, в якому він проживає з сім`єю, з числа службового та забезпечення ним його сім`ї для постійного проживання, оскільки, постійного житла ні він, ні будь-хто із членів його сім`ї не має, а отже потребує поліпшення житлових умов. Позивач просить суд визнати за ним право на виключення з числа службового житла квартири за вказаною адресою та право на забезпечення нею для постійного проживання.

26 червня 2024 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву в якому просять відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування зазначають, що законодавством, чинним на момент звернення з позовом до суду про надання постійного житла, передбачений позасудовий порядок надання житлових приміщень для постійного проживання, а у разі виникнення спірних питань, рішення щодо відмови у наданні (надання) житла для постійного проживання, підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Тож, з підстав зазначеного, оскільки КЕВ м. Мукачево як уповноважений орган до функцій якого входить забезпечення розподілених на підставі протоколів засідань житлових комісій, затверджених Комісією з контролю та розподілу житла для військовослужбовців ЗС України не отримував відповідного рішення з затвердженим списком осіб де була б зазначена в т.ч. особа позивача, відповідно не виникало підстав для вчинення будь яких дій, а саме з направлення документів квартирно-облікової справи позивача до органів місцевого самоврядування з відповідним клопотанням про виключення спірного житла з статусом службове, про, що позивача було повідомлено листом за вих. №208 від 15.06.2021 р.. З огляду на наведене, відсутня протиправна бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачева щодо не підготовки документів для виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з числа службових та не подання клопотання до виконавчого комітету Мукачівської міської ради, з необхідними документами для виключення квартири з числа службових. Крім наведеного порядку та обґрунтувань щодо виключення житла з статусу службове та зобов`язання вчинити певні дії відповідач також зазначає про те, що позивач за власним бажанням переведений до нового місця служби у інший структурний підрозділ Міністерства оборони України це Національний центр випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) який є окремим структурним підрозділом в системі МО України з власними установчими документами та видами державного забезпечення в тому числі і соціального який не входить в зону обслуговування КЕВ м. Мукачево.

08 серпня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначає, що виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком. Відтак предметом спору є правовідносини, що відносяться до виключної компетенції відповідача. Окрім цього, відповіддю від 13.05.2024 року військова частина НОМЕР_1 роз`яснила про відсутність в неї відповідних повноважень щодо спірних правовідносин. Оскільки позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, має на момент звернення до суду вислугу на військовій службі понад 20 років, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 в загальній черзі з 01.09.2005 та перебуває в першочерговій черзі (ЗЦРС) з 10 березня 2021 року, тому має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службовою та забезпечення ним для постійного проживання.

08 листопада 2024 року представником Міністерства оборони України до суду подано пояснення щодо позову, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що позовні вимоги є такими, які суперечать чинному законодавству, оскільки поданню до виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області клопотання разом з належно оформленими документи для виключення з числа службового житла, передують ряд інших дій зовсім іншими суб`єктами владних повноважень. Проте, як вбачається, позивач навіть не перебуває у черзі на отримання житла в Мукачівському гарнізоні. Власником службової квартири, в якій він проживає є Міністерство оборони України, яка надала її в розпорядження та користування до військової частини НОМЕР_1 . Відтак, оскільки ОСОБА_1 не перебуває першим у черзі на житло у Мукачівському гарнізоні, а взагалі не перебуває у черзі на житло, він в даний час проходить військову службу не у військовій частині НОМЕР_1 , то і відсутні будь які підстави для задоволення даного позову.

Представники відповідачів 2, 3 та Західного центру радіотехнічного спостереження у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті позивач позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 призваний на військову службу 26 липня 2000 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позвиач проходив військову службу: з 14.07.2000 по 18.06.2005 курсант; з 18.06.2005 по 02.11.2005 в 161 топогеодизичному центрі Західного ОК; з 28.04.2007 по 26.12.2013 у 128 гвардійській механізованій бригаді НОМЕР_2 АК СВ ЗСУ; з 26.12.2013 по 18.04.2014 у НОМЕР_3 окремій гірсько-піхотній бригаді НОМЕР_2 АК СВ ЗСУ; з 18.04.2014 по 19.10.2017 у НОМЕР_4 окремій гірсько-піхотній бригаді ОК Захід СВ ЗСУ; з 19.10.2017 відряджений до Державного космічного агентства України; з 27.02.2018 по 26.03.2020 в Західному центрі радіотехнічного спостереження; з 26.03.2020 по 11.11.2020 в Західному центрі радіотехнічного спостереження та з 11.11.2020 в Західному центрі радіотехнічного спостереження (а.с. 14-15).

КЕВ м. Мукачево 30 жовтня 2008 року ОСОБА_1 видано ордер на службове приміщення № 186 серії СЖ на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 ,(а.с.16, т.1)

02 грудня 2008 року між Житлово-ремонтним експлуатаційним підприємством № 5 та ОСОБА_1 укладено типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду.

Відповідно до вказаного договору наймодавець надав наймачу і членам його сім`ї у безстрокове користування квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (т.3, а.с. 41).

19 жовтня 2017 року наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 729 відповідно до пункту 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, майора ОСОБА_1 , начальника геоінформаційної служби штабу НОМЕР_4 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, за його згодою, увільнено від займаної посади та відряджено до Державного космічного агентства України із залишенням на військовій службі для призначення на відповідні посади, ( т.2, а.с.218).

22 листопада 2017 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 262 майора ОСОБА_1 , начальника геоінформаційної служби, звільненого від займаної посади наказом Міністерства оборони України (по особовому складу) від 19 жовтня 2017 року № 729, із залишенням на військовій службі та відрядженого до Державного космічного агентства України, вважати, що справи та посаду здав 22 листопада 2017 року і вибув до нового місця служби м. Київ з 22 листопада 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до наказу позивач постійним житлом по лінії Міністерства оборони України забезпечений, на квартирному обліку не перебуває.

Підстава: витяг з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 19 жовтня 2017 року № 729, доповідь про здачу справ та посади, ( т.2, а.с.65).

29 грудня 2017 року відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 12 постановлено на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 262 від 22 листопада 2017 року про виключення майора ОСОБА_1 зі списків особового складу частини у зв`язку з вибуттям до нового місця служби м. Київ та на підставі пункту 3 статті 40 Житлового кодексу України (переведення до іншого місця служби), пункту 2.18 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» введеної в дію Наказом Міністерства оборони України №737 від 30 листопада 2011 року, знято з квартирного обліку з 29 грудня 2017 року при військовій частині НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 зі складом 3 (три) особи: він, дружина - ОСОБА_2 , 1984 р.н., син - ОСОБА_3 , 2009 р.н., в загальній черзі перебував з 01 вересня 2005 року, (т.2, а.с.66).

12 жовтня 2020 року між Міністром оборони України та ОСОБА_1 , підполковником, інженером служби забезпечення та ремонту відділу експлуатації ЗЦРС Національного центру управління та випробувань космічних засобів ДКА України укладено строковий контракт на 5 років про проходження військової служби у Збройних Сила України на посадах осіб офіцерського складу, (т.1, а.с. 10-13).

В абзаці 13 пункту 2 вказаного контракту зазначено, що МО України зобов`язується відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби ОСОБА_1 , а саме: жиле приміщення йому та членам його сім`ї, або виплату грошової компенсації за піднайм (найм) ним житлового приміщення (т.1, а. с. 10-13).

10 березня 2021 року відповідно до протоколу засідання житлової комісії Західного центру радіотехнічного спостереження № 2 підполковника ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік в ЗЦРС з 10 березня 2021 року зі складом сім`ї три особи та включено до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, як учасника бойових дій (т.1, а. с. 21-22).

З 05 вересня 2005 року по 29 грудня 2017 року ОСОБА_1 з сім`єю перебував на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 , (т.2, а.с. 240-242).

02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до начальника КЕВ м. Мукачево та Голови житлової комісії Мукачівського гарнізону із рапортом (заявою), в якій просить розглянути питання зміни статусу «службова» 1 кімнатної квартири житлової площею 12,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , (т.1, а.с. 25).

15 червня 2021 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево листом № 208 відмовив ОСОБА_1 , в знятті статусу «службова» з квартири за адресою: АДРЕСА_1 та закріплення її як постійної за ним, (т.1, а.с. 26-27).

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Спірні правовідносин регулюються Житловим кодексом України (далі - ЖК України), Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII, у редакції чинній на момент спірних правовідносин), Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі Порядок № 1081, у редакції чинній на момент спірних правовідносин) та Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737 (далі Інструкція № 737, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до положень статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Закон №2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Питання щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульоване положеннями статті 12 Закону №2011-ХІІ.

Пунктом 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону №2011-ХІІ за військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання.

Відповідно статті 12 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Пункт 22 Порядку №1081 встановлює, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, 30.11.2011 № 737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.

Відповідно до пунктів 1.4-1.6 Інструкції № 737 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.

З метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового жилого приміщення та контролю за використанням жилого приміщення в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), гарнізонах створюються житлові комісії.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Інструкції № 737 облік військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у квартирно-експлуатаційних органах, військових частинах та гарнізонах. Узагальнені списки осіб, що перебувають на обліку, всіх військових частин знаходяться у ГКЕУ ЗС України.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 737 на облік приймаються військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов і зареєстровані в цьому населеному пункті, з дня прийняття рішення житловою комісією військової частини, затвердженого командиром цієї військової частини, крім випадків, передбачених у пункті 2.14 цього розділу.

Відповідно до пункту 2.16 Інструкції № 737 військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення.

Відповідно до пункту 2.18 Інструкції № 737 військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 1 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу); обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, виключаються зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, у разі якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили право на отримання жилого приміщення в пільговому порядку.

Рішення про зняття з обліку та виключення зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, приймається житловою комісією військової частини, яка зарахувала військовослужбовця на облік, або її правонаступником. Рішення письмово доводиться до відома військовослужбовця у п`ятнадцятиденний строк із зазначенням причин зняття з обліку.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2017 року наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 729 відповідно до пункту 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, майора ОСОБА_1 , начальника геоінформаційної служби штабу НОМЕР_4 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України, за його згодою, увільнено від займаної посади та відряджено до Державного космічного агентства України із залишенням на військовій службі для призначення на відповідні посади, ( т.2, а.с.218).

22 листопада 2017 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 262 майора ОСОБА_1 , начальника геоінформаційної служби, звільненого від займаної посади наказом Міністерства оборони України (по особовому складу) від 19 жовтня 2017 року № 729, із залишенням на військовій службі та відрядженого до Державного космічного агентства України, вважати, що справи та посаду здав 22 листопада 2017 року і вибув до нового місця служби м. Київ з 22 листопада 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до наказу позивач постійним житлом по лінії Міністерства оборони України забезпечений, на квартирному обліку не перебуває.

Підстава: витяг з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 19 жовтня 2017 року № 729, доповідь про здачу справ та посади, ( т.2, а.с.65).

Національне космічне агентство України - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади України, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі космічної діяльності та несе відповідальність за стан розвитку галузі, керівництво діяльністю якого здійснює Кабінет Міністрів України, є юридичною особою, має свої фінансові рахунки в Держказначействі та банках України, печатку та бюджет.

Крім зазначеного агентство користується власною Інструкцією «Про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до Державного космічного агентства України, та членів їх сімей житловими приміщеннями» затвердженої Наказом Державного космічного агентства України від 24.10.2016 № 196.

29 грудня 2017 року відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 12 постановлено на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 262 від 22 листопада 2017 року про виключення майора ОСОБА_1 зі списків особового складу частини у зв`язку з вибуттям до нового місця служби АДРЕСА_2 та на підставі пункту 3 статті 40 Житлового кодексу України (переведення до іншого місця служби), пункту 2.18 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» введеної в дію Наказом Міністерства оборони України №737 від 30 листопада 2011 року, знято з квартирного обліку з 29 грудня 2017 року при військовій частині НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 зі складом 3 (три) особи: він, дружина - ОСОБА_2 , 1984 р.н., син - ОСОБА_3 , 2009 р.н., в загальній черзі перебував з 01 вересня 2005 року, (т.2, а.с.66).

Як встановлено судом та не спростовано іншими учасниками, що позивач під час військової служби при військовій частині НОМЕР_1 у 2008 році був забезпечений службовим житлом (а.с.16,т.1), яким користується і по сьогоднішній день, згідно договору найму (а.с.41, т.3). Отже, відомості, що зазначені в наказі № 262 від 22.11.2017 року що позивач постійним житлом по лінії Міністерства оборони забезпечений, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Крім того, згідно витягу з протоколу № 12 від 29.12.2017 року житлової комісії ВЧ НОМЕР_1 розглядалося питання про зняття позивача із квартирного обліку у зв`язку із переведенням до нового місця служби, де комісія керуючись п.3 ст. 40 Житлового кодексу України (переведення до іншого місця служби) та п. 2.18 Інструкції № 737 від 30.11.2011 року зняла з квартирного обліку з 29.12.2017 року при військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 зі складом сім`ї три особи, (а.с.9, т.1).

07.11.2024 року листом №579/1065 начальник КЕВ м. Мукачево повідомляє Західний територіальний юридичний відділ, що ОСОБА_1 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , перебував на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 01.09.2005 року по 29.12.2017 року, у 2008 році був забезпечений службовим житлом за адресою АДРЕСА_1 (однокімнатна, житлова площа -14,95 м2) на склад сім`ї 2 особи, у 2017 році знятий з квартирного обліку в зв`язку із переміщенням до нового місця служби у м. Київ та виключений із списків військової частини НОМЕР_1 , службову квартиру не здав, утримує по теперішній час (а.с.242 зворот, т.2).

Такі ж відомості відображені у листі КЕВ м. Мукачево від 19.11.2024 року №579/1065 (а.с.240,т.2) та у листі Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення командування сил логістики Збройних сил України від 11.11.2024 № 2459/9719 (а.с.241, т.2)

15.11.2024 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив такі відомості.

Отже, з 05 вересня 2005 року по 29 грудня 2017 року ОСОБА_1 з сім`єю перебував на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 , (т.2, а.с. 240-242).

Як слідує зі змісту рапорту (заяви) від 02 квітня 2021 року поданого підполковником ОСОБА_1 до КЕВ м. Мукачево у якому просив розглянути питання зміни статусу «службова» 1-но кімнатної квартири в якій зареєстрований і проживає разом з двома членами сім`ї, (а.с. 25, т.1).

З відповіді КЕВ м. Мукачево від 15.06.2021 №208, (а.с. 26) вбачається, що позивачу відмовлено у знятті статусу «службова» з Квартири в якій проживає, виходячи з підстав чинного законодавства та враховуючи той факт, що не перебуває на квартирному обліку КЕВ м. Мукачево згідно облікових даних.

Представник відповідача 1, доводив, що позивач знятий з квартирного обліку та всіх видів військового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , переведений за власним бажанням до нового місця служби Західного центру радіотехнічного спостереження Державного космічного агентства України яке є окремою галуззю МО України та не відноситься до Збройних сил України, де поставлений на квартирний облік згідно Протоколу засідання житлової комісії №2 від 10 березня 2021 p, згідно з яким повинен забезпечуватись житлом у відповідності до галузевої Інструкції Державного космічного агентства України.

Однак, як встановлено судом та слідує із наказу Військової частини НОМЕР_1 № 262 від 22.11.2017 року та наказу Міністра оборони України по особовому складу №729 від 19.10.2017 року позивач був відряджений до Державного Космічного Агентства України із залишенням на військовій службі, то суд приходить до переконання, що житловою комісією невірно визначено підставу як переведення до іншого місця служби. Пункт 3 ст. 40 ЖК у редакції на час прийняття рішення житловою комісією не містить такої підстави як переведення до іншого місця служби. Крім того, п.2.18 Інструкції № 737 містить також декілька підстав, які житловою комісією не конкретизовані щодо підстав зняття з обліку за місцем служби.

Крім того, такі висновки робить суд із змісту розділу VI Інструкції № 380, де пунктом 19 визначено, що на обліку залишаються військовослужбовці, у тому числі, які виключені зі списків особового складу військових частин, та члени їх сімей у разі: відрядження до державних органів, підприємств, організацій, установ (у тому числі до військових прокуратур), а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі та відповідно до частини 2 статті 12 Закону №2011-ХІІ за військовослужбовцями, які вступили на військову службу за контрактом, зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання

За вимогами статті 9 КАС (новий) України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу свої дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд для належного захисту порушених прав позивача вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 з 29 грудня 2017 року, оформлені протоколом засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 12 від 29 грудня 2017 року. Суд робить такі висновки, також на підставі того, позивач був відряджений із залишенням на військовій службі до державного органу, в даному випадку до Державного космічного агентства України, а не переміщений до нового місця служби в інший населений пункт.

За позовними вимогами позивач просить визнати за ним право на виключення з числа службового житла квартири та право на забезпечення нею для постійного проживання.

Розглядаючи таку вимогу суд виходить із дати подання рапорту, а саме з 02 квітня 2021 року та виходячи із того, що судом визнано протиправними дії житлової комісії ВЧ НОМЕР_1 щодо зняття з квартирного обліку військовослужбовця із 29 грудня 2017 року за протоколом № 12 від 29 грудня 2017 року.

Крім того, пунктом 10 Розділу VIІ Надання житлових приміщень для постійного проживання Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями /затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 р. за № 1020/32472)/ визначено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Тобто, дана норма передбачає, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7цього розділу.

Пунктами 3-7 розділу VIІ Надання житлових приміщень для постійного проживання Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями /затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 р. за № 1020/32472)/ встановлено наступний порядок, зокрема:

Пункт 3 - Для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.

Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Пункт 4 - На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла) (додаток 23).

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Пункт 5 - Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій).

За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.

Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.

У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами.

Пункт 6 - ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків).

Пункт 7 - Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Ордер на постійну житлову площу в закритих військових містечках оформлюється та видається відповідним начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів.

Для вселення в надане житлове приміщення військовослужбовець здає ордер на постійну житлову площу до житлово-експлуатаційної організації, за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього житлового приміщення, або до будинкоуправління відповідного КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Ордер на постійну житлову площу може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому законодавством.

За приписами пункту 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. N 1081/ - житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Аналіз зазначених норм у сукупності з обставинами справи дає підстави суду дійти до думки, що для вирішення питання про виключення житлового приміщення з числа службового, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, повинні звертатись з рапортом (заявою) до житлової комісії військової частини у якій перебувають на обліку для отримання житла, яка приймає відповідне рішення, що затверджується командиром військової частини та видає відповідний наказ; на підставі зазначених документів складається Список надання постійного житла, який підписує начальник КЕУ, КЕВ (КЕЧ) та разом з усіма матеріалами такий направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю; за результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця, та рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами; ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України; затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу.

Щодо вищевказаної вимоги та вимоги позивача про зобов`язання КЕВ м. Мукачево подати до виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області клопотання разом за належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартири, то суд такі вимоги розцінює як передчасні, оскільки позивачем не пройдено процедуру, що визначена Розділом VI та розділом VII Інструкції № 380.

Крім того, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні Суханов та Ільченко проти України від 26.09.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (пункти 52-53).

У справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: Класс та інші проти Німеччини від 6 вересня 1978 року, Фадєєва проти Росії (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, Кумпене і Мазере проти Румунії (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

При обранні належного способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), суть якої зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захист, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини першої статті 2 КАС України та статті 13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Обираючи належний спосіб відновленого порушеного права позивача, враховуючи положення статті 9 КАС України, суд дійшов висновку, що здійснення належного захисту та без порушення дискреції відповідачів - можливе шляхом зобов`язання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 розглянути питання із прийняттям рішення по суті та із врахуванням висновків суду щодо надання чи відмову у наданні ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 - для постійного проживання.

Висновок суду полягає у необхідності розгляду Відповідачем-3 питання із прийняттям рішення по суті на засіданні житлової комісії по процедурі, що визначена пунктами 3-7 розділу VIІ Надання житлових приміщень для постійного проживання Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями /затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 р. за № 1020/32472).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, судом встановлена протиправність дій Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 з 29 грудня 2017 року, оформлені протоколом засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 12 від 29 грудня 2017 року та з метою захисту порушеного права судом вирішено зобов`язати Житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 розглянути питання із прийняттям рішення по суті та із врахуванням висновків суду щодо надання чи відмову у наданні ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 - для постійного проживання.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево, Військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог: Західний центр радіотехнічного спостереження (повне найменування НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ КОСМІЧНИХ ЗАСОБІВ, Міністерство оборони України про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 з 29 грудня 2017 року, оформлені протоколом засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 12 від 29 грудня 2017 року.

3. Зобов`язати Житлову комісію Військової частини НОМЕР_1 розглянути питання із прийняттям рішення по суті та із врахуванням висновків суду щодо надання чи відмову у наданні ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 - для постійного проживання.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль