Постанова

від 17.12.2024 по справі 240/18119/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18119/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

17 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Паука В.В.

представника відповідача: Давиденка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом виконувача обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про припинити право на виконання будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Виконувач обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить припинити право ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт з реконструкції торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , що набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій заявник просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти будь-які будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 1810136600:03:010:0004.

Заява мотивована тим, що об`єкт самочинного будівництва - торгівельний павільйон, що по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 963321818101 не може бути об`єктом реконструкції, оскільки останній не прийнятий у встановленому законодавством порядку в експлуатацію, а замовник будівництва ФОП ОСОБА_1 , згідно положень ч.1 та 2 ст.376 Цивільного кодексу України не є його власником.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати увалу суду першої інстанції.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.

Так, частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Колегія суддів зазначає, що позивач оспорює право ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт із реконструкції торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , що набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024.

Позивач зазначає, що із 2005 року в оренді ФОП ОСОБА_2 перебувала земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер 1810136600:03:010:0004, яка була вільна від будь-якої забудови, задіяна під проходами та проїздами та на ній розташовувалися дерева, газони та квітник.

01.07.2016 за орендарем в державному реєстрі здійснено реєстрацію права власності на торгівельний павільйон реєстраційний номер НОМЕР_1 , який розміщується на даній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 15,2 кв.м.

Проте, документи на підставі яких здійснено реєстрацію права власності на павільйон, в силу положень ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чи іншого законодавства України, не є документами що посвідчують право власності на об`єкти нерухомості чи підтверджують законність створення об`єкту нерухомого майна.

Згідно дозвільних документів виданих власником - Житомирською міською радою на земельній ділянці могли бути розташовані лише некапітальний об`єкт дрібно роздрібної торговельної мережі - палатка та засіб пересувної мережі - автотрейлер.

Крім того, у довідці №75 від 29.06.2016 та Технічному паспорті на нежитлову будівлю торгівельний павільйон по АДРЕСА_2 , (документи на підставі яких зареєстровано право власності) вказано недостовірні відомості, що на земельній ділянці станом на 21.06.2016 розміщується об`єкт нерухомого майна, який був побудований у 1991 році (вказані обставини наразі також досліджуються у межах кримінального провадження №42024062020000061), оскільки вони суперечать та не відповідають виготовленим раніше документам як Житомирської міської ради і її виконавчих органів, так і документам виготовлених на замовлення орендаря земельної ділянки - ФОП ОСОБА_2 і які засвідчені нею.

Також, згідно інформації Реєстру будівельної діяльності та Управління ДАБК Житомирської міської ради до 15.05.2024 дозвільні документи на забудову земельної ділянки не реєструвалися та не видавалися.

Відповідне будівництво здійснено за відсутності дозвільних документів на будівництво, дозволу власника землі - Житомирської міської ради та без реєстрації документу про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та на землях, які не були відведенні для цієї мети.

Реєстрацію права власності на даний об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено в порушення вимог відповідного закону на підставі документів, що не посвідчують ні його створення в розумінні ст.331 Цивільного кодексу України, ні наявності будь-якого права власності.

Отже, на думку позивача, даний об`єкт нерухомості в розумінні ч.1 та 2 ст.376 Цивільного кодексу України є об`єктом самочинного будівництва, що унеможливлює виникнення права власності на нього.

У подальшому, ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №1358 від 20.08.2018 придбав у ОСОБА_2 , зазначений торгівельний павільйон.

Вищезазначену земельну ділянку, на підставі рішення Житомирської міської ради від 07.02.2019 №1377 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.06.2019 також продано ФОП ОСОБА_1 .

Зазначене рішення Житомирської міської ради прийнято на підставі заяв ФОП ОСОБА_1 , витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на зазначений торгівельний павільйон реєстраційний номер НОМЕР_1 та звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004.

На підставі заяви від власника нерухомого майна (торгівельний павільйон, реєстраційний номер 963321818101), рішенням Житомирської міської ради №951 від 09.11.2023 уточнено місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:03:010:0004 відповідно до адреси нерухомого майна: АДРЕСА_1 .

31.10.2022 Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради видано ОСОБА_1 умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №68-1/22 «Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 ».

У подальшому Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради 30.11.2023 видано нові Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №191/23 «Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 », яким внесено зміни до попередніх МБУтО в частинні збільшення дозволеної висотності із 7 м до 9 м та визначення максимальної поверховості у 2 поверхи.

На підставі вказаних МБУтО в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 21.12.2023 зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051231214606 «Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 », проте дане повідомлення було повернуто замовнику, як і аналогічні повідомлення №ЖТ051240124277 від 30.01.2024, №ЖТ051240305757 від 11.03.2024.

Водночас, Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024 «Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 » є наразі діючим.

Відповідно до Повідомлення, реконструкція передбачає створення двоповерхового приміщення побутового обслуговування площею 266,7 кв. м.

Відповідно, у разі неприйняття об`єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, на такому об`єкті не може бути виконано такий вид будівництва, зокрема як реконструкція, оскільки можливості проведення реконструкції передує обов`язкова умова у вигляді необхідності прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва у вигляді, який у подальшому має бути реконструйований.

Отже, нормативним актом визначено, що реконструкція може здійснюватись лише об`єкта введеного в експлуатацію.

Отже, об`єкт самочинного будівництва - торгівельний павільйон, що по АДРЕСА_1 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 963321818101 не може бути об`єктом реконструкції, оскільки останній не прийнятий у встановленому законодавством порядку в експлуатацію, а замовник будівництва ФОП ОСОБА_1 , згідно положень ч.1 та 2 ст.376 Цивільного кодексу України не є його власником.

Також, при проведенні даної реконструкції не передбачається збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій, що свідчить про порушення зазначених вимог ДБН, які є нормативними та обов`язковими до виконання суб`єктами містобудівної діяльності.

Представник позивача вважає, що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти будь-які будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 1810136600:03:010:0004, із зазначених нижче підстав.

Відповідно до Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ051240507484 від 15.05.2024 «Реконструкція торгівельного павільйону під приміщення побутового обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 », реконструкція передбачає створення двоповерхового приміщення побутового обслуговування площею 266,7 кв.м. (згідно реєстру речових прав площа згаданого торгівельного павільйону 15.2 кв.м., що в понад чим 17 раз менше запланованого до будівництва об`єкта).

Прокурор стверджує, що згідно публікації засобів масової інформації, що долучені до позову, на даному об`єкті здійснюються активні будівельні роботи.

У разі завершення будівельних робіт до розгляду справи судом необхідно буде забезпечити приведення правовідносин та вказаного об`єкту у відповідність до вимог містобудівного законодавства, що потребуватиме вжиття додаткових заходів з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

При цьому, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, що може призвести до продовження виконання будівельних робіт на підставі документів, правомірність яких оскаржується у цій справі, рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, не виконає свою правову роль та не призведе до захисту та відновлення порушеного права.

Також, у разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави стане неможливим.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову Виконувача обов`язків керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти будь-які будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 1810136600:03:010:0004 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/18119/24.

Колегія суддів зазначає, що в подальшому, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року були скасовані зазначені заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 24 вересня 2024 року.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Врахуванню підлягають також принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністром Ради Європи 13.09.1989, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 грудня 2024 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.