Постанова

від 17.12.2024 по справі 280/6374/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 280/6374/20

адміністративне провадження № К/9901/34946/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2020 (головуючий суддя Кисіль Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 (головуючий суддя Ясенова Т.І., судді Суховаров А.В., Головко О.В.)

у справі №280/6374/20

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 27.03.2020 №36 «Про перейменування смт Більмак Більмацького району Запорізької області на смт Кам`янка»;

- визнати дії Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області стосовно ініціювання питання та перейменування селища міського типу Більмак протиправними та зобов`язати утриматись від вчинення дій, пов`язаних з ініціюванням питання щодо перейменування селища міського типу Більмак.

1.1. В обґрунтування вимог позивачі зазначили, що оскаржуване рішення є протиправним внаслідок його необґрунтованості, невмотивованості та невідповідності нормам чинного законодавства. Позивачі зазначали, що найменування «Кам`янка» не є історичною назвою, що підтверджується архівними довідками, експертними висновками науковців. Відповідач не є органом державної влади та не наділений повноваженнями щодо ініціювання перейменування населеного пункту, а зокрема, є представницьким органом влади, через який здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад, перелік яких, визначено у Конституції України і законах.

Позивачі вважали, що будь-яке «повторне» перейменування селища Більмак є неможливим, у зв`язку із відсутністю нормативного акта з питань місцевого референдуму. Результати громадського обговорення з питань найменування населеного пункту, на думку позивачів, не повинні враховуватися відповідачем, оскільки позивачі є постійними мешканцями смт. Більмак, а отже перейменування населеного пункту спричинить значні фінансові витрати. Крім того, позивачі зазначали, що незважаючи на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі № 319/308/17 (2-а/319/8/2017), Більмацька селищна рада під час прийняття рішення від 27.03.2020 № 36, знову керувалась тими результатами громадських слухань, які відбулися в селищі 24.06.2016, які є не лише протиправними, а й не актуальними, зважаючи на майже чотирирічний термін їх давності.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021, у задоволенні позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. Постановою Верховної Ради України від 12.05.2016 №1353-VІІ відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, та рекомендації Українського інституту національної пам`яті, було, крім інших, перейменовано селище міського типу Куйбишеве Куйбишевського району на селище міського типу Більмак, Куйбишевський район на Більмацький район.

3.2. Рішенням Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 27.03.2020 №36 «Про перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області на смт. Кам`янка» вирішено:

дати згоду на перейменування селища міського типу Більмак Більмацького району Запорізької області на селище міського типу Кам`янка;

звернутися з клопотанням до Запорізької обласної ради та Верховної Ради України про надання згоди на перейменування селища міського типу Більмак Більмацького району Запорізької області на селище міського типу Кам`янка;

доручено селищному голові Ковальчуку Б.П. направити це рішення до Запорізької обласної ради та Верховної Ради України;

контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника селищного голови з гуманітарних питань та соціальної політики Кириченко Л.В. та постійну депутатську комісію селищної ради з питань депутатської етики, гуманітарних та соціально-культурних питань.

Під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач керувався:

п. 41 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про географічні назви»;

положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженим указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 №1654-Х;

результатами громадських слухань від 24.06.2016 та звернення представників ініціативної групи від 16.10.2019 та від 23.10.2019, відповіді голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України від 10.12.2019 №04-23/11-1581 на лист відповідача від 04.11.2019 №02-29/1173 «Щодо перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області», рекомендації постійної комісії відповідача згідно до протоколу від 20.12.2019 №6.

3.3 Не погодившись з рішенням Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 27.03.2020 №36 «Про перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області на смт. Кам`янка», позивачі звернулись до суду з позовом.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не виходить за межі його повноважень, визначених Конституцією та іншими актами законодавства України, спрямоване на реалізацію місцевої ініціативи, жодним чином не зачіпає прав позивачів, оскільки не має жодних правових наслідків для них. Крім того, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є передумовою для прийняття відповідного рішення Запорізькою обласною радою та, в подальшому, Верховною Радою України за наявності позитивних висновків експертів. При цьому, лише рішення Верховної Ради України щодо перейменування населеного пункту, матиме правові наслідки для всіх суб`єктів, в тому числі позивачів та відповідача.

4.1. Також було зазначено, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не є обов`язковим ані для Запорізької обласної ради, ані для Верховної Ради України, є за своєю правовою природою лише пропозицією для цих органів розглянути питання щодо перейменування смт. Більмак, тобто така пропозиція може бути відхилена зазначеними органами.

4.2. Стосовно твердження позивачів про те, що перейменування смт. Більмак матиме негативні фінансові наслідки, оскільки доведеться здійснити значні видатки на такі дії, суд зазначив, що в будь-якому випадку, видатки на зміну адміністративно-територіального устрою матимуть місце незалежно від наявності оскаржуваного рішення відповідача.

4.3. Крім того, було вказано, що оскаржуване рішення жодним чином не зачіпає прав позивачів, оскільки не має жодних правових наслідків для них.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали касаційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Скаржники посилаються на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №800/400/16, зазначають, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, який приймає участь у вирішенні питання територіального устрою України.

5.2. Свою позицію скаржники мотивували відсутністю нормативно-правового акта, який передбачає порядок дій для того, щоб здійснити перейменування будь-якого населеного пункту. Відтак, позивачі переконані, що процедура перейменування населеного пункту відсутня.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення вважає законним та обґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у межах повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд виходить з такого.

9. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Статтею 7 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

11. За змістом пункту 29 частини 1 статті 85 Конституції України питання щодо утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів віднесене до виключних повноважень Верховної Ради України.

12. Порядок з цим частини 1, 3 статті 140 Конституції України визначають, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

13. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, серед іншого, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (частина 1 статті 143 Конституції України).

14. Так, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97 (далі - Закон №280/97) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

15. Відповідно до статей 1, 2 Закону №280/97 територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

16. Відповідно до статті 3 Закону №280/97 громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

17. Статтями 9, 10 Закону №280/97 визначено, що члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов`язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

18. Положенням пункту 41 частини 1 статті 26 Закону №280/97 передбачено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами. Ці питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

19. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

20. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржене рішення від 27.10.2020 було прийнято відповідачем відповідно до пункту 41 статті 26 Закону №280/97, Закону України «Про географічні назви» від 31.05.2005 № 2604-IV (далі - Закон № 2604-IV).

21. Правові основи регулювання відносин та діяльності, пов`язаних із встановленням назв географічних об`єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв, положеннями статті 1 якого передбачено, що географічні назви - це власні назви географічних об`єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об`єктів; географічні об`єкти - цілісні і відносно стабільні утворення Землі природного або антропогенного походження, що існують або існували в минулому і характеризуються певним місцеположенням: орографічні - материки, гори, хребти, скелі, ущелини, льодовики, рівнини, низовини, яри, балки, острови, коси, вулкани, печери тощо; гідрографічні - океани, моря, затоки, протоки, лимани, озера, болота, водосховища, річки, канали тощо; адміністративно-територіальні - держави, автономні території, області, райони, міста, селища, села тощо; соціально-економічні - залізничні станції, роз`їзди, порти, пристані, аеропорти тощо; природно-заповідні - природні парки, заповідники, заказники, заповідні урочища та інші подібні об`єкти; найменування та перейменування географічних об`єктів - присвоєння назв географічним об`єктам відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування визначає Закон № 2604-IV.

22. Відповідно до статті 5 Закону 2604-IV встановлення географічних назв включає виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об`єктів.

Географічні назви виявляються документами відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також картографічними, статистичними, архівними, енциклопедичними, довідковими та історичними джерелами.

Назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від найменування тих адміністративних одиниць, які є їх адміністративними центрами, або географічного чи історичного найменування тієї частини території, де розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.

Перейменування географічних об`єктів здійснюється у випадку: повторення назв однорідних географічних об`єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці; необхідності повернення окремим географічним об`єктам їхніх історичних назв; істотної зміни функції або призначення географічного об`єкта; необхідності приведення назви географічного об`єкта у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Перейменування географічних об`єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об`єкти, відповідно до закону про референдуми. Перейменування географічних об`єктів, пов`язане з необхідністю приведення назв таких географічних об`єктів у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

23. За приписами частини 1 статті 7 Закону 2604-IV найменування та перейменування географічних об`єктів у межах визначених законом повноважень та відповідно до вимог цього Закону здійснюють:

Верховна Рада України - щодо найменування та перейменування одиниць адміністративно-територіального устрою України (шляхом внесення змін до Конституції України, населених пунктів і районів, а також географічних об`єктів, створених за рішеннями Верховної Ради України);

сільські, селищні, міські ради - щодо географічних об`єктів, розташованих відповідно на території села, селища, міста.

24. Відповідно до статті 8 Закону 2604-IV пропозиції щодо найменування та перейменування географічного об`єкта з необхідним обґрунтуванням, картографічними матеріалами, розрахунками та кошторисами витрат, пов`язаних з таким найменуванням та перейменуванням, у межах, визначених законом, можуть вносити органи влади, підприємства, установи, організації та громадяни України.

Пропозиції щодо найменування та перейменування географічного об`єкта вносяться до відповідних органів, зазначених у статті 7 цього Закону. Розгляд таких пропозицій, якщо інше не передбачено Конституцією України та законом, обов`язково має здійснюватися з урахуванням, зокрема, пропозицій відповідних рад - щодо найменування та перейменування географічних об`єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць.

Порядок найменування та перейменування географічних об`єктів, що складають систему адміністративно-територіального устрою України, визначається окремим законом.

25. Статтями 7, 8 Закону №2604 чітко встановлено, що найменування та перейменування одиниць адміністративно-територіального устрою України (шляхом внесення змін до Конституції України, населених пунктів і районів, а також географічних об`єктів, створених за рішеннями Верховної Ради України) здійснює виключно Верховна Рада України, що кореспондується із положеннями Конституції України. При цьому, пропозиції щодо цього може вносити відповідна рада.

26. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що згідно інформації, яка міститься на офіційному вебпорталі парламенту України, Верховна Рада України 06.10.2021 прийняла постанову, якою перейменувала селище міського типу Більмак Пологівського району Запорізької області на селище міського типу Кам`янка. Цю постанову прийнято було вже після ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі.

27. Верховна Рада України реалізувала своє виключне повноваження на перейменування селища міського типу Більмак Пологівського району Запорізької області.

28. Прийняттю Верховною Радою України постанови передувала відповідна процедура. Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2020 Більмацькою селищною радою направлено клопотання до Більмацької районної ради про надання згоди на перейменування смт. Більмак на смт. Кам`янка.

19.06.2020 Більмацькою районною радою прийнято рішення № 14, яким надано згоду на перейменування та дане рішення направлено до Запорізької обласної ради.

Поряд з цим, Більмацьким селищним головою направлені листи № 02-92/0300 від 01.04.2020 до Запорізької обласної ради та від 01.04.2020 № 02-29/0299 до Верховної ради України про ініціативу жителів селища та рішення від 27.03.2020 № 36 Більмацької селищної ради, якими внесено клопотання про перейменування населеного пункту.

Запорізькою обласною радою направлено повідомлення Більмацькому селищному голові від 10.04.2020 № 1800/01-27 про винесення питання перейменування на розгляд постійних комісій обласної ради.

29. Встановлений судами попередніх інстанцій порядок дій свідчить про те, що оскаржене рішення, прийняте у межах повноваження в питаннях адміністративно-територіального устрою, носить проміжний етап в процесі перейменування населеного пункту та є лише результатом прояву місцевої ініціативи, на яку відповідач повинен реагувати відповідно вимог Закону №280/97-ВР.

30. В цьому аспекті Суд зазначає, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

31. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

32. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

33. Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що таким дано згоду на перейменування селища міського типу Більмак та вирішено звернутися з клопотанням до Запорізької обласної ради і Верховної Ради України про надання згоди на перейменування. При цьому, процедура перейменування населеного пункту (смт Більмак) набула ознак завершеності, а відповідне рішення селищної ради (як результат прояву громадської ініціативи) стало реалізованим унаслідок його розгляду уповноваженим органом та прийняття остаточного рішення - постанови Верховної Ради України про перейменування населеного пункту.

34. На час розгляду цієї справи судом касаційної інстанції, у зв`язку із прийняттям постанови Верховною Радою України 06.10.2021 № 1799-IX, якою перейменовано селище міського типу Більмак Пологівського району Запорізької області на селище міського типу Кам`янка, оскаржене рішення Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 27.03.2020 №36 «Про перейменування смт Більмак Більмацького району Запорізької області на смт Кам`янка» вже є реалізованим, а тому самостійно вже не породжує жодних правових наслідків.

35. Оскільки у цій справі спірне рішення суб`єкта владних повноважень вичерпало свою управлінську владну функцію, то вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень не спрямовані на реальний захист прав та інтересів позивачів. Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

36. Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №800/400/16, оскільки предметом її розгляду була постанова Верховної Ради України, що відрізняє від обставин справи №280/6374/20. Тому висновки у справі №800/400/16 є нерелевантними для застосування у справі №280/6374/20.

37. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

38. З огляду на те, що на момент розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції Верховна Рада України перейменувала смт Більмак Пологівського району Запорізької області на смт Кам`янка, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, однак з мотивів цієї постанови.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 змінити шляхом викладення її мотивувальної частини у редакції цієї постанови Верховного Суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук