Ухвала

від 26.05.2021 по справі 280/6374/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6374/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.03.2020 №36 в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Конституції та Законам України, а також інтересам суспільства; визнати дії відповідача стосовно ініціювання питання та перейменування селища міського типу Більмак протиправними та зобов`язати утриматись від вчинення дій, пов`язаних з ініціюванням питання щодо перейменування селища міського типу Більмак.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивачі подали апеляційну скаргу.

25.05.2021 представником позивачів подано до суду апеляційної інстанції клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в якому просить зупинити дію рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області № 36 від 27.03.2020 №36 Про перейменуваання смт. Більмак Більмацького району Запорізької області на смт. Кам`янка та повідомити про це Верховну Раду України.

Заява про забезпечення позову вмотивована тим, що Більмацький селищний голова продовжує виконувати дії відносно перейменування населеного пункту, без правового висновку суду, тому в майбутньому при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції може виникнути ситуація, яка істотно ускладнить та унеможливить виконання рішення суду. В тому числі є підстави вважати, що в даному випадку, виходячи з дій голови сільської ради вбачається унеможливлення ефективного способу захисту.

Перевіривши матеріали справи, доводи заявленого, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно положень частини1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен врахувати інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №800/521/17 також вказала, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, представник позивачів посилається на те, що оскаржуване рішення відповідача може бути використано в подальшій процедурі перейменування населеного пункту, у зв`язку з чим виконання судового рішення у даній справі втратить будь-яке значення.

Отже, заходи забезпечення позову, які вимагає вчинити представник позивачів направлені виключно на можливі дії з боку відповідача та інших осіб, які не беруть участь у справі, в майбутньому, здійснення яких неможливе без прийнятого відповідачем рішення.

При цьому, переконливих обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, представник позивачів у своєму клопотанні про забезпечення позову не надав.

Також позивачем в обґрунтування доводів клопотання не наведено, в чому конкретно полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди саме його правам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Разом з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку неможливо застосувати заходи забезпечення позову і з підстав наявності очевидних ознак протиправності рішення відповідача та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оскільки з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що саме лише припущення представника позивачів з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду не може бути визнано судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб`єктивним судженням представника позивачів та не є підтвердженням щодо утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вищезазначене в сукупності дає підстави висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову по справі.

Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко